Справа № 420/10413/24
07 червня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Приватного підприємства «ГЕЛІОС-ВАН» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «ГЕЛІОС-ВАН» до Одеської митниці, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000182/2 від 15.03.2024 року;
- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000188/2 від 19.03.2024 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 15.03.2024 позивачем до Одеської митниці подано електронну митну декларацію №24UA500500009046U0 для оформлення вантажу: Товар № 1 - Посуд столовий скляний, механічного виготовлення, з кольорового та безбарвного скла: Салатники, тарілки, відерця для льоду - 29592 шт. торгівельна марка "QIANLI"; Товар № 2 - Посуд столовий скляний: склянки для пиття, механічного виготовлення, без ніжки, неограновані: Набори стаканів - 1200 шт. торгівельна марка "DIAMONDS"; Товар № 3 - Посуд столовий скляний: посудини на ножці для пиття, механічного виготовлення: Набори чарок - 1920 шт. торгівельна марка "QIANLI".
На виконання вимог ч.1 ст.49, ч.2 ст.53 МК України, позивачем подані документи, що підтверджують митну вартість товарів - посуду в асортименті і обраний перший (основний) метод її визначення.
За результатами митного оформлення ЕМД відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000182/2, яким митну вартість товару № 1 скориговано до рівня 2,01 дол. США/кг ніж заявлено декларантом (1,46), товару № 2 скориговано до рівня 2,22 дол. США/кг ніж заявлено декларантом (1,48).
19.03.2024 позивачем до Одеської митниці подано електронну митну декларацію №24UA50050000572U4 для оформлення вантажу: Товар № 1 Посуд столовий скляний, з кольорового та безбарвного скла, механічного виготовлення: Салатники, тарілки, кухлі - 19872 шт. Товар № 2 Посуд столовий скляний: посудини на ножці для пиття, механічного виготовлення: Набори чарок - 3120 шт. Торгівельна марка "QIANLI", а також, на виконання вимог ч.1 ст.49, ч.2 ст.53 МК України, були подані документи, що підтверджують митну вартість товарів - посуду в асортименті і обраний перший (основний) метод її визначення.
За результатами митного оформлення ЕМД відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000188/2 від 19.03.2024 року, яким митну вартість товару № 1 скориговано до рівня 2,02 дол. США/кг ніж заявлено декларантом (1,46).
Позивач не згодний рішеннями про коригування митної вартості № UA500500/2024/000182/2 від 15.03.2024 року, № UA500500/2024/000188/2 від 19.03.2024 року, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, в зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою від 08.04.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та визначено, що розгляд справи буде проводитись за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи на підставі ст. 262 КАС України у межах строків, визначених ст. 258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №ЕС/16562/24 від 24.04.2024 року), в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що на виконання вимог статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями (МД) № 24UA500500009046U0 від 15.03.2024; №24UA500500009572U4 від 19.03.2024 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішеннь про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000182/2 від 15.03.2024; № UA500500/2024/000188/2 від 19.03.2024, а саме: По МД № 24UA500500009046U0 від 15.03.2024:
1)відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
2)в копії митної декларації країни відправлення зазначені умови поставки - FOB, проте, не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця;
3)в копії митної декларації країни відправлення зазначено коди товарів, які відмінні від тих, що заявлені в поданій до митного оформлення митній декларації.
4)в СМR від 13.03.2024 №899202 зазначено, що перевізником є «Man-Service LTD, але рахунок-фактура на оплату транспортно-експедиційних послуг виданий ТОВ «Глобал Оушен Лінк».
5) з огляду на маршрут транспортування товару (NANJING - Constanta - Рені) при умовах поставки FOB NANJING, експедитор повинен надавати послуги з розвантаження, перевантаження та обробки товару в порту Constanta. Однак, відомості про вартість витрат таких послуг, які є складовими митної вартості, не включені у графу 21 декларації митної вартості до ЕМД від 15.03.2024 №UA500500/2024/ 009046 та відсутні у поданих документах.
