Рішення від 07.06.2024 по справі 420/8422/24

Справа № 420/8422/24

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2024 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Радчука А.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул. 28 Армії, 6, м. Херсон, 73036, код ЄДРПОУ 21295057) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, у якій позивачка, з урахуванням уточненої позовної заяви від 27.03.2024 року, просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України у Херсонській області від 27.02.2024 року № 163950027648 про відмову у призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 114 Закону № 1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;

зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ: 21295057, місцезнаходження: індекс 73036, м. Херсон, вулиця Валентини Крицак, 6) зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 до спеціального стажу за Списком № 1, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком № 1, періоди роботи у Науково-виробничому підприємстві «ФЕРОЛІТ» з 16.11.2012 р. по 31.12.2012 р., з 01.01.2013 р. по 30 .04.2013 р., з 19.05.2013 р. по 13.05.2021 р. машиністом крану, зайнятого на гарячих ділянках робіт, що передбачено Списком №1;

зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області ( м. Херсон, вул. Валентини Крицак, 6, індекс 73036, ЄДРПОУ: 21295057) розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , про призначення пенсії від 19.02.2024 року та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду.

Адміністративний позов (уточнений) поданий за допомогою системи «Електронний суд».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачка - ОСОБА_1 у віці 46 років 07 місяців 10 днів звернулася до територіального органу ПФУ із заявою від 19.02.2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», надавши всі необхідні документи.

Проте, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 27 лютого 2024 року за № 163950027648 позивачці було відмовлено у призначені пенсії за віком на пільгових умовах з тих підстав, що вона не досягла 50 років відповідно до п.1 ч.2 ст. 114 Закону №1058. У рішенні зазначено, що страховий стаж особи 27 років 06 місяців 14 днів, при цьому з урахуванням стажу за Списком № 1 - (8 років) страховий стаж становить - 35 років 06 місяців 14 днів. Пільговий стаж за Списком № 1 становить 08 років 5 місяців 08 днів, за Списком № 2 - 0 років 0 місяців 18 днів, навчання 02 роки 09 місяців 15 днів. До пільгового стажу зараховано періоди роботи згідно довідки від 24.05.2023 року № 492, виданої Науковим виробничим підприємством «ФЄРОЛІТ».

Не погоджуючись із рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 27.02.2024 року № 163950027648 про відмову у призначенні пенсії, позивачка звернулась до суду з даним позовом.

Щодо віку для призначення пільгової пенсії, згідно оскарженого рішення, відповідач зазначив, що позивачка матиме право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 зі зниженням пенсійного віку після досягнення 50 років. Проте позивачка заперечує щодо цих доводів, посилаючись на те, що набуття нею права на призначення згаданої пенсії підтверджується Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020, яким зміни до статті 13 Закону № 1788-ХІІ щодо збільшення пенсійного віку, внесені Законом № 213-VІІІ, були визнані неконституційними.

Таким чином, позивачка вважає, що застосуванню підлягають норми законодавства про пенсійне забезпечення в редакції від 09.12.2012 року щодо права виходу на пенсію на пільгових умовах за Списком №1 для жінок у 45 років.

Щодо наявності страхового та пільгового стажу, позивачка зазначала, що згідно довідки Науково-виробничого підприємства «ФЄРОЛІТ» від 24 травня 2023 року № 492 та трудової книжки НОМЕР_2 від 06.07.1995 року, підтверджується, що вона працювала постійно з повним робочим днем в Науково-виробничому підприємстві «Фероліт», а саме: з 16 листопада 2012 року (наказ № 641-к від 13.11.2012 року) по 31 грудня 2012 року (наказ №706-к від 24.12.2012 року) - 0 р.1 міс.16 днів; з 01 січня 2013 року (наказ № 706-к від 24.12.2012 року) по 30 квітня 2013 року (Наказ № 243к від 30.04.2013) - 0 р.4 міс. 0 д.; з 19 травня 2013 року (Наказ № 257-к від 19.05.2013) по 13 травня 2021 року (Наказ № 298-к від 30.04.2021) - 7 років 11 місяців 25 днів машиністом крану, зайнятого на гарячих ділянках робіт (код КП ДК 003:2010-8333), що передбачено Списком № 1, розділом XI, п.11.5а Постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року за № 461. З 01 травня 2013 року (Наказ № 243-к від 30.04.2013) по 18 травня 2013 року (Наказ № 257-к від 19.05.2013р) - 0 р. 0 м.18 днів машиністом крану, зайнятим на шихтовому дворі (код КП ДК 003:2010-8333), що передбачено списком № 2, розділом XIV, п.14.1а Постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461. Право на пільгове пенсійне забезпечення підтверджено атестаціями робочих місць та висновками Державної експертизи умов праці №120 від 16.06.2010 р., № 163 від 25.09.2015 р.

