Іменем України
10 червня 2024 рокум. ДніпроСправа № 360/359/24
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом адвоката Лихачова Романа Борисовича в інтересах ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
11 квітня 2024 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов адвоката Лихачова Романа Борисовича в інтересах ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , відповідно до якого позивач, з урахуванням уточнення просить суд:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не надання ОСОБА_1 довідки про вартість неотриманого речового майна за період з 20.08.2018 по 22.09.2023 включно;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 надати ОСОБА_1 довідку про вартість неотриманого речового майна за період з 20.08.2018 по 22.09.2023;
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації за неотримане речове майно, що належало до видачі станом на 22.09.2023;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за неотримане речове майно за період з 20.08.2018 по 22.09.2023.
В обґрунтування позовних вимог, позивачем зазначено, що станом на день прийняття наказу про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу, відповідач не провів розрахунків із позивачем щодо виплати компенсації за неотримане речове майно та не видав довідку про розмір компенсації вартості за неотримане речове майно.
Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 16.02.2024 по справі 360/1393/23 у задоволенні позовних вимог відмовлено з підстав не надання позивачем доказів, підтверджуючих його звернення до відповідача із відповідною заявою (рапортом) про виплату компенсації за неотримане речове майно безпосередньо під час звільнення чи під час проходження військової служби.
12.02.2024 ОСОБА_1 подав заяву до військової частини НОМЕР_1 , відповідно до якої просив видати йому довідку про розмір компенсації вартості за неотримане речове майно за період з 20.08.2018 по 31.12.2022, а також нарахувати та виплатити грошову компенсацію речового забезпечення за період з 20.08.2018 по 22.09.2023.
Листом військової частини НОМЕР_1 №4325 від 15.03.2024 повідомлено, що питання видачі довідки, нарахування та виплати грошової компенсації за неотримане речове майно було досліджено Луганським окружним адміністративним судом по справі № 360/1393/23. Оскільки вказаним рішенням суду відмовлено у задоволенні позовних вимог, відповідач зазначив про відсутність підстав для видачі довідки, нарахування та виплати грошової компенсації за неотримане речове майно ОСОБА_1 .
Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 16.04.2024 позовну заяву адвоката Лихачова Романа Борисовича в інтересах ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, залишено без руху.
Ухвалою суду від 22.04.2024 відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.
Відповідач проти позову заперечував, про що надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на таке.
Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням.
Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Таким чином, у разі звільнення військовослужбовця з військової служби, у нього виникає право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, яке реалізується шляхом подання військовослужбовцем відповідної заяви (рапорту) за місцем військової служби. Застосовування в пункті 3 Порядку № 178 словосполучення "у разі звільнення з військової служби", а не "при звільненні з військової служби", дозволяє дійти висновку, що право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно не залежить від факту закінчення проходження військової служби (виключення військовослужбовця зі списків особового складу).
Отже, військовослужбовці після звільнення їх з військової служби зберігають право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно.
Відповідач зазначає, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року у справі №360/1393/23 встановлено, що позивач не звертався до відповідача із відповідною заявою (рапортом) про виплату компенсації за неотримане речове майно безпосередньо під час звільнення чи під час проходження військової служби.
Судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду Верховного Суду у постанові від 30.11.2020 у справі №480/3105/19, проаналізувавши законодавчі приписи та висновки Конституційного Суду України і Верховного Суду, дійшла висновку, що зі змісту положень Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 №232, дійшла висновку, що речове забезпечення не має характеру винагороди за виконану працю, а спрямоване насамперед на задоволення потреб військовослужбовців під час несення ними військової служби.
Чинне законодавство передбачає обов'язок виплатити військовослужбовцю, який звільняється зі служби, грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно на день виключення зі списків особового складу військової частини. Умовою для виникнення такого обов'язку є подання військовослужбовцем відповідного рапорту (заяви) за місцем військової служби.
Враховуючи визначену у постанові Верховного Суду від 30.11.2020 по справі №480/3105/19 правову природу грошової компенсації за неотримане речове майно, на думку відповідча спеціальним строком звернення до суду з цим позовом є місячний строк, установлений ч.5 ст. 122 КАС України. Вказане спростовує твердження представника позивача про те, що перебіг процесуального строку звернення до суду з даним позовом слід рахувати з 16.03.2024, наступний день коли позивач отримав відмову відповідача.
