Україна
Донецький окружний адміністративний суд
10 червня 2024 року Справа№200/2178/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Духневича О.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (адреса: 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов.; код ЄДРПОУ 2563705233) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
12 квітня 2024 року через систему «Електронний суд» до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача, щодо неврахування під час призначення пенсії з 13.05.2023 року ОСОБА_1 , до пільгового стажу роботи за Списком № 1 з повним робочим днем під землею періодів роботи з 07.07.1995 по 24.06.1996, з 09.01.1998 по 02.02.1998, з 12.02.1998 по 30.04.1999, з 14.05.1999 по 07.10.1999, з 19.10.1999 по 20.12.1999;
- зобов'язати відповідача зарахувати з дня призначення пенсії з 13.05.2023 року ОСОБА_1 , до пільгового стажу роботи за Списком № 1 з повним робочим днем під землею періодів роботи з 07.07.1995 по 24.06.1996, з 09.01.1998 по 02.02.1998, з 12.02.1998 по 30.04.1999, з 14.05.1999 по 07.10.1999, з 19.10.1999 по 20.12.1999, та здійснити донарахування пенсії в зв'язку із збільшенням страхового та пільгового стажу роботи.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31.08.2023 по справі № 200/4005/23 йому 13.05.2023 призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Однак під час призначення пенсії відповідачем протиправно не зараховано до пільгового стажу роботи за Списком № 1 з повним робочим днем під землею періодів роботи з 07.07.1995 по 24.06.1996, з 09.01.1998 по 02.02.1998, з 12.02.1998 по 30.04.1999, з 14.05.1999 по 07.10.1999, з 19.10.1999 по 20.12.1999.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач з метою захисту своїх прав та інтересів звернувся до суду із цим позовом.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.04.2024, зазначена вище справа була розподілена та передана судді Духневичу О.С.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15.04.2024 відкрито провадження у справі та вирішено її розглядати в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні. Зобов'язано відповідача подати до суду засвідчену належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копію пенсійної справи відносно ОСОБА_1 .
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Донецьким окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
Станом на дату ухвалення рішення, відповідачем на виконання ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 15.04.2024 витребувані докази не надано.
Причин неможливості подати такі докази у встановлені строки, які витребувані судом, відповідачем не повідомлено.
Згідно з частиною 9 статті 80 КАС України у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Крім того, відповідач своїм правом подати відзив на позовну заяву не скористалося.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відтак, враховуючи, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, без поважних причин не подав витребувані докази, не подав відзиву на позовну заяву, виходячи із обставин справи, зважаючи на положення ч. 9 ст. 80 та ч. 6 ст. 162 КАС України, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
13.05.2023 на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31.08.2023 по справі № 200/4005/23 позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивач зазначає, що під час призначення йому пенсії відповідачем протиправно не зараховано до пільгового стажу роботи за Списком № 1 з повним робочим днем під землею періодів роботи з 07.07.1995 по 24.06.1996, з 09.01.1998 по 02.02.1998, з 12.02.1998 по 30.04.1999, з 14.05.1999 по 07.10.1999, з 19.10.1999 по 20.12.1999. Підстав неврахування вказаних періодів роботи до пільгового стажу відповідач не повідомив.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач з метою захисту своїх прав та інтересів звернувся до суду із цим позовом.
Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
У спірних правовідносинах із 01.01.2004 таким законом є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV.
Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Законом України від 03.10.2017 № 2148-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" внесено зміни до Закону № 1058-IV та доповнено його розділом XIV-1 "Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян".
Згідно ч. 1 ст. 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV передбачено, що працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
З аналізу наведених норм вбачається, що у зв'язку із зверненням позивача щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах Пенсійний фонд зобов'язаний перевірити:
- чи відноситься та чи підтверджується пільговий стаж позивача на посаді, яка визначена Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, який затверджений Кабінетом Міністрів України;
- чи підтверджується зайнятість позивача повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Згідно вимог ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Як вбачається з копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 від 07.07.1995, позивач у спірні періоди з 07.07.1995 по 24.06.1996 - працював «майстром підземним» з повним робочим днем шахті; з 09.01.1998 по 02.02.1998 - працював «підземним гірником» з повним робочим днем шахті; з 12.02.1998 по 30.04.1999 - працював «підземним учнем прохідника» з повним робочим днем під землею; з 14.05.1999 по 07.10.1999 - працював «підземним прохідником» з повним робочим днем шахті; з 19.10.1999 по 20.12.1999 працював «гірничим майстром підземним».
