07 червня 2024 рокусправа № 380/1516/24
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Кузана Р.І. розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області, за участі третьої особи, не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Органу опіки та піклування Сокільницької сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області (місцезнаходження: 81130, Львівська область, с. Сокільники, вул. Січових Стрільців, 1, код ЄДРПОУ 04369682) (далі - відповідач, Сокільницька сільська рада), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області про відмову в реєстрації місця проживання з одночасним зняття із зареєстрованого місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати Сокільницьку сільську раду Львівського району Львівської області зняти з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_2 ;
- зобов'язати Сокільницьку сільську раду Львівського району Львівської області зареєструвати місце проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що вона 11.12.2023 звернулась до Органу реєстрації Сокільницької сільської ради із заявою про реєстрацію місця проживання з одночасним зняттям із зареєстрованого місця проживання в інтересах своєї неповнолітньої доньки - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак, відповідач відмовив в задоволенні заяви мотивуючи це тим що позивачкою не надано згоду батька дитини. Позивачка вважає відмову в реєстрації неповнолітньої доньки протиправною з огляду на наступне. ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 . До початку повномасштабного вторгнення російської федерації позивачка з доньками проживала та була зареєстрованою в АДРЕСА_2 . 08.12.2020 позивачка вийшла заміж та змінила прізвище з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_3 , актовий запис №401. 21.03.2022 разом із дітьми переїхала спочатку в АДРЕСА_5 . 25.05.2023 було відкрито кримінальне провадження: №12023141360001452 за заявою позивачки про пошкодження будинку в АДРЕСА_2 . Також зазначає, що 04.12.2023 позивачка отримала службове житлове приміщення, що підтверджується Ордером № НОМЕР_4 . Надане житлове приміщення знаходиться в АДРЕСА_3 . В подальшому позивачка та повнолітня донька зареєструвались в даному житловому приміщенні.
Крім цього зазначає, що на підставі рішення Приморського районного суду м. Маріуполя від 12.09.2016 розірвано шлюб між позивачкою та ОСОБА_6 (батьком неповнолітньої ОСОБА_2 ). Після розлучення донька залишилась проживати разом з позивачкою в АДРЕСА_2 . Спору щодо місця проживання доньки між батьками не виникало. Вказує, що жодних дозволів чи іншої інформації від ОСОБА_6 немає можливості отримати, що перешкоджає надати необхідний документ до заяви про реєстрацію місця проживання доньки, оскільки остання виявляє бажання проживати разом із матір'ю. Просить позов задовольнити повністю.
Ухвалою від 29.01.2024 суддя залишив позовну заяву без руху.
Ухвалою судді від 07.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Орган опіки та піклування Сокільницької сільської ради (місцезнаходження: Львівська область, Львівський район, с. Сокільники, вул. Січових Стрільців,1, 81130,ЄДРПОУ 04369682).
Згідно з ухвалою про відкриття спрощеного позовного провадження, відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк на подання відзиву з дати отримання ухвали про відкриття провадження. Однак, станом на момент розгляду цієї справи жодних заяв по суті справи на адресу суду не надходило. При цьому суд враховує, що згідно з ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Відповідно до ч.6 ст.162 цього ж Кодексу у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Від третьої особи - Органу опіки та піклування Сокільницької сільської ради пояснень щодо позову не надходило.
Сторони належним чином повідомлялися про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.
Дослідивши подані позивачкою документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Маріуполі, Донецької області. Батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_1 .
На підставі рішення Приморського районного суду м. Маріуполя від 12.09.2016 у справі №266/3175/16-ц шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , зареєстрований відділом реєстрації актів громадського стану Розівської райдержадмністрації Запорізької області 18.07.1997, актовий запис №14, розірвано.
До початку повномасштабного вторгнення російської федерації позивачка з доньками проживала та була зареєстрованою в АДРЕСА_2 .
Згідно з свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_3 08.12.2020 зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 . Після реєстрації шлюбу позивачка змінила прізвище на « ОСОБА_5 ».
04.12.2023 позивачка отримала службове житлове приміщення за адресою АДРЕСА_3 , що підтверджується Ордером № НОМЕР_4 .
ОСОБА_1 11.12.2023 звернулась до Органу реєстрації Сокільницької сільської ради із заявою в інтересах своєї неповнолітньої доньки - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , про реєстрацію місця проживання з одночасним зняттям із зареєстрованого місця проживання.
Начальником відділу організації надання адміністративних послуг Сокільницької сільської ради прийнято рішення про відмову у реєстрації місця проживання з одночасним зняття із зареєстрованого місця проживання неповнолітньої доньки позивачки - ОСОБА_2 .
Відмова мотивована тим, що відповідно до пункту 33 Порядку декларування та реєстрації місця проживання/перебування, затвердженого постановою КМУ від 07.02.2022 №265, позивачкою не подано згоди батька. Також вказано, що всупереч п.п. 3 п. 87 Порядку №265 особа не надала або надала не в повному обсязі необхідні документи або відомості.
Вважаючи протиправною відмову відповідача в реєстрації місця проживання з одночасним зняттям із зареєстрованого місця проживання неповнолітньої доньки, позивачка звернулася до суду з даним позовом.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону України «Про адміністративні послуги» адміністративні послуги надаються суб'єктами надання адміністративних послуг безпосередньо або через центри надання адміністративних послуг. Адміністративні послуги в електронній формі надаються з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через інтегровані з ним інформаційні системи державних органів та органів місцевого самоврядування. Порядок та вимоги інтеграції інформаційних систем державних органів та органів місцевого самоврядування з Єдиним державним вебпорталом електронних послуг затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері надання адміністративних послуг.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про адміністративні послуги» фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, має право на отримання адміністративної послуги незалежно від реєстрації її місця проживання, крім випадків, установлених законом.
Законом України «Про адміністративні послуги» визначено, що заява на отримання адміністративної послуги (далі - заява) подається в письмовій, усній чи електронній формі. Письмова заява може бути подана суб'єкту надання адміністративної послуги особисто суб'єктом звернення або його представником (законним представником), надіслана поштою, а в разі надання адміністративних послуг в електронній формі - з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через інтегровані з ним інформаційні системи державних органів та органів місцевого самоврядування.
Центри надання адміністративних послуг та суб'єкти надання адміністративних послуг у випадках, передбачених законодавством, а також на вимогу суб'єкта звернення забезпечують складання заяви в електронній формі, її друк та надання суб'єкту звернення для перевірки та підписання.
Перелік та вимоги до документів, необхідних для отримання адміністративної послуги, визначаються законом.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», у разі якщо особа не може самостійно звернутися до органу реєстрації, реєстрація може бути здійснена за зверненням її законного представника або представника на підставі довіреності, посвідченої в установленому законом порядку (далі - представник).
Для реєстрації особа або її представник подає органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг):
письмову заяву;
документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження;
квитанцію про сплату адміністративного збору;
документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації;
військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).
У разі подання заяви представником особи додатково подаються:
документ, що посвідчує особу представника;
документ, що підтверджує повноваження особи як представника, крім випадків, коли законними представниками є батьки (усиновлювачі).
Реєстрація місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.
За бажанням батьків чи одного з них документи, передбачені цією статтею для реєстрації місця проживання дитини, можуть бути подані органам державної реєстрації актів цивільного стану під час проведення державної реєстрації народження дитини. Органи державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, направляють зазначені документи органам реєстрації для реєстрації місця проживання новонародженої дитини.
Реєстрація місця проживання новонародженої дитини може здійснюватися також на підставі направлених органами соціального захисту населення даних, що зазначив законний представник, з яким постійно проживає дитина, у заяві про призначення допомоги при народженні дитини.
Згідно з пунктом 18 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 207 від 02.03.2016, для реєстрації місця проживання особа або її представник подає:
1) заяву за формами, наведеними відповідно у додатках 6, 7 або 8;
2) документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16 років, подається свідоцтво про народження. Реєстрація місця проживання дітей, які є іноземцями чи особами без громадянства, здійснюється за умови внесення даних про дітей до посвідки на постійне або тимчасове проживання їх батьків та копії свідоцтва про народження. Документи, видані компетентними органами іноземних держав, підлягають легалізації в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами;
3) квитанцію про сплату адміністративного збору (у разі реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з попереднього місця проживання адміністративний збір стягується лише за одну послугу);
4) документи, що підтверджують:
право на проживання в житлі, - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація місця проживання особи здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім'ї (зазначені документи або згода не вимагаються при реєстрації місця проживання неповнолітніх дітей за адресою реєстрації місця проживання батьків/одного з батьків або законного представника/представників);
право на перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи, - довідка про прийняття на обслуговування в спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи за формою згідно з додатком 9, копія посвідчення про взяття на облік бездомної особи, форма якого затверджується Мінсоцполітики (для осіб, які перебувають на обліку у цих установах або закладах);
проходження служби у військовій частині, адреса якої зазначається під час реєстрації, - довідка про проходження служби у військовій частині, видана командиром військової частини за формою згідно з додатком 10 (для військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби);
5) військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку);
6) заяву про зняття з реєстрації місця проживання особи за формою згідно з додатком 11 (у разі здійснення реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з реєстрації попереднього місця проживання).