Відповідач зауважує, що ОСОБА_1 із заявою про видачу довідки про розмір компенсації вартості за неотримане речове майно та нарахування та виплату грошової компенсації речового забезпечення за період з 20.08.2018 по 22.09.2023 звернувся 12.02.2024. Водночас, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 22.09.2023 №274 його виключено зі списків особового складу військової частини з 22.09.2023 із визначенням в ньому всіх виплатат, що підлягають нарахуванню при звільненні. При цьому, виплата компенсації за неотримане речове майно вказаним наказом визначена не була, внаслідок чого, на думку відповідача, позивач ще з вересня 2023 року знав про порушення своїх прав, однак до суду звернувся лише в квітні 2024 року.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-79, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 28.06.2022 №1308-7501088971; є учасником бойових дій, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 від 04.05.2020.
Згідно із наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 20.08.2018 №216 солдата запасу ОСОБА_1 прийнято в добровільному порядку на військову службу за контрактом та призначено на посаду - стрільця-помічника гранатометника 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 7 механізованої роти 3 механізованого батальйону, ВОС-100915/630А. Вважається таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою. Військовослужбовця зараховано на котлове забезпечення з 20 серпня 2018 року (у їдальню бригадного полігону на табірний збір).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 22.09.2023 №274 молодшого сержанта контрактної служби ОСОБА_1 , колишнього гранатометника 3 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 4 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону, який з 30 березня 2023 року перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , звільненого наказом командира НОМЕР_4 окремої механізованої бригади від 22 вересня 2023 року №210-РС з військової служби у відставку відповідно до пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за підпунктом «б», з 22 вересня 2023 року виключено зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення, з котлового забезпечення виключено з 22 вересня 2023 року і направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Під час звільнення з ОСОБА_1 не було проведено розрахунку щодо компенсації вартості речового майна, внаслідок чого він звернувся до суду із позовом до військової частини НОМЕР_1 щодо виплати такої компенсації.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 16.02.2024 у справі № 360/1393/24 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, відмовлено.
12.02.2024 (вх.№ 6271 від 02.03.2024) ОСОБА_1 звернувся до військової частини НОМЕР_1 з завою, відповідно до якої просив видати йому довідку про розмір компенсації вартості за неотримане речове майно за період з 20.08.2018 по 31.12.2022, а також нарахувати та виплатити грошову компенсацію речового забезпечення за період з 20.08.2018 по 22.09.2023.
У відповідь на вищевказану заяву, відповідач листом №4325 від 15.03.2024 повідомив позивача про те, що питання видачі довідки, нарахування та виплати грошової компенсації за неотримане речове майно було досліджено Луганським окружним адміністративним судом по справі № 360/1393/23. Оскільки Рішенням Луганського окружного адміністративного суду по справі № 360/1393/23 від 16 лютого 2024 року відмовлено у задоволенні позовних вимог, військова частина НОМЕР_1 вважає, що відсутні підстави для видачі довідки, нарахування та виплати грошової компенсації за неотримане речове майно ОСОБА_1 .
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною 5 статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1 статті 9-1 Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок здійснення всіх видів матеріального забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів, та виплати грошової компенсації вартості за речове майно, що не отримано такими військовослужбовцями, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання вищевказаної статті постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178 затверджений Порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (надалі - Порядок № 178), пунктами 2, 3 якого визначено, що виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу.
Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.
Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації, а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.
Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.
Згідно з пунктом 15 розділу ІІІ Інструкції з організації речового забезпечення в Національній гвардії України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.06.2017 №475 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 червня 2017 року за № 797/30665 (далі - Інструкція № 475), військовослужбовці, які звільняються з військової служби в запас або відставку, отримують грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно відповідно до затвердженого Урядом Порядку № 178.
Військовослужбовці, які звільняються з військової служби в запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за їх бажанням можуть отримати речове майно, яке не було отримане під час проходження служби. Закупівельна вартість речового майна, що використовується для нарахування грошової компенсації, доводиться ВРЗ до військових частин на початку року.
Отже, у разі звільнення військовослужбовця з військової служби, у нього виникає право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, яке реалізується шляхом подання військовослужбовцем відповідної заяви (рапорту) за місцем військової служби.
Застосовування в пункті 3 Порядку виплати військовослужбовцям грошової компенсації вартості за неотримане речове майно словосполучення "у разі звільнення з військової служби", а не, наприклад, "при звільненні з військової служби", дозволяє дійти висновку, що право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно не залежить від факту закінчення проходження військової служби (виключення військовослужбовця зі списків особового складу).
Тобто, військовослужбовці після звільнення їх з військової служби зберігають право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно.
На користь вказаного висновку свідчить те, що в пункті 4 Порядку № 178 виплати військовослужбовцям грошової компенсації вартості за неотримане речове майно передбачено застосування різних форм звернення про виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, а саме рапорту, як особливої, передбаченої спеціальним законодавством форми доповіді військовослужбовця при його зверненні до вищого начальника в різних випадках службової діяльності, так і заяви, як звернення громадянина із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством його прав та інтересів.
