ЄУНСС: 453/626/24
НП: 3/453/369/24
іменем України
10 червня 2024 року місто Сколе
Суддя Сколівського районного суду Львівської області Микитин Володимир Ярославович, розглянувши справу за матеріалами, котрі надійшли від Відділення поліції № 3 Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: не зазначений, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 , сімейний стан та місце праці не повідомив, встановленими законодавством України пільгами не користується, раніше протягом року до адміністративної відповідальності притягався, -
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
ОСОБА_1 09.04.2024 року о 11:30 год. по майдані Незалежності у м. Сколе Стрийського району Львівської області керував належним ОСОБА_2 транспортним засобом марки VOLKSWAGEN моделі PASSAT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння (порушення мови; звужені зіниці, які не реагують на світло; почервоніння обличчя), від проходження огляду на стан сп'яніння у КНП Сколівської міської ради «Сколівська центральна лікарня» із застосуванням при цьому технічних засобів відеозапису відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5. Правил дорожнього руху.
ОСОБА_1 , який притягається до адміністративної відповідальності, будучи тричі належно та завчасно повідомленим про місце, дату та час розгляду цієї справи про адміністративне правопорушення, у призначені судові засідання не з'являвся, про причини своєї неявки суддю не повідомляв. Проте останній, попередньо, а саме 29.05.2024 року, скориставшись засобами електронного зв'язку, подав у Сколівський районний суд Львівської області клопотання, що було зареєстроване в діловодстві за вх. № 860, в якому просив проводити розгляд цієї справи про адміністративне правопорушення за його відсутності. До такого клопотання долучив свої письмові пояснення, за змістом котрих він свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, заперечує повністю з мотивів безпідставного зупинення керованого ним транспортного засобу працівниками поліції та, як наслідок, незаконної їх подальшої вимоги про проходження ним огляду на стан сп'яніння. Також вказує, що йому не було надано можливості на місці зупинки керованого транспортного засобу скористатися правовою допомогою, як і звертає увагу на некомпетентні дії працівників поліції, які, наче б-то, довго не могли визначитись з тим, у який саме медичний заклад слід було б їхати для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, а він, відповідно, не мав часу чекати, у зв'язку з чим й відмовився кудись їхати для проходження огляду на стан сп'яніння. Наголошує, що був змушений кермувати транспортним засобом, так як попередньо віз людину, якій раптово стало зле, у медичний заклад, звідкіля, власне, й повертався та був безпричинно зупинений працівниками поліції.
Оскільки в силу ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП, присутність особи, який притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, а тому суддя на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП України, враховуючи також ту обставину, що викликав цю особу для його участі у судовому розгляді у даній справі про адміністративне правопорушення тричі, вважав за доцільне розглядати дану справу про адміністративне правопорушення за відсутності особи, який притягається до адміністративної відповідальності, задовольнивши його відповідне клопотання про це. Суддя переконаний, що призначати судовий розгляд цієї справи вчетверте при наведених вище обставинах буде недоцільним, так як здійснення такого розгляду без участі особи, присутність якого не визначена законом як обов'язкова, не суперечитиме завданню провадження у цій справі, а всебічно, повно й об'єктивно з'ясувати усі обставини цієї справи можливо й за відсутності зазначеної особи.
При цьому, така позиція судді узгоджується з рішенням Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України» (заява № 36665/02), котре набуло статусу остаточного та відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. У своїх багатьох рішеннях Європейський Суд з прав людини також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суддя, вивчивши письмові пояснення особи, який притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин цієї справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов такого висновку.
Так, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП). Тобто адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом.
Відповідно до статей 251, 252 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, котрі мають значення для правильного вирішення справи. Висновок про наявність чи відсутність у діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження усіх обставин справи в їх сукупності.
У відповідності з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року за № 1306 «Про правила дорожнього руху».
Пунктами 1.3 та 1.9. Правил дорожнього руху встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які їх порушують, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, відповідно до пункту 2.5. Правил дорожнього руху, порушення котрого ставиться у провину ОСОБА_1 , водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність передбачена нею настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В силу ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до пунктів 2, 4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.20215 року за № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. При цьому, ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота), звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови, а також почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідно до пунктів 9, 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.20215 року за № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше, ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Пункт 6 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року за № 1395, передбачає, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів цієї справи, особа, який притягається до адміністративної відповідальності, будучи водієм, у вказаній дорожній обстановці наведених вище вимог Правил дорожнього руху не дотримався, так як його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у розумінні згаданих приписів статей 245, 251-252 КУпАП, доведена належними та допустимими доказами, зокрема такими:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 798292, котрий складений 09.04.2024 року о 11:45 год. поліцейським СРПП ВП № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області старшим сержантом поліції Юзвиком С.О. відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП у чіткій відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, яке призвело до порушення Правил дорожнього руху;
- направленням на огляд водія ОСОБА_1 до КНП Сколівської міської ради «Сколівська центральна лікарня» з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.04.2024 року о 11:40 год., у зв'язку із наявними у нього ознаками наркотичного сп'яніння (порушення мови; звужені зіниці, які не реагують на світло; почервоніння обличчя);
- записами з нагрудного відеореєстратора, котрі містяться на оптичному диску, долученому поліцейським СРПП ВП № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області старшим сержантом поліції Юзвиком С.О. до вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення, та котрі кореспондується з фактичними обставинами цієї справи про адміністративне правопорушення й вказують на факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та порушення ним як водієм пункту 2.5. Правил дорожнього руху, зокрема спостерігається відмова водія ОСОБА_1 від проходження ним огляду на стан наркотичного сп'яніння. Суддя звертає увагу, що такі записи із відеореєстратора, якими зафіксовано обставини керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його відмови як водія від проходження у встановленому порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, є належними й допустимими доказами, котрі можуть підтверджувати факти вчинення цим водієм порушень Правил дорожнього руху, про що констатовано у постанові Верховного Суду від 15.11.2018 року у справі за єдиним унікальним номером 678/991/17 та номером адміністративного провадження К/9901/6128/18.
