ЄУНСС: 453/640/24
НП: 3/453/380/24
іменем України
06 червня 2024 року місто Сколе
Суддя Сколівського районного суду Львівської області Микитин Володимир Ярославович, з участю захисниці особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - адвокатки Нечитайло Маргарити Олегівни, яка приймала таку участь у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення ВКЗ ДП «Центр судових сервісів», розглянувши справу за матеріалами, котрі надійшли від Відділення поліції № 3 Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянки України, уродженки міста Харків, жительки АДРЕСА_1 , з вищою освітою, розлученої, має на утриманні одну малолітню дитину, непрацюючої, встановленими законодавством України пільгами не користується, раніше протягом року до адміністративної відповідальності не притягалася,
за ч. 1 ст. 184 КУпАП, -
Протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 373710, складеним інспекторкою СЮП ВП № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області старшою лейтенантом поліції Циб Н.Г. 12.04.2024 року відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП, стверджується, що остання 09.04.2024 року близько 10:40 год. ухилилася від належного виконання своїх батьківських обов'язків щодо виховання свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який у цей час на території Славського ЗЗСО І-ІІІ ступенів Славської селищної ради Стрийського району Львівської області, що по АДРЕСА_2 , штовхнув умисно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок чого заподіяв останньому тілесні ушкодження.
ОСОБА_1 , яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи двічі належно та завчасно повідомленою за зазначеною нею адресою свого місця проживання про місце, дату та час розгляду цієї справи про адміністративне правопорушення, у судові засідання не з'являлася, про причини своєї неявки суддю не повідомляла. Проте остання, 24.04.2024 року, скориставшись канцелярією, подала у Сколівський районний суд Львівської області заяву, що була зареєстрована в діловодстві за вх. № 2854, про ознайомлення з матеріалами цієї справи про адміністративне правопорушення, в якій одночасно просила проводити розгляд такої справи за її відсутності, однак з участю її захисниці - адвокатки Нечитайло М.О..
В силу ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, а тому суддя на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП України, вважав за доцільне розглядати цю справу про адміністративне правопорушення за відсутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, задовольнивши її відповідну заяву у наведеній частині. При цьому, така позиція судді узгоджується з рішенням Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України», заява № 36665/02, котре набуло статусу остаточного та відповідно до котрого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. У своїх багатьох рішеннях Європейський Суд з прав людини також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Осіб, які б значились потерпілими від інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП, у вищевказаному протоколі про адміністративне правопорушення, інспекторкою СЮП ВП № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області старшою лейтенантом поліції Циб Н.Г. не визначено, проте, вочевидь останньою мається на вазі, що такою потерпілою особою є заявник - ОСОБА_4 як батько, малолітньому синові якого - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , заподіяно тілесних ушкоджень малолітнім ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який, своє чергою, є сином ОСОБА_1 , яка притягається до адміністративної відповідальності.
Тому ОСОБА_4 , будучи двічі належно та завчасно повідомленим про місце, дату та час судового розгляду цієї справи про адміністративне правопорушення, у призначені судові засідання не з'являвся, про причини своєї неявку суддю не повідомляв, будь-яких заяв чи клопотань не подавав, у зв'язку з чим суддя вважав за необхідне проводити судовий розгляд цієї справи про адміністративне правопорушення за відсутності ОСОБА_4 ..
Суддя, заслухавши позицію захисниці особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин цієї справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов такого висновку.
Так, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП). Тобто адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом.
Відповідно до статей 251, 252 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, котрі мають значення для правильного вирішення справи. Висновок про наявність чи відсутність у діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження усіх обставин справи в їх сукупності.
У відповідності з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ч. 1 ст. 184 КУпАП відповідальність за цією нормою закону настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Отже, правовою підставою для покладення відповідальності на батьків за ч. 1 ст. 184 КУпАП, є наявність ознак та елементів складу правопорушення, котра полягає у невиконання ними обов'язків щодо утримання виховання, навчання, захисту прав та інтересів неповнолітніх дітей. Суддя наголошує, що з'ясування цих ознак і правильне застосування норми права сприяють дотриманню принципів законності й презумпції невинуватості.
Суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, є особи, які володіють батьківськими правами, а об'єктом зазначеного адміністративного правопорушення, є суспільні відносини, що складаються у процесі реалізації конституційних прав неповнолітнього, передбачених законодавством. У свою чергу, права неповнолітніх дітей закріплюються Конституцією України, Конвенцією ООН про права дитини, Законом України «Про охорону дитинства», Сімейним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють суспільні відносини у цій сфері.
З огляду на вказане, у разі вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, обмежуються законні права та інтереси неповнолітньої дитини й, відповідно до вказаної статті, неповнолітній, який зазнав порушення своїх законних прав та інтересів внаслідок невиконання чи неналежного виконання по відношенню до нього обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання його батьками або ж одним із них, визнається потерпілим.
