про відмову у звадоволенні клопотання щодо залишення
позовної заяви без розгляду
10 червня 2024 року м. ДніпроСправа № 360/340/24
Луганський окружний адміністративний суд у складі судді Пляшкової К.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про залишення без розгляду позовної заяви Середи Ігоря Євгеновича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Луганського окружного адміністративного суду на розгляді перебуває справа за позовом ОСОБА_2 (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - відповідач, ГУПФУ в Хмельницькій області) з такими вимогами:
1) визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у нездійсненні перерахунку та виплати основного розміру пенсії позивачу на підставі оновленої довідки, наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України від 15 лютого 2024 року № 11/19703-суд, виходячи із розміру сум грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року;
2) зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплачувати пенсію позивачу, починаючи з 01 лютого 2023 року, на підставі оновленої довідки, наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України від 15 лютого 2024 року № 11/19703-суд з врахуванням раніше виплачених сум, здійснити виплату заборгованості з пенсії за вислугу років, починаючи з 01 лютого 2023 року по день фактичного перерахунку.
Від ГУПФУ в Хмельницькій області 24 квітня 2024 року надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог за період з 01 лютого 2023 року, по день звернення до суду за захистом свого порушеного права (05 квітня 2024 року), в обґрунтування якого зазначено, що позивачем пропущений строк звернення до суду з цим позовом, оскільки за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав наголосила на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. З дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Вирішуючи клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина перша).
Абзацом першим частини другої статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга).
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Кодекс адміністративного судочинства України містить загальні норми, якими врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав. Натомість спеціальним законом, яким врегульовані правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та строки перерахунку пенсій є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Строки перерахунку пенсій регламентуються положеннями статті 51 Закону № 2262-ХІІ, частинами 2, 3 якої визначено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Частинами першою, четвертою статті 63 Закону № 2262-ХІІ установлено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
В Конституції України закріплено, що людина визнається найвищою соціальною цінністю в Україні, яка є соціальною і правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права (статті 1, 3 та 8).
Основний Закон України також встановлює, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх, зокрема, у старості та в інших випадках, передбачених законом; це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків фізичних та юридичних осіб, бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (стаття 46).
Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов, не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (статті 22 та 64).
Застосовуючи строки у зазначеній сфері, потрібно розрізняти право особи на соціальний захист та право особи на судовий захист. Право на соціальний захист особи реалізується відповідним суб'єктом владних повноважень, як правило, органом пенсійного фонду за зверненням такої особи з проханням надати певний статус та здійснити відповідні виплати.
У випадку, якщо особа вважає, що існує спір у публічно-правовій сфері стосовно реалізації її права на соціальний захист, зумовлений протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, така особа може звернутися до адміністративного суду з позовом, що буде уже способом реалізації права на судовий захист.
Згідно з Конституцією України право особи на соціальний захист гарантується, в першу чергу, статтею 46, а право на судовий захист, зокрема, - статтями 55 та 124.
Строки у сфері соціального захисту застосовує відповідний суб'єкт владних повноважень або суд у випадку визнання рішення, дії чи бездіяльності відповідного суб'єкта протиправними та задоволення позову особи. У свою чергу, строк на звернення до суду застосовується виключно судом, як правило, на етапі прийняття рішення про відкриття провадження в адміністративній справі. Строк звернення до суду стосується виключно питання прийняття до розгляду або відмови у розгляді позовних вимог по суті, але не застосовується для прийняття рішення про задоволення чи не задоволення таких вимог, а також періоду протягом якого такі вимоги підлягають задоволенню.
У триваючих правовідносинах суб'єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов'язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускає протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) по відношенню до фізичної або юридичної особи. Прикладом таких правовідносин є правовідносини, що виникають у сфері реалізації права громадян на соціальний захист.
Важливо, що предметом позову в категорії справ стосовно соціального захисту є дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, пов'язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами, а тому строк на соціальний захист та строки звернення до суду залежать також від виду відповідного платежу як форми соціального захисту з боку держави.
Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб'єктом владних повноважень заяви особи, до якого додано пакет необхідних документів. У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, крім випадків, якщо інше прямо не передбачено законом.
При застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та залишення без розгляду позовної заяви на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії їх здійснення та основні обов'язки повинні визначатися виключно законом, які приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Верховна Рада України може змінити закон лише виключно законом.
Зміст статті 51 Закону № 2262-ХІІ дає підстави дійти до висновку, що строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв'язку з непроведенням перерахунку пенсії у визначеному чинним законодавством розмірі з вини відповідного суб'єкта владних повноважень, немає.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, у постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 280/1931/19, від 02 жовтня 2020 року у справі № 826/1285/16.
Таким чином, до правовідносин щодо оскарження неправомірних дій чи бездіяльності уповноважених на те суб'єктів владних повноважень щодо перерахунку пенсії військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, та членам їх сімей, не підлягає застосовуванню встановлений частиною другою статті 122 КАС шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.
Застосування вказаного строку звернення до адміністративного суду унеможливить реалізацію права, передбаченого статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, на перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною видів грошового забезпечення з урахуванням норм частини третьої статті 51 цього Закону щодо перерахунку пенсій із дати виникнення права на нього без обмеження строком у разі не проведення перерахунку з вини державних органів, уповноважених здійснювати перерахунок пенсії.
Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 08 травня 2024 року у справі № 320/13686/23.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 45), згідно з пунктами 2 та 3 якого Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (редакція, чинна на момент перерахунку пенсії позивача).
Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
З аналізу вказаних норм права випливає, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, є збільшення рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, що може бути реалізовано або шляхом повідомлень та інформувань територіального органу Пенсійного фонду України органами влади або шляхом звернення пенсіонера з відповідною заявою та доданими до неї документами.
Водночас суд зазначає, що централізований механізм повідомлень та інформувань територіального органу Пенсійного фонду України органами влади, у спосіб, визначений пунктами 1- 3 Порядку № 45, є основним способом реалізації права на перерахунок раніше призначених пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, який має бути здійснено автоматично, без додаткового звернення пенсіонера та подання ним довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку його пенсії.
Проте коли в централізованому порядку таку довідку не буде подано до органів, що здійснюють перерахунок пенсії, пенсіонер може реалізувати своє право на перерахунок, визначене статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, шляхом самостійного звернення до органу, уповноваженого видавати довідки про розмір грошового забезпечення, за отриманням такої довідки та її направлення до відповідного органу, що призначає пенсію.
До моменту отримання належної довідки від пенсіонера чи належного державного органу у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії.
З матеріалів справи слідує, що Адміністрацією Державної прикордонної служби України виготовлено довідку від 04 березня 2024 року № 11/19703-суд про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2023 року для перерахунку пенсії з 01 лютого 2023 року, яку позивачем разом із заявою про перерахунок пенсії від 21 березня 2024 року направлено до ГУПФУ в Хмельницькій області.
Однак ГУПФУ в Хмельницькій області відповідного перерахунку пенсії позивача не здійснило, що й обумовило звернення позивача до суду з цим позовом із дотриманням визначеного в абзаці першому частини другої статті 122 КАС України строку.
Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи, що згідно з частиною 3 статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсії провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком та те, що позивач невідкладно після отримання довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України від 04 березня 2024 року № 11/19703-суд невідкладно звернувся до ГУПФУ в Хмельницькій області за перерахунком його пенсії, суд вважає, що позивачем строк звернення до суду з цим позовом не пропущений, а в задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог слід відмовити.
Вказані відповідачем у клопотанні про залишення позовної заяви без розгляду правові висновки Верховного Суду, судом не враховуються, оскільки правовідносини у вказаних справах не є подібними до правовідносин у цій справі, тобто такі висновки Верховного Суду є нерелевантними до цієї справи.
Керуючись статтями 121, 122, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя К.О. Пляшкова