ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
(додаткова)
04 червня 2024 року м. ОдесаСправа № 916/4735/23
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Ярош А.І.,
Суддів: Г.І. Діброви, Н.М. Принцевської
секретар судового засідання: Кияшко Р.О.
за участю представників учасників справи:
від Акціонерного товариства "Комерційний банк "ГЛОБУС": не з'явився
від Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙСПЕЦТЕХНИКА": не з'явився
від ОСОБА_1 : не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі
заяву Акціонерного товариства "Комерційний банк "ГЛОБУС" про ухвалення додаткового рішення
при розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙСПЕЦТЕХНИКА"
на рішення Господарського суду Одеської області від 08.02.2024 року, суддя в І інстанції Шаратов Ю.А., повний текст якого складено 08.02.2024 в м. Одесі
у справі: №916/4735/23
за позовом: Акціонерного товариства "Комерційний банк "ГЛОБУС"
до відповідачів:
1.Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙСПЕЦТЕХНИКА";
2. ОСОБА_1
про стягнення 1 581 357,47 грн
В жовтні 2023 року Акціонерне товариство “Комерційний банк “ГЛОБУС” звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “СТРОЙСПЕЦТЕХНИКА” та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за Кредитним договором від 23.12.2021 № 618/ЮК-21МСБ в розмірі 1 581 357,47 грн, з якої 1 252 724,80 грн - строкова заборгованість за основним боргом (кредитом), 263 744,00 грн - прострочена заборгованість по кредиту, 14 302,59 грн - строкова заборгованість по процентам, 50 586,08 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.02.2024 у справі №916/4735/23 позов задоволено; стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙСПЕЦТЕХНИКА" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "ГЛОБУС" 1 252 724,80 грн - строкової заборгованості за основним боргом (кредитом), 263 744,00 грн - простроченої заборгованості по кредиту, 1 302,59 грн - строкової заборгованості по процентам, 50 586,08 грн - простроченої заборгованості за нарахованими процентами; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙСПЕЦТЕХНИКА" витрати на сплату судового збору 11860,18 грн; стягнуто з ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору 11860,18 грн.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.04.2024 у справі №916/4735/23 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙСПЕЦТЕХНИКА" на рішення Господарського суду Одеської області від 08.02.2024 у справі №916/4735/23 залишено без задоволення; рішення Господарського суду Одеської області від 08.02.2024 у справі №916/4735/23 залишено без змін.
06.05.2024 до суду апеляційної інстанції від Акціонерного товариства "Комерційний банк "ГЛОБУС" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у даній справі, в якій позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙСПЕЦТЕХНИКА" та ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 24 744,18 грн (600 євро).
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 відкладено вирішення питання щодо подальшого руху заяви Акціонерного товариства "Комерційний банк "ГЛОБУС" про ухвалення додаткового рішення у справі №916/4735/23 до надходження матеріалів справи з Господарського суду Одеської області; доручено Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи №916/4735/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Після надходження матеріалів даної справи до Південно-західного апеляційного господарського суду, ухвалою суду від 27.05.2024 розгляд заяви Акціонерного товариства "Комерційний банк "ГЛОБУС" про ухвалення додаткового рішення у справі №916/4735/23 було призначено на 04.06.2024 о 12:45.
Представники відповідачів своїм правом не скористались, заяв чи клопотань, заперечень щодо заяви позивача до суду апеляційної інстанції не надали.
В судове засідання 04.06.2024 сторони не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України, оскільки неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду заяви, суд вважає за можливе розглянути вказану заяву за відсутності представників учасників справи за наявними матеріалами справи яких достатньо для розгляду заяви по суті.
