справа № 372/6240/23
провадження № 22-ц/824/9927/2024
04 червня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
судді - доповідача Кирилюк Г. М.
суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т.І.
при секретарі Халепчук Д. С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Обухівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про виключення з актового запису відомостей про батьківство, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 04 березня 2024 року в складі судді Тиханського О. Б.,
встановив:
07.12.2023 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Обухівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просила виключити із актового запису про народження №7 від 22.03.2002 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчиненого відділом реєстрації актів громадянського стану Обухівського районного управління юстиції, данні про батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зобов'язати Обухівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного відділом реєстрації актів громадянського стану, шляхом виключення відомостей про батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування позову зазначила, що перебувала з ОСОБА_2 в зареєстрованому шлюбі з 29 жовтня 1994 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В шлюбі народилися діти: дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначала, що біологічним батьком її сина ОСОБА_3 був ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , з яким вона мала позашлюбні стосунки. Однак батьком дитини був записаний відповідач.
Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, син ОСОБА_3 був призваний до лав Збройних Сил України.
29.07.2022 позивачка отримала сповіщення сім'ї №31 від 29.07.2022 про те, що солдат ОСОБА_3 зник безвісти під час виконання бойового завдання.
Відповідач подав заяву до військової частини на призначення виплат сім'ям зниклих військовослужбовців.
З метою виключити можливість незаконного отримання відповідачем грошових виплат після зниклого військовослужбовця, вона запропонувала йому в добровільному порядку здійснити генетичну експертизу та відмовитись від виплат, а також звернутись до відповідних органів із заявою про невизнання себе батьком дитини, проте відповідач відмовився.
Зважаючи на той факт, що у разі доведеності відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження, позивач вважала за необхідне провести відповідну судово-генетичну експертизу.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 15 січня 2024 року відкрито провадження в даній справі. Призначено у справі підготовче засідання на 4 березня 2024 року.
04.03.2024 представник позивача - адвокат Давиденко О. С. звернулась до суду з письмовим клопотанням про призначення у справі судової молекулярно-генетичної експертизи.
04 березня 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою, в якій просив слухання справи, призначене на 04 березня 2024 року проводити без його участі.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 04 березня 2024 року клопотання представника позивача ОСОБА_7 про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи задоволено.
Призначено у справі судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного експертно криміналістичного центру МВС України.
Витребувано біологічний матеріал донора ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , донація № НОМЕР_1 від 27.01.2022 року, що зберігається в лабораторії Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР СЛУЖБИ КРОВІ «БІОФАРМА ПЛАЗМА» та зобов'язано вказане Товариство передати експертам Київського науково-дослідного експертно криміналістичного центру МВС України (адреса: Україна, 04119, місто Київ, вул. Сім'ї Хохлових, будинок 5) біологічний матеріал донора ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , донація № НОМЕР_1 від 27.01.2022 року, для проведення молекулярно-генетичної експертизи.
На розгляд та вирішення експерта поставлено наступні запитання:
- Чи є біологічна спорідненість між ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ) та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ?
- Чи являється ОСОБА_2 біологічним батьком ОСОБА_3 ?
В розпорядження експертів надано матеріали цивільної справи № 372/6240/23 (провадження № 2-576/24).
Роз'яснено експертам права та обов'язки, передбачені ст. 72 ЦПК України.
Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України.
Витрати по проведенню зазначеної експертизи покладено на позивача.
Ухвалу в частині витребування направити на виконання до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР СЛУЖБИКРОВІ «БІОФАРМАПЛАЗМА» (адреса:09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Київська, буд. 37-В).
Провадження по даній цивільній справі на час проведення експертизи зупинено.
14.03.2024 ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 04 березня 2024 року.
Посилається на ті підстави, що у відзиві на позовну заяву він просив суд відмовити в його задоволенні внаслідок пропуску строку позовної давності. Однак суд під проведення підготовчого засідання виніс ухвалу про призначення експертизи.
Позивачем не надано доказів неможливості проведення експертизи в порядку ч. 1 ст. 106 ЦПК України або доказів ухилення ОСОБА_2 від її проведення протягом року після реєстрації дитини.
Крім цього, витребуваний біологічний матеріал стосується особи, яка безвісті зникла, а певні відомості містять персональну інформацію, оприлюднення якої може призвести до порушення її особистих прав та законних інтересів. ОСОБА_3 здавав свої зразки не для проведення експертизи, а на випадок тяжкого поранення, контузії чи смерті.
Правом на надання відзиву на апеляційну скаргу інші учасники справи не скористались.
В судовому засіданні представник ОСОБА_2 - адвокат Філоненко А. П. апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Ігнатенко В. М. просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
В судове засідання інші учасники справи не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.
Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
За приписами положень статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. До основних засад (принципів) цивільного судочинства належать, зокрема змагальність сторін та диспозитивність.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Пунктами 2, 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України передбачено право учасників справи подавати докази та брати участь у їх дослідженні, подавати заяви та клопотання.
Згідно з положеннями ст. 76, ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).
Згідно ч. 3 ст. 102 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Відповідно до ч.1 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу якщо для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із самих запитань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, запитання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи (ч. 1 ст. 104 ЦПК України).
Постановляючи ухвалу про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Призначення експертизи не порушує прав учасників справи, а є лише способом доведення позивачем заявлених позовних вимог.
Висновок експертизи оцінюється судом з урахуванням положень процесуального права, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, який оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
За таких обставин, враховуючи наведені позивачем підстави для призначення експертизи, а також те, що для встановлення обставин, що мають значення для справи, без яких встановити відповідні обставини неможливо, необхідні спеціальні пізнання, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність задоволення клопотання та призначення судової молекулярно-генетичної експертизи.
Під час вирішення питання щодо призначення в справі експертизи обґрунтованість позову не досліджується, як і не досліджується питання, чи не закінчився строк, у межах якого позивачка могла звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права до відповідача, оскільки вказані обставини є предметом дослідження судом під час розгляду справи по суті.
Апеляційна скарга не містить відповідного обґрунтування, яким чином витребування біологічного матеріалу донора ОСОБА_3 , з огляду на зміст заявлених позовних вимог, може порушити його особисті права та інтереси, як і не містить доказів на підтвердження тієї обставини, що ОСОБА_3 здавав кров, яка зберігається в архіві лабораторії центру служби крові в об'ємі 2 мл, на випадок тяжкого поранення, контузії чи смерті, а тому вказані доводи судом першої інстанції відхиляються як необґрунтовані.
Інші доводи апеляційної скарги на правильність висновків суду першої інстанції та законність оскаржуваної ухвали не впливають.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене вище, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 04 березня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя - доповідач Г. М. Кирилюк
Судді: І. М. Рейнарт
Т. І. Ящук