79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"28" травня 2024 р. Справа №926/3602/23
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Галушко Н.А.
суддів Желіка М.Б.
Орищин Г.В.
секретар судового засідання - Кишенюк Н.
за участю представників учасників процесу:
від позивача - Суха Ю.О., Заєць Ж.Ю.
від відповідача-1 - не з'явився;
від відповідача-2 - Загарія О.Д.;
від третьої особи-1 - Мужилівський Д.В.;
від третьої особи-2 - не з'явився;
розглядаючи апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства «Київстар» від 31.12.2023 (Вх.№ ЗАГС 01-05/3/24) та Товариства з обмеженою відповідальністю “Даймондс корпорейшин” б/н від 30.12.2023 (вх.№ ЗАГС 01-05/69/24 від 05.01.2024)
на рішення Господарського суду Чернівецької області від 30.11.2023 (повний текст рішення складено 11.12.2023. суддя Гончарук О.В)
у справі № 926/3602/23
за позовом Приватного акціонерного товариства «Київстар», м. Київ
до відповідача 1 Селятинської сільської ради, Чернівецька область, Вижницький район, село Селятин;
та відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю “Даймондс корпорейшн”, м. Чернівці
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:
1) Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області;
2) Приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Савчук Віталіни Григорівни, м. Чернівці
про визнання протиправним та скасування рішення сільської ради, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та переведення прав та обов'язків покупця
Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
Селятинська сільська рада та Приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Савчук Віталіна Григорівна участі уповноважених представників в судове засідання 28.05.2024 не забезпечили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК України.
Так, за змістом частини 1 і пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.
Ураховуючи положення статті 202 ГПК України, наявність відомостей про направлення зазначеним учасникам справи ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, висновки Європейського суду з прав людини у справі «В'ячеслав Корчагін проти Росії», також те, що зазначені учасники справи не зверталися до суду з будь-якими заявами щодо розгляду справи, явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представників зазначених учасників справи.
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.
На розгляд Господарського суду Чернівецької області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Київстар» до Селятинської сільської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Даймондс корпорейшн», з наступними позовними вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення XIV сесії VIII скликання Селятинської сільської ради Вижницького району Чернівецької області від 24.11.2021 №498-14/21 про продаж Товариству з обмеженою відповідальністю «Даймондс корпорейшн» земельної ділянки за кадастровим номером 7323586000:01:004:0064;
- визнати протиправним та скасувати рішення XIV сесії VIII скликання Селятинської сільської ради Вижницького району Чернівецької області від 24.11.2021 №498-14/21 про припинення договору оренди землі від 05.02.2020, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області та Приватним акціонерним товариством «Київстар»;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки за кадастровим номером 7323586000:01:004:0064 несільськогосподарського призначення від 25.11.2022, укладеного між Селятинською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Даймондс корпорейшн» в частині передання у власність земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю «Даймондс корпорейшн»;
- перевести права та обов'язки покупця за договором купівлі-продажу земельної ділянки за кадастровим номером 7323586000:01:004:0064 несільськогосподарського призначення від 25.11.2022, укладеного між Селятинською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Даймондс корпорейшн», на Приватне акціонерне товариство «Київстар».
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Селятинською сільською радою порушено переважне право Приватного акціонерного товариства «Київстар» на купівлю спірної земельної ділянки, оскільки обмеження, визначені ст. 82 Земельного кодексу України, стосуються іноземних юридичних осіб, яким Приватне акціонерне товариство «Київстар» не є, а тому вказані обмеження на нього не розповсюджуються. Також зазначає, що рішення Селятинської сільської ради № 498-14/21 від 24.11.2021 про припинення договору оренди землі від 05.02.2020, яку орендує позивач, прийнято в односторонньому порядку та з порушенням вимог чинного законодавства, відтак, вважає його незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 30.11.2023 у справі №926/3602/23 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення XIV сесії VIII скликання Селятинської сільської ради Вижницького району Чернівецької області від 24.11.2021 №498-14/21 про продаж Товариству з обмеженою відповідальністю «Даймондс корпорейшн» земельної ділянки.. Визнано протиправним та скасовано рішення XIV сесії VIII скликання Селятинської сільської ради Вижницького району Чернівецької області від 24.11.2021 №498-14/21 про припинення договору оренди землі від 05.02.2020. Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки за кадастровим номером 7323586000:01:004:0064 несільськогосподарського призначення від 25.11.2022. У іншій частині позову відмовлено.
Стягнуто з Селятинської сільської ради на користь Приватного акціонерного товариства «Київстар» 4026 грн судового збору. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Даймондс корпорейшн» на користь Приватного акціонерного товариства «Київстар» 1342 грн судового збору.
Рішення суду мотивовано тим, що враховуючи норму ст. 9 Закону України «Про оренду землі» орендар має переважне право на придбання у власність земельної ділянки у разі її продажу, за умови що він сплатить ціну, за якою продається така земельна ділянка. Якщо відповідно до закону орендар не може набувати у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення, він може в порядку, визначеному Земельним кодексом України, передати своє переважне право купівлі такої земельної ділянки іншій особі, яка відповідно до закону може набувати у власність таку земельну ділянку. Відтак, на думку суду, саме позивачу, як добросовісному орендарю, належить переважне право на викуп земельної ділянки, однак Селятинською сільською радою це право при прийнятті оскаржуваного рішення порушено.
