Справа № 638/21201/23
провадження № 2/610/675/2024
(заочне)
10.06.2024 Балаклійський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді Тімонової В.М.,
за участю секретаря судового засідання Черепахи А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 638/21201/23 (провадження № 2/610/675/2024) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН», про стягнення заборгованості за кредитним договором,
28.12.2023 до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорам № 103667760 від 28.06.2021 в сумі 79796,10 грн.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги представник позивача посилається на те, що: 28.06.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 103667760, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 20000 грн. терміном на 20 днів. 13.10.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» був укладений договір відступлення прав вимоги № 10Т. Відповідно до ТОВ «Діджи Фінанс» перейшло право грошової вимоги за вказаним кредитним договором.
Разом з тим, відповідач не виконав свої зобов'язання, передбачені вищевказаним кредитним договором. У зв'язку з чим ОСОБА_1 має непогашену заборгованості перед ТОВ «Діджи Фінанс» за кредитним договором в сумі 79796,10 грн., які ТОВ «Діджи Фінанс» просило стягнути з відповідача , а також судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 2147 грн. 20 коп. та витрати на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 6000 грн. 00 коп.
Ухвалою судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 05.03.2024 зазначену цивільну справу передано за підсудністю на розгляд Балаклійського районного суду Харківської області, яка надійшла 08.04.2024.
Ухвалою від 10.04.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав, не заперечував проти винесення заочного рішення судом.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце його проведення повідомлялася належним чином за зареєстрованим місцем проживання. Причини неявки суду не повідомила, відзив не подала.
Представник третьої особи до суду не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся, заяв або клопотань від нього не надходило.
За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
З огляду на це та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у частині першій статті 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд за згодою представника позивача, вважає за можливе розглянути справу за відсутності належно повідомленого про судове засідання відповідача з дотриманням встановлених законом вимог і постановити заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши подані заяви по суті справи, дослідивши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті приходить до наступних висновків.
Згідно ст.ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Як встановлено судом, 28.06.2021 між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 103667760, за умовами якого банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 20000 грн., з процентною ставкою у розмірі 1% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування, із терміном користування на 20 днів.
ОСОБА_1 також підписано паспорт споживчого кредиту, додатком до якого є графік платежів і розрахунок загальної вартості кредиту.
13.10.2021 між ТОВ "Мілоан" та Товариством з обмеженою відповідальністю " Діджи Фінанс" укладено договір відступлення прав вимоги № 10Т, на підставі якого позивач набув права вимоги за кредитним договором № 103667760 від 28.06.2021 до ОСОБА_1 .
Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконала. Згідно з витягом додатку № 1 до договору факторингу № 10Т від 13.10.2021 позивач набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 79796,10 грн., з яких:
- 18430,00 грн. - сума заборгованості по тілу;
- 59366,10 грн. - сума заборгованості за відсотками;
- заборгованість за комісійними винагородами - 2000 грн.
За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У відповідності до вимог ст. 6, ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За правилами ст. 526, ст. 527, ст. 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлений термін.
Згідно зі ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Як зазначено у ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позику у строк та в порядок, що встановлені договором.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишається, та сплати проценти (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, неустойки (штраф, пеня) у разі порушення боржником зобов'язання. У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі) (ст. ст. 549, 625, 1048, 1050 ЦК України).
Згідно з вимогами ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
У відповідності до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Виходячи з вищевказаного, до ТОВ «Діджи Фінанс» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором.
Правилами ст. 514 ЦК України унормовано, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (ч. 1 ст. 1084 ЦК України).
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 25.09.2015 року по справі № 6-979цс15, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Згідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, які передбачають рівність прав сторін щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості та обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як зазначено у ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення у повному обсязі.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу позивача у сумі 6000 грн., суд зазначає наступне.
За приписами ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
На підставі п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Судові витрати на правничу допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов'язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.
Згідно ч. 1ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони.
За ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Нормою ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У матеріалах справи наявний Договір про надання правової допомоги адвокатом Міньковською А.В. та ТОВ «Діджи Фінанс» № 42649746 від 11.12.2023, Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості в сумі 6000 грн., Акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 11.12.2023 в розмірі 6000 грн.
Відповідно Детального опису робіт заявлена до стягнення сума 6000 грн. включає: правовий аналіз обставин спірних відносин та надання правових рекомендацій щодо захисту інтересів ТОВ «Діджи Фінанс»- 2250 грн., складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості- 3000 грн.; формування додатків до позовної заяви- 750 грн.
Дослідивши заяву щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем, застосовуючи зазначені вище критерії розумності розміру заявлених до відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, їх необхідності та співмірності зі складністю справи і виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, враховуючи характер спірних правовідносин у справі, суд дійшов до висновку про те, що заява про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню.
За правилами ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже стягненню з відповідача також підлягає судовий збір в розмірі 2147,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 7, 12, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН», про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 103667760 від 28.06.2021 року у розмірі 79796,10 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» витрати на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 6000,00 грн. та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2147,20 грн.
Дане рішення може бути переглянуте Балаклійським районним судом за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана ним протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», місце знаходження: м. Бровари Київська область, вул. Київська, б. 243А, код ЄДРПОУ 42649746.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН», місцезнаходження: м.Київ вул. Багговутівська, б. 17-21, ЄДРПОУ 40484607.
Суддя В. М. Тімонова