Справа №22а-601/07 головуючий суддя у 1-й
категорія статобліку-35 інстанції - Т.А. Азізбекян (справа №24/49/07-АП)
31 жовтня 2007 р. м. Дніпропетровськ
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого Коршуна А.О. (доповідач)
суддів
при секретарі:
за участю представників
відповідача
Уханенко С.А. , Стежко В.А.
Серьогіній О.В.
Кашуба В.І., довіреність №4697 від 01.03.2007р.
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області
на постанову Господарського суду Запорізької області від 06.03.2007р. у справі №24/49/07-АП
за позовом:
Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноекспорт», м. Мелітополь
до:
про:
Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області
визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
19.12.2006р. товариство з обмеженою відповідальністю «Техноекспорт» (далі - ТОВ «Техноекспорт») звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області №001722302/0
Позовна заява була мотивована тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням норм чинного законодавства, а позивач діяв у межах Закону України «Про податок на додану вартість», сума податкового кредиту підтверджується первинними документами, в тому числі податковими накладними, тобто документом, який є підставою для декларування суми податкового кредиту.
Постановою господарського суду Запорізької області від 06.03.2007р. у справі №24/49/07-АП позов ТОВ «Техноекспорт» було задоволено.
Постанова суду мотивована тим, що суд не знаходить підстав вважати законними дії Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області щодо визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 35 204 грн.27 коп. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 17 602 грн. 14 коп.
Відповідач - Мелітопольська об'єднана державна податкова інспекція Запорізької області (далі - Мелітопольська ОДПІ), не погодившись з постановою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою повністю відмовити позивачу в задоволені його адміністративного позову, оскільки постанова суду прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою повністю відмовити позивачу в задоволеній його адміністративного позову.
Позивач письмові заперечення на апеляційну скаргу не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки у судове засідання суд у встановленому законом порядку не повідомив, за таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутності представника позивача.
Заслухавши у судовому засіданні пояснення представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що Мелітопольською ОДПІ проведена виїзна планова перевірка ТОВ «Техноекспорт» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2003р. по 31.12.2005р., за результатами якої 07.06.2006р. складено Акт №434/23/30708090, на підставі якого Мелітопольською ОДПІ було сформовано податкове повідомлення-рішення від 20.06.2006р. №0001722302/0, за яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 35 204 грн. 27 коп. та штрафні санкції у розмірі 17 602 грн. 14 коп.
Підставою для винесення податкового повідомлення-рішення від 20.06.2006р. було те, що в результаті проведення перевірки, співробітниками податкової служби було встановлено, що позивач безпідставно завищив податковий кредит за січень 2005р. у сумі 35 204 грн.27 коп., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за січень 2006р. у розмірі 35 204 грн.27 коп., оскільки ТОВ «Техноекспорт» не було підтверджено фактична сплата податку на додану вартість, що у відповідності до Закону України «Про податок на додану вартість» не є підставою для відшкодування такого податку.
Відповідно до п.п.7.4.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарі (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Відповідно до п.п.7.5.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чеку) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладеної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до податкових накладних №7/12 від 07.12.2004р., №20/12 від 20.12.2004р. та №1/12 від 01.12.2004р. право на податковий кредит у ТОВ «Техноекспорт» виникло відповідно 01.12.2004р., 07.12.2004р. та 20.12.2004р., а тому позивач як платник податку на додану вартість мав право на зарахування до податкового кредиту суми сплаченого податку на додану вартість під час придбання рукава високого тиску у Товариства з обмеженою відповідальністю «Валенсія».
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що позивачем правомірно визначено суму податкового кредиту за січень 2005р. у сумі 35 204 грн.27 коп., а тому податкове повідомлення-рішення від 20.06.2006р. №0001722302/0 є неправомірним.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції при прийняті рішення не врахував те, що відповідно до постанови господарського суду Харківської області від 10.10.2005р. у справі №Б-24/90-05 ТОВ «Валенсія» визнано банкрутом, а проти посадових осіб ТОВ «Валенсія» порушено кримінальну справу, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони не спростовують висновок суду першої інстанції щодо неправомірності податкового повідомлення-рішення від 20.06.2006р. №0001722302/0.
За таких обставин колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Приймаючи до уваги, що суд першої інстанції, з'ясувавши всі обставини, які відповідають фактичним обставинам справи і доведені належними доказами, зробивши правильні висновки, прийняв без порушень норм матеріального та процесуального права законну і обґрунтовану постанову, а тому колегія суддів вважає необхідним постанову суду від 06.03.2007р. залишити без змін.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.196,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області - залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Запорізької області від 06.03.2007р. у справі №24/49/07-АП - залишити без змін.
Ухвала суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.
Ухвалу оформлено у повному обсязі 20.11.07р.
Головуючий суддя: А.О.Коршун
Судді: С.А.Уханенко
В.А.Стежко