05 червня 2024 року
м. Київ
єдиний унікальний номер судової справи 752/3300/23
номер провадження 22-ц/824/1544/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,
суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційні скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,
представника комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Євсєєва Вячеслава Володимировича
на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 16 листопада 2023 року /суддя Мазур Ю.Ю./
у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -
У лютому 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до Комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за вимушений прогул. Просила визнати протиправним та скасувати наказ Комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» виконавчого органу Київської міської Ради (Київської міської державної адміністрації) від 13.01.2023 № 03-д «Про дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення кардіолога консультативного телеметричного центру ОСОБА_1»; стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» виконавчого органу Київської міської Ради (Київської міської державної адміністрації) на користь позивача суму оплати вимушеного прогулу, обрахованої від дати видання оспорюваного наказу № 03-д від 13.01.2023 на дату винесення судом рішення за цим позовом; допустити негайне виконання рішення суду в частині відновлення трудових прав позивача, порушених за наслідками виконання наказу Комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» виконавчого органу Київської міської Ради (Київської міської державної адміністрації) від 13.01.2023 № 03-д «Про дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення кардіолога консультативного телеметричного центру ОСОБА_1» шляхом негайного поновлення позивача на посаді лікаря-кардіолога консультативно-телеметричного центру Комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» виконавчого органу Київської міської Ради (Київської міської державної адміністрації); стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правничу допомогу.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 16 листопада 2023 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 13.01.2023 № 03-д «Про дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення кардіолога консультативного телеметричного центру ОСОБА_1».
Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» Виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14.01.2023 по 16.11.2023) у розмірі 223 446 грн. 08 коп.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді лікаря-кардіолога консультативного телеметричного центру Комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» Виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з 13.01.2023.
Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» Виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь держави судовий збір в розмірі 1073 (одна тисячі сімдесят три) гривні 60 копійок.
В решті позовних вимог - відмовлено.
Допущено негайне виконання в частині поновлення на роботі та стягнення суми середнього заробітку за один місяць, а саме 22559 (двадцять дві тисячі п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн 60 коп. /т. 2 а.с. 44-54/
Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив змінити рішення в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14.01.2023 по 16.11.2023 р. стягнувши 275 679, 80 грн.
На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не враховано, що у зв'язку з тим, що робота в КТЦ відбувається позмінно та зміни мають різну тривалість, основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна), яка визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом 2-х місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин). Вказував, що позивач перебувала на лікарняному з 25.11.2023 по 02.12.2023 (листопад та грудень). За листопад: 25053,53 грн - відпрацьовано 111,4 годин, грудень: 20065,57 грн - відпрацьовано 144,9 годин, середньогодинна 25053,53+20065,57=45119,2:(111,4+144,9)=174,04 грн. Середньоденна 7,2 год (тривалість дня при розрахунку місячної норми годин для КТЦ) х 174,04 = 1 253,09 грн. Норма робочого часу на 2023 р при 36-годинному робочому тижні: січень - 158,4 год (з 14.01); лютий - 144,0; березень - 165,6; квітень - 144,0; травень - 165; червень - 158,4; липень - 151,2; серпень - 165,6; вересень - 151,2; жовтень - 158,4; листопад - 158,4 (по 16.11) Кількість днів компенсації за рішенням суду-208, а фактично з 14.01. по 16.11 - 220 днів. 220 х 1 253,09 = 275 679,8 ( або 260 642,72 грн за 208 днів ). У зв'язку із наведеним, розрахунок є некоректним, що є підставою для перегляду рішення суду першої інстанції і зміні рішення суду першої інстанції в частині стягнутої суми.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Євсєєв В.В. також звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати, відмовивши у задоволенні позовних вимог.
