Провадження № 2/537/1101/2024
Справа № 537/3019/24
10.06.2024 суддя Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області Дядечко І.І., розглянувши в м.Кременчуці Полтавської області позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів,
установив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, відповідно до вимог якого просить суд ухвалити рішення, яким шлюб зареєстрований 24 грудня 2005 року Крюківським відділом реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області між нею та ОСОБА_2 , запис 3782 розірвати; місце проживання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити з нею; після розірвання шлюбу присвоїти їй прізвище « ОСОБА_4 »; стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини з усіх видів заробітку відповідача, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно до досягнення старшою дитиною повноліття, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду; стягнути з відповідача ОСОБА_2 аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку відповідача щомісячно до настання підстав для припинення таких аліментів, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали, суддя приходить до висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 цього Кодексу, а тому її необхідно залишити без руху.
Так, відповідно відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Як вбачається із позовної заяви в ній не зазначено ідентифікаційний код третьої особи виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі адреси електронної пошти відповідача та третьої особи, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін та третьої особи.
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч. 3 ст. 177 ЦПК України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.
Відповідно до ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.п. 2,3 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, та позовної заяви про розірвання шлюбу, ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, за які підлягає сплаті судовий збір у загальному розмірі 2 422 грн 40 коп., а саме за позовну вимогу про розірвання шлюбу та позовну вимогу про визначення місця проживання дитини з позивачем.
Разом з тим, позивачем до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору, при цьому у позовній заяві міститься клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі п.п.б) п.2 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір».
Клопотання обґрунтоване тим, що на її утриманні перебувають діти. З 27.03.2024 їй встановлено III групу інвалідності. Її місячний дохід нині - це щомісячна заробітна плата
у розмірі 10 500 грн. Пенсія нею оформлена, її розмір складає 3 220 грн.. При цьому
прожитковий мінімум на неї та двох дітей складає 9 420 грн. Інших доходів вона не має. Її
доходи не можуть задовольнити потреби у забезпеченні дітей та її власні, оскільки окрім
задоволення щоденних потреб дітей у розвитку, навчанні та харчуванні їй також
необхідно підтримувати свій стан здоров'я (програма ІПР та довідка МСЕК додаються),
сплачувати комунальну плату за житло та інші обов'язкові платежі. До встановлення групи інвалідності їй було проведено декілька оперативних втручань, променева терапія. При цьому, відповідач її не підтримував, вона витрачала виключно власні кошти та була змушена звертатись по допомогу до органу місцевого самоврядування, який її клопотання про надання матеріальної допомоги задовольнив. У зв'язку з викладеним та на підставі п.п.б) п.2 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», як позивач, що має дитину віком до чотирнадцяти років, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів, просить звільнити її від сплати судового збору з підстав, зазначених у позовній заяві. Сума судового збору у розмірі 1211,20 грн. є значною для неї та складає понад 11% моєї заробітної плати.
Відповідно до ч.1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати (ч. 3 ст. 136 ЦПК України).
Згідно ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною 2 ст.8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, визначальним для прийняття судом рішення про звільнення від сплати судового збору є не належність сторони до певної категорії, а саме її майновий стан, який повинен бути підтверджений належними документами.
У справі «ФК Мретебі проти Грузії» ЄСПЛ розглядав питання законності відмови Верховного Суду Грузії від звільнення від сплати судового збору заявника, та відмітив, що Верховний Суд неналежним чином дослідив аргументи заявника, не вказав, чи достатньо наданих йому доказів на підтвердження фінансової неможливості сплатити судовий збір та не витребував доказів, яких, на його думку, не вистачало. Тому Суд назвав відмову Верховного Суду звільнити заявника від сплати судового збору, без відповідного обґрунтування, «безпідставним» обмеженням права останнього на доступ до правосуддя та зазначив, що, на його переконання, відмова у звільненні була зумовлена виключно бажанням Верховного Суду поповнити державний бюджет.
В такому випадку суди мають детально досліджувати надані докази, що підтверджують матеріальне становище особи, які зокрема можуть слугувати підставами для звільнення від сплати судового збору.
Згідно позиції Верховного Суду, сформованої у справі №160/12251/20 від 23.09.2021, документом, який відображає всю суму доходу позивача за попередній календарний рік може бути, зокрема, довідка про суми виплачених доходів та утриманих податків, яка формується на підставі відомостей, що містяться у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.
Отже, суд вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору має враховувати майновий стан сторони. Дане поняття є оціночним, а тому суд на власний розсуд має встановити вагомість впливу недостатності майнового стану особи на прийняття рішення щодо звільнення від сплати судового збору.
У клопотанні, заявленому в позовній заяві, позивач ОСОБА_1 просить звільнити її від сплати судового збору на підставі п.п.б) п.2 ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», вказуючи на те, що вона має дитину віком до чотирнадцяти років, батько якої ухиляється від сплати аліментів. Окрім того посилається на те, що сума судового збору є значною для неї та складає 11% її заробітної плати.
При цьому позивачем до справи не додано доказів її майнового стану, який за приписами ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» має бути враховано при вирішенні питання про звільнення позивача від сплати судового збору.
Окрім того, з прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача на утримання дітей аліменти, тобто посилання позивача на те, що батько ухиляється від сплати аліментів на утримання дитини, яка не досягла чотирнадцяти років є помилковими та не ґрунтується на вимогах закону, оскільки такі стягнення з відповідача не здійснюються. Докази ненадання будь-якої іншої матеріальної допомоги на утримання дітей матеріали позовної заяви не містять.
Тобто позивачем не надано доказів ненадання будь-якої іншої матеріальної допомоги на утримання дітей, та не надано документи, що підтверджують об'єктивно її майновий стан та які свідчили, що її майновий стан на даний час у повному обсязі чи частково перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Отже суд вважає, що позивачем не виконані вимоги ч.4 ст. 177 ЦПК України.
Приймаючи до уваги зазначене, а також конституційний принцип рівності сторін перед законом і судом, суд вважає, що позивач має виконувати встановлений законодавством обов'язок сплати судового збору, або надати суду документи на підтвердження свого тяжкого майнового стану.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
При цьому, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Разом з тим, позивачем до позовної заяви долучено копії документів, які не засвідчені належним чином в порядку, встановленому чинним законодавством.
Окрім того, як вбачається із позовної заяви в ній, в порушення вимог п.8-10 ч.3 ст. 175 ЦПК України, не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; відсутнє власне письмове підтвердження позивача про те, що нею не подано іншого позову (позовів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для виправлення вищезазначених недоліків, а саме надати до суду позовну заяву в новій редакції, яка має містити: ідентифікаційний код третьої особи виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; відомі адреси електронної пошти відповідача та третьої особи, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін та третьої особи; відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; власне письмове підтвердження позивача про те, що нею не подано іншого позову (позовів) з тим самим предметом та з тих самих підстав,
надати суду докази щодо сплати судового збору на наступні реквізити: отримувач: ГУК у Полтавській обл./Крюківський р-н/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ): 37959255, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувча: UA 858999980313121206000016718, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області у розмірі 2 422 грн 40 коп.(за дві позовні вимоги немайнового характеру), або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, зокрема, довідку про суми виплачених доходів та утриманих податків, яка формується на підставі відомостей, що містяться у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків; надати засвідченні в порядку, встановленому чинним законодавством, письмові докази, які були додані до позовної заяви.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ст. 175,177,185 ЦПК України, суддя
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів - залишити без руху, надавши позивачу строк у десять днів для усунення зазначених недоліків з дня вручення даної ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.І.Дядечко