07 червня 2024 рокум. Ужгород№ 260/3317/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Калинич Я.М., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача 1 про перехід до розгляду в порядку загального позовного провадження адміністративної справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сілена» до Головного управління ДПС у Закарпатській області та Державної податкової служби України про визнання рішення протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Адвокат Олійник Роман Богданович, в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Сілена», звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області та Державної податкової служби України, про визнання рішення протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою судді від 13 травня 2024 року у справі було відкрито провадження в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.
На адресу суду від представника відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, у якому заявлено клопотання про перехід в загальне позовне провадження.
При вирішенні клопотання представника відповідача 1 про перехід в загальне позовне провадження суд враховує таке.
Згідно з ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій вказаної статті.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судом встановлено, що вказана справа не відноситься до справ, які відповідно до ч.4 ст. 257 КАС України не можуть розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження.
Поряд з цим згідно із ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з пунктом 10 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд звертає увагу на те, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (частина 3 статті 12 КАС України).
У свою чергу спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частина 2 статті 12 КАС України).
Покликання відповідача на ризик безпідставного відшкодування з бюджету за рахунок формування податкового кредиту за умови відсутності у платника податкового зобов'язання суд оцінює критично, оскільки встановлення обставин справи, які входять до предмету дослідження, є прерогативою суду і підлягають встановленню як при розгляді справи в порядку загального позовного провадження, так і у спрощеному позовному провадженні. Вказане стосується також дослідження долучених до матеріалів доказів, враховано судом при вирішенні питання про відкриття провадження у справі та не впливає на її складність.
Зважаючи на приписи ст. 12 КАС України й на те, що фактично відповідачем не обґрунтовано необхідність розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого клопотання.
Керуючись ст.ст. 12, 243, 248, 256, 257, 260, 262, 293, 294 КАС України, суд -
У задоволенні клопотання представника відповідача 1 про перехід в загальне позовне провадження відмовити.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяЯ. М. Калинич