Враховуючи положення частини четвертої статті 32 Закону України «Про оренду землі», яким передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі, суд дійшов висновку що у Селятинської сільської ради були відсутні підстави для припинення договору оренди землі від 05.02.2020, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області та Приватним акціонерним товариством «Київстар» та підстави для продажу ТОВ «Даймондс корпорейшин» земельної ділянки за кадастровим номером 7323586000:01:004:0064 загальною площею 0,01 га.
Враховуючи наведене, суд констатував, що договір купівлі-продажу укладено з порушенням вимог частини 1 статті 116 та частини 2 статті 127 Земельного кодексу України, оскільки відповідач 2 не мав права на викуп вищевказаної землі, у зв'язку з чим оспорюваний правочин підлягає визнанню недійсним на підставі частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України.
Щодо позовної вимоги про переведення прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу земельної ділянки за кадастровим номером 7323586000:01:004:0064 несільського призначення від 25.11.2022, то нормами ЦК України не допускається такої правової конструкції, як позов про визнання недійсним договору в частині сторони договору
Відтак, враховуючи норми частини першої статті 216 Цивільного кодексу України, відповідно до якої недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, суд не вбачав правових підстав для задоволення позовних вимог про переведення прав покупця за договором купівлі продажу на позивача.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.
Приватним акціонерним товариством «Київстар» подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 30.11.2023 у справі №926/3602/23 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо переведення прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу земельної ділянки за кадастровим номером 7323586000:01:004:0064 несільського призначення від 25.11.2022, укладеного між Селятинською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Даймондс корпорейшн» на Приватне акціонерне товариство «Київстар» та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги ПрАТ «Київстар».
Зокрема, скаржник зазначає, що рішення суду прийняте без врахування та застосування до спірних правовідносин ст. 9 Закону України «Про оренду землі» та ст. 777 ЦК України в частині порушення переважного права ПрАТ «Київстар» на придбання спірної земельної ділянки. Звертає увагу суду, що ПрАТ «Київстар» не одержував повідомлення про рішення продати земельну ділянку вчасно, що позбавило його можливості розглянути відповідну заяву та відреагувати на неї. Вказана у спірному договорі купівлі-продажу заява за підписом начальника сектору розвитку технічної експлуатації мереж Приймака О.Б., відповідно до якої ПрАТ «Київстар» відмовляється від переважного права купівлі спірної земельної ділянки, підписана не уповноваженою особою та у простій письмовій формі без нотаріального посвідчення.
Товариством з обмеженою відповідальністю “Даймондс корпорейшн” також подано апеляційну скаргу, в якій останнє просить рішення Господарського суду Чернівецької області від 30.11.2023 у справі №926/3602/23 в частині визнання протиправним та скасування рішення XIV сесії VIII скликання Селятинської сільської ради Вижницького району Чернівецької області від 24.11.2021 №498-14/21 про продаж Товариству з обмеженою відповідальністю «Даймондс корпорейшн» земельної ділянки за кадастровим номером 7323586000:01:004:0064, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки за кадастровим номером 7323586000:01:004:0064 несільськогосподарського призначення від 25.11.2022, укладеного між Селятинською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Даймондс корпорейшн» в частині передання у власність земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Даймондс корпорейшн" скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволені позову ПАТ «Київстар» в цій частині відмовити та здійснити новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Зокрема, скаржник зазначає, що задовольняючи вимогу про визнання протиправним та скасування рішення XIV сесії VIII скликання Селятинської сільської ради від 24.11.2021 №498-14/21 про продаж ТОВ "Даймондс корпорейшн" земельної ділянки за кадастровим номером 7323586000:01:004:0064 суд проігнорував і не застосував до даних правовідносин положення статті 82 Земельного кодексу України.
Так, відповідно до частини 1 статті 82 Земельного кодексу України юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності, зокрема, у разі придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами.
Скаржник звертає увагу суду, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань власниками / засновниками ПрАТ «Київстар» є акціонери згідно з реєстром акціонерів, зокрема іноземна юридична особа VEON HOLDINGS B.V., що знаходиться в Нідерландах, частка якої складає 99,9947 %, що не заперечується й самим позивачем.
З наведеного слідує, що позивач в будь-якому випадку, незалежно від повідомлення його, як орендаря, про намір продажу земельної ділянки, що ним орендується, чи за відсутності такого, немає не тільки переважного, а й права загалом на купівлю такої земельної ділянки.
Заява про намір продажу земельної ділянки, що надсилалась повторно нотаріусом Савчук В.Г. позивачу датована 11.10.2022., скаржник звертає увагу суду, що зазначення Відповідачем-1 строку щодо скористання переважним правом на придбання земельної ділянки або відмови від такого права до 16.09.2022 у заяві від 11.10.2022 є технічною помилкою, яка спричинена тим, що дана заява є тотожною за змістом із заявою від 16.08.202, якою позивачу було надано строк до 16.09.2022 і вона була взята за основу під час підготовки нової заяви.