Враховуючи, що станом на день звернення із заявою до органу ПФУ 19.02.2024 року позивачка досягла віку 46 років 07 міс. 10 днів, а пільговий стаж за Списком № 1 становить - 08 років 5 місяців 08 днів, остання вважає, що набула право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, що свідчить про протиправність рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії

Ухвалою суду від 20.03.2024 року позовну заяву залишено без руху.

27.03.2024 року до суду від представника позивача за допомогою підсистеми «Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків разом з уточненою позовною заявою.

Ухвалою суду від 18.04.2024 року позовну заяву (уточнену) прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін, відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України.

21.05.2024 року до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області.

Разом із відзивом відповідачем подано копії електронної пенсійної справи позивача.

Відповідно до відзиву, відповідач проти задоволення позову заперечує, з позовними вимогами не погоджується, з огляду на наступне.

Відповідач підтвердив, що 19.02.2024 року ОСОБА_1 звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. До заяви позивачка додала: паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 від 14.08.1998 року; довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру від 04.11.1998 року; диплом серії НОМЕР_4 виданий 15.06.1995 року; трудову книжку серії НОМЕР_2 від 06.07.1995 року; довідку від 24.05.2023 №492 видану «Науковим виробничим підприємством "ФЄРОЛІТ" про підтвердження пільгового стажу роботи; наказ №295 від 29.05.2020 «Про результати чергової первинної атестації робочих місць» з додатком № 1; наказ №287 від 27.05.2015 «Про результати чергової первинної атестації робочих місць» з додатком №1; наказ №333 від 28.05.2010 «Про результати чергової первинної атестації робочих місць» з додатком № 1.

За принципом екстериторіальності заяву розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України Херсонській області та прийнято рішення 163950027648 від 27 лютого 2024 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058, у зв'язку з не досягненням віку - 50 років.

Як зазначено у відзиві, за наданими документами та відомостями реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування страховий стаж позивачки склав 35 років 06 місяці 14 днів (в тому числі додаткові роки за Списком №1 - 8 років). Пільговий стаж за Списком №1 - 08 років 05 місяці 18 днів, за Списком №2 - 0 років 0 місяців 18 днів. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу зараховані всі періоди, згідно довідки від 24.05.2023 №492, виданої «Науковим виробничим підприємством «ФЄРОЛІТ», а саме: за Списком №1 - з 16.11.2012 по 30.04.2013, з 19.05.2013 по 26.05.2020, з 29.05.2020 по 13.05.2021 та за Списком №2 - з 01.05.2013 по 18.05.2013.

При цьому, у відзиві зазначено, що Головним управлінням не ставиться під сумнів наявність у позивачки пільгового стажу.

Доводи відзиву мотивовані тим, позивачка не досягла віку 50 років, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, встановленого п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.

Відповідач вказує, що з 1 січня 2004 року Закон № 1058 є основним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Закон № 1058 є чинним, неконституційним не визнавався.

Що стосується посилання позивачки на рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020, яким визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти “б”-”г” статті 54 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 року № 1788- XII зі змінами, внесеними Законом від 2 березня 2015 року № 213-VIII, відповідач зазначив, що вказані обставини не впливають на спірні правовідносини.

Як стверджує відповідач, питання призначення пенсії за віком, в тому числі на пільгових умовах за Списком № 1, врегульовувалось Законом України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ “Про пенсійне забезпечення” у період з січня 1992 року по 10 жовтня 2017 року. 11 жовтня 2017 року набув чинності Закон України від 03.10.2017 року № 2148-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій”, що в часі був прийнятий пізніше ніж Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 02.03.2015 №213-V1II, окремі норми якого визнано неконституційними, тому за загальним правилом, застосуванню підлягають норми Закону № 1058.

