Справа № 288/391/24
Провадження № 2/288/216/24
06 червня 2024 року смт Попільня
Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Зайченко Є. О.,
з участю секретаря судових засідань - Корнієнко Т.М.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (далі - позивач) звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором позики № 3196984 від 19 вересня 2021 року в розмірі 35504 гривень.
В обґрунтовування позовних вимог позивач зазначає, що 19 вересня 2021 року між ТОВ «Маніфою» та відповідачем був укладений договір позики № 3196984, відповідно до умов якого ТОВ «Маніфою» позичає відповідачу 7000 гривень, строком до 19 жовтня 2021 року (30 днів), шляхом переказу на його платіжну картку. Договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача в особистому кабінеті через веб-сайт або мобільний додаток та підписання договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, який було введено відповідачем, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
09 лютого 2022 року між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №09/02-2022, відповідно до умов якого первісний кредитор передав (відступив) новому кредитору своє право вимоги до боржників за договорами позики, у тому числі за договором № 3196984 від 19 вересня 2021 року, що укладений між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 .
ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право грошової вимоги до боржників ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року, в тому числі за договором позики № 3196984 від 19 вересня 2021 року, що був укладений між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 .
Позивач, посилаючись на те, що відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконав, у зв'язку із чим станом на 09 січня 2024 року виникла заборгованість у розмірі 91994 гривень.
Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 35504 гривень з яких: 7000 гривень - заборгованість за кредитом (тілом кредиту); 28504 гривень - заборгованість за відсотками.
Ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження по даній справ із викликом (повідомленням) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив розгляд справи проводити у його відсутність.
Частина 3 статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнала, просила зменшити витрати на правову допомогу.
Справу судом розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження, згідно з вимогами статтями 274-279 ЦПК України.
Суд, заслухавши відповідача, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази в сукупності, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 19 вересня 2021 року між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 укладений договір позики № 3196984, відповідно до умов якого ТОВ «Маніфою» позичає відповідачу 7000 гривень, строком до 19 жовтня 2021 року (30 днів), шляхом переказу на його платіжну картку.
Договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача в особистому кабінеті через веб-сайт або мобільний додаток та підписання договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, який було введено відповідачем, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно п. 2.4.2. Договору позики, середньоденний розмір процентів за користування позикою, акційний, фіксований - 1,59200% від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики.
Відповідно до п. 2.4.3. Договору позики, середньоденний розмір процентів за користування позикою, базовий, фіксований - 1.99000% від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики.
Згідно п. 2.4.4. Договору позики, базова процентна ставка за позикою, фіксована - 1.99000% від суми позики за кожен день користування позикою.
Відповідно до п. 2.5 Договору позики, розмір процентів на прострочену позику, фіксований - 1.01% від суми позики за кожний день з моменту прострочення сплати суми Позики та процентів за користування позикою.
09 лютого 2022 року між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №09/02-2022, відповідно до умов якого первісний кредитор передав (відступив) новому кредитору своє право вимоги до боржників за договорами позики, у тому числі за договором № 3196984 від 19 вересня 2021 року, що укладений між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 .
ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право грошової вимоги до боржників ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року, в тому числі за договором позики № 3196984 від 19 вересня 2021 року, що був укладений між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 .
З долученого позивачем розрахунку вбачається, що внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором позики № 3196984 від 19 вересня 2021 року станом на 09 січня 2024 року загальний розмір заборгованості становить 91994 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 7000 грн; заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги - 84994 гривень.
Позивачем зазначено, що ним враховані принцип розумності, співмірності і пропорційності, у зв'язку з чим він просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 35504 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить -7000 гривень; заборгованість за відсотками - 28504 гривень.
Відповідно до вимог статті 526, 615 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.
За нормою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до положень статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з вимогами статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами частини 1 статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Тому, посилання представника позивача на те, що після надходження додаткових доказів від товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитна установа «Європейська кредитна група» їх невідкладно буде направлено до суду, судом не приймається, оскільки всі докази щодо укладення договору позики позикодавцем (первісним кредитором) мали бути передані позивачу (фактору, новому кредитору).
За правилами статті 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Проценти за користування кредитом - проценти, які нараховуються в межах строку кредиту (позики), визначені у договорі. Такі проценти розуміються як проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором або законом, які сплачує позичальник. Порядок їх виплати врегульований частиною 1 статті 1048 ЦК України.