Обговоривши доводи та вимоги заяви Акціонерного товариства "Комерційний банк "ГЛОБУС" про ухвалення додаткової постанови, судова колегія вважає, що заява підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Приписами ст. 244 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно зі ст. 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частинами 3, 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Разом з тим, ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Враховуючи викладене, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати:
складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
пов'язаність цих витрат із розглядом справи;
обґрунтованість та пропорційність предмета спору;
ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи;
поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо);
дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та адвокатом Гаврищук Н.Є. укладено договір про надання правничої допомоги від 25.10.2021, відповідно до п. 1.1 якого адвокат приймає на себе зобов'язання надавати Клієнту правову допомогу з питань, що ставляться Клієнтом, а Клієнт зобов'язується приймати та оплачувати послуги на умовах та в строки, що передбачені умовами цього договору.
За надання послуг за цим Договором Клієнт сплачує Адвокату гонорар, виходячи з кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката, кількості годин, витрачених Адвокатом на надання послуг Клієнту, складності справи/завдання, обсягу наданих послуг/виконаних робіт, фінансового стану Клієнта та іншої сторони (сторін) судового процесу, ціни позову (якщо підлягає грошовій оцінці), значимості справи для Клієнта та впливу рішення суду на його репутацію та інші істотні обставини. Оплата послуг здійснюється Клієнтом на підставі погодженого/підписаного Сторонами Акту приймання-передачі послуг у спосіб та у строки, визначені у відповідному Акті (п.3.1. договору).
Розмір гонорару Адвоката за послуги, пов?язані із розглядом справи в суді, складає від 7 (семи) до 10 (десяти) відсотків від ціни позову. Ставка гонорару Адвоката за 1 (одну) годину роботи складає еквівалент суми від 100,00 (ста) до 150 (ста п?ятдесяти) євро., що за офіційним курсом Національного банку України на дату укладення даного Договору становить 30,57 грн. (тридцять гривень 57 копійок) за 1 (один) євро. Фіксований розмір, ставка гонорару Адвоката за послуги, пов?язані із розглядом справ в суді, а також порядок оплати гонорару визначається Сторонами в окремих Додаткових угодах, що є невід?ємною складовою цього Договору (п.3.2. договору).
За фактом надання послуг Адвокатом складаються Акти приймання-передачі послуг. Акти приймання-передачі послуг складаються в двох екземплярах та підписуються Сторонами. У випадку незгоди Клієнта з Актом приймання-передачі послуг Клієнт має надати Адвокату мотивовану письмову відмову від його підписання протягом десяти календарних днів від дати його складання (п.4.1. договору).
В Додатковій угоді №87 до Договору №251021 про надання професійної правничої (правової)допомоги від 25.10.2021 року Сторони домовились, що Адвокат надаватиме правову допомогу Клієнту з питань, пов?язаних з правовідносинами, що виникли за Кредитним Договором №618/ЮКО-21МСБ за програмою «Доступні кредити 5-7-9%», яка реалізується Урядом України за ініціативи Президента України через Фонд розвитку підприємництва від 23.12.2021р., укладеного між Клієнтом та ТОВ «СТРОЙСПЕЦТЕХНИКА», ідентифікаційний код 39111320, а саме з питань стягнення заборгованості у судовому порядку.
Ставка Адвоката за надання послуг, вказаних в п. 1 цієї Додаткової угоди, становить еквівалент 150 євро за годину, що сплачується в гривні за офіційним курсом Національного банку України на день здійснення розрахунків.
???Ставка Адвоката за участь в судовому засіданні становить еквівалент 300 євро без обмежень у часі, що сплачується в гривні за офіційним курсом Національного банку України на день здійснення розрахунків. ???
Приймання-передача послуг за цією Додатковою угодою формлюється Актом приймання- передачі послуг, в якому міститься детальний опис наданих Адвокатом послуг. 5. Клієнт зобов?язаний оплатити надані Адвокатом послуги в повному обсязі протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту підписання Сторонами Акту гриймання-передачі тослуг.
29.04.2024 сторонами було складено та підписано акт прийому-передачі послуг за Додатковою угодою №87 від 26.10.2023 року до Договору №251021 про надання професійної правничої(правової) допомоги від 25.10.2021 року, відповідно до якого вартість послуг, зазначених в цьому Акті, складає еквівалент 600,00 євро, яка сплачується в гривні за офіційним курсом Національного банку України на день здійснення розрахунків.