Зазначає, що під час укладення договору купівлі-продажу уповноважений представник позивача Приймак О.Б. особисто з'явився до нотаріуса та подав заяву від 25.11.2022 №24324/10 про відмову від переважного права викупу земельних ділянок.
ПрАТ «Київстар» подано відзиви на апеляційну скаргу, в яких останній, спростовуючи доводи апеляційної скарги, просить суд її залишити без задоволення, зазначає, з покликанням на Постанову Пленуму ВГСУ від 17.05.2011 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин, ст. 26 ЗУ «Про міжнародне приватне право», ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», що твердження скаржника про те що ПрАТ «Київстар» в розумінні ст. 82 Земельного кодексу України є іноземною юридичною особою, так як акціонером є VEON HOLDINGS B.V., Нідерланди не відповідає дійсності.
Вважає, що факт наявності у юридичної особи виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підриємців та громадських формувань свідчить про те, що така юридична особа зареєстрована у відповідному до законодавства України порядку та є юридичною особою в розуміння Цивільного кодексу.
Відповідач 1 та треті особи не надали суду відзивів на апеляційні скарги.
Представники позивача та відповідача 2 в судовому засіданні підтримали доводи, наведені у апеляційних скаргах.
Представник третьої особи 1 у судових засіданнях висловив свої міркування щодо поданих апеляційних скарг.
Процесуальні дії суду у справі.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.01.2024, вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Галушко Н.А., суддів Орищин Г.В. та Желіка М.Б.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Київстар» від 31.12.2023 (Вх.№ ЗАГС 01-05/3/24), розгляд справи призначено на 13.02.2024.
Ухвалами від 08.02.2024 задоволено заяви представників Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 07.02.2024 (Вх.№ ЗАГС 01-04/955/24) та представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Даймондс корпорейшн” від 07.02.2024 (вх.№01-04/770/24) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 розгляд справи відкладено на 05.03.2024.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 15.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Даймос корпорейшин” б/н від 30.12.2023 (вх.№ ЗАГС 01-05/69/24 від 05.01.2024) на рішення Господарського суду Чернівецької області від 30.11.2023, розгляд справи №926/3602/23 призначено на 05.03.2024.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 05.03.2024 об'єднано апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства “Київстар” від 31.12.2023 (Вх.№ ЗАГС 01-05/3/24) та Товариства з обмеженою відповідальністю “Даймос корпорейшин” б/н від 30.12.2023 (вх.№ ЗАГС 01-05/69/24 від 05.01.2024) в одне апеляційне провадження, розгляд справи відкладено на 19.03.2024.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 розгляд справи призначено на 09.04.2024.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 09.04.2024 розгляд справи відкладено на 14.05.2024.
14.05.2024 у зв'язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії Орищин Г.В. судове засідання не відбулося.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 16.05.2024 розгляд справи призначено на 28.05.2024.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 клопотання ПрАТ «Київстар» про трансляцію судового засідання 28.05.2024 о 11 год 20 хв у справі № 926/3602/23 на YouTube каналі "Судова влада України" та на порталі "Судова влада України" - задоволено.
13.05.2024 та 14.05.2024 через систему «Електронний Суд» позивачем подано додаткові пояснення до апеляційної скарги ПрАТ «Київстар». до яких долучено Висновок науково-правової експертизи щодо доктринального тлумачення вимог чинного законодавства стосовно набуття та реалізації права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення юридичними особами, створеними та зареєстрованими відповідно до законодавства України, учасниками яких в подальшому стали іноземні юридичні особи від 03.05.2024 №301/01, який раніше скаржником до матеріалів справи не долучався та не був предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно ст.109 ГПК України висновок експерта у галузі права не є доказом, має опоміжний (консультативний) характер і не є обовязковим для суду.
Окрім того, 28.05.2024 через систему «Електронний Суд» позивачем подано додаткові пояснення, в прохальній частині яких просить долучити до матеріалів справи паспорт об'єкта базової станції, який раніше скаржником до матеріалів справи не долучався та не був предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
У відповідності до п. 2 ст. 164 ГПК України при поданні позовної заяви позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та у відповідності до п. 3 ст. 164 ГПК України у разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про призначення експертизи, витребування доказів тощо.
Матеріали справи не містять доказів подання разом із позовною заявою клопотання позивача про необхідність долучення додаткових доказів і неможливість їх подання разом з позовною заявою.
В підготовчому засіданні господарським судом було з'ясовано, чи було надано сторонами по справі всі наявні докази, однак, клопотання позивача щодо надання/витребування додаткових доказів також не було заявлено.
Крім цього, позивач звертаючись з апеляційною скаргою не скористався своїм правом надати до суду: власні заяви, клопотання відповідно до ст.ст. 38, 169, 170 Господарського процесуального кодексу України, додаткові докази та обґрунтування щодо неможливості надати їх до суду першої інстанції. Позивачем також не подано жодного клопотання щодо подання чи витребування додаткових доказів.