Проценти за неправомірне користування чужими грошовими коштами - проценти, які нараховуються внаслідок прострочення боржником виконання грошового зобов'язання, порядок виплати якого врегульований частиною 2 статті 625 ЦК України, у зв'язку з чим такі проценти можуть бути стягнуті після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування».
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України. Тобто, припинення нарахування передбачених договором процентів можливо у двох випадках: закінчення строку кредитування, який визначений договором, та пред'явлення вимоги в порядку частини 2 статті 1050 ЦК України, що узгоджується з позицією Верховного суду викладеною у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 умови взятого на себе кредитного зобов'язання не виконала, що виявилося у неповерненні кредитних коштів, що стало наслідком звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», в якості нового кредитора, до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною першою статті 81 Цивільного Процесуального Кодексу України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини другої статті 89 Цивільного Процесуального Кодексу України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи, що відповідачем не виконано грошове зобов'язання в строки, передбачені умовами договору, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь суми заборгованості за Договором позики № 3196984 від 19 вересня 2021 року в розмірі 35504 гривень 00 копійок, обґрунтованими та виходячи із наданого розрахунку позивача, дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити у повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість, яка виникла внаслідок неналежного виконання ним взятих на себе зобов'язань.
Представник позивача при зверненні до суду також просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правову допомогу.
Згідно статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Пунктом 1, 2 частини другої статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (частина третя статті 137 ЦПК України)
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина 8 статті 141 ЦПК України).
До матеріалів справи додано Договір № 02-01/2023 про надання правової допомоги від 02 січня 2023 року, укладений між ТОВ «Коллект Центр» надалі - клієнт та адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» надалі - адвокатське об'єднання, Заявку про надання юридичної допомоги № 350 від 02 січня 2024 року та Витяг з Акту № 2 про надання юридичної допомоги від 08.01.2024 року.
Як вбачається з Витягу з Акту № 2 про надання юридичної допомоги від 08.01.2024 року, погоджено надання наступних правових послуг адвокатським об'єднанням товариству у відповідності до заявок на надання юридичної допомоги за наступним списком: 1.2. послуга - надання усної консультації з вивченням документів, одиниця виміру - година, кількість - 2, вартість одиниці виміру - 1500, ціна - 3000 гривень; 3.1. послуга - складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду, одиниця виміру - година, кількість - 5, вартість одиниці виміру - 2000, ціна - 10000 гривень.
Згідно платіжної інструкції № 0406030000 від 10 січня 2024 року, виданої ПАТ АБ «Укргазбанк», платник ТОВ «Коллект Центр», отримувач АО «Лігал Ассістанс», сума 51000,00 гривень, призначення платежу надання правової допомоги згідно Договору № 02-01/2023 від 02.01.2023 року про надання правової допомоги.
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у рішенні у справі «East/West Alliance Limited» v. Ukraine» («Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України) від 23 січня 2014 року в § 268 зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим, вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати,
умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Частиною четвертою, п'ятою статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач скористався своїм правом заявити клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, суд враховує, що складання позовної заяви не потребувало аналізу великої кількості документів, а у справах даної категорії наявна усталена судова практика, адвокат не вивчав додаткові джерела права, законодавства, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежна сторона у справі обґрунтовує свої заперечення, справа розглядається у спрощеному провадженні, сторона позивача у судове засідання не з'явилися, тобто, надання правничої допомоги ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» адвокатським об'єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» в даній справі зводилося до складання позовної заяви, а тому враховуючи складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, заявлене клопотання відповідача, суд вважає за можливе зменшити розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до 3000 гривень.
Згідно пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Отже, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору в розмірі 3028 гривень 00 копійок.
Керуючись статтями 1, 3, 12, 207, 509, 525-527, 530, 598-599, 610 - 612, 615, 625, 626, 629, 633, 634, 638, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 130, 133, 141, 211, 223, 258, 259, 263-265, 274-279, 280 -283, 352, 354, 355 ЦПК України; суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (місцезнаходження: (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306, код ЄДРПОУ: 44276926) заборгованість за Договором позики № 3196984 від 19 вересня 2021 року в розмірі 35504 гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (місцезнаходження: (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306, код ЄДРПОУ: 44276926) сплачений судовий збір у розмірі 3028 гривень 00 копійок та витрати на правову допомогу в розмірі 3000 гривень 00 копійок.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Попільнянського
районного суду Є. О. Зайченко