По МД №24UA500500009572U4 від 19.03.2024:
1)відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
2)в копії митної декларації країни відправлення зазначені умови поставки - FOB, проте, не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця; 3)в копії митної декларації країни відправлення зазначено коди товарів, які відмінні від тих, що заявлені в поданій до митного оформлення митній декларації.
4)в СМR від 18.03.2024 №Б/Н зазначено, що перевізником є ТОВ «ІВА ЛОДЖИСТІК» , але рахунок-фактура на оплату транспортно-експедиційних послуг виданий ТОВ «Глобал Оушен Лінк».
5) з огляду на маршрут транспортування товару (NANJING - Constanta - Рені) при умовах поставки FOB NANJING, експедитор повинен надавати послуги з розвантаження, перевантаження та обробки товару в порту Constanta. Однак, відомості про вартість витрат таких послуг, які є складовими митної вартості, не включені у графу 21 декларації митної вартості до ЕМД від 19.03.2024 №UA500500/2024/ 009572.
Відповідач зазначає, що Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішень про коригування митної вартості № UA500500/2024/000182/2 від 15.03.2024 року, № UA500500/2024/000188/2 від 19.03.2024 року діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕЛІОС-ВАН».
26.04.2024 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
02.05.2024 року від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою від 07.05.2024 року відмовлено представнику відповідача у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
За приписами ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,
В ході здійснення зовнішньоекономічної діяльності 07.03.2023 року між ANHUI FENGYANG HUAIHE GLASS CO.,LTD" (Продавець) та Приватним підприємством «ГЕЛІОС-ВАН» (Покепець) укладено контракт №HH230012, відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар, асортимент, номенклатура, кількість, ціна та умови оплати якого вказуються в інвойсах та специфікаціях до вказаного контракту.
П. 1.2. контракту визначено, що специфікації та інвойси складаються та узгоджуються сторонами на кожну окрему поставку.
П. 2.2. контракту визначено, що ціна на товар включає вартість самого товару, вартість експортної упаковки та маркування, транспортування до порту відправлення, навантажувальних робіт, витрати на митне оформлення та інші витрати в країні вивезення.
Контрактом передбачено, що поставка товару здійснювалась на умовах FOB.
Пунктом 4.1. контракту №HH230012 від 07.03.2023 року передбачено, що товар, поставка якого здійснюється за вказаним договором, постачається продавцем у стандартній для даного товару тарі та експортній упаковці.
Позивач 15.03.2024 року здійснив декларування поставленого в Україну товару за митною декларацією, в якій митну вартість товару визначено за першим методом - за ціною договору (контракту).
Для підтвердження вказаних у декларації відомостей до митного органу був поданий відповідний пакет документів згідно з ст. 54 Митного кодексу України.
Для підтвердження заявленої митної вартості позивач додатково надав відповідачу наступні документи: прайс-лист виробника товару, виписку АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», оборотно-сальдову відомість по рахунку 632 за 01.01.2024 -12.03.2024, калькуляцію виробника товару та лист ПП "Геліос-ВАН".
Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості митним органом встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
15.03.2024 року Одеською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/000331 та рішення про коригування митної вартості № UA500500/2024/000182/2.
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000182/2 від 15.03.2024 року зазначено, що в поданих документах містяться розбіжності. Надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів, а саме:
1)відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
2)в копії митної декларації країни відправлення зазначені умови поставки - FOB, проте, не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця;
3)в копії митної декларації країни відправлення зазначено коди товарів, які відмінні від тих, що заявлені в поданій до митного оформлення митній декларації.
4)в СМR від 13.03.2024 №899202 зазначено, що перевізником є «Man-Service LTD, але рахунок-фактура на оплату транспортно-експедиційних послуг виданий ТОВ «Глобал Оушен Лінк».
5) з огляду на маршрут транспортування товару (NANJING - Constanta - Рені) при умовах поставки FOB NANJING, експедитор повинен надавати послуги з розвантаження, перевантаження та обробки товару в порту Constanta. Однак, відомості про вартість витрат таких послуг, які є складовими митної вартості, не включені у графу 21 декларації митної вартості до ЕМД від 15.03.2024 №UA500500/2024/ 009046 та відсутні у поданих документах.
Позивачу, як декларанту, роз'яснено, що у разі незгоди з вказаним рішенням, останній має право на його оскарження, а також право на випуск товарів у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Позивач 19.03.2024 року здійснив декларування поставленого в Україну товару за митною декларацією, в якій митну вартість товару визначено за першим методом - за ціною договору (контракту).
Для підтвердження вказаних у деклараціях № 24UA500500009046U0 від 15.03.2024; №24UA500500009572U4 від 19.03.2024 року відомостей до митного органу був поданий відповідний пакет документів згідно з ст. 54 Митного кодексу України.
Для підтвердження заявленої митної вартості позивач додатково надав відповідачу наступні документи: прайс-лист виробника товару, виписку по рахунку, оборотно-сальдову відомість по рахунку 632 за 01.01.2024 -19.03.2024, калькуляцію виробника товару та лист ПП "Геліос-ВАН".
Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості митним органом встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
19.03.2024 року Одеською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500500/2024/000345 та рішення про коригування митної вартості № UA500500/2024/000188/2.
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000188/2 від 19.03.2024 року зазначено, що в поданих документах містяться розбіжності. Надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів, а саме:
1)відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
2)в копії митної декларації країни відправлення зазначені умови поставки - FOB, проте, не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця; 3)в копії митної декларації країни відправлення зазначено коди товарів, які відмінні від тих, що заявлені в поданій до митного оформлення митній декларації.
4)в СМR від 18.03.2024 №Б/Н зазначено, що перевізником є ТОВ «ІВА ЛОДЖИСТІК», але рахунок-фактура на оплату транспортно-експедиційних послуг виданий ТОВ «Глобал Оушен Лінк».
5) з огляду на маршрут транспортування товару (NANJING - Constanta - Рені) при умовах поставки FOB NANJING, експедитор повинен надавати послуги з розвантаження, перевантаження та обробки товару в порту Constanta. Однак, відомості про вартість витрат таких послуг, які є складовими митної вартості, не включені у графу 21 декларації митної вартості до ЕМД від 19.03.2024 №UA500500/2024/ 009572.
Позивач, вважаючи протиправними вказані рішення відповідача, звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів та зборів.
До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.
Згідно з п.23,24 ст.4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку; митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Згідно положень Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 2 ст.53 МК України визначений перелік документів, які декларант подає митному органу щодо підтвердження митної вартості товарів і обраний метод її визначення. Такими документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений в даній нормі закону.
Таким чином, митний орган має право вимагати від декларанта додаткових документів лише при наявності визначених законом підстав, чітко зазначених в ч.3 ст.53 МКУ (- розбіжності у документах, - ознаки підробки документів, - або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари).
В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000182/2 від 15.03.2024 року; № UA500500/2024/000188/2 від 19.03.2024 року зазначено, що подані позивачем документи містять розбіжності.
Жодного належного та допустимого доказу, що надані позивачем документи містять розбіжності не надано. Розбіжність - це відсутність однаковості в документах щодо митної вартості товару. В рішенні відсутні посилання на розбіжності в наданих документах.
В той же час в договорі, декларації, Інвойсі, які є основними документами, жодних розбіжностей саме у вартості товару не міститься.
Щодо тверджень відповідача про коригування митної вартості товарів у зв'язку з відсутністю даних у наданих до митного оформлення позивачем документах щодо складової митної вартості товару як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт пов'язаних з пакуванням, в наслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, суд зазначає наступне.
Пунктом 4.1. контракту № НН230012 від 07.03.2023 року передбачено, що товар, поставка якого здійснюється за вказаним договором, постачається продавцем у стандартній для даного товару тарі та експортній упаковці.
Також п. 2.2. контракту № НН230012 від 07.03.2023 року визначено, що ціна на товар включає вартість самого товару, вартість експортної упаковки та маркування, транспортування до порту відправлення, навантажувальних робіт, витрати на митне оформлення та інші витрати в країні вивезення.
Крім того, судом встановлено, що відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі 37. Процедура митної декларації має бути зазначено, в той час як у вказаній графі митних деклараціях № 24UA500500009046U0 від 15.03.2024 року ; №24UA500500009572U4 від 19.03.2024 року , позивачем зазначено (тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.
Вказане свідчить про те, що продаж товару та його переміщення разом з упаковкою передбачено умовами контракту, вартість упаковки включається до ціни товару і витрати на упаковку або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням, були понесені не покупцем, а продавцем.
За таких обставин, при постачанні спірного товару вартість тари та пакування включена до ціни товару, яка вказана в інвойсі і тому, при визначенні складових митної вартості товару, не повинна була додаватись окремо.
При цьому суд враховує правові висновки Верховного Суду викладені у постанові від 18.12.2019 року по справі №160/8775/18 щодо аналогічних спірних правовідносин, в якій Верховний суд зазначив, що відповідно до пп «в» п. 1 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, якщо такі витрати (складові митної вартості) не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Тобто у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару. Отже, за умовами зовнішньоекономічного контракту ціна товару включає в себе вартість пакування, у зв'язку з чим згідно з положеннями пп «в» п. 1 ч.10 ст.58 МКУ ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначенні митної вартості.
Щодо посилань відповідача в оскаржуваних рішеннях щодо не зазначення географічного пункту переходу відповідальності за втрату товарів, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 3.1. умови поставки товару визначаються згідно ІНКОТЕРМС - 2010,,базис поставки - FOB.
Базис поставки, визначений в Міжнародних торговельних правилах «Інкотермс 2010», покладає на продавця обов'язок по виконанню експортних митних процедур для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення.
Покупець зобов'язаний оплатити фрахт судна, розвантажити в порту прибуття виконати імпортне митне оформлення з оплатою імпортних мит і зборів, і доставити товар до місця призначення.
Ціна(FOB) означає, що контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.
Таким чином, складовими митної вартості товару є інвойсна вартість товару та вартість перевезення товару в місце призначення (до кордону України).
Судом також встановлено, що декларантом у поданій електронній митній декларації визначено умови поставки FOB.
Крім того, вказані відомості вказані у поданому до митного оформлення Інвойсі № HH230056 від 11.12.2023 року, в якому вказано умови поставки FOB NANJING (Нанджін географічна точка у Китаї).
Враховуючи вищевикладене, суд не приймає до уваги доводи відповідача, що позивачем не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів.
Щодо тверджень відповідача про коригування митної вартості товарів у зв'язку з не наданням доказів на підтвердження витрат на транспортування, суд зазначає наступне.
Для підтвердження вказаних у декларації відомостей до митного органу був поданий відповідний пакет документів згідно з Митним кодексом України, а саме: пакувальний лист № HH230053 від 05.12.2023; рахунок-фактура (інвойс) № HH230053 від 05.12.2023; коносамент № WWA23126149 від 08.12.2023; CMR № 899202 від 13.03.2024; сертифікат про походження товару № 23С412000042/00013 від 19.12.2023; банківській платіжний документ, що стосується товару № 10 від 09.02.2024; рахунок-фактура від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 033058 від 21.02.2024; рахунок-фактура від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 033034 від 21.02.2024; рахунок-фактура від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 033041 від 21.02.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення: довідка про транспортні витрати від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 2745 від 21.02.2024; доповнення до зовнішньоекономічного контракту: Специфікація № 3 від 17.11.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) з виробником товару № HH230012 від 07.03.2023; договір (контракт) про перевезення № 0905-Т/20 від 11.12.2020; акт зважування Б/н від 15.03.2024; копія митної декларації країни відправлення № 230820230083735872 від 05.12.2023 р.