Згідно акту прийому-передачу послуг вбачається, що адвокатом було здійснено наступний обсяг надання професійної правничої допомоги, а саме:
-проведення зустрічі з Клієнтом, ознайомлення з наданими Клієнтом документами, в т.ч. з апеляційною скаргою, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.03.2024 справі №916/4735/23, надання консультації в рамках зустрічі щодо вирішення даної страви. Час витрачений - 1 год.; загальна вартість професійної правничої допомоги складає - 150 євро;
-складення Відзиву на апеляційну скаргу представника Відповідача 1, на рішення Господарського суду Одеської області 08.02.2024 по справі №916/4735/23, направлення Відзиву на позовну заяву усім учасникам справи та в суд. Час витрачений - 3 год.; загальна вартість професійної правничої допомоги складає - 450 євро
Загальна вартість послуг, зазначених в цьому Акті, складає еквівалент 600,00 євро та сплачується в гривні за офіційним курсом Національного банку України на день здійснення розрахунків. Оплата послуг здійснюється на поточний рахунок Адвоката протягом 10(десяти) робочих днів з дня підписання Сторонами Акту приймання-передачі послуг.
Відповідно до копії платіжної інструкції №34844 від 01.05.2024 року, позивачем оплачено надані адвокатом послуги.
Також з матеріалів справи вбачається, що Позивачем одночасно із відзивом на апеляційну скаргу заявлено про понесення витрат на оплату послуг з професійної правничої(правової) допомоги Адвоката орієнтовно у розмірі 20 000,00 грн.. Також заявлено, що подання доказів, що підтверджують розмір понесених АТ КБ «ГЛОБУС» позивачем судових витрат, буде здійснено протягом 5 днів після ухвалення рішення.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що за наслідками здійсненої оцінки розміру витрат, понесених позивачем на правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, через призму критеріїв, встановлених частиною четвертою статті 126 та частиною п'ятою статті 129 ГПК України, та враховуючи обсяг виконаних адвокатом робіт, суд доходить висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу, надану в суді апеляційної інстанції, з огляду на наступне.
За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
В той же час, Об'єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові №922/445/19 від 03.10.2019 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Тобто, "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачем відповідне клопотання" не є тотожними за своєю суттю, що фактично відповідає висновку викладеному у вищевказаній постанові.
При цьому, у постанові від 05.10.2021 у справі №907/746/17 колегія суддів Верховного Суду акцентувала увагу на тому, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов'язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання учасника справи про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.
Отже, загальне правило розподілу судових витрат передбачене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Проте у частині 5 наведеної статті цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.09.2022 у справі № 911/1512/13).
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Окрім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України").
Отже, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналогічна правова позиція щодо застосування норми права викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.
Суд апеляційної інстанції при зменшенні витрат на правову допомогу також враховує:
-чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції;
-чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №910/20852/20.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що вказана справа є типовою, має не складний предмет спору. Даний спір є спором незначної складності, відноситься до категорії спорів, що виникають у зв'язку із неналежним виконанням кредитного договору.
Спірні правовідносини регулюється нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Відповідно, великої кількості законів і підзаконних нормативно - правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини також не передбачають.
Також, ця справа не є складною за кількістю доказів, судова практика вирішення цих спорів є сталою, тому підготовка відзиву позивача на апеляційну скаргу не потребувала вивчення значної кількості матеріалів, законодавчих актів та судової практики.
Проаналізувавши опис наданих позивачу адвокатом послуг, а також подані документи, колегія суддів вважає, що відображена у цих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом позивача роботи (наданих послуг) в суді апеляційної інстанції на суму 24744,18 грн не відповідає критерію розумності та є не співмірною з обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.