Тобто, на переконання відповідача, з 11 жовтня 2017 року порядок призначення пенсії за віком регулюється Законом № 1058 (з урахуванням змін та доповнень), норми якого, а саме п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону №1058 передбачають, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць - після досягнення віку 50 років за наявності страхового стажу не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Таким чином, відповідач наполягає на правомірності прийнятого ним рішення 163950027648 від 27 лютого 2024 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 , у зв'язку з недосягненням віку для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, встановленого п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону №1058

Інші заяви по суті справи учасниками справи не надавались.

З огляду на заявлені позивачем вимоги, справу розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами у заявах по суті справи, позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України у Полтавській області за місцем проживання із заявою від 19.02.2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (а.с. 100-101).

Згідно Розписки-повідомлення, разом із заявою для призначення пенсії позивачкою подано: довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру від 04.11.1998 року; паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 від 14.08.1998 року; диплом серії НОМЕР_4 , виданий 15.06.1995 року; довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, №492 від 24.05.2023 року, наказ №295 від 29.05.2020 «Про результати чергової первинної атестації робочих місць» з додатком № 1; наказ №287 від 27.05.2015 «Про результати чергової первинної атестації робочих місць» з додатком №1; наказ №333 від 28.05.2010 «Про результати чергової первинної атестації робочих місць» з додатком № 1; Трудову книжку серії АЕ №149460 від 06.07.1995 року.

Відповідно до п. 1.1 розд. 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1), заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

Згідно з пунктом 4.2 розділу IV Порядку, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

За принципом екстериторіальності органом для розгляду заяви позивачки визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області № 163950027648 від 27.02.2024 року за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 19.02.2024 року відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, у зв'язку з недосягненням віку 50 років (а.с. 10-12, 93-94).

Відповідно до змісту цього рішення, пенсійний вік, визначений підпунктом 1 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Список № 2) становить 50 років для жінок. Страховий стаж не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Вік заявника 46 років 07 місяців 10 днів. Страховий стаж особи 27 років 06 місяців 14 днів, при цьому з урахуванням стажу за Списком № 1 - (8 років) страховий стаж становить - 35 років 06 місяців 14 днів.

Пільговий стаж особи за Списком №1 становить 08 років 5 місяців 08 днів, за Списком №2 - 0 років 0 місяців 18 днів, навчання 02 роки 09 місяців 15 днів.

До пільгового стажу зараховано періоди роботи згідно довідки від 24.05.2023 №492, виданої «Науковим виробничим підприємством «ФЄРОЛІТ».

До пільгового стажу за Списком №1 зараховано періоди роботи: з 16.11.2012 по 30.04.2013, з 19.05.2013 по 26.05.2020, з 29.05.2020 по 13.05.2021. За Списком №2 - з 01.05.2013 по 18.05.2013.

За наданими документами ОСОБА_1 буде мати право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 зі зниженням пенсійного віку після досягнення 50 років з 10.07.2027.

Не погоджуючись із рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області № 163950027648 від 27.02.2024 року про відмову у призначенні пенсії, позивачка звернулась до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунок і виплата пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-IV, який набув чинності з 01.01.2004 року.

Відповідно до пункту 2 розділу XV Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників визначає стаття 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Згідно з ч. 5 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Відповідно до ч. 6 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, контроль за правильністю застосування списків на пільгове пенсійне забезпечення і якістю проведення атестації робочих місць на підприємствах та в організаціях, підготовка пропозицій щодо вдосконалення таких списків покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (Закон №1058-IV) набрав чинності 1 січня 2004 року. До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом України “Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 року №1788-XII (Закон №1788-XII).

Відповідно до частини 4 статті 24 Закону “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Стаття 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” визначає умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно з пунктом «а» статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" (далі - Закон № 213-VІІІ), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 36-2003-п виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

01.04.2015 року набув чинності Закон України від 02.03.2015 року № 213-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", яким статтю 13 Закону № 1788-XII «Пенсії за віком на пільгових умовах» викладено у новій редакції.

Законом № 213-VІІІ збільшено, зокрема, раніше передбачений пунктом "а" статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 45 років до 50 років.

Разом із тим, рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року у справі N 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року № 213-VIII (пункт 1 Рішення № 1-р/2020).

Отже, з 23 січня 2020 року пункт «а» ч. 1 ст. 13 Закону № 1788 застосовується у наступній редакції: «На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 36-2003-п виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.».