У відповідності до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з приписами частини третьої статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Більше того, Верховний Суд вказав, що така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.
Аналогічна правова позиція з цього питання викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 911/3250/16, від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17 та від 06.03.2019 у справі № 916/4692/15.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів в судовому засіданні 28.05.2024 відхилила клопотання. викладені в прохальні частині додаткових пояснень про долучення додаткових доказі, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
У судовому засіданні 28.05.2024 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
05 лютого 2020 між Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області, як орендодавцем, та Приватним акціонерним товариством «Київстар», як орендарем, укладено Договір оренди землі (Договір) згідно умов якого (п.1.1. Договору), орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку зі зміною цільового призначення із земель сільськогосподарського призначення державної власності, в землі для розміщення та експлуатації об'єктів і споруд телекомунікацій, яка знаходиться на території Шепітської сільської ради, Путильського району, Чернівецької області (за межами населеного пункту).
Пунктами 2.1.-2.3. Договору передбачено, що в оренду передається земельна ділянка із земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення загальною площею 0,01 га. Кадастровий номер земельної ділянки:7323586000:01:004:0064. Категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Відповідно до пункту 3.1 Договору договір укладено на строк 7 (сім) років.
07 лютого 2020 року зареєстровано право оренди земельної ділянки за Приватним акціонерним товариством «Київстар».
24 листопада 2021 року Селятинською сільською радою прийнято рішення №498-14/21, яким:
·Затверджено висновок, розроблений ТОВ «Оцінка інформ» про експертну грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення, що належить до комунальній власності Селятинської сільської ради, яка відводиться у власність шляхом викупу ТОВ "Даймондс корпорейшн" з цільовим призначенням : для розміщення та експлуатації об?єктів і споруд телекомунікацій - (13.01), за рахунок земель промисловості, транспорту, зв?язку, енергетики, оборони та іншого призначення (запас, чагарники, не угіддя), наступних земельних ділянок, серед яких ділянка: за кадастровим номером 7323586000:01:004:0064, площею 0,01 га (с.Сарата) за межами населеного пункту, дана оцінка складає 8 783 (вісім тисяч сімсот вісімдесят три гривні);
·Вирішено продати у власність ТОВ "Даймондс корпорейшн" земельну ділянку:- кадастровий номер 7323586000:01:004:0064, площею 0,01 га (с.Сарата) за межами населеного пункту за 10 000 (десять тисяч) гривень;
·Доручено Селятинському сільському голові Полянчуку Валерію Кузьмовичу укласти договір-купівлі продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення у відповідності до даного рішення та надати право підпису необхідних документів для вчинення цієї угоди після повної оплати суми.
·Припинено, з моменту реєстрації купівлі-продажу вищевказаних земельних ділянок, дію договіру оренди землі з ПрАТ «Київстар» б/н від 05.02.2020 року (ур. Яровиця).
В матеріалах справи міститься нотаріально посвідчена заява про намір Селятинської сільської ради продажу земельної ділянки за кадастровим номером 7323586000:01:004:0064 загальною площею 0,01 га, датована 16.08.2022.
Зазначена заява від 16.08.2022 № 208/02-24 направлена приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Савчук В.Г. на адресу Приватного акціонерного товариства «Київстар»: вул. Буковинська, 31, місто Чернівці.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань юридичною адресою Приватного акціонерного товариства «Київстар», станом на 16.08.2022, є вул. Дегтярівська, 53, місто Київ.
В матеріалах справи міститься нотаріально посвідчена заява Селятинської сільської ради про намір продажу земельної ділянки за кадастровим номером 7323586000:01:004:0064 загальною площею 0,01, га датована 11.10.2022.
Зазначена заява від 16.08.2022 № 208/02-24 направлена приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Савчук В.Г. на адресу Приватного акціонерного товариства «Київстар»: вул. Дегтярівська, 53, місто Київ.
У вищевказаній заяві запропоновано Приватному акціонерному товариству «Київстар» придбати земельну ділянку за вказану суму або до 16 вересня 2022 року надати згоду на відчуження орендованих земельних ділянок комунальної власності шляхом безпосереднього звернення до Селятинської сільської ради за адресою: Україна, 59131. Чернівецька обл., Вижницький р-н, село Селятин, вул. Українська, буд. 2 або ж, за відсутності такої можливості - надіслати поштою свою заяву, з нотаріально засвідченим підписом.
При цьому, у самому повідомленні зазначено про необхідність надання згоди на продаж земельної ділянки у строки які, вже сплили, оскільки заява підписана 11 жовтня 2022 року, а строк у заяві встановлений до 16 вересня 2022 року.
Окрім того, у матеріалах справи міститься заява начальника сектору розвитку та технічної експлуатації мереж (Чернівецька обл.) Приватного акціонерного товариства «Київстар» Приймака О.Б. про відмову від переважного права викупу земельних ділянок №24324/10 від 25.11.2022, в якій зазначається, що Приватне акціонерне товариство «Київстар», як орендар земельної ділянки з кадастровим номером 7323586000:01:004:0064, площею 0,0100 га відмовляється від переважного права купівлі вказаної земельної ділянки.
