Справа № 502/785/24
07 червня 2024 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області
у складі:
головуючого судді Балан М. В.,
за участю секретаря судового засідання Урсул Г. К.,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до
Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області
про
встановлення факту належності та визнання права власності на спадкове майно
Позивач ОСОБА_1 звернулась до Кілійського районного суду Одеської області з позовом до Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про встановлення факту належності та визнання права власності на спадкове майно.
В обгрунтовання позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 , яка на день смерті проживала за адресою: АДРЕСА_1 .
За життя спадкодавець заповітів на своє майно не складала, спадкування відбувалось за законом.
Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, яке складалося з:
- земельної ділянки площею 2,83 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Кілійської міської ради Кілійського району Одеської області та житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який належав їй як власнику, оскільки вказаний житловий будинок відносився до типу колгоспного, що підтверджується Свідоцтвом про право особистої власності № 412 від 20.07.1983 року, оскільки станом на 16.04.1991 року ОСОБА_2 була зареєстрована і проживала за вказаною адресою, однак частки членів колгоспного двору визначені не були.
Після смерті ОСОБА_2 все належне їй майно успадкувала позивач, як спадкоємець першої черги, оскільки звернулась до приватного нотаріуса, але оформила право власності тільки на вищевказану земельну ділянку.
Тобто як спадкоємець за законом позивач прийняла всю спадщину після смерті ОСОБА_2 .
Відповідно до технічного паспорта на житловий будинок АДРЕСА_1 (на теперішній час АДРЕСА_1 ), вказаний будинок складається з: літ. «А» - житловий будинок (загальна площа 74,08 кв. метра, житлова площа 40,08 кв. метра), літ. «Б» - літня кухня, літ. «В» - сарай, літ. «Г» - сарай, літ. «Д» - сарай літ. «Е» - вбиральня, №1-6- надвірні споруди.
Жодного спору у позивача з будь-якою фізичною особою стосовно спадкового майна не має, оскільки вона є єдиним спадкоємець першої черги за законом і має право на оформлення спадщини після смерті матері.
В зв'язку з зазначеним позивач просить суд:
-встановити факт належності житлового будинку АДРЕСА_1 - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 як члену колгоспного двору;
-визнати право власності за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на житловий будинок АДРЕСА_1 , який складається з: літ. «А» - житловий будинок (загальна площа 74,08 кв. метра, житлова площа 40,08 кв. метра), літ. «Б» - літня кухня, літ. «В» - сарай, літ. «Г» - сарай, літ. «Д» - сарай літ. «Е» - вбиральня, №1-6- надвірні споруди, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з'явилась.
Представник позивача ОСОБА_3 в підготовче судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність та у відсутність позивача, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача - Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області в підготовче судове засідання не з'явився, надав заяву в якій просив суд розглянути справу за його відсутності, заявлені вимоги визнав у повному обсязі.
На підставі письмових заяв усіх учасників справи, суд за відсутності сторін ухвалює рішення про задоволення позову за наявності для того законних підстав в підготовчому судовому засіданні, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 200, 223, 247 ЦПК України.
Дослідивши позовну заяву, в процесі встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 20.01.1970 року м. Кілія Кілійського рай бюро ЗАГС Одеської області вбачається, що ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками записані ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , актовий запис № 17 від 20.01.1970 року.
Шлюб ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був зареєстрований 18.01.1992 року Кілійським райвідділом ЗАГС Одеської області, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюб серії НОМЕР_3 , актовий запис № 08 від 18.01.1992 року.
Відповідно до свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок № НОМЕР_4 від 20.07.1983 року, виданого Головою Кілійського міськвиконкому вбачається, що житловий будинок АДРЕСА_1 відносився до типу колгоспного двору, головою якого була - ОСОБА_2 .
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 29.10.2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Кілійського районного управління юстиції Одеської області вбачається, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 293.
21.04.2010 року ОСОБА_1 звернулась до Кілійської районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 26.12.2015 року, виданого приватним нотаріусом Кілійського районного нотаріального округу Одеської області за реєстровим № 1132, вбачається, що спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , є дочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з: земельної ділянки площею 2,83 гектарів, в тому числі: сільськогосподарські угіддя рілля 2,83 га, яку передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Кілійської міської ради Кілійський район Одеська область, зареєстрованої відділом Держземагентства у Кілійському районі Одеської області 31 березня 2015 року, належної спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю Р1 № 479407, виданого 30 жовтня 2001 року Кілійською міською радою на підставі рішення Кілійської міської ради Кілійський район Одеська область від 14 вересня 2001 року № 214 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №3476, кадастровий номер 5122310100:01:001:0611.
Відповідно до технічного паспорта на житловий будинок АДРЕСА_1 , вказаний будинок складається з: літ. «А» - житловий будинок (загальна площа 74,08 кв. метра, житлова площа 40,08 кв. метра), літ. «Б» - літня кухня, літ. «В» - сарай, літ. «Г» - сарай, літ. «Д» - сарай літ. «Е» - вбиральня, №1-6- надвірні споруди.
При розгляді і вирішенні справи судом враховано наступні положення законодавства:
У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.
У відповідності до п. 4 прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, даний Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Відповідно до ст. 120 ЦК УРСР (в ред. 1963 року, що діяла до 15.04.1991 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної власності.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 123 ЦК УРСР доля члена колгоспного двору в майні двору визначається при виході його зі складу двору без утворення нового двору (виділ). Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток всіх членів двору включаючи неповнолітніх та непрацездатних.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону Української РСР «Про власність» майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім'ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними. Норма, що передбачала можливість членів сім'ї та інших осіб, які спільно ведуть трудове господарство, мати у власності, зокрема, жилі будинки і господарські споруди, також містилася у ст. 8 Закону СРСР «Про власність в СРСР» 1990 року.
Відповідно до роз'яснення Міністерства юстиції України № 19-32/319 від 21.02.2005 року, у випадку смерті власника нерухомого майна, реєстрацію якого належним чином проведено не було і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення цього майна померлому та спадкоємцю повинно вирішуватись в судовому порядку. Як вказано в листі Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 23.03.2009 року № 12/5-126, по об'єктах нерухомого майна, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття Урядом України документу, яким встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним з документів є висновок про технічний стан будівлі, що складається бюро технічної інвентаризації.
Згідно п.5 ч. 2 ст. 293, ст. 315 ЦПК України, встановлення фактів, що мають юридичне значення віднесено до компетенції суду.
Виходячи з наведеного суд вважає обґрунтованими вимоги позивача, щодо встановлення факту належності житлового будинку АДРЕСА_1 - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 як члену колгоспного двору.
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Як вказано в ст. 1218 ЦК до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом ycієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до п.п. 4.15 п. 4 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за №282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу I цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Як зазначено в п.п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного Порядку за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи вищевикладене та відповідно до наданих суду доказів встановлено, що позивач не має можливості оформити право власності в нотаріальній конторі, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 81,207, 259, 263-265, 315, 354 ЦПК, ст. ст. 16, 1217, 1218, 1223, 1261,1233 ЦК України, суд -
Позов задовольнити у повному обсязі.
Встановити факт належності житлового будинку АДРЕСА_1 - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 як члену колгоспного двору.
Визнати право власності за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на житловий будинок АДРЕСА_1 , який складається з: літ. «А» - житловий будинок (загальна площа 74,08 кв. метра, житлова площа 40,08 кв. метра), літ. «Б» - літня кухня, літ. «В» - сарай, літ. «Г» - сарай, літ. «Д» - сарай літ. «Е» - вбиральня, №1-6- надвірні споруди, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Суддя Кілійського районного суду М. В. Балан