У разі подання заяви представником особи, крім зазначених документів, додатково подаються:
документ, що посвідчує особу представника;
документ, що підтверджує повноваження особи як представника, крім випадків, коли заява подається законними представниками малолітньої дитини - батьками (усиновлювачами).
Реєстрація місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.
У разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами місце проживання дитини, яка не досягла 14 років, реєструється разом з одним із батьків за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).
Згідно з пунктом 11 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 207 від 02.03.2016, орган реєстрації відмовляє в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання, якщо, зокрема, особа не подала необхідних документів або інформації.
Рішення про відмову в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання приймається в день звернення особи або її представника шляхом зазначення у заяві про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання підстав відмови. Зазначена заява повертається особі або її представнику.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, позивачкою під час звернення із заявою від 11.12.2023 до Сокільницької сільської ради за отриманням адміністративної послуги з реєстрації місця проживання неповнолітньої ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_3 , не надано письмової згоди батька, що, з урахуванням приписів статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», пунктів 11, 18 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 207 від 02 березня 2016 року, є підставою для відмови в реєстрації місця проживання.
Суд акцентує увагу на тому, що статтею 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та пунктом 18 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №207 від 02 березня 2016 року, чітко визначено, що реєстрація місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.
У разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами місце проживання дитини, яка не досягла 14 років, реєструється разом з одним із батьків за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування ).
Як встановлено судом та визнається учасниками справи, письмової згоди другого з батьків разом з заявою про реєстрацію місця проживання неповнолітньої ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_3 , позивачем не було надано.
Суд зазначає, що пунктом 18 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №207 від 02 березня 2016 року, чітко визначено перелік випадків, коли письмова згода другого з батьків не подається, а саме: коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування.
Позивачкою не надано ні до Сокільницької сільської ради при зверненні із заявою про реєстрацію місця проживання доньки, ні до суду разом з позовною заявою належних доказів того, що місце проживання неповнолітньої доньки ОСОБА_2 визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування.
Щодо іншої законодавчої умови про реєстрацію місця проживання дитини за заявою одного з батьків за відсутності письмової згоди другого з батьків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду суд зазначає, що йдеться про рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи в порядку цивільного судочинства.
З огляду на наведене доводи позивачки про те, що батько залишив доньку з матір'ю, не мають визначального значення при вирішенні публічно-правового спору при оскарженні рішення суб'єкта владних повноважень про відмову в реєстрації місця проживання дитини за відсутності надання визначених законодавством документів, а можуть бути використані як доказове підґрунтя у спорі про визначення місця проживання дитини в порядку цивільного судочинства.
Так, за змістом частини першої статті 160 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Суд зазначає, що рішенням Приморського районного суду м.Маріуполя від 12.09.2016 у справі №266/3175/16-ц шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 зареєстрований відділом реєстрації актів громадського стану Розівської райдержадміністрації Запорізької області 18.07.1997, актовий запис №14, розірвано. При цьому, судом не вирішувалось питання щодо визначення місця проживання малолітньої дитини.
Враховуючи наведені обставини в їх сукупності та те, що при зверненні до Сокільницької сільської ради із заявою про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_3 , неповнолітньої ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачкою не надано у повному обсязі визначених статтею 6 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні, пунктом 18 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 207 від 02.03.2016р., документів, а саме згоди іншого законного представника (батька) чи належних доказів визначення місця проживання дитини відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування, відповідач, відмовляючи в реєстрації місця проживання діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України «Про адміністративні послуги», «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», Правилами реєстрації місця проживання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №207 від 02.03.2016р., обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, в зв'язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними та задоволенню не підлягають.
Згідно зі статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 11липня 2019 року №296/8597/16-а та в постанові Верховного Суду від 27 квітня 2020 року № 642/5375/17.
На підставі наведеного суд дійшов висновку, що оскільки позивачкою до органу реєстрації не було подано документів або інформації, передбаченої пунктом 18 Правил №207 щодо згоди батька на проведення реєстрації місця проживання дитини, то відповідач обґрунтовано відмовив у здійсненні реєстрації місця проживання ОСОБА_2 .
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності та враховуючи, що відповідачем доведена правомірність своїх дій, суд доходить висновку про не обґрунтованість пред'явленого позову та про відмову у задоволенні позовних вимог позивача.
У відповідності до вимог ст.139 КАС України судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
в задоволенні позову ОСОБА_1 до Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області, за участі третьої особи, не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Органу опіки та піклування Сокільницької сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р.І. Кузан