Суд бере до уваги, що у рішенні від 23 січня 2020 року Конституційний Суд України зробив висновок щодо неконституційності підвищення віку виходу на пенсію на пільгових умовах та визнав неконституційною, зокрема, статтю 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року № 213-VIII (пункт 1 Рішення № 1-р/2020).

У зв'язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788 з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 встановлює право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 45 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні Конституційного Суду України).

Отже, на час виникнення спірних правовідносин наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах за Списком №1.

Перший із цих законів визначав такий вік для жінок - 45 років; тоді як другий - 50 років.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020, а не Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Наведені висновки узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 02.06.2023 року по справі №160/13468/20, а також відповідають висновкам Великої Палати Верховного Суду у постанові від 03.11.2021 року у зразковій справі №360/3611/20.

Як вбачається з оскарженого рішення, позивач має необхідний для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 як страховий, так і пільговий стаж.

Як зазначено у відзиві, Головним управлінням не ставиться під сумнів наявність у позивачки пільгового стажу, оскільки до пільгового стажу зараховано всі періоди роботи згідно довідки від 24.05.2023 №492, виданої «Науковим виробничим підприємством «ФЄРОЛІТ», а саме: за Списком №1 - з 16.11.2012 по 30.04.2013, з 19.05.2013 по 26.05.2020, з 29.05.2020 по 13.05.2021 та за Списком №2 - з 01.05.2013 по 18.05.2013.

Спірним між сторонами стало питання щодо наявності у позивачки віку, необхідного для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1.

Єдиною підставою для відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 у рішенні Головного управління Пенсійного Фонду України у Херсонській області від 27.02.2024 року № 163950027648 зазначено недосягнення позивачкою необхідного для призначення цієї пенсії віку - 50 років, встановленого пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент звернення до відповідача із заявою від 19.02.2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 досягла віку 45 років, отже за наявності необхідного страхового і пільгового стажу набула право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1, відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 справа № 1-5/2018(746/15) від 23.01.2020, які суд застосовує до спірних правовідносин.

При цьому, норми ст.114 Закону №1058-IV, на яких наголошує відповідач, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, з підстав, що наведені судом вище, з посиланням на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 02.06.2023 року по справі №160/13468/20, а також висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 03.11.2021 року у справі №360/3611/20.

Що стосується посилання відповідача на Закон України від 03.10.2017 року № 2148-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій”, який в часі був прийнятий пізніше ніж Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 02.03.2015 №213-V1II, окремі норми якого визнано неконституційними.

На переконання відповідача з дати набрання цим законом законної сили, тобто з 11 жовтня 2017 року порядок призначення пенсії за віком регулюється виключно Законом № 1058 (з урахуванням змін та доповнень).

Надаючи оцінку наведеним доводам, суд зазначає наступне.

Питання щодо застосування змін до Закону № 1058-IV, внесених Законом від 03.10.2017 року № 2148-VIII, у зв'язку з прийняттям Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 справа № 1-5/2018(746/15) від 23.01.2020 року, досліджувалось Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.11.2021 у зразковій справі № 360/3611/20 (провадження №11-209заі21) щодо призначення пенсій на пільгових умовах.

Так, Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що зміни до Закону № 1058-IV (зокрема щодо доповнення його статтею 114) внесено Законом № 2148-VIII від 3 жовтня 2017 року, тобто раніше ухвалення КСУ Рішення № 1-р/2020 від 23 січня 2020 року. Тому відсутні підстави стверджувати про повторне запровадження правового регулювання, яке КСУ раніше визнав неконституційним. При цьому рішення КСУ про визнання неконституційними та втрату чинності положеннями одного закону не тягне втрату чинності положеннями іншого закону, який не був предметом конституційного контролю.

Велика Палата Верховного Суду не вважає можливим надавати оцінку положенням Закону № 1058-IV щодо їх відповідності чи невідповідності Конституції України в межах цієї справи, оскільки, як зазначено вище, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-IV.

Також Велика Палата Верховного Суду відхилила доводи скаржника (орган ПФУ) про те, що відповідно до статті 5 Закону № 1058-IV дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону; виключно цим Законом визначаються, зокрема: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком. Адже Конституція України не передбачає можливості надання певному закону вищої юридичної сили щодо інших законів, або можливості передбачити законом заборону законодавцю приймати інші закони, що регулюють однопредметні відносини. Крім того, Закон № 1788-ХІІ був прийнятий раніше за Закон № 1058-IV.

