справа №754/12510/17 Головуючий у 1 інстанції: Панченко О.М.
провадження №22-з/824/781/2024 Головуючий суддя: Олійник В.І.
Іменем України
04 червня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
Головуючого судді: Олійника В.І.,
суддів: Гаращенка Д.Р., Сушко Л.П.,
при секретарі: Курченко С.С.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Київського апеляційного суду від 05 березня 2024 року у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду
м. Києва від 11 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та визнання майна приватною власністю,-
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 11 липня 2023 року позовні вимоги задоволено частково.
У порядку поділу спільного майна подружжя:
Визнано за ОСОБА_1 право власності на частину трикімнатної квартири АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_2 право власності на частину трикімнатної квартири АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_1 , право власності на частину однокімнатної квартири АДРЕСА_2 .
Визнано за ОСОБА_2 , право власності на частину однокімнатної квартири АДРЕСА_2 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на частину однокімнатної квартири АДРЕСА_3 .
Визнано за ОСОБА_2 , право власності на частину однокімнатної квартири АДРЕСА_3 .
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 4 000 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставилося питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового, яким позов задовольнити.
Постановою Київського апеляційного суду від 05 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 11 липня 2023 року скасовано і ухвалено нове судове рішення.
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та визнання майна приватною власністю задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_1 , право власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_2 право власності на однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на однокімнатну квартиру АДРЕСА_3 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію в сумі 660 304 грн.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 50% часток у статутному капіталі ТОВ «Календула».
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 50% часток у статутному капіталі ТОВ «Календула».
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
У квітні 2024 року ОСОБА_1 подав до апеляційного суду заяву, в якій просить роз'яснити порядок та строки добровільного виконання сторонами рішення постанови від 05.03.2024 року:
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), право власності на однокімнатну квартиру АДРЕСА_4 , загальною площею 44,72 кв.м. (з урахуванням виправлень від 02.04.2024 року - 44,2 кв.м.), яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 .”
Визначити порядок та строки добровільної передачі квартири АДРЕСА_6 .
В частині порядку, та строків, добровільної передачі квартири АДРЕСА_4 (всіх комплектів ключів, спільного майна подружжя в квартирі, яке було придбано і встановлено у 2017 році, та документів, які стосуються квартири АДРЕСА_6 .
Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) компенсацію в сумі 660 304 (шістсот шістдесят тисяч триста чотири) грн.
В частині порядку та строків офіційної передачі банківських реквізитів ОСОБА_3 , та строків для добровільної сплати компенсації ОСОБА_3 в сумі 660 304 грн, на офіційно отримані ОСОБА_1 її банківські реквізити.
Вказує, що відсутність у Постанові зазначеної інформації, використана ОСОБА_3 та її представником - ОСОБА_4 , щоб нашкодити йому -відповідачу, як через порушення його майнових прав, так і шляхом безпідставного блокування банківських рахунків, із списанням коштів, психологічного тиску, та на його сприйняття, відвертих погроз від приватного виконавця - Ахметової Л. 15.04.2024 року.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч.ч.1,2,4 ст.271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця, суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
Згідно з п.21 «постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання.
Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Отже, діюче процесуальне законодавство зазначає, що рішення суду повинно бути зрозумілим, яке полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Важливою умовою надання роз'яснення суду є правило, за яким суд не повинен змінювати тексту рішення. Отже, суд не має права під виглядом роз'яснення рішення хоча б частково змінювати його, а відтак, роз'яснення рішення - це більш повний і ясний виклад тих частин рішення, розуміння яких викликає труднощі, але не внесення змін у сутність рішення і не вирішення тих питань, що не були предметом судового розгляду.
З тексту постанови Київського апеляційного суду від 05 березня 2024 року, вбачається, що її зміст є чітким і зрозумілим, однозначним та не допускає подвійного трактування. Також він викладений відповідно до повноважень суду апеляційної інстанції, передбачених ст.374 ЦПК України.
Враховуючи, викладене, апеляційний суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.271, 368 ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Київського апеляційного суду від 05 березня 2024 року у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду
м. Києва від 11 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та визнання майна приватною власністю відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст ухвали складено 05 червня 2024 року.
Головуючий:
Судді: