Справа № 484/2299/24
Провадження № 1-кп/484/266/24
Кримінальне провадження № 12024152110000136
м. Первомайськ 11.06.2024 року
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , потерпілої - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в м. Первомайськ, Миколаївської області, громадянин України, не працює, освіта вища, одружений, на утриманні має двоє неповнолітніх дітей, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
31.01.2024 о 12:10 год. ОСОБА_4 , керував на підставі посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 30.12.2023, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 23.06.2022 та діючого полісу №217240221 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів технічно справним автомобілем марки «Volvo V50», реєстраційний номер НОМЕР_3 , 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_4 , на якому рухався у світлу пору доби по прямій та горизонтальній ділянці проїзної частини, за відсутності атмосферних опадів та явищ, які погіршують видимість, в межах правої смуги руху асфальтобетонного, сухого та чистого, без пошкоджень, покриття проїзної частини по АДРЕСА_2 , зі сторони вул. Грушевського в напрямку вул. Достоєвсього, м. Первомайська, Миколаївської області, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного дорожніми знаками 5.38.1 та 5.38.2 «Пішохідний перехід» та дорожньою розміткою 1.14.3 «зебра» - червоно-білого кольору Правил дорожнього руху України.
Перебуваючи за кермом вказаного вище автомобіля, рухаючись у зазначений час та в зазначених вище погодних і дорожніх умовах, ОСОБА_4 , діючи з необережністю, проявляючи злочинну недбалість та крайню неуважність, не стежачи належним чином за дорожньою обстановкою та не реагуючи на її зміну, яка полягала у виникненні небезпеки для руху у вигляді пішохода ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка вийшла на проїзну частину та рухалася справа-наліво по відношенню до напрямку руху автомобіля по пішохідному переходу «зебра», червоно-білого кольору, заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу не вжив, хоча мав технічну можливість уникнути наїзду шляхом застосування екстреного гальмування та на вказаному пішохідному переході допустив наїзд на вказаного пішохода передньою частиною керованого ним автомобіля.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження, як ті, що потягли за собою тривалий розлад здоров'я, у вигляді закритого перелому клубної кістки, сідничних кісток і дна вертлюжної впадини.
Своїми діями ОСОБА_4 грубо та умисно порушив наступні вимоги Правил дорожнього руху України: п.1.3 - Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими; пп. «б» п. 2.3 - Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п. 12.3 - У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди; п. 18.1 - Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Отже, через необережність у виді злочинної недбалості, умисно та грубо порушуючи зазначені вище вимоги Правил дорожнього руху України, ОСОБА_4 не передбачав настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, однак повинен був і міг їх передбачити. При цьому причин технічного характеру, які б перешкоджали йому дотримуватись вищезазначених вимог Правил дорожнього руху України, не існувало.
Дана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок злочинного (через недбалість) порушення водієм ОСОБА_4 вимог п. 12.3 та п. 18.1 Правил дорожнього руху України, що знаходяться в прямому причинному зв'язку з наслідками, які настали.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, тобто, порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений подав письмове клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України та просив закрити щодо нього кримінальне провадження, оскільки він з потерпілою примирився, заподіяні збитки відшкодував повністю.
В судовому засіданні обвинувачений та потерпіла підтримали клопотання.
Прокурор не заперечував проти заявленого клопотання.
Розглянувши клопотання обвинуваченого, заслухавши його думку, думку потерпілої та прокурора, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Враховуючи, що правопорушення вчинене обвинуваченим є нетяжким злочином відповідно до вимог ст. 12 КК України, ОСОБА_4 перебував за кермом автомобіля на момент ДТП тверезим, раніше не судимий, примирився з потерпілою та відшкодував заподіяні кримінальним правопорушенням збитки, суд доходить до висновку про доцільність задоволення клопотання та закриття провадження в справі на підставі ст. 46 КК України.
Згідно ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 286 КПК України - якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має розглянути таке клопотання.
Відповідно до вимог постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23.12.2005 року, умовою звільнення особи (обвинуваченого, підсудного) від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням із потерпілим (ст.46 КК України) є вчинення нею вперше злочину невеликої тяжкості.
За наявності передбачених у ст. 46 КК України підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що наявні усі правові підстави для застосування ст. 46 КК України, звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття провадження по справі.
З огляду на вищевикладене, враховуючи, що обвинувачений в судовому засіданні наполягав на звільненні його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та закритті кримінального провадження з підстав примирення з потерпілою, при цьому обвинуваченому зрозумілі роз'яснені судом наслідки звільнення від кримінальної відповідальності, зважаючи на позицію потерпілої, яка просила звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із примиренням, суд оцінивши всі обставини у справі у їх сукупності, дійшов висновку, що клопотання обвинуваченого підлягає задоволенню та вважає за можливе звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілою та закрити кримінальне провадження на підставі ч. 3 ст. 288 КПК України.
Відповідно до вимог ст. ст. 124, 126 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого процесуальні витрати у відшкодування вартості проведення судових експертиз, оскільки їх проведення було зумовлено розслідуванням вчиненого ним кримінального правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 46 КК України, ст. 284, 285-288, 395 КПК України, суд,
Клопотання обвинуваченого про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку з примиренням із потерпілою.
Кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024152110000136 від 01.02.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати в сумі 7970 (сім тисяч дев'ятсот сімдесят) гривень.
На підставі ст. 100 КПК України, речові докази:
- автомобіль марки «Volvo V50», реєстраційний номер НОМЕР_3 , переданий на відповідальне зберігання обвинуваченому - залишити у його розпорядженні;
- диск із записом з камер спостереження - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: