П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
10 червня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/4047/22
Головуючий в 1 інстанції: Величко А.В.
Дата і місце ухвалення 08.02.2024р., м. Миколаїв
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бойка А.В.,
суддів: Федусика А.Г,
Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії,
У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за заявою ОСОБА_1 від 14.04.2022 року про відмову в призначенні пенсії за віком;
- - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №0143650005774 від 13.05.2022 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком за заявою від 10.05.2022 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області зарахувати до страхового стажу періоди трудової діяльності ОСОБА_1 з 02.07.2004 року по 31.12.2007 року в ЗАТ Будівельно-промислова компанія "Промбудбетон", з 01.01.2008 року по 31.12.2012 року в ЗАТ Будівельно-промислова компанія "Промбудбетон", з 01.01.2013 року по 31.12.2016 року в ТОВ "Кузня Лє Фєр", з 01.01.2017 року по 30.11.2021 року ЗАТ Будівельно-промислова компанія "Промбудбетон";
- зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.05.2022 року про призначення пенсії за віком з 19.02.2022 року з урахуванням висновків суду щодо зарахування до страхового стажу періодів роботи з 02.07.2004 року по 31.12.2007 року в ЗАТ Будівельно-промислова компанія "Промбудбетон", з 01.01.2008 року по 31.12.2012 року в ЗАТ Будівельно-промислова компанія "Промбудбетон", з 01.01.2013 року по 31.12.2016 року в ТОВ "Кузня Лє Фєр", з 01.01.2017 року по 30.11.2021 року ЗАТ Будівельно-промислова компанія "Промбудбетон".
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.02.2024 року позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій посилалось на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин у справі, що призвело до неправильного вирішення справи.
Апелянт вважає, що Управління Пенсійного фонду діяло на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України, а тому просить скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.02.2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Справа призначена до розгляду у порядку письмового провадження у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 14.04.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою про призначення пенсії відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З урахуванням Порядку № 22-1, органом, що приймав рішення за заявою позивача про призначення пенсії, визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
За наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 . Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, визначеного статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». До страхового стажу не зараховано періоди роботи з 02.07.2004 року по 31.12.2007 року в ЗАТ "Будівельно-промислова компанія "Промбудбетон", з 01.01.2008 року по 31.12.2012 року в ЗАТ "Будівельно-промислова компанія "Промбудбетон", з 01.01.2013 року по 31.12.2016 року в ТОВ "Кузня Лє Фєр", з 01.01.2017 року по 30.11.2021 року в ЗАТ "Будівельно-промислова компанія "Промбудбетон" до надходження акту перевірки довідок про періоди роботи за цей час.
Судом також встановлено, що 10.05.2022 року ОСОБА_1 повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою про призначення пенсії відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З урахуванням Порядку № 22-1, органом, що приймав рішення за заявою позивача про призначення пенсії, визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
За наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 . Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення від 13.05.2022 року №143650005774 про відмову в призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, визначеного статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». До страхового стажу не зараховано періоди роботи з 02.07.2004 року по 31.12.2007 року в ЗАТ "Будівельно-промислова компанія "Промбудбетон", з 01.01.2008 року по 31.12.2012 року в ЗАТ "Будівельно-промислова компанія "Промбудбетон", з 01.01.2013 року по 31.12.2016 року в ТОВ "Кузня Лє Фєр", з 01.01.2017 року по 30.11.2021 року в ЗАТ "Будівельно-промислова компанія "Промбудбетон" до надходження акту перевірки довідок про періоди роботи за цей час.
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, позивач оскаржив їх до суду першої інстанції.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно наявності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , з огляду на наступне:
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначається Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Згідно ст. 26 Закону № 1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.
Розмір пенсії за віком визначається відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до ст. 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Положеннями ч. 2 та ч 3 ст. 24 Закону № 1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати на дату здійснення доплати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV, страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач посилався на те, що має право на зарахування до страхового стажу наступних періодів його роботи: з 02.07.2004 року по 31.12.2007 року в ЗАТ Будівельно-промислова компанія "Промбудбетон", з 01.01.2008 року по 31.12.2012 року в ЗАТ Будівельно-промислова компанія "Промбудбетон", з 01.01.2013 року по 31.12.2016 року в ТОВ "Кузня Лє Фєр", з 01.01.2017 року по 30.11.2021 року ЗАТ Будівельно-промислова компанія "Промбудбетон", однак відповідачем - Головним управлінням ПФУ у Дніпропетровській області було неправомірно відмовлено йому у призначенні пенсії за віком.
Судом встановлено, що разом із заявою про призначення пенсії позивач у підтвердження наявності трудового стажу подав органу Пенсійного фонду: трудову книжку, довідки ЗАО «СПК «ПРОМСТРОЙБЕТОН» від 31.01.2022 року № 03/22, від 31.01.2022 року № 02/22, від 31.01.2022 року № 04/22, трудові договори, витяги з наказів про призначення та звільнення, довідку ООО «Кузница Ле Фер», накази, архівні довідки. Також позивачем була надана довідка управління пенсійного фонду рф від 03.02.2022 року № 4431/22 про сплату ЗАО «СПК «ПРОМСТРОЙБЕТОН» та ООО «Кузница Ле Фер» внесків соціального страхування за періоди, в які на цих підприємствах працював позивач.
Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в сфері пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (далі - Угода) (згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 1328 від 29.11.2022 Україна вийшла з вказаної Угоди) пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди і членів їх сімей здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої вони проживають.
Статтею 5 Угоди визначено, що ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.
Приписами статті 6 Угоди встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.
Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.
У разі, якщо в державах - учасницях Угоди запроваджена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.
Положеннями статті 3 Угоди також визначено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.
Зміст наведених положень вказаної міжнародної Угоди, яка діяла в період роботи позивача, який вона просить зарахувати до страхового та пільгового стажу, передбачає, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчислення. Водночас, обчислення стажу здійснюється згідно із законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться за законодавством держави, на території якого вони проживають.
Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права висловлена у постанові Верховного Суду від 29.03.2023 року у справі № 360/4129/20.
Колегія суддів також враховує висновок Верховного Суду, сформований у постанові від 29 березня 2023 року у справі №360/4129/20, згідно якого страховий стаж за період роботи особи на території рф відповідно до законодавства російської федерації має бути підтверджений на підставі відомостей індивідуального (персоніфікованого) обліку за вказаний період та (або) документів, що видаються роботодавцями або відповідними державними (муніципальними) органами в порядку, який встановлений законодавством російської федерації. Водночас, обов'язковою умовою для включення періоду роботи, яка виконувалась на території російської федерації, до страхового стажу є сплата страхових внесків до Пенсійного Фонду російської федерації за цей період.
У вказаній вище постанові Верховний Суд дійшов висновку, що оскільки позивач не підтвердив страховий стаж за спірний період відомостями індивідуального (персоніфікованого) обліку та не надав доказів сплати страхових внесків за цей період до Пенсійного фонду рф, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для зарахування як до страхового, так і до пільгового стажу періоду роботи позивача на території рф.
За обставин даної справи, позивач при зверненні до органу Пенсійного фонду України надав відповідні докази сплати страхових внесків за періоди його роботи до Пенсійного фонду рф, зокрема, у виданих роботодавцями позивачу довідках містяться відомості про сплату страхових внесків. Також позивачем надано відповідну довідку з управління пенсійного фонду рф про сплату
Підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії за віком стала відсутність стажу роботи, необхідного для призначення такого виду пенсії. Відповідач вказав на те, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи з 02.07.2004 року по 30.11.2021 року та вказано, що зазначений період можливо буде зарахувати тільки після надходження акту перевірки довідок про періоди роботи за цей час.
В ході розгляду даної справи в суді, відповідач зазначив, що на запити відповідача до компетентних органів рф про перевірку достовірності відомостей, зазначених в наданих позивачем довідках, не надходили.
Згідно ч. 3 ст. 44 Закону № 1058-IV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
За правовими висновками Верховного Суду, перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у призначенні пенсії.
Аналогічна позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 672/914/16-а, у постановах від 21.11.2018 року у справі №672/914/16-а та від 11.07.2019 року у справі №127/1849/17.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що звернення пенсійного органу із запитами до рф для з'ясування всіх обставин щодо страхового стажу та заробітної плати позивача не є достатньою підставою для неприйняття наданих позивачем довідок, які є чинними, оскільки трудова книжка та означені довідки є належними та достатніми документами в розумінні Закону №1058-IV та Порядку №22-1 для зарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи з 02.07.2004 року по 30.11.2021 року.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позивач не може бути позбавлений свого права на призначення пенсії через неможливість перевірки достовірності органом Пенсійного фонду довідок, у зв'язку з не находженням відповідей на його запити, тобто у зв'язку з обставинами, що виникли не з вини позивача, та на які він не міг вплинути.
Зважаючи на зазначене вірним є висновок суду першої інстанції, що прийняті Пенсійним органом рішення про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком згідно ст. 26 Закону № 1058-IV є протиправними та підлягають скасуванню, а спірні періоди його роботи у ЗАТ Будівельно-промислова компанія "Промбудбетон" та ТОВ "Кузня Лє Фєр" підлягають зарахуванню до його страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Слід зазначити, що застосування конкретного способу захисту права залежить як від захисту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб. Захист порушеного права має бути ефективним.
При цьому під ефективним засобом (способом) необхідний розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Колегія суддів звертає увагу на те, що прийняття рішення про призначення пенсії відноситься до повноважень Головних управлінь Пенсійного фонду України. При цьому, враховуючи висновок суду про наявність підстав для зарахування до стажу позивача спірних періодів її роботи, колегія суддів доходить висновку, що в даному випадку, з метою захисту порушеного права позивача, ефективним та належним, за встановлених обставин, є такий спосіб захисту порушених прав, як зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області повторно розглянути заяву позивача від 10.05.2022 року щодо призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, та не свідчать по неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, відповідно до ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Частиною 1статті 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 327, 328 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених ч. 5 ст.328 КАС України.
Суддя-доповідач: А.В. Бойко
Суддя: А.Г. Федусик
Суддя: О.А. Шевчук