№ 207/1889/24
№ 1-кп/207/243/24
06 червня 2024 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
потерпілої ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12024046780000040 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лисичанська Луганської області, громадянина України, має середньо-технічну освіту, не працює, розлучений, має на утриманні неповнолітню дитину: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
- 20.06.2017 Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська за ч.1 ст.263 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75,76 КК України від відбуття покарання звільнений з випробувальним строком на 1 рік;
- 30.10.2018 Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська за ч.2 ст.15, ч.І ст.185, ч.2 ст.190, ч.1 ст.70 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ч.І ст.71 КК України приєднано невідбутий строк покарання 1 рік 3 місяці за вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 20.06.2017 - до відбуття 3 роки 3 місяці позбавлення волі;
- 10.04.2023 Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч.1 ст.263 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75,76 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном на 2 роки.
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи 10.04.2023 року засудженим Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська за ч.1 ст.263 КК України до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75,76 КК України звільнений від відбуття покарання з випробувальним терміном на 2 роки, однак, належних висновків для себе не зробив та в період іспитового строку вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Згідно із судовим наказом Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 30 січня 2019 року ОСОБА_4 зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 1/3 заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, на користь ОСОБА_5 , починаючи з 28 січня 2019 року до досягнення дітьми віку повноліття.
Однак, ОСОБА_4 , якому відомо про обов'язковість виконання зазначеного рішення суду та про свій обов'язок, як батька дитини, визначений нормами ч.2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного Кодексу України, якими передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею віку повноліття, будучи попередженим державним виконавцем Південного відділу державної виконавчої служби міста Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про необхідність сплати аліментів на утримання дітей, допустив заборгованість зі сплати аліментів, що сукупно перевищує суму виплат за три місяці відповідних платежів.
Так, ОСОБА_4 , будучи раніше судимою особою за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, аліменти на утримання дітей не сплачував, до Кам'янської філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості з метою отримання офіційного працевлаштування чи отримання державної допомоги по безробіттю не звертався. На підставі Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», 20.05.2022 року мобілізований ІНФОРМАЦІЯ_5 для проходження військової служби, направлений в військову частину НОМЕР_1 , де у період з червня 2022 року по листопад 2022 року отримав заробітну плату на загальну суму 286234,71 грн., однак, будь-якої допомоги на утримання дітей не надавав, участі у вихованні не приймав і згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів Південного відділу державної виконавчої служби міста Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), станом на 11.03.2024 року допустив заборгованість зі сплати аліментів на утримання дітей за період з 28.01.2019 року по 11.03.2024 року у розмірі 184599,70 грн.
Таким чином, ОСОБА_4 в період часу з 28.01.2019 року по 11.03.2024 року включно злісно ухилився від сплати встановлених рішенням суду аліментів на утримання дітей, що призвело до виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що
сукупно складав суму виплат за 62 місяця відповідних платежів, у розмірі 184599,70 грн.
Враховуючи викладене, у період часу з 28.01.2019 року по 11.03.2024 року включно, ОСОБА_4 злісно ухилився від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання неповнолітніх дітей.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 надав показання, які відповідають фактичним обставинам справи, з приводу вчиненого кримінального правопорушення щиро розкаявся. Суду пояснив, що йому відомо, що згідно судового наказу Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 30.01.2019 року, з нього стягнуто аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 , та ОСОБА_6 , у розмірі 1/3 заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, на користь ОСОБА_5 , починаючи з 28 січня 2019 року до досягнення дітьми віку повноліття.
Аліменти не сплачував у зв'язку із тим, що не має фінансової можливості, так як постійної роботи не мав, у Кам'янському міському центрі зайнятості на обліку не перебував, допомогу по безробіттю не отримував, матеріальної допомоги на утримання дітей не надавав, не звазажчи на те, що отримував заробітну плату з червня 2022 року по листопад 2022 року на загальну суму 286234,71 грн. В період часу з 28.01.2019 року по 11.03.2024 року заборгованість по аліментам становить 184599,70 грн.
Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що в серпні 2007 року вона вступила в шлюб з ОСОБА_4 та у них народилося двоє дітей, старший син ОСОБА_7 та молодший син ОСОБА_6 .
В червні 2015 вона розлучилась з ОСОБА_4 , через те, що він зловживав спиртними напоями. В грудні 2018 року вона звернулася до суду із заявою про стягнення з ОСОБА_4 аліментів на утримання дітей, оскільки ОСОБА_4 участі у вихованні дітей не приймав та грошей на утримання дітей не давав.
Так згідно судового наказу Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 30.01.2019 року, ОСОБА_4 зобов'язаний сплачувати аліменти в розмірі однієї третини заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, на утримання двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , починаючи стягнення з 28 січня 2019 року до досягнення старшою дитиною віку повноліття на користь неї. Однак ОСОБА_4 аліменти не сплачував, участі у житті та вихованні спільних дітей не приймає. За період з 28.01.2019 року по 11.03.2024 року року заборгованість по аліментам становить 184599,70 грн.
Окрім повного визнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення вина обвинуваченого ОСОБА_4 , також підтверджується письмовими доказами, дослідженими в судовому засіданні:
- протоколом прийняття заяви ОСОБА_5 про вчинене кримінальне правопорушення від 25.02.2024 р., в якій вона зазначає, що згідно судового наказу Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 30.01.2019 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зобов'язаний сплачувати аліменти, однак ухиляється від їх сплати(ар.с.21);
- судовим наказом Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 30.01.2019 року відповідно до якого стягнуто щомісячно з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , аліменти в розмірі однієї третини заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, на утримання двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , починаючи стягнення з 28 січня 2019 року до досягнення старшою дитиною віку повноліття (ар.с.28);
- постановою державного виконавця Південного відділу державної виконавчої служби м. Кам'янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 11.03.2019 р. ВП №58572584, відповідно до якої 11.03.2019 року було відкрито виконавче провадження з примусового виконання судового наказу Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська про стягнення з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , аліменти в розмірі однієї третини заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, на утримання двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , починаючи стягнення з 28 січня 2019 року до досягнення старшою дитиною віку повноліття (ар.с.73);
- розрахунком заборгованості (ар.с.37) виданим Південним відділом державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), відповідно до якого за період часу з січня 2019 року по 11 березня 2024 року ОСОБА_4 нараховано до сплати аліменти в сумі 184599, 70 грн. (сто вісімдесят чотири тисячі п'ятсот дев'яносто дев'ять гривень сімдесят копійок).
Згідно з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору (ар.с.110) ОСОБА_4 у період з червня 2022 року по листопад 2022 року отримав заробітну плату на загальну суму 286234,71 грн.
Враховуючи викладене суд вважає, що в судовому засіданні вина ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення встановлена та доведена, а дії обвинуваченого ОСОБА_4 слід правильно кваліфікувати за ч. 1 ст. 164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за скоєне ним кримінальне правопорушення, суд виходить із вимог ст. 65 КК України, що стосуються ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують його покарання.
Суд враховує, що обвинуваченим скоєно кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії кримінальних проступків.
Обвинувачений не працює, розлучений, має на утриманні неповнолітню дитину: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за місцем мешкання характеризується задовільно, скарг на нього не надходило, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, раніше судимий.
Обставиною що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 у відповідності до ст.66 КК України, суд вважає щире каяття обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 в силу ст.67 КК України не встановлено.
З урахуванням обставин і характеру скоєного кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, враховуючи обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого та відсутність обставин, які обтяжують покарання, а також те, що відповідно до змісту ст.ст.50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, ОСОБА_4 має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а тому суд вважає за необхідне призначити йому покарання у виді обмеження волі в межах санкції ч. 1 ст. 164 КК України.
Оскільки ОСОБА_4 вчинив злочин в період звільнення від відбуття покарання з іспитовим строком, призначеного вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 10.04.2023 року, тобто до повного відбуття покарання, остаточне покарання необхідно визначити за правилами, передбаченими ст. 71 КК України, т.б. за сукупністю вироків, частково приєднавши до покарання, призначеного по даному вироку, невідбуту частину покарання за попереднім вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 10.04.2023року, яким обвинуваченого засуджено до 3 (трьох) років позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75,76 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном на 2 (два) роки, з урахуванням вимог ст.72 КК України, перевівши менш суворий вид покарання у вигляді обмеження волі в більш суворий вид - позбавлення волі з розрахунку одному дню позбавлення волі відповідають - два дні обмеження волі.
Таке покарання ОСОБА_4 відповідає вимогам ст. ст. 50, 65 КК України, є необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
По даному кримінальному провадженню відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід не обирався.
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати та речові доказі по справі відсутні.
Керуючись ст. 369 - 371, 373, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків до покарання призначеного ОСОБА_4 за цим вироком у виді 1 (одного) року обмеження волі, що згідно пп. б п. 1 ч.1 ст. 72 КК України відповідає 6 (шести) місяцям позбавлення волі, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 10.04.2023 року у виді 2 (двох) років 7 (семи) місяців позбавлення волі, та призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з дня його затримання та приведення вироку до виконання.
Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору.
Вирок може бути оскаржений протягом 30 днів з дня його проголошення через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_1