Справа № 289/810/24
Номер провадження 2/289/483/24
10.06.2024 м. Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді - Кириленка О.О.,
з участю секретаря судового засідання - Науменко І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернулася до суду з вищевказаною позовною заявою, в якій просить суд розірвати шлюб, укладений між сторонами та залишити малолітню дочку для подальшого проживання разом із нею. Свої вимоги мотивує тим, що подальше спільне життя з відповідачем та збереження з нею сім'ї стали неможливими.
Ухвалою судді від 15.04.2024 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Сторони в судове засідання не з'явились, однак звернулись до суду з відповідними заявами про розгляд вказаної справи без їх участі, позивач заявлені вимоги підтримує, а відповідач визнає їх у повному обсязі.
Розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебувають в шлюбі з 14.02.2017 та мають спільну малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відповідними свідоцтвами (а.с. 3, 4, 10). Сторони шлюбних стосунків тривалий час не підтримують, спільного господарства не ведуть.
Таким чином, судом встановлено, що між сторонами діють сімейні правовідносини.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду (ч. 2 ст. 104 СК України; ч. 3 ст. 105 СК України; ч. 1 ст. 110 СК України).
У відповідності до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно ст. 51 Конституції України та ст. 24 Сімейного Кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді дружини і чоловіка, примушування до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
За приписами ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права чоловіка, дружини на свободу та особисту недоторканість.
Отже, наявність того факту, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, а також визнання відповідачем заявлених вимог є підставами для повного задоволення позовних вимог.
До того ж судом встановлено, що малолітня дитина сторін проживає з матір'ю.
Згідно з частинами другою, восьмою, дев'ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
Відповідно до частин другої, четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.
За загальним правилом, за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу. Лише за наявності такого спору між батьками суд повинен роз'яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини. Вказаного висновку дійшов ВС КЦС у постанові від 15.01.2020 у справі №200/952/18.
Верховний Суд у постанові від 22.12.2021 у справі № 339/143/20 звернув увагу на те, що враховуючи, що сторони не зверталися до суду із вимогами про визначення місця проживання дитини з одним із батьків суд, враховуючи принципи змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обґрунтовано в межах доводів та вимог позову про розірвання шлюбу та залишення дитини проживати з матір'ю, встановивши, що дитина до розірвання шлюбу після припинення фактичних шлюбних відносин батьків проживала разом з матір'ю, залишив проживати дитину з нею, чим лише констатував проживання дитини, не визначаючи його.
Сторони досягли згоди щодо місця проживання своєї малолітньої дочки, тому її слід залишити проживати з позивачем.
Керуючись ст. ст. 110, 112 СК України, ст. ст. 2, 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 279, 354 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.
Розірвати шлюб, укладений між громадянами України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований 14.02.2017 Радомишльським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Житомирської області, актовий запис № 13.
Після розірвання шлюбу малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити проживати разом з матір'ю.
Рішення суду може бути оскаржено сторонами до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Олег КИРИЛЕНКО