Велика Палата Верховного Суду також не погодилась з посиланням скаржника на абзац другий пункту 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV, відповідно до якого положення Закону № 1788-ХІІ застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом № 2148-VІІІ мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії. На думку скаржника, це положення свідчить про обмеження сфери застосування Закону № 1788-ХІІ відносинами, про які йдеться в цьому пункті. Велика Палата Верховного Суду вважала, що якби таким був намір законодавця, то він мав би виключити із Закону № 1788-ХІІ всі інші положення, чого зроблено не було.

Отже, як висновував Верховний Суд при розгляді зразкової справи № 360/3611/20 (провадження №11-209заі21) щодо призначення пенсій на пільгових умовах, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.

Вказані висновки Верховного Суду є релевантними до спірних правовідносин, хоч ця справа і не відповідає ознакам типової, оскільки предмет зразкової справи № 360/3611/20 стосувався вирішення питання про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 (пункт «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»), а предметом даної справи є питання щодо призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 (пункт «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).

Однак, висновки Верховного Суду у зразковій справі № 360/3611/20 стосуються вирішення колізії між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, яким визнано неконституційною у повному обсязі статтю 13 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення), та Законом № 1058-ІV в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах.

Тобто фактично рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020 визнані неконституційними зміни до статті 13 Закону № 1788-ХІІ щодо збільшення пенсійного віку, внесені Законом № 213-VІІІ.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, враховуючи все вищезазначене у сукупності, з огляду на визнання відповідачем факту виконання позивачкою робіт, що містяться у Списку №1, відповідну тривалість роботи на вказаній «пільговій» посаді, проведення атестації на відповідному робочому місці позивачки, та враховуючи досягнення нею необхідного віку, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 справа № 1-5/2018(746/15) від 23.01.2020, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для призначення їй пенсії на пільгових умовах та, відповідно, задоволення вказаного позову.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

На підставі викладеного, суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 27.02.2024 року № 163950027648 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Вирішуючи даний спір, суд також враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, і у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення суду.

Аналіз норм ст. 245 КАС України, у їх взаємозв'язку зі статтями 2, 5 КАС України, свідчить про те, що суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача. Якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З огляду на зазначене, оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності, для належного та ефективного захисту порушених прав позивача, суд вважає необхідним зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 справа № 1-5/2018(746/15) від 23.01.2020 року, зарахувавши до стажу, що надає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 періоди роботи у Науково-виробничому підприємстві «ФЕРОЛІТ» з 16.11.2012 р. по 31.12.2012 р., з 01.01.2013 р. по 30.04.2013 р., з 19.05.2013 р. по 13.05.2021 р. машиністом крану, зайнятого на гарячих ділянках робіт, що передбачено Списком №1.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з урахуванням ч. 2 ст. 9 КАС України.

Згідно зі статтею 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов належить задовольнити.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат здійснюється на користь позивача у розмірі 1211,20 грн., де 1211,20 грн. - ставка судового збору сплачена позивачем за звернення до суду із цим позовом.

Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74, 76-77, 90, 132, 139, 242-246, 250, 255, 262, 295, 297 КАС України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул. Валентини Крицак, 6, м. Херсон, 73036, код ЄДРПОУ 21295057) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 27.02.2024 року № 163950027648 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 справа № 1-5/2018(746/15) від 23.01.2020 року, зарахувавши до стажу, що надає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 періоди роботи у Науково-виробничому підприємстві «ФЕРОЛІТ» з 16.11.2012 р. по 31.12.2012 р., з 01.01.2013 р. по 30.04.2013 р., з 19.05.2013 р. по 13.05.2021 р. машиністом крану, зайнятого на гарячих ділянках робіт, що передбачено Списком №1.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул. Валентини Крицак, 6, м. Херсон, 73036, код ЄДРПОУ 21295057) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук

Попередній документ
119592755
Наступний документ
119592757
Інформація про рішення:
№ рішення: 119592756
№ справи: 420/8422/24
Дата рішення: 07.06.2024
Дата публікації: 10.06.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (19.09.2024)
Дата надходження: 15.03.2024
Предмет позову: про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії
Розклад засідань:
16.09.2024 00:00 П'ятий апеляційний адміністративний суд