Згідно протоколу розрахунку стажу позивача, судом встановлено, що відповідачем періоди з 07.07.1995 по 24.06.1996, з 12.02.1998 по 30.04.1999, з 14.05.1999 по 07.10.1999, з 19.10.1999 по 20.12.1999 не віднесено до пільгового стажу роботи згідно Списку № 1.
Разом з тим, період роботи з 09.01.1998 по 02.02.1998 віднесено відповідачем до пільгового стажу роботи згідно Списку № 1, а тому твердження позивача про протиправність дій відповідача щодо неврахування вказаного періоду до пільгового стажу роботи згідно Списку № 1 не знайшли свого підтвердження.
Тому вимога позивача про зарахування періоду роботи з 09.01.1998 по 02.02.1998 до пільгового стажу роботи згідно Списку № 1 не підлягає задоволенню.
Щодо віднесення решти вказаних посад позивача до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, який затверджений Кабінетом Міністрів України та зайнятість позивача повний робочий день, суд зазначає, що вказані посади віднесені до Списку № 1 згідно Списків виробництв, робіт, професій, посад та показників із шкідливими та тяжкими умовами праці, зайнятість в яких надає право на пенсію на пільгових умовах, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.94 № 162.
Разом з тим, досліджуючи вказані записи у трудовій книжці позивача суд встановив, що період з 19.10.1999 по 20.12.1999 не містять відомостей про роботу позивача повний робочий день.
При цьому решта періодів з 07.07.1995 по 24.06.1996, з 12.02.1998 по 30.04.1999, з 14.05.1999 по 07.10.1999 підтверджують безпосередню зайнятість позивача протягом повного робочого дня.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637 (далі - Порядок № 637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Згідно з п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що саме трудова книжка працівника є пріоритетним документом, що підтверджує його стаж роботи.
Вказаний висновок узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 05.12.2019 у справі № 235/805/17, від 06.12.2019 у справі № 663/686/16-а, від 06.12.2019 у справі № 500/1561/17, від 05.12.2019 у справі № 242/2536/16-а.
При цьому, надання уточнюючих довідок підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні уточнюючі довідки, які б підтверджували безпосередню зайнятість позивача повний робочий день на роботі згідно Списку № 1 у період з 19.10.1999 по 20.12.1999.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем підтверджено пільговий стаж роботи за періоди з 07.07.1995 по 24.06.1996, з 12.02.1998 по 30.04.1999, з 14.05.1999 по 07.10.1999, а тому відповідачем неправомірно не зараховано вказані періоди до пільгового стажу.
Разом з тим період з 19.10.1999 по 20.12.1999 не підлягає зарахуванню до пільгового стажу, оскільки в трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 07.07.1995 відсутні відомості про зайнятість позивача повний робочий день.
Підсумовуючи встановлені при розгляді справи обставини та надану їм оцінку, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо неврахування позивачу під час призначення пенсії з 13.05.2023 до пільгового стажу роботи за Списком № 1 з повним робочим днем під землею періодів роботи з 07.07.1995 по 24.06.1996, з 12.02.1998 по 30.04.1999, з 14.05.1999 по 07.10.1999 та зобов'язання відповідача зарахувати позивачу з дня призначення пенсії з 13.05.2023 періоди роботи з 07.07.1995 по 24.06.1996, з 12.02.1998 по 30.04.1999, з 14.05.1999 по 07.10.1999 до пільгового стажу роботи за Списком № 1 та здійснити донарахування пенсії в зв'язку із збільшенням страхового та пільгового стажу роботи.
При цьому, суд вважає, вищевказаний спосіб захисту достатнім, враховуючи обставини по справі.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову в розмірі 968,96 грн.
Враховуючи викладене, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 2, 77, 78, 94, 139, 241-246, 257-258, 262 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо неврахування ОСОБА_1 під час призначення пенсії з 13.05.2023 до пільгового стажу роботи за Списком № 1 з повним робочим днем під землею періодів роботи з 07.07.1995 по 24.06.1996, з 12.02.1998 по 30.04.1999, з 14.05.1999 по 07.10.1999.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 з дня призначення пенсії з 13.05.2023 періоди роботи з 07.07.1995 по 24.06.1996, з 12.02.1998 по 30.04.1999, з 14.05.1999 по 07.10.1999 до пільгового стажу роботи за Списком № 1 та здійснити донарахування пенсії в зв'язку із збільшенням страхового та пільгового стажу роботи.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (адреса: 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов.; код ЄДРПОУ 2563705233) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 коп.).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя О.С. Духневич