25.11.2022 між Селятинською сільською радою, як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Даймондс корпорейшн», як покупцем укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, згідно з п. п. 1.1. якого Продавець, на підставі рішення XIV сесії VIII скликання Селятинської сільської ради Вижницького району Чернівецької області від 24.11.2021 року №498-14/21, передає у власність із земель комунальної власності, що знаходяться у віданні та розпорядженні Селятинської сільської ради, а Покупець набуває у власність земельну ділянку площею 0,0100 га, згідно з планом зовнішніх меж земельної ділянки, кадастровий номер якої - 7323586000:01:004:0064, що розташована за адресою: Чернівецька область, Вижницький район (до ліквідації та утворення - Путильський район), Селятинська сільська рада (до об?єднання територіальних громад- Шепітська сільська рада), реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 2029798473235.
Цільове призначення земельної ділянки - 13.01 Для розміщення та експлуатації об?єктів і споруд телекомунікацій. Категорія земель- Землі промисловості, транспорту, зв?язку, енергетики, оборони та іншого призначенняВищенаведені обставини, а саме прийняття Рішення Селятинською сільською радою Вижницького району Чернівецької області від 24.11.2021 року №498-14/21 та укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки стали підставою для звернення з позовом ПрАТ «Київстар»,оскільки останній вважає такі прийнятими з грубими порушеннями чинного законодавства України, що призвело до безпосереднього порушення прав Позивача.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Відповідно до статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до статті 14 Конституції України та статті 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Згідно статей 2 та 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до пункту "б" частини першої статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 127 ЗК України органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.
Зокрема, частиною першою статті 122 ЗК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Як вбачається із матеріалів справи, 05.02.2020 між Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області, як орендодавцем, та Приватним акціонерним товариством «Київстар», як орендарем, укладено Договір оренди землі (Договір) згідно умов якого (п.1.1. Договору) орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку зі зміною цільового призначення із земель сільськогосподарського призначення державної власності, в землі для розміщення та експлуатації об'єктів і споруд телекомунікацій, яка знаходиться на території Шепітської сільської ради Путильського району Чернівецької області (за межами населеного пункту).
Пунктами 2.1.-2.3. Договору передбачено, що в оренду передається земельна ділянка із земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення загальною площею 0,01 га. Кадастровий номер земельної ділянки:7323586000:01:004:0064. Категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Відповідно до пункту 3.1 Договору договір укладено на строк 7 (сім) років.
07 лютого 2020 року зареєстровано право оренди земельної ділянки за Приватним акціонерним товариством «Київстар».
24 листопада 2021 року Селятинською сільською радою прийнято рішення №498-14/21, одним з пунктів якого припинено, з моменту реєстрації купівлі-продажу вищевказаної земельної ділянки, дію договору оренди землі з ПрАТ «Київстар» б/н від 05.02.2020 року (ур. Яровиця).
Відповідно до статті 31 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі:
·закінчення строку, на який його було укладено;
·викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;
·поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;
·смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки;
·ліквідації юридичної особи-орендаря;
·припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійного договору (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства/концесії).
·припинення (розірвання) спеціального інвестиційного договору, укладеного відповідно до Закону України "Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями".
Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини першої статті 651 Цивільного кодексу України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною третьою статті 31 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. 32 ЗУ «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, однак, чинним законодавством України передбачається можливість розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку в разі, якщо це передбачено умовами такого договору. Наявність відповідної умови в договорі є вирішальною. Отже, сторони в договорі повинні чітко визначити можливість розірвання договору в односторонньому порядку та механізм (процедуру) такого розірвання (шляхом підписання відповідної угоди, прийняття рішення місцевої ради тощо).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.05.2021 у справі № 198/15/20.
Так, згідно з п. 12.3 договору оренди землі від 05.02.2020, останній може припинитися шляхом розірвання:
·за взаємною згодою сторін;
·за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених цим договором;
·внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, несплати, несвоєчасної або неповної сплати орендарем орендної плати, а також з інших підстав визначених чинним законодавством.
Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається (п.12.4 договору оренди).
Окрім того, пунктом 12.6 Договору оренди землі від 05.02.2020 сторони дійшли взаємної згоди, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.
Отже, ні умовами договору оренди землі, ні положеннями чинного законодавства на момент виникнення спірних правовідносин не передбачено такої підстави для припинення договору оренди землі чи права оренди на земельні ділянки, як набуття права власності земельної ділянки, що перебуває в оренді, іншою особою. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що у Селятинської сільської ради відсутні підстави для припинення договору оренди землі від 05.02.2020, оскільки такі дії порушують як умови самого договору, так і вимоги чинного законодавства України.
Отже, позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення XIV сесії VIII скликання Селятинської сільської ради Вижницького району Чернівецької області від 24.11.2021 №498-14/21 в частині припинення договору оренди землі від 05.02.2020 підлягає задоволенню.
Щодо рішення XIV сесії VIII скликання Селятинської сільської ради Вижницького району Чернівецької області від 24.11.2021 №498-14/21 в частині продажу Товариству з обмеженою відповідальністю «Даймондс корпорейшн» земельної ділянки за кадастровим номером 7323586000:01:004:0064 колегія суддів зазначає наступне.
Порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам встановлено статтею 128 ЗК України.
Згідно з частиною першою статті 128 ЗК України продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Відповідно до частиною другої статті 128 ЗК України громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.
За змістом частини п'ятої статті 116 Земельного кодексу України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Згідно з частинами 1-2 статті 131 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), укладення цивільно-правових угод, що передбачають перехід права власності на земельні ділянки, а також набуття права власності на земельні ділянки за такими угодами здійснюються відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу. Купівля-продаж земельної ділянки здійснюється з дотриманням переважного права на її придбання. Переважне право на придбання земельної ділянки може бути передано його суб'єктом іншій особі, про що такий суб'єкт має письмово повідомити власника земельної ділянки.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, що діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин) орендар має переважне право на придбання у власність земельної ділянки у разі її продажу, за умови що він сплатить ціну, за якою продається така земельна ділянка. Якщо відповідно до закону орендар не може набувати у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення, він може в порядку, визначеному Земельним кодексом України, передати своє переважне право купівлі такої земельної ділянки іншій особі, яка відповідно до закону може набувати у власність таку земельну ділянку. У разі продажу земельної ділянки на земельних торгах реалізація переважного права купівлі земельної ділянки на земельних торгах здійснюється на умовах та в порядку, визначених статтями 135-139 Земельного кодексу України. Орендодавець зобов'язаний повідомити в письмовій формі орендаря про намір продати земельну ділянку третій особі із зазначенням її ціни та інших умов, на яких вона продається. У разі продажу земельної ділянки на земельних торгах орендар повідомляється про намір продати земельну ділянку на умовах та в порядку, визначених статтею 135 Земельного кодексу України. У разі відмови орендаря від свого переважного права на придбання орендованої земельної ділянки до нового власника такої земельної ділянки переходять права та обов'язки орендодавця за договором оренди цієї земельної ділянки. Не допускається відчуження орендованих земельних ділянок державної або комунальної власності без згоди на це орендаря. Орендар може придбати земельну ділянку, що перебуває в оренді, за умови згоди орендодавця на продаж цієї земельної ділянки. У разі продажу земельної ділянки на земельних торгах згода на продаж земельної ділянки надається шляхом прийняття організатором земельних торгів рішення про їх проведення та укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки.
Таким чином, статтею 9 Закону України «Про оренду землі» визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру продажу земельної ділянки, яка знаходиться в оренді.
Положеннями частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 80 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин) унормовано, що суб'єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою чи ні.
За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Частиною 1 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, що діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Так, колегією суддів встановлено, що з моменту укладення Договору оренди землі №1 від 05.02.2020 і до моменту прийняття рішення Селятинською сільською радою №498-14/21 від 24.11.2021 та укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки за кадастровим номером 7323586000:01:004:0064 несільськогосподарського призначення від 25.11.2022 позивач був безперервним орендарем спірної земельної ділянки.
Відтак, враховуючи вищенаведені норми закону Селятинська сільська рада, як орендодавець, зобов'язана була повідомити в письмовій формі ПрАТ «Київстар», як орендаря, про намір продати земельну ділянку третій особі.
Як вбачається із витребуваних документів у приватного нотаріуса Савчук В.Г., остання направила заяву Селятинської сільської ради про намір продажу земельної ділянки третій особі за вих. №208/02-24 від 16.08.2022 та вих. №209/02-24 від 16.08.2022 Приватному акціонерному товариству «Київстар» на адресу: Україна, 58003, місто Чернівці, вулиця Буковинська, будинок 31, що підтверджується, серед іншого, накладними та описами вкладення у цінні листи від 16.08.2022.
Однак, юридична адреса Приватного акціонерного товариства «Київстар», згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб: 03113, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 53.
11 жовтня 2022 року Селятинська сільська рада повторно звернулась до приватного нотаріусу Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Савчук В.Г. із письмовою заявою про намір продажу земельної ділянки третій особі з проханням передати вказану заяву Приватному акціонерному товариству «Київстар», місцезнаходження: Україна, 03113, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 53.
У поданій заяві, Селятинська сільська рада знову запропонувала Приватному акціонерному товариству «Київстар» придбати вищезазначену земельну ділянку за суму, вказану вище або до 16.09.2022 надати згоду на відчуження орендованих земельних ділянок комунальної власності шляхом безпосереднього звернення до Селятинської сільської ради за адресою: Україна, 59131, Чернівецька обл., Вижницький р-н, село Селятин, вул. Українська, буд. 2, або ж, за відсутності такої можливості - надіслати поштою свою заяву з нотаріально засвідченим підписом.
12 жовтня 2022 року Приватний нотаріус Савчук В. Г. направила заяву Селятинської сільської ради про намір продажу земельної ділянки третій особі за вих. №230/02-24 від 11.10.2022 Приватному акціонерному товариству «Київстар» за адресою: 03113, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 53, що підтверджується, серед іншого, накладною та описом вкладення у цінний лист від 12.10. 2022.
