Справа № 500/1977/24
07 червня 2024 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Адемн" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Адемн" (далі ТОВ "Адемн", Товариство, позивач) через представника - адвоката Нюню Олександра Ігоровича звернулося до суду з позовом до Тернопільської митниці, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 20.02.2024 № UA403000/2024/000007/1.
Позов обґрунтовано тим, що 19.02.2024 декларантом ТОВ "Адемн" подано до митного оформлення електронну митну декларацію (далі МД) №24UA403020002594U0, до якої долучені товаросупровідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною договору в сумі 20880,37 євро, з яких 20000 євро фактурна вартість напівпричіпа-цистерни, марки Magyar, модель SPMAGB, 2012 р.в., шасі № НОМЕР_1 та 880,37 євро транспортні витрати пов'язані з його доставкою.
Проте митний орган прийняв спірне рішення від 20.02.2024 № UA403000/2024/000007/1, яким скоригував митну вартість товару за резервним методом визначення вартості згідно зі статтею 64 Митного кодексу України (далі МК України) до суми 33380,37 євро, аргументуючи наступним: неналежне підтвердження транспортних витрат, відсутність відомостей про страхування, невідповідності умов поставки транспортного засобу (далі ТЗ) у договорі та експортній декларації; пов'язаність осіб, що здійснювали транспортування ТЗ до України; вартість такого ТЗ, яка міститься на загальнодоступних Інтернет-ресурсах є вищою, а також митна вартість згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою.
Товариство з таким рішенням не погоджується та вважає його протиправним, так як декларантом було надано усі документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України, які давали можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого ТЗ за основним методом. Документи не містили розбіжностей щодо вартості товару та вказували, що їх дані піддаються обчисленню, а митний орган не встановив обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості ТЗ за ціною договору.
Розбіжності, на які вказано в оскаржуваному рішенні, відповідач не з'ясовував під час консультацій. Натомість за основу для обрахунку вартості ТЗ взяв довільне оголошення з сайту mobile.de і провів на його основі коригування митної вартості ТЗ, не враховуючи обґрунтування митної вартості Товариством: платіжних документів, договору купівлі-продажу, рахунку-проформи. Позивач вважає, що пов'язаність осіб, які надавали транспорті послуги, жодним чином не впливає на неправильне їх оформлення чи непідтвердження у спірних правовідносинах. Визначену суму транспортних витрат на рівні 880,37 євро відповідач сам же включає в свій розрахунок скоригованої митної вартості.
Визначення відповідачем митної вартості товару та коригування її у сторону збільшення за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що слугувало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у строк, встановлений статтею 258 КАС України, суддею одноособово.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву. Відповідач позовні вимоги заперечує (а.с.29-39). В обґрунтування своєї позиції наводить положення законодавства, що підлягають до застосування у спірних правовідносинах, та вказує, що 19.02.2024 уповноваженою особою позивача було подано до митного оформлення МД, у якій до митного оформлення заявлено товар - напівпричіп-цистерну, що була у використанні. До митного оформлення подано ряд документів. Під час їх опрацювання та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товарів автоматизованою системою митного оформлення «Інспектор» (далі - АСМО «Інспектор») було згенеровано відповідні форми митного контролю, також АСМО «Інспектор» посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур.
Митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами якої виявлено наступне: декларантом надано до митного оформлення рахунок-фактуру (інвойс) № 2023 10052 від 13.12.2023, з якого вбачається, що продавцем транспортного засобу є фірма «Т & TL Truck und Trailer Logistics GmbH», а покупцем - ТОВ «Адемн. У наданому до митного оформлення свідоцтві про реєстрацію ТЗ відсутні дані як про продавця Т & TL Truck und Trailer Logistics GmbH, так і про покупця ТОВ «Адемн». Власником транспортного засобу у свідоцтві про реєстрацію зазначено ОСОБА_1 ; декларантом до митного оформлення не надано транспортних перевізних документів та калькуляцію транспортних витрат, а також не надано документів, які містять відомості про страхування даного перевезення.
Уповноваженою особою декларанта, окрім тих документів, які вже були подані до МД, додатково було надано копію митної декларації країни відправлення та копію договору перевезення вантажів автомобільним транспортом. Відповідачем встановлено розбіжності в умовах поставки згідно з відомостями поданої експортної митної декларації від 09.02.2024 (умови поставки EXW Gros Ippener) та умовами контракту (FCA Gros Ippener) і МД № 24UA403020002594U0 від 19.02.2024 (FCA Gros Ippener). Стосовно договору на перевезення від 01.09.2023, то він укладений між ТОВ «Адемн» та ТОВ «Адем Інвест» і підписано одною і той ж особою ОСОБА_2 . Дані особи є пов'язаними між собою згідно статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. Доказів відсутності впливу вказаного взаємозв'язку на вартість транспортних послуг митному органу не надано.
У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного транспортного засобу ще й через те, що вартість таких транспортних засобів, яка міститься на загальнодоступних Інтернет-ресурсах є вищою за заявлену декларантом. Митна вартість згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою.
Додаткових документів, поданих уповноваженою особою декларанта, було недостатньо для підтвердження визначеної митної вартості за ціною договору. В оскаржуваному рішенні (у гр.33) зазначено причини, через які заявлена декларантом митна вартість не могла бути визнаною, описано послідовність застосування методів визначення митної вартості, а також причини застосування резервного методу відповідно до статті 64 МК України. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості напівпричепа-цистерни Magyar SRMAGB 2012 року виробництва згідно витягу з інтернет-ресурсу: https://www.mobile.de на рівні 32500 євро. Із врахуванням витрат на транспортування 36000 грн (в перерахунку становить 880,37 євро) митна вартість даного транспортного засобу становить 33 380,37 євро.
Представник відповідача вказує, що оскаржуване рішення прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства та обґрунтовано, просить у задоволенні позову відмовити повністю.
23.04.2024 до суду надійшла відповідь на відзив (а.с.57-62). Позивач навів митне законодавство та висновки Верховного Суду у такій категорії справ. Вважає, що у розумінні норм статті 53 МК України декларант Товариства подав до МД на підтвердження заявленої митної вартості достатні та належні документи, серед яких: рахунок-фактура (iнвойс), декларація про походження товару, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, банківський платіжний документ, що стосується товару, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів, договір (контракт) про перевезення, експортну декларацію. У відповідача не викликали зазначені документи жодних сумнівів, це вбачається із графи 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, натомість підставою винесення оскаржуваного рішення слугувало спрацювання системи управління (аналізу) ризиками АСАУР, а також вища вартість таких транспортних засобів на загальнодоступних інтернет-ресурсах. Проте спрацювання ризиків АСАУР та наявність в ЄАІС іншої цінової інформації про ідентичні або подібні товари не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Вважає, що відповідач необґрунтовано визначив митну вартість ТЗ за ціною згідно з відомостями інтернет ресурсу.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Ухвалою суду від 22.04.2024 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні.
Розгляд справи здійснювався відповідно до вимог статей 258, 262 КАС України.
Суд, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
13.12.2023 ТОВ «Адемн» (покупець) уклало з компанією «Т & TL Truck und Trailer Logistics GmbH» (постачальник) контракт №20231213Т04/05/23, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник забезпечує постачання, а покупець купує та приймає два напівпричепи, серед яких напівпричіп Magyar, 2012 р.в., шасі № НОМЕР_1 , за ціною 20000 євро.
Пунктами 2.1-2.3 контракту визначено, що ціни на товари в євро вказані в інвойсах до цього контракту; всі податки і збори, митні збори, які стягуються на території постачальника оплачує постачальник, на території покупця - покупець; порядок розрахунків - 100 відсотків передоплати.
Товар поставляється автотранспортом покупця на умовах FCA Gros Ippener (Інкотермс 2010), якщо інакше не вказано в інвойсах (пункт 3.1 контракту).
19.02.2024 уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_3 , подано до митного оформлення МД № 24UA403020002594U0, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення такий товар: напівпричіп-цистерна бувша у використанні: марка Magyar; модель SRMAGB; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; модельний рік виготовлення - 2012, календарний рік виготовлення - 2012, максимальна вантажопідйомність - 34000 кг, об'єм 29946 л, призначена для використання по дорогах загального користування з метою перевезення рідких речовин, не призначена для перевезення радіоактивних матеріалів, не для військового призначення. Торгівельна марка: Magyar. Виробник: G. Magyar SMFF.
До даної МД, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи:
рахунок-фактура (інвойс) № 2023-10052 від 13.12.2023;
декларація про походження товару № 2023-10052 від 13.12.2023;
свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 02.04.2012;
банківський платіжний документ, що стосується товару № 367 від 01.02.2024;
рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг та № 151 від 09.02.2024;
зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 20231213Т від 13.12.2023;
договір про надання послуг митного брокера № 36 від 26.02.2016;
договір (контракт) про перевезення № 2309 від 01.09.2023;
заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю - заява б/н від 19.02.2024;
інші некласифіковані документи - фото б/н від 19.02.2024.
Надалі під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684, АСМО «Інспектор» було згенеровано форми митного контролю: « 000 Інформаційне повідомлення»; « 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів»; « 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів»; « 117-2 Здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів спеціалізованим підрозділом митниці для перевірки числового значення заявленої митної вартості».
Також АСМО «Інспектор» посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур.
Під час здійснення митного контролю за МД № 24UA403020002594U0 від 19.02.2024 митним органом опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, внаслідок чого у митного органу виникли сумніви щодо заявленої митної вартості даного транспортного засобу, зокрема через те, що вартість автомобілів зі схожими характеристиками, яка міститься на загальнодоступних Інтернет-ресурсах (mobile.de) є значно вищою за заявлену декларантом.
Тернопільською митницею направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів: якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, надати (за наявності) такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
Уповноваженою особою декларанта на вимогу митниці, окрім вже наданих документів, додатково було надано копію митної декларації країни відправлення № 24DE533026624340B4 від 09.02.2024; копію договору перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжміському та міжнародному сполученні та надання транспортно-експедиційних послуг № 2309 від 01.09.2023. Листом № б/н від 20.02.2024 декларант повідомив митницю про те, що по даній декларації подані всі документи, які підтверджують числове значення складової митної вартості товару.
За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2024/000007/1 від 20.02.2024. У гр. 33 цього рішення зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв'язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: транспортних (перевізних) документів; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації.
Зміст оскаржуваного рішення вказує на те, що у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного транспортного засобу у зв'язку з тим, що вартість цистерн зі схожими характеристиками, яка міститься на загальнодоступних Інтернет-ресурсах є вищою за заявлену декларантом. Митна вартість згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою.
Митним органом під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості митної встановлено, що згідно рахунку 2023-10052 від 13.12.2023 продавцем транспортного засобу є фірма «Т & TL Truck und Trailer Logistics GmbH», покупцем ТОВ «Адемн», дані про які відсутні в технічному паспорті (свідоцтві про реєстрацію) на даний ТЗ.
Також у рішенні вказано, що декларантом не надано транспортних перевізних документів та калькуляцію транспортних витрат, а також відсутні відомості щодо страхування даного перевезення.
Декларантом на вимогу митного органу надано експортну митну декларацію від 09.02.2024 №24DE533026624340B4 та договір на перевезення від 01.09.2023 № 2309.
Проаналізувавши подані на вимогу митного органу документи встановлено, що в експортній митній декларації від 09.02.2024 №24DE533026624340B4 вказано умови поставки EXW Gros Ippener, що не відповідає умовам поставки в пункті 3 контракту № 20231213Т та гр. 20 митної декларації FCA Gros Ippener. Згідно основних правил Incoterms на умовах поставки EXW продавець не несе відповідальності за завантаження товару, що в свою чергу впливає на рівень складових митної вартості.
Договір на перевезення укладений між ТОВ «Адемн» та ТОВ «Адем Інвест» та підписано одною і той ж особою ОСОБА_2 . Дані особи є пов'язаними між собою згідно статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. Доказів відсутності впливу вказаного взаємозв'язку на вартість транспортних послуг митному органу не надано. Крім того в договорі на перевезення передбачена письмова заявка, яка є невід'ємною частиною цього договору. Письмова заявка до митного оформлення не надана.
На підставі цього, відповідач в оскаржуваному рішенні вказує, що заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана за ціною договору.За результатом проведеної консультації з декларантом не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МК України. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно статті 64 МК України. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості напівпричепа-цистерни Magyar SRMAGB 2012 року виробництва згідно витягу з інтернет-ресурсу: https://www.mobile.de/ru/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%83%D0%BF%D1%80%D0%B8% SRMAGB/vhc:semitrailer,srt: price,sro:asc,mke:61,frn:2012/pg:vipsemitrailer/381314539.html на рівні 32500 євро. Із врахуванням витрат на транспортування 36000 грн (в перерахунку становить 880,37 євро) митна вартість даного транспортного засобу становить 33 380,37 євро.
