№ 207/4921/23
№ 1-кп/207/137/24
31 травня 2024 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4
представника потерпілої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам'янське кримінальне провадження № 12023046780000077 від 11 квітня 2023 року по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянки України, маючої професійно-технічну освіту, не працевлаштованої, розлученої, на утриманні неповнолітніх дітей не маючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку ст.89 КК України раніше не судимої,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,
05 січня 2022 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 відкритого на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в АТ КБ «ПриватБанк» до якого прив'язана банківська картка № НОМЕР_2 , було нараховано, в якості пенсійної виплати на користь ОСОБА_6 , грошові кошти в розмірі 3228 гривень 75 копійок, за період часу з 01 січня 2022 року по 31 січня 2022 року.
В січні 2022 року згідно наданих відомостей Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, протоколів звірки ДРАЦС з ППВП, які містять інформацію про особу з актовим записом про смерть за період з 05.01.2022 по 09.01.2022, встановлено, що 29.12.2021 ОСОБА_6 помер.
Так, 07 січня 2022 року близько 13.00 год. ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що її співмешканець ОСОБА_6 29 грудня 2021 помер, а на його пенсійну картку № НОМЕР_2 , від 05.01.2022 було нараховано в якості пенсійної виплати за період часу з 01 січня 2022 року по 31 січня 2022 року грошові кошти в розмірі 3228 гривень 75 копійок, та у неї виник прямий протиправний умисел на викрадення вищевказаних коштів з його банківської картки.
Реалізуючи свій прямий протиправний умисел на таємне викрадення грошових коштів, ОСОБА_4 керуючись корисливим мотивом, та корисливою метою цього ж дня 07.01.2022 в проміжок часу 13.40-13.52 год. прийшла до банкомату (термінал CADN 8608) розташованого у будівлі продуктового магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за адресою: м. Кам'янське, просп. Ювілейний 27, де з використанням банківської картки АТ КБ «ПриватБанк» (пенсійна картка № НОМЕР_2 ) зареєстрованої на ім'я ОСОБА_6 , шляхом зняття готівки з вищезазначеного банкомату, зняла грошові кошти в сумі 2800,00 гривень, якими в подальшому розпорядилася на власний розсуд. Після чого продовжуючи доведення свого протиправного умислу, на викрадення грошових коштів з банківської картки її співмешканця ОСОБА_6 , до кінця, ОСОБА_4 направилася в приміщення вищезазначеного магазину «Велес», де розрахувавшись на касі банківською карткою ОСОБА_6 придбала продукти харчування на суму 119 гривень 02 копійки.
Своїми протиправними діями ОСОБА_4 заподіяла Головному управлінню пенсійного фонду України в Дніпропетровській області матеріальний збиток на загальну суму 2919 гривень 02 копійки.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, тобто в таємному викраденні чужого майна (крадіжка).
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 заявила клопотання про закриття кримінального провадження стосовно неї за ч. 1 ст. 185 КК України, у зв'язку з примиренням із потерпілим ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.
Представник потерпілого ОСОБА_5 клопотання обвинуваченої підтримала, в свою чергу заявила, що погоджується з закриттям кримінального провадження, оскільки примирилась з обвинуваченою, та остання відшкодувала їм завдані збитки, тому у потерпілої сторони відсутні претензії до обвинуваченої.
Прокурор щодо задоволення клопотань обвинуваченої та представника потерпілого не заперечував, так як вони не суперечать закону.
Заслухавши учасників судового розгляду суд приходить до висновку, що клопотання обвинуваченого слід задовольнити виходячи з наступного.
Досудовим розслідуванням дії обвинуваченої ОСОБА_4 кваліфіковано як кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжці).
Вивчивши клопотання обвинуваченої, про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.185 КК України у зв'язку із примиренням з потерпілою та відшкодуванням завданої шкоди, з'ясувавши думку прокурора та представника потерпілого ОСОБА_5 , які вважали це клопотання обґрунтованим, маючим відповідну правову підставу та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Представник потерпілого не заперечувала проти звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 та просила закрити кримінальне провадження відносно останньої на підставі ст.46 КК України, у зв'язку з примиренням. Пояснила, що претензій в частині відшкодування матеріальної шкоди до обвинуваченої вона не має, оскільки шкода відшкодована в повному обсязі.
Обвинувачена клопотання підтримала, просила звільнити її від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.185 КК України на підставі ст.46 КК України, та закрити провадження у справі, посилаючись на те, що вона щиро покаялась у скоєному, та відшкодувала матеріальну шкоду потерпілому та вони досягли примирення.
У відповідності до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться у п.1 постанови «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23.12.2005 року, згідно яких, звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям справи можливе на будь-яких стадіях судового розгляду справи, за умови вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбачений Особливою частиною Кримінального кодексу України, та за наявності визначених законом матеріально-правових підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до вимог ч.1,2 ст.44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Згідно п.1 ч.2 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч.8 ст.284 КПК України закриття провадження з підстави передбаченої пунктом 1 частини 2 даної статті не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує.
Так, обвинувачена за ч.1 ст.185 КК України ОСОБА_4 подала суду письмове клопотання про закриття кримінального провадження щодо неї, звільнення її від кримінальної відповідальності, їй роз'яснено право наполягати на загальному порядку розгляду справи.
Відповідно до вимог ч.4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду із клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до вимог ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ст. 46 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних правопорушень, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Тобто, матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із примиренням винного з потерпілим є вчинення кримінального проступку або необережного нетяжкого злочину вперше, факт примирення з потерпілим та відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди (ст. 46 КК України). Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із примиренням винного з потерпілим є виключно згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.
При цьому, закон не пов'язує можливість застосування правил ст.46 КК України із визнанням особою вини, обов'язковою передумовою для закриття провадження у справі є наявність згоди особи на звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.
Як вбачається з обвинувального акту, за даними органу досудового розслідування, кримінальний проступок за ч.1 ст.185 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 було вчинено нею 07.01.2022 року, вперше.
ОСОБА_4 раніше не судима, вчинила інкримінований їй проступок (ч.1ст.185 КК України), який згідно ст.12 КК України є кримінальним проступком, звернулась до суду із даним клопотанням та дала згоду на закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, вказуючи на розуміння наслідків цього закриття.
Судом було з'ясовано, відповідно до вимог ч.2 ст.288 КПК України, думку представника потерпілого ОСОБА_5 , яка вважає за необхідне задовольнити заявлене обвинуваченою клопотання у зв'язку з наявністю підстав й можливості звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності .
Враховуючи наведене, думку прокурора щодо необхідності задоволення клопотання та відсутності будь-яких перешкод для цього, суд вважає за можливе клопотання задовольнити, звільнити обвинувачену ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності керуючись ст.12 КК України та на підставі ст.46 КК України, в порядку ст.ст. 284-288 КПК України, із закриттям даного кримінального провадження щодо неї.
На підставі викладеного, керуючись ст. 46 КК України, ст.ст. 287, 369-372 КПК України, суд, -
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.185 КК України на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням з потерпілим.
Кримінальне провадження № 12023046780000077 від 11 квітня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України - закрити.
На ухвалу може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1