Дата документу 06.06.2024
Справа № 334/4215/22
Провадження № 2-во/334/87/24
06 червня 2024 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Козлової Н.Ю.,
при секретарі Александровій А.С.
розглянувши у судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про виправлення описки,
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22 листопада 2022 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання - задоволено повністю. Розірвано договір довічного утримання, укладений 03 грудня 2019 року між ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 та ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Корицьким Євгеном Давидовичем, зареєстрований в реєстрі за № 1019. Скасовано заборону відчуження нерухомого майна, зазначеного в договорі довічного утримання, а саме: квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у рівних долях на праві приватної власності, підстава обтяження - договір довічного утримання, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу 03.12.2019 року за реєстровим № 1019. Стягнуто з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 витрати по оплаті судового збору у розмірі 999 гривень 90 копійок.
31 травня 2024 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про виправлення описки допущеної у рішенні Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22.11.2022 року по справі № 334/4215/22, а саме зазначити вірно РНОКПП позивача НОМЕР_3 замість невірного НОМЕР_1 , по тексту рішення зазначити вірно прізвище нотаріуса «Корицького», замість невірного «Корецького», зазначити вірний реєстраційний номер договору 1018, замість невірного 1019. А також зазначити, щодо розірвання договору між ОСОБА_1 її чоловіком ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Сторони в судове засідання не з'явилися, однак їх неявка не перешкоджає розгляду питання щодо виправлення описки.
Вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи та заяву про виправлення описки, суд приходить до висновку про часткове задоволенні заяви, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Зі змісту вказаної норми випливає, що виправленню підлягають описки та арифметичні помилки, «допущені в рішенні». З буквального тлумачення норми видно, що мова йде про описки, допущені під час складання судового рішення. Тобто суб'єктом, який може припуститися помилки під час складання рішення, є виключно суд.
Описка це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудність.
Такого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 29 січня 2021 року у справі № 22-ц/354/11.
Описка як помилка в судовому рішенні визначається за такими ознаками: 1) це механічна помилка, якої припустився сам суд, а не учасник справи; 2) описка є мимовільною, випадковою помилкою суду, допущеною під час письмово-вербального викладення змісту рішення; 3) до описок не належать помилки, наявні в наданих суду документах (тобто допущені іншими учасниками справи, хоча вони і призводять, як наслідок, до неправильного цитування судом, однак не є описками в розумінні процесуального закону).
Для того щоб були наявні підстави для виправлення описки, помилка має відповідати таким критеріям:
- вона повинна бути механічною, тобто спричиненою випадковими огріхами під час друкування тексту судового рішення (неуважністю суду, автоматичним виправленням текстовим редактором тощо);
- таку технічну помилку має бути допущено під час складання тексту судового рішення самим судом;
- помилка повинна бути мимовільною та випадковою, а не обумовленою цитуванням документів, у яких було допущено помилки іншими учасниками судового процесу (позивачем, відповідачем, експертом тощо).
Арифметичні помилки - це помилки, пов'язані з розрахунками, які були зроблені судом під час прийняття рішення. Такими помилками, зокрема, можуть бути неправильний розрахунок суми позовних вимог, яка на думку суду, підлягає присудженню позивачу, або неправильний розрахунок розподілу судових витрат. Не є арифметичними помилками, а отже, і не може бути виправлене в порядку, передбаченому вказаною статтею, застосування неправильних методик підрахунку, застосування неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень. Суд може виправити лише ті арифметичні помилки, яких він сам припустився (постанова Верховного Суду від 07.05.2020 року в справі № 576/599/17-ц).
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
У постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року в справі № 300/765/15-ц (провадження № 61-7654св20) вказано, що судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.
Описки - це помилки, зумовлені правильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. У резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення.
Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Зазначена правова позиція висловлена також у постанові Верховного Суду від 06 серпня 2021 року у спразі № 2-3259/11 (провадження № 61-5640св21 ).
Судом встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя саме від 22 листопада 2022 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання - задоволено повністю. Розірвано договір довічного утримання, укладений 03 грудня 2019 року між ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 та ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Корицьким Євгеном Давидовичем, зареєстрований в реєстрі за № 1019. Скасовано заборону відчуження нерухомого майна, зазначеного в договорі довічного утримання, а саме: квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у рівних долях на праві приватної власності, підстава обтяження - договір довічного утримання, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу 03.12.2019 року за реєстровим № 1019. Стягнуто з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 витрати по оплаті судового збору у розмірі 999 гривень 90 копійок.
Так дійсно, у тексті рішення суду прізвище нотаріуса, який посвідчував договір довічного утримання (догляду) зазначено « ОСОБА_4 », замість вірного « ОСОБА_5 ». А також, невірно зазначено РНОКПП позивача НОМЕР_1 замість вірного НОМЕР_3 та невірно зазначений реєстраційний номер договору 1019, замість вірного 1018. Виходячи з викладеного дані описки необхідно виправити.
Що стосується вимоги про зазначення, щодо розірвання договору між ОСОБА_1 її чоловіком ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні даної вимоги виходячи з наступного.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем є ОСОБА_1 відповідачем є ОСОБА_2 , в прохальній частині позову позивач просить суд розірвати вказаний вище Договір довічного утримання (догляду) від 03 грудня 2019 року укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . В ході розгляду справи позовні вимоги позивачем не уточнювалися. Рішення суду прийнято з урахуванням позовних вимог викладених у позовній заяві.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудність.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 269 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про виправлення описки - задовольнити частково.
Виправити описку, допущену у рішенні Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22 листопада 2022 року по справі № 334/4215/22, вказавши вірно прізвище нотаріуса, який посвідчував договір довічного утримання (догляду) « ОСОБА_5 », замість невірного « ОСОБА_4 », зазначити вірно РНОКПП позивача - ОСОБА_1 НОМЕР_3 , замість невірного НОМЕР_1 та зазначити вірно реєстраційний номер договору 1018, замість невірного1019.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 06 червня 2024 року.
Суддя: Козлова Н. Ю.