"03" червня 2024 р. Справа № 363/1015/24
03 червня 2024 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого-судді Чіркова Г.Є.,
при секретарі Мацьовитій Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
представник позивача звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на набуття права вимоги за кредитним договором №Z75.00610.004009782 від 08 червня 2018 року та в зв'язку із порушенням відповідачем договірних зобов'язань по сплаті коштів за наданий кредит просив стягнути з останнього заборгованість в розмірі 82 452 грн. 77 коп., з якої 24 058 грн. - заборгованість за основним боргом, 58 393 грн. 90 коп. - заборгованість за відсотками, а також понесені судові витрати в розмірі 3 028 грн.
Відповідач, будучи неодноразово повідомленим про розгляд справи, до суду повторно не прибув, участь у розгляді справи в суді не взяв, відзиву не подавав.
Відтак, оскільки суд позбавлений можливості в черговий раз відкласти розгляд справи на підставі ст. 223 ЦПК України, в межах строку встановленого ст. 210 ЦПК України, дану справу слід розглянути на підставі наявних доказів в заочному порядку.
За змістом ст. 223 ЦПК України, повторна неявка учасника справи незалежно від причин неявки, не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Встановлено, що 08 червня 2018 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №Z75.00610.004009782.
Відповідно до п.п. 1.1-1.4, 6.1 кредитного Договору, банк надає позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 32 000 грн., включаючи витрати на страховий платіж (у раз наявності), а позичальник зобов?язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього договору.
Банк надає кредит у день підписання даного Договору строком на 48 місяців. Датою видачі кредиту, є дата списання коштів з позичкового рахунку для зарахування на банківський поточний рахунок позичальника.
За користування кредитом позичальник сплачує річну змінювану процентну ставку в розмірі, що визначається як змінна частина ставки, збільшена на 0.49% (маржа банку).
Станом на день укладення договору змінна частина ставки, визначена за рішенням правління банку, становить 9.5%, що разом з маржею банку спадає змінювану процентну ставку в розмірі 9.99%.
Згідно графіку щомісячних платежів за кредитним договором, кредит видано на 48 місяців, остаточна дата повернення - 08 червня 2022 року, тіло кредиту - 32 000 грн., проценти за користування кредитом - 6 641 грн., плата за обслуговування - 44 819 грн. 20 коп., загальна вартість кредиту - 83 460 грн. 24 коп., реальна річна процентна ставка - 95,8026886.
Зазначене також підтверджується паспортом споживчого кредиту до вказаного кредитного договору.
Згідно ордерів-розпорядження про видачу кредиту №1 та №2, 08 червня 2018 року на підставі кредитного договору №Z75.00610.004009782 ОСОБА_1 перераховано грошові кошти в загальному розмірі 32 000 грн.
Відповідач взяті на себе зобов'язання по виплаті кредитних коштів у строки визначені кредитним договором не виконує, термін сплати коштів порушено.
07 липня 2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №07072023, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором №Z75.00610.004009782 від 08 червня 2018 року укладеним між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_2 перейшло до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».
Передача права вимоги АТ «Ідея Банк» до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» підтверджується витягом з реєстру боржників №4 від 07 липня 2023 року до договору факторингу №07072023 від 07 липня 2023 року.
Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Статтею 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою ст. 530 ЦК України, встановлено, що якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.
Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг).
У разі необґрунтованої відмови підприємця від укладення публічного договору він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою.
Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.
Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов'язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.
Згідно ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.
Якщо вимога про зміну або розірвання договору пред'явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв'язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Договір позики вважається безпроцентним, якщо:
1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін;
2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
З огляду на зазначені правовідносини, судом виявлено порушене право позивача, що підлягає захистові шляхом примусового виконання грошового зобов'язання.
Вирішуючи питання про визначення розміру стягнення, суд виходить зі змісту позовних вимог та доведених суду розрахунків, згідно яких сума заборгованості за кредитним договором №Z75.00610.004009782 від 08 червня 2018 року становить 24 058 грн. 87 коп. (тіло кредиту) та сумнівів у суду не викликає, коли доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості за тілом кредиту відповідачем суду не надано. Зокрема, не надано інший розрахунок, який би спростовував нарахування позивача.
Таким чином, в цій частині позов підлягає задоволенню.
Що стосується нарахованих відсотків за вказаним вище кредитним договором, то суд зазначає наступне.
Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, 2, 3, 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Разом з тим, з поданих позивачем доказів не встановлено, за який період нараховано відсотки в розмірі 58 393 грн. 90 коп., яку суму до їх нарахування застосовано та в який спосіб їх нараховано первісним кредитором, коли відповідні розрахунки, які б відповідали вимогам Закону, у справі відсутні.
Будь-який розрахунок вказаних сум, який би містив період, який він охоплює, застосовану відповідно до умов договору процентну ставку, в матеріалах позову відсутній. В позові зазначено сам тільки розмір відсотків право вимоги за яким перейшло позивачу, хоча всупереч вимог ст. 517 ЦК України доказів нарахування вказаних відсотків кредитором, суду не надано.
За таких обставин, позов в частині стягнення відсотків в розмірі 58 393 грн. 90 коп. не можна визнати обґрунтованим, який є недоведеним і задоволенню не підлягає.
Таким чином, враховуючи викладене, пред'явлений позов підлягає частковому задоволенню.
Крім того, представником позивача представлено документальне підтвердження понесених судових витрат, які згідно ст. 141 ЦПК України слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 259, 265, 268, 279, 280 ЦПК України,
вирішив:
позовну заяву задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 24 058 грн. 87 коп., а також судовий збір в розмірі 3 028 грн., а всього 27 086 (двадцять сім тисяч вісімдесят шість) грн. 87 (вісімдесят сім) коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Повне судове рішення складено 10 червня 2024 року.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня складання повного тексту.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складання повного тексту.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ««Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя