Справа № 190/590/24
Провадження №2/190/236/24
23 травня 2024 року м.П"ятихатки
П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області
в складі головуючого судді Фирси Ю.В.,
за участю секретаря Гук С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. П'ятихатки цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернулись до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування заявлених вимог зазначили, що 30 березня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №103945874, за умовами якого відповідачка отримала кредит в сумі 15000 грн. та зобов'язувалась повернути його, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за його користування. ТОВ «Мілоан» виконало умови кредитного договору в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти шляхом переказу на її картковий рахунок.
29 серпня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 104-МЛ/Т, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 103945874 від 30 березня 2023 року.
Відповідачка свої зобов'язання не виконала, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 49855,5 грн., з яких: заборгованість за сумою кредиту - 11400 грн.; заборгованість за відсотками - 36955,50 грн.; заборгованість за комісією - 1500 грн., яку просять стягнути з відповідача в примусовому порядку. Крім того, просять стягнути з відповідача сплачений ними судовий збір у розмірі 3028 грн.
Позивач ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» свого представника в судове засідання не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, від представника позивача Котишин І.Б. надійшло до суду клопотання з проханням справу розглядати без участі їх представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі і на підставах викладених в позовній заяві, просять позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, по час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, від представника відповідача ОСОБА_3 до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого позивач позов не визнала, посилаючись на те, що матеріали справи не містять доказів, що б підтверджували заповнення відповідачем заявки, створення особистого кабінету та прийняття позивачем рішення про надання кредиту. Докази видачі одноразового ідентифікатора відсутні, роздруківка договору про надання споживчого кредиту не підписана одноразовим цифровим підписом. Крім того, позивачем не надано належних та допустимих доказів перерахування грошових коштів на її користь, а тому вимоги позивача вважає, необгрунтваними та у задоволенні позову просила відмовити/а.с.58-60/.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Як убачається із матеріалів справи та встановлено судом, 30 березня 2023 року ОСОБА_1 на сайті miloan.ua створила та заповнила анкету-заяву на кредит №103945874, в якій зазначила свої особисті дані: прізвище, ім'я, по батькові, ідентифікаційний номер, рік народження, номер мобільного телефона та електронної адреси, паспортні дані, домашню адресу, освіту та щомісячний дохід. Надала також згоду, зокрема, щодо правил кредитування.
Крім того, анкета-заява на кредит №103945874 містить погоджені умови кредитування, а саме: замовлена сума - 15 000 грн.; замовлений строк - 15 днів; погоджена сума - 15 000,00 грн; погоджений строк - 15 днів; комісія за надання - 10,0 % одноразово; ставка процентів 1,50 % за кожен день користування (а.с.14 зворот).
З договору про споживчий кредит №103945874 від 30 березня 2023, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 вбачається, що сторони уклали цей договір на підставі пропозиції кредитодавця, яка розміщена в його інформаційно-телекомунікаційній системі та доступна через сайт кредитодавця та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, на таких умовах ( а. с. 15-20).
Кредитодавець зобов'язується на умовах, визначених цим договором, на строк визначений пунктом 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній пунктом 1.2. договору, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений пунктом 1.4. договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором ( пункт 1.1.).
Сума кредиту становить 15000 у валюті гривня ( пункт 1.2.).
Кредит надається загальним строком на 105 днів з 30 березня 2023 року (строк кредитування) . Пільговий період складає 15 днів та завершується 14.04.2023 року. Поточний період складає 90 днів та закінчується 13.07.2023 року (п.1.3).
Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом - 14.04.2023 року (пункт 1.4.).
Комісія за надання кредиту становить 1500 грн, яка нараховується за ставкою 10 % від суми кредиту одноразово ( пункт 1.5.1.).
Проценти за користування кредитом - 3375 грн, які нараховуються за ставкою 1,50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (пункт 1.5.2.).
Позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну, передбаченого п. 1.4. договору, а у випадку пролонгації - не пізніше дати завершення періоду на який продовжено строк кредитування (пункт 2.4.1.).
У разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець, починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов'язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою п.1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів, вважається що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.6 договору. Обов'язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця (пункт 4.2.).
На підтвердження підписання відповідачкою договору про споживчий кредит № 103945874 від 30 березня 2023 року до матеріалів позовної заяви додано довідку про ідентифікацію, згідно з якою ОСОБА_1 акцепт договору здійснила шляхом підписання аналогом електронного цифрового підпису у формі одноразового ідентифікатора «НОМЕР_4» 30 березня 2023 року о 20:26, який відправлено на номер телефону НОМЕР_1 (а.с.24).
На підтвердження виконання ТОВ «Мілоан» зобов'язання за договором про споживчий кредит №103945874 від 30 березня 2023 року, позивач надав копію платіжного доручення №61987383 від 30 березня 2023 року про перерахування на рахунок відповідачки коштів в сумі 15000,00 грн ( а.с.23).
Із договору відступлення прав вимоги № 104-МЛ/Т від 29 серпня 2023 року, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», витягу з реєстру боржників до цього договору вбачається, що ТОВ «Мілоан» відступило позивачу право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №103945874 від 30 березня 2023 року(а.с.28-330).
Згідно з карткою обліку виконання договору та відомістю про отримання грошових коштів на дату відступлення права вимоги тіло кредиту становить 11400 грн., проценти - 36955,500 грн., комісія за кредит- 1500 грн., усього 49855,50 грн. ( а.с.25).
