10 червня 2024 року м. Київ 320/2023/22
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України у Київській області
провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26.06.2023 у справі №320/2023/22 адміністративний позов задоволено частково:
визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 щодо не здійснення перерахунку пенсії з 1 квітня 2019 року за довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 №2/3/1/5967 від 2 листопада 2021 року про розмір грошового забезпечення за посадою, з якої його було звільнено з військової служби, станом на 5 березня 2019 року, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” без обмеження розміру пенсії максимальним розміром;
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 та проводити її виплату з 1 квітня 2019 року за довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 №2/3/1/5967 від 2 листопада 2021 року про розмір грошового забезпечення за посадою, з якої його було звільнено з військової служби, станом на 5 березня 2019 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”без обмеження розміру пенсії максимальним розміром, та виплатити різницю з урахуванням раніше виплачених сум;
визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо не перерахунку та невиплати ОСОБА_1 з 5 березня 2019 року по 3 вересня 2019 року 100% підвищення пенсійного забезпечення відповідно до тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, визначеного станом на 1 березня 2018 року;
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» здійснити ОСОБА_1 з 5 березня 2019 року по 3 вересня 2019 року нарахувати 100% підвищення пенсійного забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 року згідно тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум;
у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В подальшому, від позивача надійшла заява про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі №320/2023/22.
Керуючись приписами ч.5 ст.383 КАС України, суд вважає за можливе розглянути заяву в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.
Розглянувши подану заяву, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Правовими положеннями ч. 2 ст. 383 КАС України визначено, що у такій заяві зазначаються:
1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;
2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
5) номер адміністративної справи;
6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;
7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання;
8) інформація про хід виконавчого провадження;
9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;
10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Тобто, законодавцем чітко передбачено, що у вказаній заяві в обов'язковому порядку зазначається інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та інформація про хід виконавчого провадження. Зазначені вимоги носять імперативний характер та не мають альтернативи щодо подання або неподання виконавчих листів до виконання.
Отже, суд зазначає, що виходячи з наведених вище норм, звернення до суду із заявою відповідно до ст. 383 КАС України можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконані в органах державної виконавчої служби.
Верховний Суд у постановах від 21.03.2019 у справі № 805/1458/17-а, від 27.06.2019 у справі № 807/220/18 зазначив, що звернення рішення суду до примусового виконання є обов'язковою передумовою для подання заяви в порядку ст. 383 КАС України, оскільки повноваження щодо вчинення дій щодо примусового виконання рішення суду, в тому числі і щодо перевірки його виконання, належать передусім виконавцю, а звернення до суду в порядку ст. 383 КАС України є виключною мірою, якщо позивачем було вичерпано усі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.
Натомість, в подані заяві про визнання протиправними бездіяльності та дій відповідача на виконання рішення у справі №320/2023/22 заявником не вказано інформацію про хід виконавчого провадження, враховуючи вимоги ст. 383 КАС України.
При прийнятті до розгляду заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, повинен перевірити таку заяву на відповідність вимогам, визначеним ч.ч. 2-4 ст. 383 КАС України.
Тобто, чинним законодавством встановлено певний порядок дій особи-позивача, на користь якої ухвалено рішення суду у разі наявності, на його думку, протиправних рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Правовими положеннями абз. 2 ч. 5 ст. 383 КАС України передбачено, що у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження або в судовому засіданні, повертається заявнику.
Аналізуючи наведені вище норми, суд доходить висновку, що звернення до суду із заявою відповідно до статті 383 КАС України, можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконані в органах державної виконавчої служби.
Таким чином подана заява, за відсутності інформації про пред'явлення виконавчого листа до виконання та про хід виконавчого провадження, не відповідає вимогам п. 7, 8 ч. 2 ст. 383 КАС України.
Аналогічний висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 05.07.2021 у справі № 260/636/19.
Відповідно до ч. 5 ст. 383 КАС України у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява позивача, яка подана в порядку ст. 383 КАС України підлягає поверненню заявнику відповідно до положень ч. 5 ст. 383 КАС України.
Керуючись ст. 241, 243, 248, 383 КАС України, суд -
Заяву ОСОБА_1 , що подана в порядку ст. 383 КАС України, повернути заявнику.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Жукова Є.О.