06 червня 2024 року
м. Київ
Справа № 910/9487/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В. Г.,
суддів: Картере В. І., Огородніка К. М.
за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,
учасники справи:
арбітражний керуючий Біленко Р. І. - в судовому засіданні особисто,
представник АТ "Перший Український Міжнародний Банк" - Панченко О. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу арбітражного керуючого Біленка Романа Івановича (вх. № 1854/2024)
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2024
у складі колегії суддів: Отрюха Б. В. (головуючий), Доманської М. Л., Полякова Б. М.
у справі № 910/9487/23
за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність, -
На розгляд суду постало питання щодо вирішення долі подальшого провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи за наявністю одного конкурсного кредитора із правом дорадчого голосу.
Обставини справи
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , боржниця) звернулася до суду з заявою про відкриття провадження у справі відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, оскільки вона неспроможна сплатити борг.
2. 01.08.2023 ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 910/9487/23, зокрема, відкрито провадження у даній справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; призначено керуючим реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Біленка Романа Івановича.
3. 02.08.2023 Господарським судом міста Києва було здійснено публікацію повідомлення № 71118 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
4. 19.09.2023 до Господарського суду міста Києва від Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" (далі - АТ "Перший Український Міжнародний Банк ", Банк) надійшла заява про грошові вимоги кредитора до боржника у розмірі 91 550,48 грн.
5. 26.09.2023 ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 910/9487/23:
- визнано АТ "Перший Український Міжнародний Банк" кредитором по відношенню до фізичної особи ОСОБА_1 на суму 91 550,48 грн, з яких: 4 294,40 грн - як такі, що відшкодовуються позачергово, 87 256,08 грн - вимоги другої черги;
- затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 91 550,48 грн;
- зобов'язано керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутись не пізніше 23.10.2023;
- керуючому реструктуризацією боргів боржника в строк до 23.10.2023 подати до Господарського суду міста Києва план реструктуризації боргів боржника;
- визначено дату проведення судового засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 24.10.2023.
6. 24.10.2023 ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 910/9487/23 відкладено розгляд справи на 16.11.2023.
7. 10.11.2023 до Господарського суду міста Києва від керуючого реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Біленка Р. І. надійшло клопотання про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів.
8. 14.11.2023 до Господарського суду міста Києва від АТ "Перший Український Міжнародний Банк" надійшли заперечення на клопотання про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів у справі № 910/9487/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
9. Також, 14.11.2023 до Господарського суду міста Києва від АТ "Перший Український Міжнародний Банк" надійшла скарга на бездіяльність керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Біленка Р. І. у справі № 910/9487/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Короткий зміст постанови суду першої інстанції
10. 16.11.2023 постановою Господарського суду міста Києва у справі № 910/9487/23 припинено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 ; припинено повноваження керуючого реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Біленка Романа Івановича; визнано ОСОБА_1 банкрутом; введено процедуру погашення боргів ОСОБА_1 ; призначено керуючим реалізацією майна боржника арбітражного керуючого Біленка Романа Івановича; оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України повідомлення про визнання ОСОБА_1 банкрутом і введення процедури погашення боргів у встановленому законодавством порядку.
11. Постанова суду першої інстанції прийнята з посиланням на приписи ст.ст. 6, 28, 126, 130 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - КУзПБ) та мотивована тим, що матеріали справи не містять погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, при цьому станом на 16.11.2023 кредиторами боржника не прийнято жодного рішення стосовно подальших процедур у справі, а також боржником та керуючим реструктуризацією боргів боржника не надано відомостей щодо можливості боржника погасити заборгованість перед кредиторами.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
12. 14.02.2024 постановою Північного апеляційного господарського суду (повний текст постанови складено та підписано 26.02.2024) постанову Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у справі № 910/9487/23 скасовано. Справу № 910/9487/23 повернуто до Господарського суду міста Києва для подальшого розгляду на стадію реструктуризацію боргів боржника.
13. Апеляційний господарськи суд дійшов висновку, що суд першої інстанції не перевірив причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, помилково застосував ч. 11 ст. 126 КУзПБ та дійшов передчасного висновку про можливість визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника у справі.
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
14. 12.03.2024 арбітражним керуючим Біленко Романом Івановичем подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2024 та залишити в силі постанову Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у справі № 910/9487/23.
15. Скаржник вказує, що у цій справі відсутні збори кредиторів, адже єдиний кредитор не має права вирішального голосу, тож не є тим кредитором, участь якого на зборах забезпечила б кворум, встановлений ч. 2 ст. 48 КУзПБ.
16. Скаржник стверджує про помилковість висновку суду апеляційної інстанції про неправильне застосування судом першої інстанції ч. 11 ст. 126 КУзПБ та відсутність висновку Верховного Суду щодо можливості затвердження плану реструктуризації боргів конкурсним кредитором з правом дорадчого голосу.
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
17. 14.05.2024 надійшов відзив АТ "Перший Український Міжнародний Банк" на касаційну скаргу, в якому Банк просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
18. Банк доводить, що ст. 48 КУзПБ вказує на обов'язковість проведення зборів кредиторів незалежно від виду їх голосів. При цьому, Банк також посилається на постанову Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 911/1862/21, де вказано, що наявність у справі про неплатоспроможність конкурсного кредитора з правом дорадчого голосу спростовує висновки судів попередніх інстанцій щодо неможливості розгляду плану реструктуризації боргів боржника та відсутності процесуальної можливості здійснення подальшого провадження у справі.
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
19. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
20. Об'єктом касаційного перегляду у цій справі є постанова суду апеляційної інстанції про скасування постанови місцевого господарського суду про визнання божника банкрутом із направленням справи до суду першої інстанції для подальшого розгляду на стадію реструктуризації боргів боржника.
21. Здійснивши перевірку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, оцінивши доводи касаційної скарги та відзиву, Верховний Суд дійшов таких висновків.
22. Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 КУзПБ).
23. Отже, ця судова процедура є першим, обов'язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об'єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
24. Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
25. У постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду зауважив, що задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проєкт плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);
- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУЗПБ);
- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).
26. У цій справі, як встановлено судами попередніх інстанцій, фізична особа ОСОБА_1 зазначила, що підставою для звернення до суду із заявою про неплатоспроможність є відсутність фінансової можливості погашати вимоги у розмірі 218 441,20 грн.
27. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2023 визнано АТ "Перший Український Міжнародний Банк" кредитором по відношенню до фізичної особи ОСОБА_1 на суму 91 550,48 грн.
28. При цьому, заява АТ "Перший Український Міжнародний Банк" про грошові вимоги кредитора до боржника надійшла після спливу 30-денного строку, встановленого ст. 45 КУзПБ.
29. Таким чином, як встановлено судом апеляційної інстанції, АТ "Перший Український Міжнародний Банк" є єдиним кредитором у цій справі з правом дорадчого голосу.
30. Згідно з частиною четвертою статті 122 КУзПБ в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов'язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали; 2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
31. Ухвалою суду першої інстанції, постановленою за результатами попереднього засідання, суд зобов'язав керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутись не пізніше 23.10.2023 та встановив керуючому реструктуризацією боргів боржника строк до 23.10.2023 для подання до Господарського суду міста Києва плану реструктуризації боргів боржника, а також визначив дату проведення судового засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 24.10.2023.
32. Щодо ролі арбітражного керуючого у справі про неплатоспроможність фізичної особи слід звернути увагу також на висновки, викладені в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суд від 26.05.2022 у справі № 903/806/20.
33. Так, відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 КУзПБ арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи зобов'язаний брати участь у розробленні плану реструктуризації боргів боржника, забезпечити його розгляд зборами кредиторів та подання на затвердження господарському суду.
34. За приписами частин першої, другої статті 126 КУзПБ керуючий реструктуризацією протягом трьох днів з дня схвалення зборами кредиторів погодженого з боржником плану реструктуризації боргів подає до господарського заяву про його затвердження та сам план.
35. Тож, задля досягнення мети судової процедури реструктуризації боргів боржника керуючий реструктуризацією має забезпечити конструктивну взаємодію сторін щодо опрацювання плану реструктуризації боргів, сприяти у реалізації ними своїх прав та спонукати до виконання обов'язків у строки, встановлені законом чи судом.
36. Виходячи з наведеного, Верховний Суд наголосив на ключовій ролі арбітражного керуючого на цьому етапі справи про неплатоспроможність фізичної особи, адже саме йому належить подати суду на затвердження план реструктуризації боргів боржника, тому керуючий реструктуризацією зобов'язаний забезпечити розроблення такого плану відповідно до вимог статті 124 КУзПБ та з урахуванням економічно обґрунтованих пропозицій сторін, а також у встановлені строки подати його на схвалення зборам кредиторів та для затвердження - суду.
37. Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ, якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
38. Щодо застосування частини одинадцятої статті 126 КУзПБ Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 сформував висновок, за яким у випадку неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність.
39. У постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/21 вказано, що до встановленого строку визнання боржника банкрутом за частиною першою статті 130 КУзПБ господарський суд у судовому засіданні, призначеному згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 122 КУзПБ зобов'язаний з'ясувати причини неподання на затвердження плану реструктуризації боргів і позиції сторін та за результатами ухвалити рішення про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника, або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.
40. Таким чином, хоча КУзПБ докладно не регламентує закінчення процедури реструктуризації боргів боржника, проте за приписами пункту 8 частини п'ятої статті 119, частини одинадцятої статті 126 цього Кодексу визначено строк, три місяці з дня введення процедури реструктуризації боргів, протягом якого, але не пізніше строків установлених законом і судом, сторони мають здійснити свої права та обов'язки задля узгодження плану реструктуризації боргів боржника, у разі якщо господарський суд раніше не дійде висновку про наявність підстав для переходу до наступної судової процедури або закриття провадження у справі, зокрема відповідно до частини сьомої, пункту 2 частини восьмої статті 123 КУзПБ.
41. До спливу цього строку керуючий реструктуризацією зобов'язаний виконати в повному обсязі покладені на нього завдання, зокрема щодо перевірки майнового стану боржника та забезпечення розгляду зборами кредиторів плану реструктуризації боргів, а господарський суд повинен забезпечити дотримання процесуальних строків та гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін у судовій процедурі реструктуризації боргів боржника.
42. Зі змісту постанови суду першої інстанції як підстава для визнання боржниці банкрутом є констатація факту відсутності в матеріалах справи погодженого боржником та схваленого зборами кредиторів плану реструктуризації боргів боржника, відсутність прийнятого кредиторами рішення щодо подальших процедур у справі та ненадання відомостей щодо можливості боржника погасити заборгованість.
43. Разом з тим, апеляційний господарський суд вказав, що місцевим господарським судом залишено поза увагою заперечення АТ "Перший Український Міжнародний Банк" на клопотання про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів у справі № 910/9487/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , із яких вбачається, що план реструктуризації боргів боржника не був схвалений на зборах кредиторів з вини керуючого реструктуризацією боргів боржника, оскільки останній не скликав збори кредиторів та не надавав план реструктуризації боргів боржника на розгляд кредитору.
44. Відтак, Верховний Суд погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що суд першої інстанції не перевірив причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів.
45. Позиція арбітражного керуючого в касаційній скарзі зводиться до того, що у цій справі відсутні збори кредиторів, оскільки єдиний визнаний кредитор АТ "Перший Український Міжнародний Банк" не має вирішального голосу, а лише дорадчий.
46. У постанові Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 911/1862/21 (за обставин наявності лише одного конкурсного кредитора без права вирішального голосу у справі про неплатоспроможність фізичної особи), на яку посилається АТ "Перший Український Міжнародний Банк", наведено висновок, відповідно до якого за відсутності у справі про неплатоспроможність конкурсних кредиторів з правом вирішального голосу, питання щодо розгляду та затвердження плану реструктуризації боргів боржника підлягає вирішенню конкурсним кредитором з правом дорадчого голосу. Колегія суддів не вбачає підстав для відступу від вказаного висновку.
47. При цьому, наведені доводи скаржника не спростовують вірного висновку суду апеляційної інстанції про те, що суд першої інстанції, приймаючи постанову про визнання боржника банкрутом, не перевірив причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів.
48. Отже, Верховний Суд погоджується із судом апеляційної інстанції, що місцевий господарський суд дійшов передчасного висновку про можливість визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів у цій справі.
49. При цьому, доводи касаційної скарги про відсутність висновку Верховного Суду щодо можливості затвердження плану реструктуризації боргів єдиним конкурсним кредитором з правом дорадчого голосу спростовується наведеним.
50. Водночас, висновки апеляційного господарського суду узгоджуються із висновками, викладеними в постанові Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 911/1862/21.
51. Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження, а Суд не вбачає підстав для скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції.
52. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду апеляційної інстанції.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
53. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що постанова у справі прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.
54. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а прийняті у справі постанова апеляційного господарського суду - залишенню без змін.
В. Розподіл судових витрат
55. У зв'язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
1. Касаційну скаргу арбітражного керуючого Біленка Романа Івановича залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2024 у справі № 910/9487/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді В. Картере
К. Огороднік