Як вбачається із наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення, 17.10.2022 працівник Приватного акціонерного товариства «Київстар» Вітер отримала направлені Приватним нотаріусом Савчук В.Г. документи.
В матеріалах справи наявна довідка, у якій зазначаються особи, уповноважені на отримання кореспонденції Приватного акціонерного товариства «Київстар» у період з 01.08.2022 по 31.10.2022, де зазначено особу ОСОБА_1 .
Відтак, колегія суддів констатує, що позивача було повідомлено про намір продажу спірної земельної ділянки третій особі лише 17.10.2022.
Відповідно до змісту вказаної вище заяви Селятинської сільської ради, позивачу надали строк для придбання спірної земельної ділянки або надання згоди на відчуження орендованих земельних ділянок лише до 16.09.2022, у той час, як заява сформована та підписана 11.10.2022, а позивачем отримана лише 17.10.2022.
При цьому, жодних належних доказів повідомлення Приватного акціонерного товариства «Київстар» про допущену технічну помилку у зазначенні строку для подання відповіді на заяву Селятинської сільської ради про намір продажу земельної ділянки третій особі сторони по справі до суду не подали.
Вищенаведене, спростовує твердження ТОВ «Даймондс корпорейшн» викладені в апеляційні скарзі, щодо належного повідомлення позивача про намір продажу земельної ділянки, що ним орендується.
Окрім того, у матеріалах справи міститься заява начальника сектору розвитку та технічної експлуатації мереж (Чернівецька обл.) Приватного акціонерного товариства «Київстар» Приймака О.Б. про відмову від переважного права викупу земельних ділянок №24324/10 від 25.11.2022, в якій зазначається, що Приватне акціонерне товариство «Київстар», як орендар земельної ділянки з кадастровим номером 7323586000:01:004:0064, площею 0,0100 га відмовляється від переважного права купівлі вказаної земельної ділянки.
Як вбачається із змісту поданої заяви про відмову від переважного права викупу земельних ділянок №24324/10 від 25.11.2022 ОСОБА_2 звертався до приватного нотаріуса Савчук В.Г. від імені Приватного акціонерного товариства «Київстар».
Разом з тим, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Приватного акціонерного товариства «Київстар» у графі «відомості про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи» зазначаються лише ОСОБА_3 керівник та Олійник О.В представник.
Окрім того, в матеріалах справи міститься копія довіреності №492 від 22 вересня 2020 року, згідно якої Приватне акціонерне товариство «Київстар» уповноважило начальника сектору розвитку та технічної експлуатації мереж (Чернівецька обл.) Приймака О.Б. бути представником товариства щодо сфери діяльності технічної функції товариства на території Чернівецької області в усіх та будь-яких органах державної влади, місцевого самоврядування, установах, організаціях, а також перед будь-якими іншими третіми особами, якщо правочини виключно в межах діяльності технічної дирекції товариства, в межах суми фінансових зобов'язань по кожному окремому правочину, що не перевищує 100000 (сто тисяч) доларів США за весь строк дії правочину відповідно до чинних корпоративних документів товариства.
Більше того, у документах, витребуваних судом першої інстанції у приватного нотаріуса Савчук В.Г., відсутній документ, який би підтверджував особу ОСОБА_2 та його повноваження на право підпису вказаної вище заяви, натомість, містяться декілька примірників копії паспортів сільського голови та засновниці Товариства з обмеженою відповідальністю «Даймондс корпорейшн» разом з витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Селятинської сільської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Даймондс корпорейшн».
При цьому, у пункті 1.6. спірного договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.11.2022 зазначається, що згідно із заявою про відмову від переважного права викупу земельних ділянок Приватного акціонерного товариства «Київстар» від 25.11.2022, вих. №24324/10, Приватне акціонерне товариство «Київстар», орендар земельної ділянки 7323586000:01:004:0064 повідомлений про намір продажу зазначеної ділянки та даною заявою відмовляється від переважного права купівлі зазначеної земельної ділянки.
Враховуючи викладене вище, колегією суддів вставлено відсутність у матеріалах справи доказів уповноваження ОСОБА_2 на право підпису заяви про відмову від переважного права викупу спірної земельної ділянки та вчинення будь яких інших дій поза межами діяльності технічної дирекції товариства, що, в свою чергу, спростовує доводи ТОВ «Даймондс корпорейшн» про наявність відповідних повноважень у ОСОБА_2 , викладені в апеляційній скарзі.
Згідно з пунктом 10 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що в разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування, зокрема, правового акта індивідуальної дії, виданого органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають як обставини того, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства, так і обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, яка звернулась за їх захистом. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18 травня 2023 року у справі № 906/743/21, від 31 травня 2023 року у справі № 916/2064/20, від 21 березня 2023 року у справі № 920/456/19, від 14 червня 2022 року у справі № 903/1173/15, від 09 листопад 2021 року у справі № 906/1388/20, від 26 серпня 2021 року у справі № 924/949/20, від 23 жовтня 2018 року у справі № 903/857/18, від 20 серпня 2019 року у справі № 911/714/18, від 13 жовтня 2020 року у справі № 911/1413/19.
