Номер провадження: 22-ц/813/4175/24
Справа № 504/2402/16-ц
Головуючий у першій інстанції Вінська Н.В.
Доповідач Коновалова В. А.
Іменем України
03.06.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Коновалової В.А.,
суддів: Лозко Ю.П., Назарової М.В.,
за участю секретаря судового засідання - Чеботар А.Г.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОК «ЖБК «Південна Будівельна Компанія»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу
за апеляційною скаргою ОК «ЖБК «Південна Будівельна Компанія»,
на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 29 червня 2023 року,
за позовом ОСОБА_1 до ОК «ЖБК «Південна Будівельна Компанія» про стягнення внесків за договором про пайову участь у будівництві
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОК «ЖБК «Південна Будівельна Компанія» про захист прав споживача та стягнення внесків за договором про пайову участь у будівництві, в обґрунтування якої зазначила, що 26.01.2017 року між ОСОБА_1 та ОК «ЖБК «Південна Будівельна Компанія» укладено договір про пайову участь у будівництві. За п. 1.1. вказаного договору ОК «ЖБК Південна Будівельна компанія» взяла на себе зобов'язання побудувати для позивачки на підставі проекту житловий будинок та ввести його до експлуатації за адресою: АДРЕСА_1 .
Загальна вартість пайового внеску складає 1368550 грн, що еквівалентно 271000 доларів США. Позивачкою на користь відповідача здійснено наступні виплати: платіж на суму 75750 грн (еквівалентно 15000 доларів США); платіж на суму 101000 грн (еквівалентно 20000 доларів США); платіж на суму 181078,57 грн (еквівалентно 35857,14 доларів США). З причин того, що житловий будинок не будувався позивач припинила фінансування будівництва та вимагала виконання взятих на себе зобов'язань.
Позивач зазначає, що за умовами п. 4.3. договору від 26.01.2007 року якщо член кооперативу прострочить внесення членських внесків більш ніж 60 календарних днів ЖБК має право виключити члена кооперативу із складу ЖБК в поверненням внесеної ним частини пайового внеску протягом 10 робочих днів з моменту викупу пайового внеску виключеного члена кооперативу та надходження грошових коштів на рахунок ЖБК. Позивачу невідомо коли викуплений її пай. Суми пайового внеску в розмірі 357828,57 грн відповідачем не повернуто.
Позивач зазначила, що п. 1.3 договору відповідач ввів позивача, як споживача послуг, в оману, оскільки зазначив, що «Розрахунковий строк закінчення будівництва та здачі об'єкту пайового внеску до експлуатації протягом 14 днів з дня отримання дозволу на будівництво пайового внеску". Тобто строк закінчення будівництва та здачі об'єкту пайового внеску до експлуатації в договорі взагалі невизначений. Таким чином, ЖБК своїми обіцянками спонукав споживача дочекатися отримання дозволу на будівництво пайового внеску та самого початку будівництва.
Позивач з урахуванням уточнених позовних вимог просила суд поновити строк на подання позову, стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 70875,14 доларів США та вирішити питання розподілу судових витрат.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Комінтернівський районний суд Одеської області рішенням від 29 червня 2023 року позов ОСОБА_1 до ОК «ЖБК «Південна Будівельна компанія» про захист прав споживачів та стягнення внесків за договором про пайову участь у будівництві задовольнити частково.
Стягнути з ОК «ЖБК «Південна Будівельна компанія» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 70875,14 доларів США.
Суд першої інстанції обґрунтував рішення тим, що 27.07.2011 року заочним рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області по справі № 2-1152/11 залишеним без змін постановою Апеляційного суду Одеської області від 14.08.2018 року розірвано договір про пайову участь у будівництві, укладений 26.01.2007 року між ОК «ЖБК «Південна Будівельна компанія» та ОСОБА_1 . Ухвалюючи вказане рішення суди керувались тим, що договір про пайову участь у будівництві, укладений 26.01.2007 року між ОК «ЖБК «Південна Будівельна компанія» та ОСОБА_1 є розірваним у зв'язку з істотними порушення умов договору, тому ОСОБА_1 має право вимагати повернення того, що було виконане нею за зобов'язаннями та має право на відшкодування збитків, завданих розірванням договору.
Стягуючи з відповідача кошти у іноземній валюті, суд першої інстанції зазначив, що розмір фактично сплаченого авансу та пайових внесків в рахунок договору, встановлено судом у розмірі 70857,14 доларів США, грошові кошти сплачувались позивачем у гривні, однак розмір платежів у п. 2.1 пайового договору та додатку № 4 до договору, розраховувався в еквіваленті за офіційним курсом долара США на день проведення платежу.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОК «ЖБК «Південна Будівельна компанія» просить рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 29 червня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В апеляційній скарзі ОК «ЖБК «Південна Будівельна компанія» зазначає, що рішення ухвалено з порушенням правил предметної підсудності, оскільки відповідач є господарською організацією, а спір виник в межах господарських правовідносин з управління діяльністю відповідача, вважає, що справа підлягала розгляду в господарському суді, тому відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України провадження підлягає закриттю.