При цьому, судова колегія зазначає, що сам по собі наданий акт прийому передачі виконаних робіт та наведений заявником розрахунок не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони. Суд виходить з того, що розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Судова колегія приймає до уваги, що відзив на апеляційну скаргу, поданий представником позивача, аргументований подібними доводами, що і відповідь на відзив, надано позивачем в суді першої інстанції, а також основні аргументи відзиву на апеляційну скаргу подібні до тих мотивів, які були викладені у рішенні Господарського суду Одеської області від 08.02.2024 у справі №916/4735/23. Тобто, адвокат не потребував великої кількості часу для аналізу апеляційної скарги та підготовки відзиву на апеляційну скаргу.
З урахуванням наведеного, проаналізувавши надані позивачу адвокатом послуги з надання усних консультацій, вивчення документів та підготовка відзиву на апеляційну у даній справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відображена у наданих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) при підготовці відзиву на апеляційну скаргу не відповідає критерію розумності та є неспівмірною з обсягом наданих Адвокатським об'єднанням послуг, оскільки:
- по-перше, такі послуги стосуються аналогічних по суті дій (консультація клієнта, вивчення документів та підготовка відзиву на апеляційну скаргу здійснювались з урахуванням вже наявної позиції (викладеній у позовній заяві, відповіді на відзив та у рішенні місцевого суду) в суді першої інстанції;
- по-друге, послуги надані адвокатом у категорії спору про стягнення заборгованість за кредитним договором та складністю справи не вимагали значного обсягу юридичної та технічної роботи по аналізу документів та підготовці вищевказаного відзиву на апеляційну скаргу.
Колегія суддів зазначає, що із заяв по суті представником позивача додано до Південно-західного апеляційного господарського суду лише відзив на апеляційну скаргу.
Вказане також свідчить про відсутність необхідності вивчати додаткові джерела права, законодавства, що регулює спір у даній справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, відповідно, складання процесуальних документів не займало багато часу та не вимагало значних зусиль.
Колегія суддів також відзначає, що в суді апеляційної інстанції було проведено лише одне судове засідання, в якому представник позивача участі не приймав.
У договорі про надання правничої допомоги клієнт та адвокат вправі визначити розмір винагороди адвоката за надання клієнту юридичних послуг на власний розсуд. Проте, ці витрати не повинні бути непомірним тягарем для іншого учасника справи, який не є стороною цього договору.
Колегія суддів зауважує, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
Врахувавши результати розгляду справи у суді апеляційної інстанції, а також те, що для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат враховуючи те, що суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність, колегія суддів дійшла висновку, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката у сумі 24744,18 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їх розміру, такі витрати не мають характеру необхідних та є неспіврозмірним із виконаною роботою з огляду на обсяг виконаної роботи під час апеляційного розгляду справи та незмінність правової позиції позивача у суді апеляційної інстанції.
З огляду на встановлені судом обставини у системному взаємозв'язку з правовими положеннями Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", оцінивши подані заявником докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості, необхідності та пропорційності, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, колегія суддів дійшла висновку, що до стягнення підлягають понесені позивачем судові витрати в сумі 12 372,09 грн, що відповідає принципам господарського судочинства, зокрема - забезпеченню дотримання балансу інтересів сторін.
Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає заяву Акціонерного товариства "Комерційний банк "ГЛОБУС" про стягнення витрат на правничу допомогу такою, що потребує часткового задоволення з відмовою в іншій частині.
Керуючись статтями 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Акціонерного товариства "Комерційний банк "ГЛОБУС" про ухвалення додаткового рішення у справі №916/4735/23 - задовольнити частково
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙСПЕЦТЕХНИКА" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "ГЛОБУС" судові витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 12 372,09 грн.
Доручити Господарському суду Одеської області видати наказ.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі статтями 286-289 ГПК України.
Повний текст додаткової постанови складено 06.06.2024.
Головуючий суддя: А.І. Ярош
Судді: Г.І. Діброва
Н.М. Принцевська