16 грудня 2023 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» направило на поштову адресу відповідачки претензію про погашення заборгованості за кредитним договором №103945874 від 30 березня 2023 року, в якій також повідомило про відступлення йому прав вимоги за вказаним кредитним договором первісним кредитором ( а.с.36).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно зі статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
З матеріалів справи убачається, що договір про споживчий кредит № 103945874 від 30 березня 2023 року був укладений в електронній формі.
Згідно з абзацом 2 частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, провадження № 61-7203св20, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, провадження № 61-8449св19, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, провадження № 61-9071св20, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Так, в матеріалах справи міститься довідка про ідентифікацію, з якої убачається, що ОСОБА_1 здійснила акцепт договору шляхом підписання аналогом електронного цифрового підпису у формі одноразового ідентифікатора «НОМЕР_4» 30 березня 2023 року о 20:26, який відправлено на номер телефону НОМЕР_1 (а.с.240).
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Розділом 6 вказаного кредитного договору сторони узгодили порядок його укладення. Зокрема, передбачено, що цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
В пункті 6.2. вказано, що розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт товариства, мобільний додаток, месенджери або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру позичальника на номер 2277 (вартість відправки SMS-повідомлення для позичальника визначено у правилах). Після укладення цей кредитний договір надається позичальнику шляхом розміщення в особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд товариства направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв'язку, наданими позичальником товариству.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закон) електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно з частиною восьмою статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає, яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, укладення договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Суд звертає увагу, що позивачем надано довідку про ідентифікацію для підтвердження акцепту кредитного договору позичальником аналогом електронного цифрового підпису у формі одноразового ідентифікатора, направленого на номер телефона позичальника.
Водночас, відповідачкою не спростовано факт належності їй номера мобільного телефону, зазначеного у довідці, на який було відправлено одноразовий ідентифікатор для підпису кредитного договору.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про укладення між сторонами у справі кредитного договору у належній формі та обґрунтованості заявлених сум стягнення, оскільки між ТзОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено такий договір в електронній формі шляхом його підписання відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Оскільки відповідачці надано в кредит грошові кошти у розмірі 15 000,00 грн. шляхом перерахування суми позики на банківську картку, вказану нею, суд приходить до висноку, що наявні підстави для стягнення з неї на користь позивача заборгованість за тілом 11400 грн..
Із пункту 1.5.1. кредитного договору комісія за надання кредиту становить 1 500,00 грн, яка нараховується за ставкою 10% від суми кредиту одноразово.
Таким чином комісія за своєю природою - це грошова сума, одноразовий платіж, що списується клієнтом як плата за обслуговування рахунку або за надання спеціальних послуг, а тому суд приходить до висновку, що розмір комісії встановлений пунктом 1.5.1. кредитного договору, відповідно вимога про її стягнення є обґрунтованою.
Разом з тим, щодо позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» в частині стягнення відсотків за договором суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Частиною першої статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження №14-10цс18.
Позивач, пред'являючи вимоги про погашення позики, просив стягнути заборгованість за відсотками в розмірі 36955,5 грн.
Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
При цьому законодавство визначає різні поняття: як «строк договору», так і «строк (термін) виконання зобов'язання» (статті 530, 631 ЦК України).
Частиною четвертої статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), постановах Верховного Суду від 10 серпня 2022 року у справі № 754/16771/17 (провадження № 61-12636св21), від 01 вересня 2022 року у справі № 225/3427/15-ц (провадження № 61-18053св21) зазначено: «право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Після спливу чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання».
За умовами анкети заяви на кредит №103945874 від 30 березня 2023 року сторони погодили строк кредитування 15 днів.
Звертаючись до суду з даним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» просив стягнути нараховані проценти, які розраховані станом на 29 серпня 2023 року.
Отже, виходячи з того, що строк кредитування за кредитним договором №103945874 від 30 березня 2023 року закінчився 14 квітня 2023 року, тому з цього часу кредитор не мав підстав здійснювати нарахування відсотків, передбачених умовами договору.
За таких обставин, оскільки строк кредитування за вказаним кредитним договором закінчено 14 квітня 2023 року, у кредитодавця було відсутнє право нараховувати відсотки за користування кредитом, тому вимоги позивача про стягнення таких відсотків, нарахованих після 14 квітня 2023 року, є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.
Після цих дат права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи договір укладено на 15 днів з 30 березня 2023 з відсотковою ставкою в розмірі 1,5% за кожен день користування кредитом. Тобто, за вказаний період розмір відсотків становить 3375 грн. (15000х1,5%х15 днів).
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з відповідача в користь позивача заборгованість за кредитним договором № 103945874 від 30 березня 2023 року станом на 14 квітня 2023 року в розмірі 16275 грн., з яких : заборгованість за тілом кредиту - 11400 грн., відсотки за користування кредитом - 3375 грн. за період з 30 березня 2024 року по 14 квітня 2023 року, заборгованість за комісією - 1500 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, отже з відповідача на користь позивача слід стягнути в рахунок судових витрат судовий збір у розмірі 988,47 грн. (3028 х 16275 : 49855,50 грн.)
Керуючись ст.ст.128,141,263-265 ЦПК України, суд,
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_3 , банк отримувача -АТ «Райффайзен Банк», 79029 м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 3-й поверх) заборгованість за кредитним договором №103945874 від 30 березня 2023 року в розмірі 16275 грн., з яких : заборгованість за тілом кредиту - 11400 грн., відсотки за користування кредитом - 3375 грн. за період з 30 березня 2024 року по 14 квітня 2023 року, заборгованість за комісією - 1500 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 988,47 грн..
В іншій частині позовних вимог відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Ю.В. Фирса