Провадження №2-п/359/12/2023
Справа №359/8476/23
10 червня 2024 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого Семенюти О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Моргушко Л.В.,
за участю представника відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пірієва Олена Сергіївна, про визнання недійсним договору купівлі-продажу частини земельної ділянки,
встановив:
Представник відповідача ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаною заявою та обґрунтовує її тим, що заочним рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 17 квітня 2024 року був визнаний недійсним договір купівлі-продажу частини земельної ділянки, укладений 18 вересня 2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пірієвою О.С. та зареєстрований в реєстрі за №1817. Представник відповідача ОСОБА_1 посилається на те, що її довіритель ОСОБА_4 не був повідомлений про час та місце розгляду цивільної справи. Ця обставина перешкодила йому з'явитися у судове засідання та надати докази на підтвердження добросовісного набуття права власності на 1/2 частку в земельній ділянці, а також на підтвердження скасування заборони відчуження земельної ділянки, вжитої на підставі ухвали Бориспільського міськрайонного суду від 22 травня 2019 року. Тому представник відповідача ОСОБА_1 просить скасувати заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду від 17 квітня 2024 року.
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 підтримує заяву та наполягає на її задоволенні.
Інші учасники справи не з'явились у судове засідання. Як вбачається з ч.1 ст.287 ЦПК України, їх неявка не перешкоджає розгляду процесуального питання про перегляд заочного рішення.
Вислухавши пояснення представника відповідача та дослідивши докази, що містяться в матеріалах цивільної справи, суд дійшов таких висновків.
Заочним рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 17 квітня 2024 року (а.с.193-197 т.1) визнаний недійсним договір купівлі-продажу частини земельної ділянки, укладений 18 вересня 2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пірієвою О.С. та зареєстрований в реєстрі за №1817.
Відповідно до ч.3 ст.287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч.1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Встановлено, що ОСОБА_4 неодноразово у встановленому порядку повідомлявся про час та місце розгляду цивільної справи. Ця обставина підтверджується численною судовою кореспонденцією (а.с.119, 121, 124, 201 т.1). Тому посилання представника відповідача ОСОБА_1 на те, що її довіритель не був обізнаний про судове провадження, підлягає критичній оцінці.
Крім того, предметом судового розгляду була вимога про визнання недійсним правочину, а не витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння відповідача. Тому добросовісність набуття ОСОБА_4 права власності на частку в земельній ділянці немає жодного значення для правильного вирішення спору. Зі змісту мотивувальної частини заочного рішення Бориспільського міськрайонного суду від 17 квітня 2024 року (а.с.196 т.1) вбачається, що оспорюваних договір купівлі-продажу частини земельної ділянки був укладений під час дії ухвали судді Бориспільського міськрайонного суду від 22 травня 2019 року, якою був накладений арешт на спірну земельну ділянку та заборонено вчиняти дії, спрямовані на її відчуження. Постановою Київського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року (а.с.13-19 т.2) означене судове рішення було скасовано лише в частині заборони вчинення дій, спрямованих на відчуження земельної ділянки. Однак ухвала судді Бориспільського міськрайонного суду від 22 травня 2019 року в частині накладення арешту на земельну ділянку була залишена без змін. Ця обставина унеможливлювала відчуження 1/2 частки в цьому об'єкті нерухомого майна. Тому посилання представника відповідача ОСОБА_1 на вказані обставини, зокрема на постанову Київського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року, також не мають значення для правильного вирішення спору та підлягають критичній оцінці. Її доводи про ОСОБА_2 , як неналежного позивача, зводяться до оцінки судового рішення на предмет законності. Перевірка таких доводів відноситься до повноважень суду апеляційної інстанції, а не суду першої інстанції під час перегляду заочного рішення.
З огляду на це суд висновує про відсутність підстав для перегляду заочного рішення Бориспільського міськрайонного суду від 17 квітня 2024 року. Тому заяву, подану представником відповідача ОСОБА_1 , належить залишити без задоволення.
Керуючись п.1 ч.1, ч.2 ст.258, ст.260 ЦПК України, суд
постановив:
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишити без задоволення.
Роз'яснити, що заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала суду не підлягає апеляційному оскарженню та набирає законної сили негайно після її проголошення.
Суддя О.Ю. Семенюта