Відповідачу не було надано строку на подання відзиву на позовну заяву, а письмовим заявам, запереченням та клопотанню про застосування строку позовної давності не надано правової оцінки.
Також зазначає, що відповідачем отримано судову повістку про виклик до суду на 27.06.2023 року, проте секретарем повідомлено, що розгляд справи, призначеної на 27.06.2023 року, не відбудеться, про наступну дату судового засідання буде повідомлено додатково.
Скаржник посилається на систематичне та безпідставне задоволення клопотань про витребування доказів, які подавались поза межами процесуальних строків, без встановлення судом першої інстанції обставин, які останні можуть довести, зокрема щодо витребування доказів у ОК «ЖБК «Південна Будівельна компанія». Не погоджується з ухвалою суду першої інстанції від 26.09.2018 року про витребування доказів.
Вважає, що позов подано з пропуском строку позовної давності, оскільки про порушення прав позивач дізналась 12 вересня 2011 року, судом першої інстанції питання пропуску строку позовної давності не досліджувалось.
Зауважує на тому, що вступний внесок у розмірі 75750 грн є неповоротним, що підтверджується п. 2.1 договору, пайові внески позивачем сплачувались з пропуском встановленого строку, про що неодноразово останні повідомлялась, шляхом направлення поштових повідомлень.
(2) Позиція інших учасників справи
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 22.02.2024 року ОСОБА_1 роз'яснювалось право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу відповідно, проте відзиву до суду не надходило.
Копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги представник позивача отримав 27.02.2024 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскаржуване рішення залишити без змін.
Копію ухвали про відкриття провадження скаржник отримав 23.02.2024 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.
Позивач та представник позивача у судовому засіданні апеляційну скаргу просили залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Відповідач судову повістку отримав в особистому кабінеті Електронного суду, 20.05.2024 року, що підтверджується довідкою.
Представник відповідача, який приймав участь у судовому засіданні, просив апеляційну скаргу задовольнити.
03.06.2024 року від представника позивача - адвоката Попроцького Д.М. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтоване необхідністю ознайомитись з матеріалами справи.
Одеський апеляційний суд ухвалою віл 03.06.2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання, у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи відмовив, з огляду на таке.
Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про дату, час і місце розгляду справи.
Про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням (абзац другий статті 366 ЦПК України).
З огляду на положення частини другої статті 372 ЦПК України, згідно з якою неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, та зважаючи на межі розгляду справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає можливим розгляд справи проводити за відсутності представника позивача.
З матеріалів справи вбачається, що Одеський апеляційний суд ухвалою від 07.03.2024 року призначив справу до розгляду на 20.05.2023 року.
Відповідач та представник відповідача - адвокат Мокієнко І.С. про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, судові повістки отримали 26.03.2024 року в особистих кабінетах Електронного суду, що підтверджується довідками.
20.05.2024 року від представника скаржника надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з зайнятістю представника в іншому процесі.
Розгляд справи відкладено на 03.06.2024 року.
Судові повістки відповідач та представник відповідача отримали в особистих кабінетах Електронного суду 20.05.2024 року, що підтверджується довідками, отже з 20.05.2024 року були повідомлені про розгляд справи.
У клопотанні про відкладення розгляду справи представник скаржника ОСОБА_2 посилається на те, що 01.06.2024 року уклав угоду зі скаржником угоду про надання правової допомоги, проте матеріали справи на підтвердження вказаних обставин доказів не містять, як не надано і доказів неможливості звернутись до судового засідання представника ОСОБА_3 , яка подавала апеляційну скаргу та була повідомлена належним чином.
Враховуючи викладене, належне повідомлення скаржника та його представників, відсутність доказів на підтвердження обставин викладених у клопотанні про відкладення розгляду справи, викладення доводів в апеляційній скарзі, зважаючи на те, що представник скаржника з'явився в судове засідання, приймав участь у справі, об'єктивних перешкод неможливості завчасно ознайомитись з матеріалами справи не надано, судом розгляд справи відкладався, тому колегія суддів вважала за необхідне у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи відмовити.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що 27.07.2011 року заочним рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області по справі № 2-1152/11 залишеним без змін постановою Апеляційного суду Одеської області від 14.08.2018 року розірвано договір про пайову участь у будівництві, укладений 26.01.2007 року між ОК «ЖБК «Південна Будівельна компанія» та ОСОБА_1 . Ухвалюючи вказане рішення суди керувались тим, що договір про пайову участь у будівництві, укладений 26.01.2007 року між ОК «ЖБК «Південна Будівельна компанія» та ОСОБА_1 є розірваним у зв'язку з істотними порушення умов договору, тому ОСОБА_1 має право вимагати повернення того, що було виконане нею за зобов'язаннями та має право на відшкодування збитків, завданих розірванням договору.