Отже, підставами для визнання недійсним (незаконним) акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, і водночас порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів особи.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 05 грудня 2019 року у справі № 914/73/18.
Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають у результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, в судовому порядку.
Згідно частини 1 статті 155 Земельного кодексу України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Таким чином, системний аналіз положень вказаних норм законодавства свідчить про те, що особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачено нормою матеріального права.
Крім того, позивачем за цим позовом може бути і неволодіючий власник, а особа, законний інтерес або право якої порушено.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 923/466/17.
Отже, враховуючи вищенаведене, оскільки рішення Селятинської сільської ради №498-14/21 від 24.11.2021 про продаж ТзОВ «Даймондс корпорейшн» земельної ділянки за кадастровим номером 7323586000:01:004:0064 було ухвалено без своєчасного повідомлення та без належної згоди орендаря ПАТ «Київстар», та з порушенням чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, твердження ТОВ «Даймондс корпорейшн» про те що сільською радою не порушено право позивача на переважне право викупу спірної земельної ділянки не знайшли свого підтвердження.
Відтак, місцевий суд дійшов вірного висновку, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення XIV сесії VIII скликання Селятинської сільської ради Вижницького району Чернівецької області від 24.11.2021 №498-14/21 про продаж Товариству з обмеженою відповідальністю «Даймондс корпорейшн» земельної ділянки за кадастровим номером 7323586000:01:004:0064 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Щодо договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення за кадастровим номером 7323586000:01:004:0064 від 25.11.2022, колегія суддів зазначає таке.
Згідно статті 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного судочинства є судовий захист цивільного права та інтересу на засадах справедливості, добросовісності та розумності.
Відповідно до частин 4, 5 статті 11 Цивільного кодексу України, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади або органів місцевого самоврядування, у випадках встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Положеннями статей 15, 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на судовий захист свого права та інтересу в разі його порушення, якщо це не суперечить загальним засадам цивільного законодавства шляхом зміни правовідносин та визнання права.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
За приписами вищевказаної статті Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Крім учасників правочину (сторін договору), позивачем у справі про визнання недійсним правочину може бути будь-яка заінтересована особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.
Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 387/515/18.
Виходячи з наведених норм, при розгляді позову про визнання недійсним оспорюваного правочину судом повинно вирішуватися питання про спростування презумпції правомірності правочину та має бути встановлено не лише наявність підстав, з якими закон пов'язує визнання правочину недійсним, але й чи було порушене цивільне право або інтерес особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право (інтерес) порушене та в чому полягає порушення.
Водночас недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документу, як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.
Подібний висновок наведено у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27.01.2020 у справі № 761/26815/17.
Стаття 216 Цивільного кодексу України передбачає загальні наслідки недійсності правочину, відповідно до яких недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, а згідно зі статтею 236 Цивільного кодексу України правочин є недійсним з моменту його вчинення та не породжує тих юридичних наслідків, задля яких укладався, у тому числі не породжує переходу права власності до набувача.
Враховуючи вищенаведене, спірний договір купівлі-продажу земельної ділянки від 25.11.2022, був укладений на підставі визнаного судом протиправним та скасованого рішення Селятинської сільської ради від №498-14/21 від 24.11.2021 про продаж земельної ділянки за кадастровим номером 7323586000:01:004:0064 та з порушенням вимог статтей 116 та 127 Земельного кодексу України.
При цьому нормами ЦК України не допускається такої правової конструкції, як позов про визнання недійсним договору в частині сторони договору.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, про визнання оспорюваного правочину недійсним на підставі частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України .
Щодо переведення права та обов'язки покупця за спірним договором купівлі-продажу земельної ділянки на Приватне акціонерне товариство "Київстар", колегія суддів зазначає наступне.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17.
Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц.
Враховуючи викладене вище в сукупності, з огляду на положення частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України, відповідно до якої недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про відмову у задоволені позовної вимоги щодо переведення прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу земельної ділянки за кадастровим номером 7323586000:01:004:0064 несільськогосподарського призначення від 25.11.2022, укладеного між Селятинською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Даймондс корпорейшн» на Приватне акціонерне товариство «Київстар».
Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Обов'язок судів обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, остаточне від 10.05.2011).
Доводи, наведені скаржниками в апеляційних скаргах, не спростовують висновків суду першої інстанції з огляду на викладене вище.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Чернівецької області від 30.11.2023 у справі №926/3602/23 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства, прийняте з дотриманням норм процесуального та правильним застосуванням норм матеріального права, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення немає.
Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покладається на скаржників.
Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1.Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київстар» від 31.12.2023 залишити без задоволення.
2.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Даймондс корпорейшин” б/н від 30.12.2023 залишити без задоволення.
3.Рішення Господарського суду Чернівецької області від 30.11.2023 у справі №926/3602/23 залишити без змін.
4.Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг залишити за скаржниками.
5.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст.ст. 287-288 ГПК України.
6.Справу повернути до Господарського суду Чернівецької області.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Повний текст постанови складено 07.06.2024.
Головуючий суддя Галушко Н.А.
суддя Желік М.Б.
суддя Орищин Г.В.