Постанова
Іменем України
11 вересня 2006 року
Справа № 2-24/6516-2006
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Прокопанич Г.К.,
суддів Плута В.М.,
Гонтаря В.І.,
за участю представників сторін:
позивача: Мальберг В. І., довіреність № 3 від 01.01.06;
відповідача: Бабіч Л. Й., довіреність б/н від 15.05.06;
розглянувши апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства "Калина" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Колосова Г.Г.) від 13.06.2006 у справі №2-24/6516-2006
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "УТФК-ЛТД" (вул. Калініна, 6, м. Сімферополь, 95051); (вул. Кечкеметська, 184-а, кв.15, м. Сімферополь, 95017)
до Селянського фермерського господарства "Калина" (вул. Гагаріна, 17, с.Удачне, Красногвардійський р-н, 97033)
про стягнення 66950,00 грн.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Колосова Г.Г.) від 13.06.2006 у справі № 2-24/6516-2006 частково задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю "УТФК-ЛТД" до селянського фермерського господарства "Калина" про стягнення 66950,00 грн. З селянського фермерського господарства "Калина" на користь позивача стягнуто 65000,00 грн. заборгованості, 2237,25 грн. індексу інфляції, 614,38 грн. -3% річних та судові витрати.
Не погодившись з постановленим судовим актом, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, у позові відмовити.
Позивач, заперечуючи проти апеляційної скарги, вважає рішення таким, що відповідає вимогам закону і матеріалам справи.
Судове засідання 02.08.2006 відкладено на 11.09.2006.
У зв'язку з відпусткою судді Щепанської О.А. 11.09.2006 за розпорядженням виконуючого обов'язки голови Севастопольського апеляційного господарського суду Н.М. Шевченко у складі судової колегії була проведена заміна судді Щепанської О.А. на суддю Плута В.М.
За клопотанням представників сторін судочинство здійснювалось російською мовою.
Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
У березні 2006 року товариство з обмеженою відповідальністю "УТФК-ЛТД" звернулось до господарського суду з позовом до селянського фермерського господарства "Калина", просило стягнути 66950,00 грн.
Неодноразово уточнявши позовні вимоги позивач просив стягнути з відповідача 65000,00 грн. заборгованості, 14125,04 грн. -індекс інфляції, 3575,00 грн. -3% річних.
Відповідач, заперечуючи проти позову, вважає його безпідставним.
Оскаржуване рішення мотивоване посиланням на загальні принципи виконання зобов'язань та норми про відповідальність за їх порушення.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як свідчать матеріали справи, правовідносини сторін носять договірний характер.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідач не заперечує проти факту укладення усного договору та отримання суми 65 000,00 грн.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
У відповідності зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Належних доказів, які б свідчили про наявність між сторонами домовленості щодо строку виконання зобов'язання суду не надано.
В матеріалах справи міститься претензія позивача № 18 від 24.08.2005 (а.с. 16), з тексту якої вбачається вимога товариства з обмеженою відповідальністю "УТФК-ЛТД" про повернення грошових коштів, тоді як за договором у селянського фермерського господарства "Калина" існує зобов'язання з поставки сільгоспродукції.
Оскільки позивачем не доведено як наявність грошового зобов'язання відповідача, та і неможливість виконання останнім зобов'язання в натурі, висновок суду про стягнення з селянського фермерського господарства "Калина" грошових коштів є передчасним.
Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює наслідки порушення зобов'язань, а саме у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Отже, правові підстави для задоволення позовних вимог, заявлених з посиланням на норми статтей 526, 530 Цивільного кодексу України відсутні, однак позивач не позбавлений можливості захисту права, яке він вважає порушеним, іншим способом, передбаченим статтею 16 Цивільного кодексу України.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
З огляду на вищенаведене оскаржуване рішення підлягає зміні з відмовою у позові у повному обсязі.
Керуючись статтями 101, 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства "Калина" задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.06.2006 у справі № 2-24/6516-2006 змінити, виклавши резолютивну частину рішення у наступній редакції:
У позові товариства з обмеженою відповідальністю "УТФК-ЛТД" до Селянського фермерського господарства "Калина" про стягнення 66950,00 грн. відмовити.
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич
Судді В.М. Плут
В.І. Гонтар