Справа № 201/4108/24
Провадження № 3/201/2054/2024
03 червня 2024 року м. Дніпро
Суддя Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська Бойко В.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області ДПС України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , працюючого директором ФОП ОСОБА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП,
При проведенні документальної планової виїзної перевірки, за період з 01.01.2019 по 31.12.2022, за адресою: АДРЕСА_2 (місце обране підприємцем згідно заяви), у періоді з 20,02,2024 по 11.03.2024, тривалістю 15 робочих днів, виявлено порушення Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 податкового обліку: перевіркою дотримання самозайнятою особою встановленого порядку заповнення Податкового розрахунку, достовірності, повноти відображення в ньому відповідних відомостей встановлено наступне. При перевірці правильності заповнення Податкового розрахунку, що затверджений наказом Міністерства фінансів України №4 від 13.01.2015 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум походу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску і Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску» встановлено, що ФОП ОСОБА_1 не відображено у Податковому розрахунку, суми виплачених доходів фізичним особам-підприємцям за ознакою доходу «157» не зазначалися взагалі, на протязі перевіряємого періоду: 2019 - 2022 років, чим порушено аб.5, п.6 ст.128 Господарського Кодексу України від 16.01.2003 № 436ІV, п.176.2 ст.176 "Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ (із змінами та доповненнями). Відповідальність передбачена ч.1 ст.163-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи від останнього не надходило, що відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП не перешкоджає розгляду справи за його відсутності.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).
Окрім того, суд звертає увагу, що для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень» за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, та стадії її розгляду.
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб'єктами такими правами.
Слід також відзначити, що Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їх судового провадження.
Отже, суд виконав всі можливі заходи для виклику ОСОБА_1 судове засідання та враховуючи вимоги ст. 268 КУпАП, вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що вина ОСОБА_1 в повному обсязі підтверджується такими доказами, а саме: копією акту про результати документальної планової виїзної перевірки від 18.03.2024 №687/04-36-24-08/2948205137 та фактичними даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення №16 від 18 березня 2024 року.
Приймаючи до уваги вищевикладене, приходжу до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні порядку ведення податкового обліку, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.
При визначенні виду і розміру стягнення, враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан і обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність, вважаю за необхідне накласти на правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави, в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.
Крім того, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», із змінами та доповненнями, стягнути з правопорушника судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 283, 284, 299 КУпАП,
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, та накласти на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить п'ятдесят одну гривню.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя В.П. Бойко