Для підтвердження заявленої митної вартості позивач додатково надав відповідачу наступні документи: прейскурант (прайс-лист) виробника товарів № Б/н від 01.11.2023 р; платіжний документ, що підтверджує вартість товару ( виписка по рахунку Б/н від 09.02.2024 р; виписка з бухгалтерської документації: оборотно-сальдова відомість по рахунку 632 за період від 01.01.2024 р. по 12.03.2024 р; розрахунок ціни (калькуляція) виробника № 3 від 17.11.2023 р.
Позивачем на підтвердження такої складової митної вартості, як витрати на транспортування, були надані: рахунок-фактура від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 033034 від 21.02.2024; рахунок-фактура від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 033041 від 21.02.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення: (довідка про транспортні витрати від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 2745 від 21.02.2024); доповнення до зовнішньоекономічного контракту: Специфікація № 3 від 17.11.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) з виробником товару № HH230012 від 07.03.2023; договір (контракт) про перевезення № 0905-Т/20 від 11.12.2020; акт зважування Б/н від 15.03.2024 року.
Враховуючи вищевикладене, суд не приймає до уваги доводи відповідача, що позивачем не надано доказів на підтвердження витрат на транспортування.
Щодо посилання відповідача, що у СМR від 13.03.2024 №899202 зазначено, що перевізником є «Man-Service LTD, але рахунок-фактура на оплату транспортно-експедиційних послуг виданий ТОВ «Глобал Оушен Лінк», суд ззаначає наступне.
Відповідно до умов договору № 0905-Т/20 про надання транспортно - експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно - імпортних та транзитних вантажів від 11.11.2020 року, укладеного між позивачем та ТОВ «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК», предметом договору є зобов'язання експедитора за відповідну плату та за рахунок Клієнта (позивач) надати транспортно - експедиторські послуги з організації перевезення вантажів у великотоннажних контейнерах морським, автомобільним, залізничним транспортом, а також додаткові послуги необхідні для організації доставки вантажу (пункт 1.1.).
Обов'язками експедитора є організація перевезення контейнерних вантажів Клієнта морським, залізничним, автомобільним транспортом, відповідно до умов договору… (пункт 3.1.1.). Експедитор від свого імені укладає договори з портами, перевізниками, складами… на перевезення, перевалку, зберігання вантажів та необхідні додаткові роботи та послуги… (пункт 3.1.2.).
Як зазначено позивачем, відповідно до умов укладеного договору, експедитор організував відповідне перевезення та залучив до нього необхідних осіб, в даному випадку перевізника Man- Service LTD, який здійснив перевезення вантажу, після чого експедитор виставив відповідні рахунки до оплати.
Враховуючи вищевикладене, суд не приймає до уваги доводи відповідача про наявність розбіжностей.
Щодо посилань відповідача на те, що відомості про вартість витрат таких послуг, які є складовими митної вартості, не включені у графу 21 декларації митної вартості до ЕМД від 15.03.2024 року №UA500500/2024/ 009046, до ЕМД від 19.03.2024 №UA500500/2024/ 009572 та відсутні у поданих документах, суд зазначає наступне.
До митного оформлення, серед інших документів, також надано рахунок на оплату № 033034 від 21.02.2024 року, який містить в собі найменування робіт, послуг з доставки контейнеру MRKU6387713, пунктом № 3 визначено компенсацію вартості послуг ВРР (вантажних розвантажувальних робіт), виконаних нерезидентом за межами України.
Вказані відомості також містяться і в довідці про транспортні витрати № 2745 від 21.02.2024 року.
Також вказана довідка та рахунок № 033058 від 21.02.2024 містять відомості щодо компенсації вартості організації митного огляду за медами України.
Тобто послуги розвантаження, перевантаження та обробки товару в порту Constanta відповідним чином включені до складових митної вартості та включені у графу 21 декларації митної вартості, а також мають своє документальне підтвердження.
Крім того, до митного оформлення, серед інших документів, також надано рахунок на оплату № 033892 від 07.03.2024 року, який містить в собі найменування робіт, послуг з доставки контейнеру MRSU4810942, в тому числі пунктом № 3 зазначено вантажно - розвантажувальні роботи за медами країни. Ці відомості також містяться і в довідці про транспортні витрати № 2833 від 07.03.2024 року.
Тобто послуги розвантаження, перевантаження та обробки товару в порту Constanta відповідним чином включені до складових митної вартості та включені у графу 21 декларації митної вартості.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що доводи відповідача не можуть свідчити про відсутність відомостей про вартість послуг з розвантаження, поданих позивачем під час здійснення митного оформлення товару.
Крім того, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються, у зв'язку з чим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Судом встановлено, що подані позивачем контролюючому органу документи у їх сукупності, банкiвські платіжні доручення ідентифікуються як такі, за якими позивачем оплачений відповідно до договору товар. Подані інвойси та декларації країни відправлення відповідають даті укладення договору, товару вказаному у інвойсах та специфікаціях, особі покупця та вартості товару, що не може свідчити про наявність розбіжності числового значення митної вартості товару.
В свою чергу, посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта усіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також Інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 21.02.2018 у справі №820/17417/14 та від 04.09.2018 у справі №818/1186/17.
Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Відповідачем не доведено, що зазначені ним недоліки щодо умов поставки вплинули чи могли вплинути на заниження позивачем митної вартості імпортованого товару.
Суд вважає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано пакет документів у відповідності до переліку, закріпленого ч. 2 ст. 53 МК України.
При цьому, відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Обов'язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом констатований в постанові Верховного Суду від 06.03.2019р. у справі №809/278/17.
Суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.02.2018р. у справі №809/1884/16, згідно якої посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення ст. 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.
Доводи відповідача про те, що підставою для коригування митної вартості товару слугувало спрацювання системи управління ризиками не заслуговують на увагу, з огляду на те, що спрацювання системи є лише рекомендацією посадовій особі митного органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.
Окрім цього, згідно позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 11.09.2012р. в справі №21-262а12, та Верховного Суду, викладеної в постанові від 30.10.2018р. у справі №826/25605/15, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
При цьому митним органом жодним чином не спростовано контрактну ціну оцінюваних товарів, об'єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 МК України. Відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Крім іншого, суд акцентує увагу на тому, що відповідачем не доведено наявності підстав для застосування другорядних методів визначення митної вартості, а саме резервного методу.
Суд зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить жодних пояснень з боку митного органу щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та інформації і джерел, які використовувались митницею при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів всупереч положенням п.п.2, 4 ч. 2 ст.55 МК України.
Згідно з наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 р. Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору митницею при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
В оскаржуваному рішенні не визначено, яка з перелічених у ч. 2 ст. 58 МК України підстав у даному випадку стала причиною неможливості застосування першого методу, яка складова частина митної вартості товару не піддається обчисленню, або непідтверджена документально, чи неправильно обрахована, що позбавляло позивача можливості надати належні документи чи обґрунтування.
Таким чином, дослідивши надані позивачем для митного оформлення документи, копії яких містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позивач надав усі документи, необхідні для визначення митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість та її складові частини.
У свою чергу, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами обставин надання неповних відомостей, а також існування розбіжностей, неточностей, які б впливали на рівень митної вартості товарів, ознак підробки цих документів або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000182/2 від 15.03.2024 року, № UA500500/2024/000188/2 від 19.03.2024 року.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд вважає, що по даній справі з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань підлягають стягненню на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд,-
Адміністративний позов Приватного підприємства «ГЕЛІОС-ВАН» (вул. Шевченка, 7А, офіс 44, м. Чорноморськ, Одеська обл., 68001, Код ЄДРПОУ 37439444) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000182/2 від 15.03.2024 року.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000188/2 від 19.03.2024 року.
Стягнути з Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «ГЕЛІОС-ВАН» (вул. Шевченка, 7А, офіс 44, м. Чорноморськ, Одеська обл., 68001, Код ЄДРПОУ 37439444) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень, 00 коп.).
Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.
Суддя Самойлюк Г.П.