Позивач з метою випуску товару у вільний обіг скористався правом, визначеним частиною сьомою статті 55 МК України та повторно подав митному органу нову митну декларацію, сплативши суму митних платежів згідно із заявленою митною вартістю із наданням гарантій відповідно до розділу X МК України в забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом.
У подальшому, не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митної декларації за заявленою митною вартістю за ціною договору та коригуванням митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб'єкта владних повноважень, що є предметом цього позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).
Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.
Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).
У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У пункті 2 частини п'ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.
Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов'язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.
Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Відповідно до частин другої, третьої статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно частиною першою статті 59 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Частинами другою-третьою статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Відповідно до частин четвертої-п'ятої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України, серед яких витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.
Як обумовлено частиною третьою статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Судом встановлено, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованих транспортних засобів подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.
Так, у розумінні норм статті 53 МК України, декларант подав на підтвердження заявленої митної вартості наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) №2023-10052 від 13.12.2023; декларація про походження товару №2023-10052 від 13.12.2023; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 02.04.2012; платіжний документ, що стосується товару, № 367 від 01.02.2024; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №151 від 09.02.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 20231213T 13.12.2023; договір (контракт) про перевезення №2309 від 01.09.2023; фото б/н 19.02.2024; додатково на вимогу відповідача - експортну декларацію MRN 24DE533026624340B4 від 13.02.2024, договір про перевезення №2309 від 01.09.2023.
У даному переліку документів наявні рахунок-фактура (інвойс) від 13.12.2023, документ про сплату коштів за придбаний ТЗ від 01.02.2024, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 09.02.2024, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу від 13.12.2023, експортна декларація від 13.02.2024, договір про перевезення від 01.09.2023, які визначені частинами другою-третьою статті 53 МК України та підтверджують визначену декларантом Товариства митну вартість ТЗ.
Такі документи повністю та однозначно підтверджують заявлену митну вартість за ціною договору в сумі 20880,37 євро, з яких 20000 євро фактурна вартість напівпричепа-цистерни, 880,37 євро транспортні витрати пов'язані з його доставкою.
При цьому суд враховує мотивацію позивача про те, що надання транспортних послуг ТОВ “Адемн” перевізником ТОВ “Адем Інвест”, керівником яких є ОСОБА_2 , жодним чином не вказує на розбіжності чи наявність будь-яких неточностей, невідповідностей чи ознак підроблення товаросупровідних документів.
При тому в подальшому сам же відповідач ці транспортні витрати на рівні 880,37 євро враховує, включаючи у свій розрахунок скоригованої митної вартості.
Відповідно до пункту 5 частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Частиною 11 вказаної статті визначено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню, зокрема, витрати на транспортування після ввезення.
Позивачем відповідно до вимог статті 58 МК України до ціни товару було включено витрати на транспортування ТЗ до місця ввезення на митну територію України. До митного оформлення надавалися декларантом Товариства рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору, договір на перевезення, що є достатніми для підтвердження таких витрат.
При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14, у якій Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду досліджував питання доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення згідно умов МК України. Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким(-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи).
Митний орган вказує про неподання йому заявки на надання послуг перевезення. Разом з тим, відповідач не вказує, яким чином наявність чи відсутність такої заявки впливає на складові митної вартості, зокрема, на суму транспортних витрат. Обумовлена договором перевезення заявка є документом, що попередньо узгоджує відомості конкретного замовлення та стосується лише договірних зобов'язань між учасниками господарський відносин та порядку їх виконання.
На переконання суду, відсутність вказаної заяви, а також фактичних розрахунків (перерахування коштів) належить до питання виконання господарських зобов'язань між сторонами договору виконавцем та клієнтом-замовником. Відсутність заявки, оплати рахунків за надані транспортні послуги, при їх фактичному наданні, не впливає на розмір митної вартості оцінюваного товару.
Надані позивачем документи не містили розбіжностей, у них відсутні ознаки підробки, натомість містили усі необхідні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару - вартість ТЗ та витрат на його доставку (перевезення) і були достатніми для перевірки достовірності наданої інформації щодо заявленої митної вартості.
Щодо ж до неузгодженостей у відомостях технічного паспорту (свідоцтві про реєстрацію) на ТЗ транспортний засіб, який містить прізвище директора Товариства, проте відсутні відомості про продавця ТЗ фірму «Т & TL Truck und Trailer Logistics GmbH» чи покупця ТОВ «АДЕМН», то знову ж такі не впливають на складові митної вартості, протилежного відповідач не довів.
Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що у відповідача подані до МД документи не викликали жодних сумнівів, натомість підставою винесення цього рішення слугувало спрацювання системи управління (аналізу) ризиками АСАУР, а також відомості з інтернет ресурсу про вищу вартість таких ТЗ.
Проте саме наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості згідно з поданими документами, а не через спрацювання АСАУР, є обов'язковою умовою для витребування додаткових документів, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
З огляду на це, на переконання суду, на підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною договору уповноваженою особою позивача надано повний і достатній пакет документів, у відповідності до переліку, визначеного частиною другою статті 53 МК України.
Крім того, як встановлено судом, разом з митною декларацією додатково були надані і інші документи, що стосуються товару: копія митної декларації країни відправлення № 24PL401010E0071659 від 04.03.2024, яка підтверджувала числові значення для обчислення митної вартості за ціною договору.
Отож суд не встановив у документах, які подані декларантом до митного оформлення ознак підробки документів чи відсутності у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. В свою чергу, декларант позивача надав митному органу належні та допустимі докази на підтвердження ціни товару і зазначені документи не містили розбіжностей щодо вартості та вказували, що їх дані піддаються обчисленню. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданих декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.
Митний орган може витребувати тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості у конкретному випадку, а не всі можливі. Ненадання витребуваних документів може бути підставою для коригування тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що не спростовують сумнів митного органу щодо достовірності наданої декларантом інформації.
Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п'ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.
Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів необхідність витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості за обраним декларантом методом її визначення. Крім того, ні в спірному рішенні, ні у відзиві на позов відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально.
Щодо мотивів відповідача про те, що митне оформлення аналогічних товарів проводилося за значно вищою ціною, а також, що згідно з інформацією, яка міститься на загальнодоступних Інтернет-ресурсах, вартість даного ТЗ є вищою за заявлену декларантом, то такі обставини не є та не можуть бути самостійною підставою для підвищення митної вартості товарів відповідно до вимог МК України, оскільки ці відомості мають допоміжний інформаційний характер, а отже не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів.
Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. Наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17).
У постанові Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 815/2162/17 зазначено про те, що доводи митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.
При прийнятті спірного рішення відповідач використав інформацію з інтернет-ресурсу: https://www.mobile.de, використавши ціну продажу ТЗ на рівні 32500 євро та додавши витрат на транспортування. В той же час відповідач жодним чином не обґрунтував чому саме за такою вартістю, взятою з оголошення про продаж ТЗ, митний орган здійснив обрахунок, чому використав саме таке джерело інформації. При цьому відповідач не навів характеристик товару, чи є такий ідентичним до товару задекларованого позивачем.
Отже, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.
При цьому митний орган належно не обґрунтував свої рішення про коригування митної вартості товару та не вказав, чому документи, надані декларантом згідно з переліком, передбаченим статтею 53 МК України, унеможливлюють застосування першого (основного) методу визначення митної вартості товару.
В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
За наведених обставин та з урахуванням положень нормативно-правових актів, що врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що відповідачем необґрунтовано відмовлено позивачу в митному оформленні (випуску) товарів за МД № 24UA403020002594U0 від 19.02.2024, а тому рішення про коригування митної вартості товарів про коригування митної вартості товарів №UA403000/2024/00007/1 від 20.02.2024 належить визнати протиправним та скасувати, позов підлягає до задоволення повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, враховуючи, що суд задовольняє позов повністю, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у сумі 3028,00 грн, перерахованого згідно з платіжною інструкцією №9353 від 26.03.2024.
Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Адемн" (вулиця Лукіяновича Дениса, 8, місто Тернопіль, 46010, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39864030) до Тернопільської митниці (вулиця Текстильна, 38, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46020, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи в ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403000/2024/000007/1 від 20 лютого 2024 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Адемн" судовий збір у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн 00 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складено та підписано 07 червня 2024 року.
Суддя Чепенюк О.В.