Одночасно суддя не приймає до уваги надані письмові пояснення особи, який притягається до адміністративної відповідальності, щодо безпідставного зупинення керованого ним транспортного засобу працівниками поліції та, як наслідок, незаконної їх подальшої вимоги про проходження ним огляду на стан наркотичного сп'яніння, як і щодо некомпетентних, на його думку, дій працівників поліції, які, довго не могли визначитись з тим, у який саме медичний заклад слід було б їхати для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, оскільки зазначені пояснення є неспроможними із зібраними у матеріалах цієї справи доказами, повністю їм суперечать. Суддя вважає, що такі пояснення ОСОБА_1 , як і його позиція у цій справі, спрямовані на уникнення ним встановленої законом відповідальності та можливості накладення на нього адміністративного стягнення. До того ж, законні підстави зупинки працівниками поліції керованого ОСОБА_1 транспортного засобу у даному випадку підтверджуються постановою про накладення на нього адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ББА № 594756, від 09.04.2024 року, за змістом якої ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 121 та ч. 2 ст. 126 КУпАП, так як останній, керуючи 09.04.2024 року о 11:30 год. по майдані Незалежності у м. Сколе Стрийського району Львівської області належним ОСОБА_2 транспортним засобом марки VOLKSWAGEN моделі PASSAT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушив підпункт «а» пункту 2.1 та підпункт «в» пункту 2.3. Правил дорожнього руху.
Тому, суддя зазначає, що доказів істотного порушення поліцейським СРПП ВП № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області старшим сержантом поліції Юзвиком С.О. законодавства при складанні відносно ОСОБА_1 вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, зібрані матеріали цієї справи не містять. Поряд з цим, належить взяти до уваги й те, що вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою державою особою (поліцейським) і його дії в порядку, передбаченому чинним законодавством, ОСОБА_1 не оскаржувались.
Беручи до уваги вищевикладене, суддя вважає, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки останній, будучи особою, який керував транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, чим порушив вимоги пункту 2.5. Правил дорожнього руху. Адже, у рішенні від 29.06.2007 року по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і 25624/02, Європейським Судом з прав людини постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
При накладені адміністративного стягнення, на особу, який притягається до адміністративної відповідальності, суддя враховує обставини, визначені у ст. 33 КУпАП, та не вбачає, у розумінні статей 34-35 цього Кодексу обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність останнього, у зв'язку з чим вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкції, визначеної у ч. 1 ст. 130 КУпАП, - у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Так, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, у матеріалах даної справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які дані, котрі б підтверджували звільнення особи, який притягається до адміністративної відповідальності, від сплати судового збору, а, відтак, слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення на таку особу адміністративного стягнення, у розмірі 605 грн. 60 коп..
Керуючись статтями 8-9, 23, 33-35, 40-1, 130, 221, 245, 251-252, 266, 268, 276, 279-280, 283-285 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. судового збору.
Копію постанови протягом трьох днів вручити під розписку або вислати особі, щодо якого її винесено , про що зробити відповідну відмітку у справі.
З платіжними реквізитами для оплати штрафу в гривнях та справляння судового збору можна ознайомитись за вебсторінками: https://sv.lv.court.gov.ua/sud1320/gromadyanam/recvizutu_raxunku_derz_budzet/ та https://sv.lv.court.gov.ua/sud1320/gromadyanam/tax/.
Серед іншого, положеннями статей 307 та 308 КУпАП встановлено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби та стягнення у подвійному розмірі визначеного штрафу.
Враховуючи положення ст. 317 КУпАП, обов'язок по виконанню цієї постанови у частині позбавлення права керування транспортними засобам покласти на відповідальну посадову особу Відділення поліції № 3 Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Сколівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова набирає законної сили з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу, за наслідками розгляду справи по суті.
Строк пред'явлення даної постанови до виконання становить три місяці.
Суддя Володимир МИКИТИН