Стягуючи з відповідача кошти у іноземній валюті, суд першої інстанції зазначив, що розмір фактично сплаченого авансу та пайових внесків в рахунок договору, встановлено судом у розмірі 70857,14 доларів США, грошові кошти сплачувались позивачем у гривні, однак розмір платежів у п. 2.1 пайового договору та додатку № 4 до договору, розраховувався в еквіваленті за офіційним курсом долара США на день проведення платежу.
Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що 26.01.2007 року між ЖБК «Південна будівельна компанія» та ОСОБА_1 укладено пайовий договір (про пайову участь у будівництві).
Згідно п. 1.1. вказаного Договору ОК «ЖБК Південна Будівельна компанія» приймає члена кооперативу на правах асоційованого членства, на умовах зазначених у Статуті, вказаному договорі для забезпечення житлом члена кооперативу та членів його сім'ї шляхом будівництва та вводу до експлуатації житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , а ОСОБА_1 , як член кооперативу зобов'язалась у встановлені договором строки внести вступний, пайовий, членські внески.
Пунктом 1.5. пайового договору передбачено, що розмір пайового внеску затверджується на загальних зборах членів (засновників) кооперативу та складає вартість житлового будинку, зазначені у додатку № 4 до даного договору, який є невід'ємною частиною Договору.
Відповідно до п. 2.1. пайового договору розмір вступного внеску затверджується загальними зборами (засновників) кооперативу та складає 75750 грн, що відповідає еквіваленту 15000 доларів США. Вступні внески відносяться до неподільного фонду кооперативу, є власністю кооперативу. Вони не підлягають поверненню, передачі та поділу між членами або асоційованими членами кооперативу у випадку виходу із кооперативу за власною ініціативою або при виключені, а також не підлягають передачі спадкоємцям у разі смерті члена, або асоційованого члена кооперативу. Вказані внески призначені для фінансування організаційних видатків кооперативу.
Пунктом 2.2 пайового договору визначено, що внесення пайового внеску членом кооперативу здійснюється шляхом внесення готівкових коштів в касу ЖБК або шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ЖБК на умовах і в строки, вказані в додатку № 4, який є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 1 додатка № 4 «Порядок внесення пайового внеску» від 26 грудня 2007 року до договору про пайову участь у будівництві визначено, що загальна вартість пайового внеску складає 1368550 грн, що за курсом НБУ на день підписання договору складає 271 000 доларів США. До 26 січня 2007 року - 101000 грн, що за курсом НБУ на день підписання договору складає 20000 доларів США; до 05 квітня 2007 року - 181078,57 грн, що за курсом НБУ на день підписання договору складає 35857,14 доларів США; до 05 червня 2007 року - 181078,57 грн, що за курсом НБУ на день підписання договору складає 35857,14 доларів США; до 05 серпня 2007 року - 181078,57 грн, що за курсом НБУ на день підписання договору складає 35857,14 доларів США; до 05 жовтня 2007 року - 181078,57 грн, що за курсом НБУ на день підписання договору складає 35857,14 доларів США; до 05 грудня 2007 року - 181078,57 грн, що за курсом НБУ на день підписання договору складає 35857,14 доларів США; до 05 лютого 2008 року - 181078,57 грн, що за курсом НБУ на день підписання договору складає 35857,14 доларів США; до 05 квітня 2008 року - 181078,57 грн, що за курсом НБУ на день підписання договору складає 35857,14 доларів США. Вказані суми пайового внеску автоматично коректируються з урахуванням курсу долара США.
Отже умовами укладеного між сторонами пайового договору від 26.01.2007 року передбачено внесення асоційованим членом вступного, пайового, членського внесків.
26 січня 2007 року ОСОБА_1 на рахунок Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будинковий кооператив «Південна будівельна компанія» перераховано 75750 грн, що на день платежу становило 15000 доларів США, що підтверджується квитанцією від 26 січня 2007 року. В квитанції призначено платежу вступний внесок на будівництво житла за договором від 26.01.2007 року.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 на рахунок Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будинковий кооператив «Південна будівельна компанія» сплачено 26 січня 2007 року платіж на суму 101000 грн, що на день сплати становило 20 000 доларів США; 05 квітня 2007 року платіж на суму 181078,57 грн, що на день сплати становило 35857,14 доларів США, що підтверджується квитанціями.
Обставини сплати позивачем у рахунок виконання умов пайового договору від 26.01.2007 року вступного внеску у розмірі 75750 грн, що еквівалентно 15000 доларів США та пайових внесків у загальному розмірі 282078,57 грн, що еквівалентно 55857,14 доларів США, ОК Житлово-будинковий кооператив «Південна будівельна компанія» не заперечуються.
Зазначені обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 на рахунок Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будинковий кооператив «Південна будівельна компанія» за умовами пайового договору сплачено як вступний, так і частково пайові внески.
Згідно п. 1.3 договору розрахунковий строк закінчення будівництва та сдачі об'єкта пайового внеску в експлуатацію протягом 14 місяців з дня отримання дозволу на будівництво об'єкта пайового внеску.
Листом від 03.03.2017 року № 03/03-17 ОК Житлово-будинковий кооператив «Південна будівельна компанія» на виконання ухвали Комінтернівського районного суду Одеської області від 24.01.2017 року повідомив про те, що кооператив не отримував дозвіл на будівництво об'єкта пайового внеску ОСОБА_1 , оскільки відповідно до п. 3.3.1 договору про пайову участь від 26.01.2007 року ЖБК зобов'язаний укласти з будівельною організацією, яка має ліцензію на виконання будівельних робіт для якісного та своєчасного проектування та будівництва житлового будинку для членів кооперативу та їх сімей. Звернув увагу на те, що отримання такого дозволу кооперативом не передбачено його статутною діяльністю. Тому надати такі відомості кооператив не може. Також зазначили, що пай позивача не був викуплений.
Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Положеннями ч. 1 ст. 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно пункту 4.3 пайового договору якщо член кооперативу прострочить внесення ступних, пайових та членських внесків більш ніж на 60 календарних днів, тим самим не виконає свої зобов'язання, кооператив має право виключити члена кооперативу із складу ЖБК із поверненням внесеної ним частини пайового внеску на протязі 10 робочих днів з моменту викупу пайового внеску виключеного члена кооперативу і надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок ЖБК.
Пунктом 6.2 пайового договору сторони передбачили, що за погодженням сторін договорі може бути змінено, доповнено, розірвано.
Заочним рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області 27 липня 2011 року по справі № 2-1152/11, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Одеської області 14 серпня 2018 року розірвано договір № 1/07 про пайову участь у будівництві укладений 26 січня 2007 року між обслуговуючим кооперативом «Південна будівельна компанія» та ОСОБА_1 .
Так, рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області 27 липня 2011 року встановлено, що у зв'язку із прострочення внесення ОСОБА_1 пайових внесків, остання виключена з числа кооперативу, про що на її адресу ОК «Житлова будівельна компанія» направлялися листи повідомлення від 18.10.2007 року, від 26.10.2007 року, від 07.12.2007 року.
Відповідно до статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Ураховуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що договір про пайову участь у будівництві від 26 січня 2007 року № 1/07 укладений між ОК «ЖБК «Південна будівельна компанія» та ОСОБА_1 є розірваним у зв'язку з істотними порушеннями умов договору з моменту набрання законної сили рішення суду, тому ОСОБА_1 має право вимагати повернення коштів сплачених на рахунок ОК «ЖБК «Південна будівельна компанія», як пайові внески.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції представником відповідача подана заява про застосування строку позовної давності, в обґрунтування якої зазначено, що заочним рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 27.07.2011 року, яке залишено без змін постановою Апеляційного суду Одеської області від 14.08.2018 року, по справі № 2-1152/11 встановлено, що позивач знала про рішення суду щодо розірвання договору про пайову участь раніше серпня 2016 року. Про заочне рішення суду від 27.07.2011 року було відомо, що підтверджується її заявою від 20.10.2014 року про повернення пайового внеску у зв'язку з розірванням договору про пайову участь на підставі заочного рішення. Посилаючись на презумпцію можливості та обов'язку знати про стан своїх майнових прав, зазначає, що позивач звернулась з позовом на 9 років пізніше моменту укладення договору про пайову участь та внесення платежів, на 5 років пізніше моменту винесення рішення суду про наявність якого знала з 2014 року.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Частиною четвертою статті 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За змістом статей 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).
Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц).
У постанові Верховного Суду від 04 серпня 2021 року в справі № 444/2295/18 (провадження № 61-4204 св 21) зазначено, що «можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (статті 15, 16, 20 ЦК України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 20 листопада 2018 року в справі № 907/50/16 (провадження № 12-122 гс 18) зазначала, що позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення відповідного права можна було отримати раніше.
Згідно з частиною п'ятою статті 267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
При цьому питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини (пункт 23.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №706/1272/14-ц).
Закон не наводить перелік причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском позовної давності. Тому це питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу. При цьому поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред'явлення позову неможливим або утрудненим. Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 904/3405/19.
Пунктом 4.3 договору про пайову участь передбачено якщо член кооперативу прострочить внесення вступних, пайових, членських внесків більше чим на 60 календарних днів і там самим не виконає своїх зобов'язань ЖБК має право виключити члена кооперативу зі складу ЖБК з поверненням внесеної ним частини пайового внеску протягом 10 робочих днів з часу викупу пайового внеску виключеного члена кооперативу та зарахування коштів на розрахунковий рахунок ЖБК.
Листом від 03.03.2017 року № 03/03-17 ОК Житлово-будинковий кооператив «Південна будівельна компанія» на виконання ухвали Комінтернівського районного суду Одеської області від 24.01.2017 року повідомив про те, що пай позивача не був викуплений.
Заочним рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області 27 липня 2011 року по справі № 2-1152/11, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Одеської області 14 серпня 2018 року, розірвано договір № 1/07 про пайову участь у будівництві, укладений 26 січня 2007 року між обслуговуючим кооперативом «Південна будівельна компанія» та ОСОБА_1 .
Положеннями статті 227 ЦПК України (в редакції станом на час ухвалення заочного рішення) передбачалося, що відповідачам, які не з'явилися в судове засідання, направляється рекомендованим листом із повідомленням копія заочного рішення не пізніше трьох днів з дня його проголошення.
В матеріалах цивільної справи № 2-1152/11 відсутні докази направлення судом першої інстанції ОСОБА_1 копії заочного рішення у відповідності до ч. 1 ст. 227 ЦПК України.
Копія заочного рішення Комінтернівського районного суду Одеської області 27 липня 2011 року отримана представником ОСОБА_1 - ОСОБА_4 13.04.2017 року, про що свідчить надана розписка.
Апеляційний суд Одеської області постановою від 14.08.2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, заочне рішення Комінтернівського районного суду Одеської області 27 липня 2011 року без змін, при цьому зазначив, що ОСОБА_1 було відомо про наявність оскаржуваного рішення від 27.07.2011 року, що підтверджується її заявою від 20.10.2014 року адресованою ОК «ЖБК «Південна Будівельна Компанія».
Із матеріалів справи вбачається, що 20.10.2014 року та 27.04.2016 року позивач звертався до ОК «ЖБК «Південна Будівельна Компанія» із заявами про повернення коштів, пайового внеску, сплачених на рахунок кооперативу на підставі п. 4.3 пайового договору, у зв'язку із його розірванням, зазначивши реквізити для повернення коштів. Заява від 27.04.2016 року отримана ОК «ЖБК «Південна Будівельна Компанія» 27.04.2016 року (вх. № 57-1-27/04/16).
Посилання в апеляційній скарзі на не отримання заяви про повернення коштів не заслуговують на увагу, оскільки на спростування вказаних обставин відповідачем належних та допустимих доказів суду не надано.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції позивачем зазначено про неодноразове усне звернення до відповідача із вимогами про повернення сплачених коштів, при цьому про рішення суду, яким розірваний договір стало відомо лише у жовтні 2014 року від працівника (секретаря) ОК «ЖБК «Південна Будівельна Компанія».
Колегія суддів враховує, що позивачка мала правомірні очікування на виконання відповідачем вимог пункту 4.3 договору про пайову участь щодо повернення частини пайового внеску протягом 10 робочих днів з часу викупу пайового внеску. Відомості про те, що пай ОСОБА_1 не був викуплений, остання отримала лише з інформації наданої відповідачем суду першої інстанції, на виконання ухвали про витребування в березні 2017 року. Доказів на спростування вказаних обставин матеріали справи не містять.
Встановленні апеляційним судом у справі № 2-1152/11, обставин отримання ОСОБА_1 відомостей про ухвалення рішення від 27.07.2011 року, невиконання судом вимог статті 227 ЦПК України (в редакції на час ухвалення заочного рішення), відсутність в матеріалах справи доказів отримання останньою копії вказаного рішення у передбаченому законом порядку, є підставою для поновлення позивачу строку позовної давності, який пропущено з поважних причин, а матеріали справи вказаних обставин не спростовують.
Оскільки судом першої інстанції не надано оцінки як заяві відповідача про застосування строку позовної давності, так і заяві позивача про поновлення строку позовної давності, то колегія суддів з урахувань зазначених вище обставин, вважає за необхідне задовольнити заяву позивача та поновити ОСОБА_1 строк позовної давності.
Разом з тим, доводи апеляційної скарги про те, що внесений позивачем вступний внесок є неповоротним та у відповідності до п. 2.1. пайового договору не підлягає поверненню є слушними.
На підставі статті 19 Закону України «Про кооперацію» для досягнення мети своєї діяльності кооператив набуває та використовує майно, фінансові та інші ресурси. Джерелами формування майна кооперативу є, зокрема вступні, членські та цільові внески його членів, паї та додаткові паї.
Згідно статті 20 Закону України «Про кооперацію» для забезпечення статутної діяльності кооператив у порядку, передбаченому його статутом, формує пайовий, резервний, неподільний та спеціальний фонди.
Пайовий фонд - майно кооперативу, що формується за рахунок паїв (у тому числі додаткових) членів та асоційованих членів кооперативу.
Неподільний фонд створюється в обов'язковому порядку і формується за рахунок вступних внесків та відрахувань від доходу кооперативу. Цей фонд не може бути розподілений між членами кооперативу, крім випадків, передбачених законом. Порядок відрахувань до неподільного фонду частини доходу визначається статутом кооперативу.
Резервний фонд створюється за рахунок відрахувань від доходу кооперативу, перерозподілу неподільного фонду, пожертвувань, безповоротної фінансової допомоги та за рахунок інших не заборонених законом надходжень для покриття можливих втрат (збитків).
Спеціальний фонд створюється за рахунок цільових внесків членів кооперативу та інших передбачених законом надходжень для забезпечення його статутної діяльності і використовується за рішенням органів управління кооперативу.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про кооперацію», в редакції на час виникнення правовідносин, вступний внесок - грошовий чи інший майновий неповоротний
внесок, який зобов'язана сплатити особа у разі вступу до кооперативної організації.
Пунктом 5.2 статуту Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будинковий кооператив «Південна будівельна компанія» визначено, що для здійснення своєї діяльності кооператив формує фонди, що становлять майно кооперативу. Види, розміри цих фондів, порядок його формування й використання встановлюються Статутом та загальними зборами членів кооперативу відповідно до Статуту кооперативу.
Неподільний фонд створюється в обов'язковому порядку. Цей фонд формується за рахунок грошових коштів - вступних внесків на безповоротній основі, які сплачують особи, що виявили бажання стати членами кооперативу та інших відрахувань. Майно неподільного фонду не підлягає поділу між всіма членами кооперативу і за рішенням ліквідаційної комісії передається іншій кооперативній організації або об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (п. 5.3 Статуту).
Відповідно до п. 2.1. пайового договору розмір вступного внеску затверджується загальними зборами (засновників) кооперативу та складає 75750 грн, що відповідає еквіваленту 15000 доларів США. Вступні внески відносяться до неподільного фонду кооперативу, є власністю кооперативу. Вони не підлягають поверненню, передачі та поділу між членами або асоційованими членами кооперативу у випадку виходу із кооперативу за власною ініціативою або при виключені, а також не підлягають передачі спадкоємцям у разі смерті члена, або асоційованого члена кооперативу. Вказані внески призначені для фінансування організаційних видатків кооперативу.
Отже сторони в пункті 2.1 пайового договору погодили, що вступні внески відносяться до неподільного фонду кооперативу та не підлягають поверненню асоційованому члену кооперативу.
Проте суд першої інстанції залишив поза увагою наведені норми матеріального права та не врахував, що як положеннями Статуту Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будинковий кооператив «Південна будівельна компанія», так і укладеним між сторонами пайовим договором передбачено, що вступний внесок відносяться до неподільного фонду кооперативу, майно якого не підлягає поділу між всіма членами кооперативу та не підлягає поверненню асоційованому члену кооперативу у разі його виключення, тому ОСОБА_1 не має права вимагати повергнення вступного внеску.
За таких обставин, вимоги ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будинковий кооператив «Південна будівельна компанія» про стягнення вступного внеску у розмірі 15000 доларів США не підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги про обмеження процесуальних прав кооперативу під час розгляду справи судом першої інстанції, а саме не надання строку для подання відзиву, заяв про застосування строку позовної давності, клопотань заперечень не заслуговують на увагу з огляду на таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 02.08.2016 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОК «ЖБК «Південна Будівельна Компанія» про стягнення внесків за договором про пайову участь у будівництві та призначено судове засідання на 07.12.2016 року о 10 год.
В ухвалі про відкриття провадження суд зобов'язав сторони визначити факти, які необхідно встановити для вирішення спору і які з них визнаються кожною стороною, а які підлягають доказуванню; визначити, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, та клопотання щодо встановлення строків їх подання. Подати докази суду сторони зобов'язані до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться - до початку розгляду справи по суті.
Справа неодноразово призначалася до розгляду, розгляд справи тривав більше шести років.
Під час розгляду справи представник відповідача приймав учать у розгляді справи, подавав заяви, заперечення на позовну заяву в яких просив застосувати строк позовної давності.
Посилання скаржника на положення ЦПК України, який набув чинності з 15.12.2017 року, як на порушення прав щодо не надання судом строку на подання відзиву, не заслуговують на увагу, оскільки положеннями п. 5 ч. 5 ст. 122 ЦПК України, в редакції на час відкриття провадження у справі передбачено, що в ухвалі про відкриття провадження у справі зазначається пропозиція відповідачу подати в зазначений строк письмові заперечення проти позову.
Пунктом першим частиною першою статті 191 ЦПК України, який набув чинності з 15.12.2017 року, передбачено, що у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Оскільки провадження у даній справі відкрито 02.08.2016 року, то положення п.1 ч. 1 ст. 191 ЦПК України, який набув чинності з 15.12.2017 року, не підлягають застосуванню.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що датою прийняття рішення є 29.06.2023 року, але засобами поштового зв'язку ОК «ЖБК Південна Будівельна компанія» судову повістку про розгляд справи, призначеної на 27.06.2023 року, що на думку скаржника свідчить про обмеження його прав та упереджений і несправедливий розгляд справи, не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.
Із матеріалів справи вбачається, що справа призначалося до розгляду неодноразово, зокрема: на 22.09.2022 року о 12 год. 00 хвилин, судова повістка отримана відповідачем 18.08.2022 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.9,т.2); на 03.11.2022 року о 12 год. 00 хвилин, судова повістка отримана відповідачем 18.10.2022 року, підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.18,т.2); на 13.12.2022 року о 10 год. 30 хвилин, судова повістка отримана відповідачем 08.11.2022 року, підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.25,т.2); на 08.02.20223 року о 11 год. 30 хвилин, судова повістка отримана відповідачем 30.12.2022 року, підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.35,т.2); на 20.03.20223 року о 11 год. 30 хвилин, на 17.04.2023 року о 14 год. 30 хвилин, судова повістка отримана відповідачем 07.04.2023 року, підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.87,т.2); на 29.05.2023 року о 11 год. 00 хвилин; на 27.06.2023 року о 14 год. 00 хвилин, судова повістка отримана відповідачем 07.06.2023 року, підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.132,т.2). У вказані судові засіданні представник відповідача не з'явився, причин неявки суду не повідомляв.