Вказаний висновок щодо застосування норм права узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 03.10.2018 у справі №803/756/17 (адміністративне провадження № К/9901/38716/18) та постанові від 23.08.2019 у справі №2040/7697/18 (адміністративне провадження №К/9901/16211/19).
Матеріалами справи встановлено, що позивачем було подано заяву про видачу довідки щодо розміру компенсації вартості за неотримане речове майно за період з 20.08.2018 по 31.12.2022, а також нарахування та виплату йому грошової компенсації речового забезпечення за період з 20.08.2018 по 22.09.2023.
Проте у відповідь на вказану заяву, військова частина повідомила щодо відсутності підстав для нарахування та виплати грошової компенсації за неотримане речове майно, оскільки рішенням Луганського окружного адміністративного суду по справі № 360/1393/23 від 16 лютого 2024 року ОСОБА_1 було відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Суд вважає такі твердження відповідача безпідставними та необґрунтованими, оскільки відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог, суд виходив з того, що позивач з відповідним рапортом не звертався, а тому у відповідача не виникло обов'язку здійснити виплату компенсації за неотримане речове майно, оскільки право ініціювати виплату вказаного виду компенсації належить виключно військовослужбовцю.
Тобто, на момент розгляду справи № 360/1393/23 підставою для відмови була саме відсутність заяви (рапорта) позивача про компенсацію вартості речового майна.
Тоді як, в спірних правовідносинах позивач звернувся до відповідача з заявою про видачу довідки про розмір компенсації вартості за неотримане речове майно за період з 20.08.2018 по 31.12.2022, а також нарахування та виплату йому грошової компенсації речового забезпечення за період з 20.08.2018 по 22.09.2023, вже після ухвалення судом рішення.
Тобто, вимоги позивача фактично спрямовані на отримання компенсації вартості речового майна і у справі № 360/1393/23, і у цій справі, проте підстави є зовсім різними, а отже посилання відповідача на рішення Луганського окружного адміністративного суду по справі № 360/1393/23 від 16 лютого 2024 року є незмістовними.
Щодо клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду та посилань відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду, суд зазначає таке.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22.09.2023 №274 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення, з котлового забезпечення з 22.09.2023 і направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вказаним наказом не було визначено виплату ОСОБА_1 грошової компенсації вартості речового майна, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду щодо оскарження протиправних дій відповідача. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 16.02.2024 у справі № 360/1393/24 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено з підстав відсутності звернення ОСОБА_1 з відповідним рапортом, що, як наслідок, не спричинило обов'язку військової частини НОМЕР_1 здійснити виплату компенсації за неотримане речове майно, оскільки право ініціювати виплату вказаного виду компенсації належить виключно військовослужбовцю.
Натомість в цій справі, ОСОБА_1 12.02.2024 (вх.№ 6271 від 02.03.2024) звернувся до військової частини НОМЕР_1 із завою, відповідно до якої просив видати йому довідку про розмір компенсації вартості за неотримане речове майно за період з 20.08.2018 по 31.12.2022, а також нарахувати та виплатити грошову компенсацію речового забезпечення за період з 20.08.2018 по 22.09.2023.
Тобто, підставою даного позову є наслідки за результатами розгляду відповідачем заяви ОСОБА_1 від 12.02.2024 відповідно до листа військової частини НОМЕР_1 від 15.03.2024 №4325, якою позивачу було відмовлено у видачі довідки, а також нарахуванні та виплаті грошової компенсації речового забезпечення. Натомість до суду з цим позовом ОСОБА_1 звернувся 11.04.2024, відповідно позивачем не пропущено строк на звернення до адміністративного суду.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Враховуючи, що відповідачем до теперішнього часу не проведена виплатив позивачу грошової компенсації за неотримане речове майно, не дотримано вимог Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", така бездіяльність не може відповідати приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню зі словесним коригуванням способу захисту порушеного права позивача.
Судом не вирішується питання про розподіл судових витрат, оскільки позивач згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 2, 13, 14, 77, 90, 241-246, 250, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не надання ОСОБА_1 довідки про вартість неотриманого речового майна за період з 20.08.2018 по 22.09.2023.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 скласти та надати ОСОБА_1 довідку про вартість неотриманого речового майна за період з 20.08.2018 по 22.09.2023.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно під час проходження військової служби.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно під час проходження військової служби за період з 20.08.2018 по 22.09.2023.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.Є. Петросян