Як вбачається з даних, котрі містяться у матеріалах цієї справи про адміністративне правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ухилилася від виконання своїх батьківських обов'язків щодо виховання свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній, 09.04.2024 року близько 10:40 год. на території Славського ЗЗСО І-ІІІ ступенів Славської селищної ради Стрийського району Львівської області штовхнув умисно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , й тим самим заподіяв останньому тілесні ушкодження.
Поряд з цим, потерпілим у складеному відносно ОСОБА_1 вищевказаному протоколі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП, її син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який, до того ж, є малолітнім, а не неповнолітнім, не значиться. Натомість інспекторкою СЮП ВП № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області старшою лейтенантом поліції Циб Н.Г. потерпілою особою від нібито ухилення від виконання ОСОБА_1 своїх батьківських обов'язків щодо її малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мається на увазі заявника ОСОБА_4 як батька малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який апріорі в такому статусі у цій справі про адміністративне правопорушення бути не може.
З огляду на вказане, інспекторкою СЮП ВП № 3 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області старшою лейтенантом поліції Циб Н.Г. як уповноваженою посадовою особою, яка склала відносно ОСОБА_1 вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП, на переконання судді, невірно надано оцінку події, котра мала місце 09.04.2024 року близько 10:40 год. на території Славського ЗЗСО І-ІІІ ступенів Славської селищної ради Стрийського району Львівської області, що по вул. С. Бандери, 1, у селищі Славсько Стрийського району Львівської області. До того ж, такою посадовою особою залишено поза увагою ту обставину, що подія, про котру йдеться вище, мала місце на території навчального закладу й у визначений законодавством час для перебування у ньому, а тому малолітній ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , не міг у названий час бути під постійним наглядом ОСОБА_1 як матері, а повинен був бути під нагляди педагогів та/чи інших службових осіб навчального закладу.
Слід також зазначити, що з суб'єктивної сторони зазначене правопорушення полягає у дії або бездіяльності батьків, тобто у тому, що вони не виконують або неналежно виконують свої обов'язки щодо виховання та навчання дітей, зокрема не дбають про їх моральне виховання, фізичний розвиток і зміцнення здоров'я, створення необхідних умов для здобуття ними освіти, успішного навчання тощо. Отже, з аналізу зазначеної норми, ухиленням від виконання батьківських обов'язків не вважається будь-яка дія чи бездіяльність, а лише та, яка чітко передбачена чинним законодавством, та стосується забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Однак у матеріалах цієї справи про адміністративне правопорушення не зазначено та жодним чином не конкретизовано, які саме обов'язки не виконувала чи не виконує ОСОБА_1 щодо забезпечення необхідних умов виховання свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ухиляючись від таких.
Відтак суддя, при встановлених усіх обставинах цієї справи про адміністративне правопорушення, у їх сукупності, дійшов висновку, що направлені до Сколівського районного суду Львівської області адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП та їх аргументація у цілому не підтверджують в її діях складу наведеного адміністративного правопорушення, являються сумнівними.
У свою чергу, наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», про котрий наголошує Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. The United Kingdom), заява № 5310/71, та котрий застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту», на чому, власне, наголошується Європейським Судом з прав людини у його рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» (Korobov v. Ukraine), заява № 39598/03.
Крім того, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.02.2019 року № 1-р/2019 вказав, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип indubioproreo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
То ж суддя, враховуючи усе вищезазначене, у відповідності до положень статей 251-252 КУпАП, з урахуванням також положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», оцінивши зібрані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин цієї справи в їх сукупності, вважає, що у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відсутній склад інкримінованого їй адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, зокрема ухилення матері від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов навчання та/чи виховання/ малолітньої дитини, а, отже, є підстави для застосування наслідків цього, визначених пунктом 1 ст. 247 КУпАП, без необхідності повернення вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення для належного оформлення.
Так, згідно пункту 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення, з огляду на що, слід винести передбачену пунктом 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП постанову про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
У свою чергу, суддя враховує, що пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому, виходячи з норм ч. 2 ст. 284 та ст. 247 КУпАП, не вбачає підстав для стягнення судового збору.
Керуючись статтями 8-9, 40-1, 184, 221, 245, 247, 251-252, 266, 268, 276, 279-280, 283-285 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП, - закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Копію постанови протягом трьох днів вручити під розписку або ж вислати особі, щодо якої її винесено , про що зробити відповідну відмітку у справі.
Копію постанови у той же строк вручити або вислати особі, який мається на увазі потерпілим від адміністративного правопорушення, на його відповідне прохання про це.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Сколівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова набирає законної сили з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу, за наслідками розгляду справи по суті.
Строк пред'явлення даної постанови до виконання у частині стягнення судового збору становить три місяці.
Суддя Володимир МИКИТИН