З протоколу судового засідання від 27.06.20223 року вбачається, що в судовому засіданні приймали участь представники позивача і після закінчення судових дебатів суд вийшов до нарадчої кімнати. 29.06.2023 року після виходу із нарадчої кімнати проголошено вступну та резолютивну частини рішення, що підтверджується протоколом судового засідання від 29.06.2023 року.
Зазначені обставини не свідчать про порушення прав відповідача.
Щодо оскарження ухвали Комінтернівського районного суду Одеської області від 26.09.2018 року, яка не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, то колегія суддів зазначає наступне.
На виконання ухвали Комінтернівського районного суду Одеської області від 24.01.2017 року відповідачем надано запитувану судом інформацію.
Позивачем подано клопотання про витребування доказів.
Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 26.09.2018 року витребувано від ОК «ЖБК Південна Будівельна компанія» оригінали квитанцій про вручення поштових відправлень від 18.10.2007 року, 26.10.2007 року, 07.12.2007 року.
Згідно ч. 6 ст. 95 ЦПК України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Аналіз зазначеної норми права свідчить про те, що суд як власної ініціативи, так і за клопотанням учасника справи, має право витребувати оригінал письмового доказу.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язками, відносинами і залежностями. Таке з'ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Колегія суддів вважає. що постановляючи ухвалу від 26.09.2018 року про витребування доказів суд першої інстанції діяв відповідно до норм процесуального права.
Щодо доводів відповідача про те, що спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки спір виник між колишнім асоційованим членом кооперативу - позивачем та ОК «ЖБК Південна Будівельна компанія» з приводу діяльності кооперативу, а саме щодо стягнення паїв, апеляційний суд зазначає таке.
Право членства в кооперативі - це сукупність (система) правових норм (правил) стосовно реалізації конституційного права стати членом кооперативу, порядку й умов вступу до кооперативу та виходу з його складу, визначення й реалізації його правомочностей як поєднання членських прав та обов'язків, припинення членства й виходу з кооперативу. Зміст членських правовідносин становлять суб'єктивні права і юридичні обов'язки суб'єктів щодо утворення кооперативної організації або порядку вступу, прийняття в члени вже діючого кооперативу, участі в діяльності кооперативу, вихід (виключення) з нього. Суб'єктами членських правовідносин, з одного боку виступають особи, які створили кооперативну організацію (засновники), та особи, які стали членами вже діючої кооперативної організації, а з іншого - кооперативна організація як суб'єкт господарювання.
Згідно зі статтею 10 Закону «Про кооперацію» членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу. Кооператив зобов'язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство.
За предметом правового регулювання зазначена норма права поділяє всі права і обов'язки членів кооперативної організації на: управлінські (участь в ухваленні рішень загальними зборами кооперативної організації, а також у роботі інших органів управління кооперативної організації; участь у виконанні рішень органів управління й органів контролю за діяльністю кооперативної організації тощо); майнові (участь у формуванні майнових фондів кооперативної організації; отримання кооперативних виплат і виплат на паї; отримання паю в разі виходу з кооперативу); господарські (участь у господарській діяльності кооперативної організації); трудові (виникають у тому разі, якщо член кооперативної організації одночасно перебуває з цією організацією в трудових відносинах); соціальні (користування послугами кооперативу, внесення пропозицій, спрямованих на поліпшення її роботи).
Закон України «Про кооперацію» визначає два види членства в кооперативі: дійсне і асоційоване та не залежно від статусу такого членства передбачає сплату особою, яка вступає в члени кооперативу, вступного внеску та паю, не встановлює жодних винятків (обмежень) такого розподілу членства за типами кооперативу.
За положеннями статті 12 Закону України «Про кооперацію» основними правами дійсного члена кооперативу є, зокрема, участь у господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов'язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.
Законодавче визначення асоційованого членства в кооперативі міститься у статті 14 Закону України «Про кооперацію», за якого асоційований член кооперативу - це фізична чи юридична особа, яка внесла пайовий внесок і користується правом лише дорадчого голосу в кооперативі. При ліквідації кооперативу асоційований член кооперативу має переважне порівняно з повними членами кооперативу право на одержання паю.
Асоційованим членом кооперативу може бути будь-яка юридична або фізична особа, яка є членом такого кооперативу та внесла пайовий внесок у порядку та розмірах, визначених статутом кооперативу, що дає переважне порівняно з дійсними членами кооперативу право на одержання паю при ліквідації кооперативу.