На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції, визнавши незаконними та скасованими дисціплінарні накази від 03.11.22 р., 22.11.22 р., 05.12.22 р., вийшов за межі позовних вимог, оскільки позовна вимога про визнання вказаних дисціплінарних наказів протиправними та їх скасування, позивачкою не заявлялася. Вказане процесуальне порушення призвело до неправильного вирішення справи, оскільки суд першої інстанції не визнав систематичність порушення трудової дисципліни, як підставу розірвання трудового договору з позивачкою у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Наголошував, що всі дисциплінарні стягнення (три догани та звільнення) відносно позивачки були винесені в законний спосіб з дотриманням строків і порядку застосування дисциплінарних стягнень, визначених статтями 147-149 КЗпП України, а отже, позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга представника позивачки підлягає відхиленню, апеляційна скарга представника відповідача підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню з прийняттям рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, на підставі наступного.
Судом встановлено, що 05.10.2020 ОСОБА_1 була прийнята на посаду лікаря-кардіолога консультативно-телеметричного центру Комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» виконавчого органу Київської міської Ради (Київської міської державної адміністрації).
12.07.2022 позивач подала на ім'я в.о. директора заяву, в якій просила дозволити їй працювати в добовому режимі (тривалість робочої зміни до 24 годин з 12.07.2022 до 31.12.2022), відповідачем відповідно був виданий наказ № 547 від 18.07.2022 «Про особовий склад».
Згідно наказу Комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» виконавчого органу Київської міської Ради (Київської міської державної адміністрації) № 67-д від 03.11.2022 «Про дисциплінарне стягнення лікаря-кардіолога консультативного телеметричного центру ОСОБА_1» за грубе порушення п.п. 3.1., 3.2., 3.3., 3.19 «Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва», п.п. 1.7, 2.9 «Посадової інструкції лікаря-кардіолога консультативного телеметричного центру», вимог п.п. 1.3, 1.5, 1.8, 1.9, 1.12, 1.13, 3.1 Інструкції з охорони праці № 4 - лікарю-кардіологу консультативного телеметричного центру ОСОБА_1 оголошено догану. Підставами для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності вказано: довідка службового розслідування від 25.10.2022 старшого лікаря-кардіолога консультативного телеметричного центру ОСОБА_3 , протокол засідання комісії, створеної наказом КНП «Центр ЕМД та МК» від 01.11.25022 № 376 «Про створення комісії службової перевірки» від 02.11.2022.
04.11.2022 відповідачем складено Акт про відмову поставити підпис про ознайомлення з наказом № 67-д від 03.11.2022 «Про дисциплінарне стягнення лікаря-кардіолога консультативного телеметричного центру ОСОБА_1».
24.10.2022 відповідачем складено Акт про відмову ОСОБА_1 надати пояснення щодо використання нею 05.10.2022 в кабінеті (приміщенні) консультативного телеметричного центру, для сну в робочий час, власного (принесеного з дому), непередбаченого оснащенням робочого місця обладнання, а саме - надувного матрацу.
Також встановлено, що наказом відповідача від 22.11.2022 № 69-д «Про дисциплінарне стягнення лікаря-кардіолога консультативного телеметричного центру ОСОБА_1» за грубе порушення п.п. 3.1, 3.2, 3.19 «Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» та своїх посадових обов'язків, а саме: порушення п.п. 1.7, 2.1, 2.9 «Посадової інструкції лікаря-кардіолога консультативного телеметричного центру» - лікарю-кардіологу консультативного телеметричного центру ОСОБА_1 оголошено догану.
З 22.11.2022 до 02.12.2022 позивач перебувала на лікарняному, що підтверджується роздруківкою листків непрацездатності № 5837216-2011157635-1, № 5387216-2011194106-1, тому з Наказом відповідача від 22.11.2022 № 69-д «Про дисциплінарне стягнення лікаря-кардіолога консультативного телеметричного центру ОСОБА_1» позивача ознайомлено під особистий підпис 06.12.2022.
Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення перевірки комісією, створеною КНП «Центр ЕМД та МК» від 10.11.2022 № 392 «Про створення комісії службової перевірки», було виявлено: згідно статистики викликів Віртуальної мобільної АТС за телефонним номером консультативного телеметричного центру НОМЕР_3 (скорочений 21919) мобільного зв'язку позивачка, в період в ніч з 03 до 04 листопада, в ніч з 08 до 09 листопада, в ніч з 12 до 13 листопада 2022, не відповідала на дзвінки - пропущено 94 виклики від медичних працівників бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги; в робочий час 03.11.2022, 08.11.2022 та 12.11.2022 позивачка перебувала на робочому місці в положенні напівлежачи на робочому столі, накрившись з головою ковдрою.
Позивач надала відповідачу письмові пояснення від 14.11.2022 та від 18.11.2022, в яких зазначила, що у зв'язку з підвищеною чутливістю до холоду та низьких температур ОСОБА_1 вкрилася напівковдрою під час роботи 03.11.2022, 08.11.2022, 12.11.2022 в нічну зміну і не спала на робочому місці. Також зазначила, що на нічному чергуванні 12.11.2022, 03.11.2022, 08.11.2022 не відповідала на смартфони, тому що вимога відсутня в її посадовій інструкції, а ОСОБА_1 працює на двох номерах телефону: НОМЕР_1 та НОМЕР_2.
Також встановлено, що наказом відповідача від 05.12.2022 № 71-д «Про дисциплінарне стягнення лікаря-кардіолога консультативного телеметричного центру ОСОБА_1 » за грубе порушення п.п. 3.1, 3.2, 3.19 «Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» та своїх посадових обов'язків, а саме: порушення п.п. 1.5 та 2.3 «Посадової інструкції лікаря-кардіолога консультативного телеметричного центру» - лікарю-кардіологу консультативного телеметричного центру ОСОБА_1 оголошено догану.
Відповідачем ОСОБА_1 ознайомлено з вищезазначеним наказом під особистий підпис 06.12.2022 р.
13.01.2023 відповідачем видано наказ № 03-д «Про дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення лікаря-кардіолога консультативного телеметричного центру ОСОБА_1».
Підставою для видання наказу № 03-д «Про дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення лікаря-кардіолога консультативного телеметричного центру ОСОБА_1» стали акт від 27.12.2022 про перегляд відеозапису з камер відео спостереження робочих місць консультативного телеметричного центру, довідка службового розслідування старшого лікаря-кардіолога консультативного телеметричного центру від 27.12.2022, порушення вимог п.п. 1.7, 2.8, 2.9 «Посадової інструкції лікаря-кардіолога консультативного телеметричного центру», вимог п.п. 1.3, 1.13, п. 2.1 абзац 3 Інструкції з охорони праці № 4 при роботі на персональному комп'ютері, також же факт, що позивачка систематично порушувала трудову дисципліну за що наказами відповідача від 03.11.2022 № 67-д, від 22.11.2022 № 69-д, від 05.12.2022 № 71-д до неї застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення у вигляді доган.
На підставі наказу № 03-д та відповідно до п. 3 ст. 40 КЗпП України, відповідачем видано наказ (розпорядження) від 13.01.2023 № 46/к «Про припинення трудового договору», згідно з яким позивачку звільнено з роботи.
16.01.2023 ОСОБА_1 під особистий підпис ознайомлено з наказом (розпорядженням) від 13.01.2023 № 46/к «Про припинення трудового договору».
Суд першої інстанції, визнаючи протиправними і скасовуючи наказ про звільнення, керувався вимогами ч. 1 ст. 147 КЗпП України про те, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення.
Згідно положень ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 липня 2020 року справі № 554/9493/17 (провадження № 61-38286св18) зазначено, що: «ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
Саме на роботодавцеві лежить обов'язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов'язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Суд першої інстанції дійшов висновків, що з матеріалів справи не вбачається порушення ОСОБА_1 саме трудових функцій працівника, проаналізувавши накази про оголошення доган, описав у мотивувальній частині рішення їх незаконність, скасував останній наказ від 13.01.2023 року №03-д про дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення, дійшовши висновків, що позивач підлягає поновленню на роботі, стягнув середній заробіток 22 346,08 грн.
Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.
Так, підставою для видання вказаного наказу про звільнення позивачки стали: акт від 27.12.2022 р. про перегляд відеозапису з камер відеоспостереження робочих місць консультативного телеметричного центру; довідка службового розслідування старшого лікаря-кардіолога консультативного телеметричного центру від 27.12.2022 р. та порушення вимог п.п. 1.7, 2.8, 2.9 «Посадової інструкції лікаря- кардіолога консультативного телеметричного центру», вимог п.п. 1.3, 1.13, п. 3.1 абзац 3 Інструкції з охорони праці № 4 при роботі на персональному комп'ютері; а також той факт, що позивачка систематично порушувала трудову дисципліну та свої функціональні обов'язки, за наказами від 03 листопада 2022 року № 67-д, від 22 листопада 2022 року № 69-д та від 05 грудня 2022 року № 71-д до неї застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення у вигляді доган.
Відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення.
Отже, встановлено, що позивачка протягом року тричі притягалась до дисциплінарному стягненню у вигляді догани (накази від 03.11.22 р., 22.11.22 р., 05.12.22 р.).
Вказані порушення мають ознаку систематичності.
Водночас, визнаючи у мотивувальній частині рішення суду, незаконними та скасованими дисціплінарні накази від 03.11.22 р., 22.11.22 р., 05.12.22 р. суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, оскільки позовна вимога про визнання вказаних дисціплінарних наказів протиправними та скасування їх, позивачкою не заявлялася.
У зв'язку з чим, суд першої інстанції порушив вимоги ч. 2 ст. 264 ЦПК України, яка зазначає, що при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Вказане процесуальне порушення призвело до неправильного вирішення справи, оскільки суд першої інстанції не визнав систематичність порушення трудової дисципліни, як підставу розірвання трудового договору з позивачкою у відповідності до вимог п. З ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
Так, для звільнення працівника за систематичне порушення трудової дисципліни необхідно, щоб він вчинив конкретний дисциплінарний проступок, тобто допустив невиконання або неналежне виконання трудових обов'язків, щоб це невиконання або неналежне виконання трудових обов'язків було протиправним та винним і носило систематичний характер. При цьому систематичним невиконанням обов'язків вважається саме таке, що вчинене працівником, який вже раніше допускав порушення покладених на нього обов'язків і притягувався за це до відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок (вказаний висновок відповідає практиці Верховного Суду викладених у Постановах ВС від 12.02.2020 р. у справі № 345/472/19, від 07.05.2020 у справі № 333/1839/19, від 08.04.2020 р. у справі № 554/9453/15-ц, від 03.06.2020 р. у справі № 766/7760/17).
Тобто звільнення за систематичне порушення посадових/робочих обов'язків можливе щодо працівників, які вже притягались до відповідальності, однак такі заходи відповідальності не мали належного впливу на працівника та порушення повторилось.
Систематичним порушенням трудової дисципліни вважається порушення, вчинене працівником, який і раніше порушував трудову дисципліну, за що притягувався по дисциплінарної відповідальності та порушив її знову.
Водночас, за відсутності вимог про скасування накладених дисциплінарних стягнень, апеляційний суд доходить висновків, що суд першої інстанції, визнаючи накази про застосування дисциплінарних стягнень у вигляді догани незаконними, фактично порушив диспозитивність цивільного судочинства і баланс сторін у справі.
Таким чином, суд першої інстанції неправильно встановив обставини, які мають значення для справи, допустив порушення процесуального права (ч. 2 ст. 264 ЦПК України), що призвело до неправильного вирішення справи та невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи та неправильно застосував норму матеріального права (визнав протиправним та скасував законний наказ відповідача про звільнення позивачки, стягнувши середній заробіток, не застосував п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України).
З урахуванням викладених обставин справи, оскільки позивачем не заявляються вимоги про скасування наказів про дисциплінарні стягнення, що утворюють систематичність порушення трудової дисципліни, а суд не може перебирати на себе функції захисту сторони у спорі, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.
З урахуванням скасування рішення, встановлених апеляційним судом порушень норм процесуального і матеріального права, вимоги апеляційної скарги представника позивача задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст.ст. 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу представника комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Євсєєва Вячеслава Володимировича - задовольнити.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 16 листопада 2023 року - скасувати, відмовивши у задоволенні позову ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий: Судді: