Справа№464/2789/24
пр.№ 3/464/1291/24
10.06.2024 року м.Львів
Суддя Сихівського районного суду м.Львова Тімченко Олена Валеріївна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , пенсіонер, особа з інвалідністю 1 групи, -
за ч.1 ст.130 КУАП,
ОСОБА_1 08 квітня 2024 року о 14.50 год на вул.Луганській в м.Львові керував автомобілем марки «Фольксваген» номерний знак НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення вимови та від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та в медичному закладі відмовився.
До такого висновку суддя дійшов з огляду на наступне.
У ст.280 КУАП закріплено обов'язок орган (посадову особу) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
За змістом ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
У постанові Верховного Суду від 14 травня 2020 року у справі № 240/12/17 сформульовано правовий висновок про те, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, що доводиться шляхом надання доказів. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
За ч.1 ст.130 КУАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - п.2.5 ПДР України.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУАП, що підтверджується безпосередньо дослідженими достатніми доказами: протоколом про адміністративне правопорушення, що відповідає вимогам ст.256 КУАП, та яким зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушення; відеозаписом з місця події, де зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у як на місці зупинки, так і у закладі охорони здоров'я із зазначенням «не треба обстежувати мене…, добре - відмова…, не буде ніякого огляду»; рапортом інспектора патрульної поліції; актом огляду на стан сп'яніння, де зафіксовано відмову останнього, як і направленням на огляд з ідентичними відмітками про відмову; письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 .
Підсумовуючи наведене, перелічені докази, за відсутності підстав сумніву в достовірності таких, є належними, допустимими та у своїй сукупності достатніми для висновку вчинення правопорушення та вини у цьому правопорушника. Сукупність встановлених обставин беззаперечно вказує та надані об'єктивні докази доводять, що ОСОБА_1 продемонстрував своїми діями неодноразову відмову виконати вимогу поліції щодо проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, передбачену п.2.5 ПДР України.
З огляду на наведене голослівні початкові заперечення правопорушником своєї провини на відео про вжиття ліків та розлив у салоні пляшки горілки, не узгоджується із доказами по справі, а обрана позиція пов'язується з метою уникнення адміністративної відповідальності.
Інших доводів, які б були предметом дослідження у суді, правопорушник не надав, до суду на розгляд справи неодноразово викликався, проте не з'явився, причини неявки не повідомив та від нього не надходило клопотання про відкладення розгляду справи, явку захисника для представлення інтересів не забезпечено. Повістки надсилались за місцем проживання (перебування) рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, зазначеним у протоколі про адміністративне правопорушення. За наявним рекомендованими повідомленнями, повернутими до суду з відміткою про особисте вручення, правопорушник є належно повідомленим про розгляд справи.
Для отримання інформації щодо стану розгляду судових справ функціонує офіційний вебпортал «Судова влада України», за допомогою якого будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, відомості про дату та час розгляду такої.
З урахуванням, що судом були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, виходячи із положень ч.1 ст.268 КУАП, суддя вважає за можливе розглядати справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, явка у даній категорії справ не є обов'язковою. Суддя оцінює таку поведінку правопорушника як небажання особисто приймати участі при розгляді справи у суді.
За вчинене порушник підлягає адміністративній відповідальності. Обставини, які б виключали провадження в справі відповідно до ст.247 КУАП та доводили протилежне, відсутні.
Санкція ч.1 ст.130 КУАП є безальтернативною, а ч.2 ст.33 КУАП не дозволяє при розгляді справ про правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
З огляду на викладене вище, на правопорушника слід накласти адміністративне стягнення, передбачене ч.1 ст.130 КУАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
ОСОБА_1 , будучи особою з інвалідністю першої групи, є звільненим від сплати судового збору відповідно до ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст.221, 251, 252, 283, 284 КУАП,
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Реквізити для оплати штрафу: отримувач коштів: ГУК у Львiв. обл./Львів. обл/21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38008294, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA 268999980313040149000013001, код класифікації доходів бюджету: 21081300 (у порядку виконавчого провадження: стягувач Головне управління державної казначейської служби України у Львівській області, адреса: 79005, м.Львів, вул.К.Левицького, 18, код ЄДРПОУ 38008294).
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення пред'являється до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя Олена ТІМЧЕНКО