Асоційовані члени кооперативу виступають насамперед його інвесторами, оскільки вони не зв'язані з кооперативом трудовою функцією, а беруть лише майнову (інвестиційну) участь у діяльності кооперативу.
Майнова складова правового статусу асоційованого члена наближає його до права участі в господарських товариствах, тоді як повне членство характеризується, насамперед, особистою трудовою участю членів у спільній виробничій діяльності кооперативу.
Пайові внески у споживчих та обслуговуючих кооперативах мають інвестиційний, але водночас непідприємницький характер. Зокрема, через створення обслуговуючих кооперативів відбувається de facto інвестування у будівництво житла, отже, комплекс прав членів таких кооперативів також може бути представлений як корпоративним паєм нарівні з корпоративними паями (частками, акціями) учасників господарських товариств та виробничих кооперативів.
У таких випадках, як правило, правовідносини між сторонами вичерпуються після повного внесення коштів на будівництво житла та передачі об'єкта нерухомості у власність замовнику.
Асоційоване членство не передбачає рівного з іншими (повними членами) права участі в господарській діяльності кооперативу, що свідчить про фактичне відсторонення асоційованих членів від управління справами кооперативу. Водночас асоційоване членство надає переважне порівняно з іншими членами кооперативу право на одержання паю в разі його ліквідації.
Також асоційовані члени кооперативу не можуть обирати органи управління та бути у них обраними
Відтак між асоційованими членами кооперативу та кооперативом можуть виникати лише майнові (у випадку участі у формуванні майнових фондів кооперативної організації; отримання кооперативних виплат і виплат на паї; отримання паю в разі виходу з кооперативу); господарські (у випадку участі у господарській діяльності кооперативної організації); трудові (якщо член кооперативної організації одночасно перебуває з цією організацією в трудових відносинах); та соціальні відносини (у випадку користування послугами кооперативу, внесення пропозицій, спрямованих на поліпшення її роботи).
При цьому корпоративних правовідносин у повному обсязі між асоційованим членом та кооперативом або його іншими членам не виникає.
Отже, системне тлумачення норм Закону України «Про кооперацію», ЦК та ГК України дає підстави для висновку, що асоційований член обслуговуючого кооперативу не наділений правомочностями, які б у повному обсязі відповідали ознакам поняття корпоративних прав, а спори між ним та кооперативом не є такими, що виникають із корпоративних відносин.
Таким чином, спори між асоційованим членом обслуговуючого кооперативу і таким кооперативом щодо сплати пайових внесків, визначених кооперативними договорами, не пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності цього кооперативу.
Отже, такі спори слід розглядати за правилами цивільного судочинства.
Вказаний висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2024 року у справі № 750/319/18.
Предметом позову у цій справі є стягнення коштів, а саме повернення сплаченого паю, у зв'язку з розірванням пайового договору від 26.01.2007 року, позовні вимоги не стосуються корпоративних відносин, не пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, тому вимоги щодо закриття провадження у справі є необґрунтованими.
Щодо суті апеляційної скарги
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).
Апеляційний суд вважає, що рішення суду слід змінити, зменшивши розмір стягнутих з Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будинковий кооператив «Південна будівельна компанія» на користь ОСОБА_1 грошових коштів з 70857доларів США (сімдесят тисяч вісімсот п'ятдесят сім ) 14 центів до 55857 США (п'ятдесят п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят сім) 14 центів. Доповнити абзац другий резолютивної частини рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 29 червня 2023 року наступного змісту «поновити ОСОБА_1 строк позовної давності» В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Щодо судових витрат
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Частиною першою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається із матеріалів справи, ОК «Житлово-будинковий кооператив «Південна будівельна компанія» при поданні апеляційної скарги сплачено судовий збір в сумі 10335 грн, що підтверджується квитанцією від 09.02.2024 року та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України від 09.02.2024 року.
Верховним судом у постанові від 19.05.20221 року у справі 569/15105/19 зазначено, що не є споживачем особа, яка оплачує пай на виконання договору про сплату пайових внесків та статуту кооперативу. Договір про сплату пайових внесків не є договором про надання послуг чи підряду.
Оскільки апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, то з ОСОБА_1 на користь Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будинковий кооператив «Південна будівельна компанія» підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2187,92 грн.
Керуючись ст.ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,
Апеляційну скаргу ОК «ЖБК «Південна Будівельна Компанія» задовольнити частково.
Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 29 червня 2023 року змінити, зменшивши розмір стягнутих з Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будинковий кооператив «Південна будівельна компанія» на користь ОСОБА_1 грошових коштів з 70857доларів США (сімдесят тисяч вісімсот п'ятдесят сім ) 14 центів до 55857 доларів США (п'ятдесят п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят сім) 14 центів.
Доповнити абзац другий резолютивної частини рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 29 червня 2023 року наступного змісту «поновити ОСОБА_1 строк позовної давності».
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будинковий кооператив «Південна будівельна компанія» судовий збір у розмірі 2187,92 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 07 червня 2024 року.
Головуючий В.А. Коновалова
Судді Ю.П. Лозко
М.В. Назарова