Справа № 485/1087/24
Провадження №2/485/301/24
Заочне рішення
іменем України
11 червня 2024 року м.Снігурівка
Снігурівськийй районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді Соловйова О.В.,
секретар судового засідання Гусарова І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Снігурівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
В травні 2024 року Акціонерне товариство "СЕНС БАНК" (далі АТ "СЕНС БАНК") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15 лютого 2022 року між АТ "Альфа Банк" та ОСОБА_1 було укладено угоду про надання споживчого кредиту № 501432673. Відповідно до умов кредитного договору банк зобов?язався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов?язався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. Банк належним чином виконав свій обов?язок щодо надання позичальнику кредиту. Позичальник своїх зобов?язань за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 153140,25 грн. 12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ "Альфа Банк" затверджено рішення про зміну найменування АТ "Альфа Банк" на АТ "Сенс Банк".
Оскільки відповідачкою не виконано взятих на себе зобов?язань, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ "СЕНС БАНК" кредитну заборгованість в розмірі 153140,25 грн за вищевказаним кредитним договором, а також суму сплаченого судового збору. сплачений позивачем судовий збір в розмірі 3028,00 грн.
В судове засідання сторони не з'явилися.
Представник позивача згідно поданої пписьмової заяви просив про розгляд справи за відсутності представника банку, позов підтримує та не заперечує проти винесення заочного рішення у справі.
Відповідачка про день, час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням за місцем реєстрації та через оголошення опубліковане на офіційному веб-сайті суду на порталі Судова влада України. Причини неявки суду невідомі. Відзив на позов не надійшов.
За наявності умов, визначених у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи.
У зв"язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснено без фіксування судового процесу.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
Судом встановлено, що 15 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернулася із офертою на укладення угоди про надання споживчого кредиту №501432673, у якій зазначила, що вона, як позичальник пропонує АТ "Альфа Банк" укласти угоду про надання споживчого кредиту, яка є невід'ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб (далі-Угода). Підставою для угоди є договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ "Альфа Банк", що укладений між нею та Банком (а.с. 28-30).
У вказаній оферті зазначені умови для укладення угоди, а саме: тип кредиту - кредит готівкою, сума кредиту - 100000,00 грн, процентна ставка - 35,00%, тип ставки - фіксована. Процентна ставка може бути змінена шляхом укладення відповідної додаткової угоди. Строк кредиту - 30 місяців. Дата повернення кредиту 15 серпня 2024 року.
Крім того, в оферті відповідачка просла направити акцепт пропозиції на укладання угоди про надання споживчого кредиту № 501432673 на зазначену нею в оферті електронну адресу. Підписанням електронним підписом цієї оферти ОСОБА_1 засвідчила отримання всієї інформації про умови кредитування.
В свою чергу банк прийняв пропозицію на укладання угоди про надання споживчого кредиту № 501432673 від 15 лютого 2022 року на визначених офертою умовах. Згідно з інформації, викладеній в акцепті, угода вважається укладеною та набуває чинності з моменту підписання банком акцепту та надання кредиту відповідно до умов угоди та договору. Угода направлена/надана позичальнику у спосіб, обраний останнім у оферті на укладення цієї угоди (а.с. 31-33).
Також, сторони уклали Акцепт пропозиції про укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, відповідно до якого Банк прийняв пропозицію ОСОБА_1 на укладення Угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. У вказаному Акцепті також вказані умови обслуговування кредитної карти: ліміт кредитної лінії у розмірі 200 000 грн.; процентна ставка за користування коштами 26% річних; тип процентної ставки - фіксована; обов'язковий мінімальний платіж у розмірі 5% від суми загальної заборгованості, але не менше 50 грн., строк дії кредитної картки - 3 роки з моменту випуску.
Крім цього, 15 лютого 2022 року сторонами було складено та підписано паспорт споживчого кредиту, а також графік платежів та розрахунок споживчого кредиту та процентної ставки, у якому було передбачено щомісячний платіж у розмірі 5047,13 грн до 15 числа кожного місяця з дати надання кредиту до повного погашення, загальна кількість платежів 30 (а.с. 27, 34-37).
Довідкою АТ "СЕНС БАНК" про ідентифікацію підтверджується, що клієнт ОСОБА_1 , з якою укладено договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ "СЕНС БАНК", ідентифікований банком (а.с. 42).
Отримання відповідачкою кредитних коштів у розмірі 100000,000 грн підтверджено меморіальним ордером № 938454170 від 15 лютого 2022 року про наданн кредиту на вказану суму та випискою з рахунку позичальника (а.с. 19-25).
12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ "Альфа Банк" затверджено рішення про зміну найменування АТ "Альфа Банк" на АТ "Сенс Банк". Вказане підтверджується витягом з державного реєстру банків, наданим Національним банком України 02 грудня 2022 року щодо АТ "Сенс Банк" (а.с. 40).
У зв'язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов'язань, згідно наданого позивачем розрахунку, у відповідачки ОСОБА_1 станом на 22 серпня 2023 року утворилася заборгованість у розмірі 153140,25 грн, з яких: 100000,00 грн заборгованість по тілу кредиту, 53140,25 грн заборгованість за відсотками (а.с.72).
06 липня 2023 року позивач направляв на адресу відповідачки вимогу про дострокове виконання грошових зобов"язань (а.с.43-44), яку останньою залишено без виконання.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.
Згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом (ст.ст. 610, 612 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, банк як позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики та сплати відсотків у разі прострочення позичальником повернення чергової частини позики (якщо договором передбачено обов'язок позичальника повертати позику частинами ).
З огляду на зазначені норми права Верховний Суд в своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.
Відповідно до положень статей 5, 15 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб'єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.
Зі змісту статей 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію" (далі - Закон) електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай такі правила є невід'ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).
Згідно із частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, як встановлено в ході судового розгляду, банк виконав свої зобов'язання за договором, видавши відповідачці кредитні кошти у сумі 100000,00 грн.
Відповідачка, в порушення умов договору своєчасно, в порядку та на умовах, визначених договором, кредитні кошти не сплачувала, внаслідок чого за нею рахується заборгованість в сумі 153140,25 грн, що підтверджується наданим позивачем розрахунком.
Відповідачка не довела належного виконання зобов"язань за кредитним договором, розрахунок заборгованості не спростувала, відзив на позов не надала.
Враховуючи вище наведене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором обґрунтовані та підлягають до задоволення у повному обсязі.
У відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн, відповідно до вимог ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (а.с.73).
Таким чином, у зв"язку із задоволенням позовних вимог в повному обсязі, сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.
Керуючись ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства "СЕНС БАНК", ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: вул. Велика Васильківська, буд. 100, м. Київ, 03150, заборгованість за кредитним договором № 501432673 від 15 лютого 2022 року, станом на 22 серпня 2023 року, в сумі 153140,25 грн (сто п"ятдесят три тисячі сто сорок грн 25 к.), що складається з: 100000,00 грн заборгованість по тілу кредиту, 53140,25 грн заборгованість за відсотками; та судові витрати пов'язані зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 к.).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення - 11 червня 2024 року.
Суддя О. В. Соловйов