1Справа № 335/8094/23 2/335/220/2024
20 травня 2024 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого - судді Воробйова А.В., за участю секретаря судового засідання Колесник Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжя в залі суду цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє від імені ОСОБА_3 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,
Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом доОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє від імені ОСОБА_3 про стягнення боргу кредитором спадкодавця.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_4 звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв”язку з чим підписав Заяву № б/н від 02.12.2019 року.
Відповідно до виявленого бажання, Позичальнику було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.
Для користування кредитним картковим рахунком Позичальник отримав кредитну картку номер (номери та строк дії отриманих кредитних карток зазначено у довідці про отримані картки).
У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 200000 грн., що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.
Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п. 2.1.1.2.5 Договору, на підставі яких Позичальник при укладанні Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.
Власник картрахунку зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, який відповідно до п. 1.1.1.44 Договору - короткостроковий кредит, який надається Банком Клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на його Рахунку в розмірі ліміту кредитування.
Пунктом 1.1.5.1. Договору передбачена можливість зміни та доповнення Тарифів та інших невід'ємних частин Договору, про що Банк повідомляє Клієнтів щодо внесених змін шляхом використання будь-якого з наступних каналів: розміщення інформації на офіційному сайті Банку www.ргіvatbank.uа; розміщення інформації у відділеннях Банку; смс повідомлення на фінансовий номер телефону Клієнта; повідомлення на електронну пошту Клієнта; інформування у Системі «Приват24» або «Приват24 для бізнесу»; ІVR-дзвінки; повідомлення через банкомати та термінали самообслуговування; месенджери (Теlegram, Viber та ін.), шляхом направлення листа поштою тощо;
У разі незгоди зі змінами «Умов та правил надання банківських послуг» або «Тарифів» клієнт має право надати Банку заяву про розірвання Договору виконавши умови п. 2.1.1.6.5 Договору.
АТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав Позичальнику можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Позичальник зобов'язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме згідно до п. 2.1.1.3.1. Договору погашення кредиту та процентів здійснюється наступними шляхами:
•договірним списанням - Клієнт доручає Банку здійснювати списання грошей з його рахунку, в тому числі за рахунок кредитного ліміту, в розмірі процентів, які підлягають сплаті за цим Договором, 1 числа календарного місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту, за умови наявності невикористаного кредитного ліміту та за відсутності прострочених зобов'язань Клієнта за цим Договором (здійснювати договірне списання);
•внесенням Клієнтом коштів у готівковій або безготівковій формі в розмірі Мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту.
Таким чином, у разі відсутності коштів на рахунках, Позичальник здійснює погашення кредиту та процентів внесенням грошів на кредитний рахунок у розмірі не менше мінімального обов'язковий платежу. Згідно до п. 2.1.1.3.2. Договору Мінімальний обов'язковий платіж - розмір боргових зобов'язань Позичальника, розрахованих в процентах від загальної заборгованості, які щомісяця повинен сплачувати Клієнт протягом строку кредиту.
П. 2.1.1.3.1 Договору в разі несплати Мінімального платежу до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, зобов'язання Клієнта вважаються простроченими.
Відповідно до п. 2.1.1.6.1. Договору сторони узгодили, що в разі затримання Клієнтом сплати частини кредиту та/або процентів, які підлягають сплаті в порядку, передбаченому п. 2.1.1.3.1. Договору, щонайменше на один календарний місяць, Банк має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, відсотки за фактичний строк його користування, в повному обсязі, виконати інші зобов'язання за Договором, в тому числі щодо сплати пені, в повному обсязі.
Згідно до п. 2.1.1.2.12. Сторони дійшли згоди, що в разі починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов'язань Клієнта з погашення кредиту, Клієнт зобов'язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 86,4% - для картки „Універсальна”; 84,0% - для картки „Універсальна голд”;
ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник, ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 28.11.2020 року.
Позивачем 10.07.2021 року була направлена претензія кредитора до Третьої запорізької державної нотаріальної контори, та 04.06.2021 року отримана відповідь, в якій зазначалось, що претензію кредитора переслано до приватного нотаріуса Буцикіної Л.О., за місцем заведення спадкової справи, та 23.07.2021 року отримана відповідь.
Спадкоємцями померлого позичальника є відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє від імені ОСОБА_3 .
03.05.2023 року до спадкоємців Позичальника було направлено лист-претензію, згідно яких позивач пред'явив свої вимоги, але ніякий дій не було виконано.
Станом на дату смерті заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором № б/н від 02.12.2019 року становить -114290.86 грн., яка складається з наступного: 114290.86 грн. - заборгованість за тілом кредиту, т.ч.: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 114290.86 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0.00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625; 0.00 грн. - нарахована пеня; 0.00 грн. - нараховано комісії.
На підставі вищевикладеного позивач просить стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє від імені ОСОБА_3 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за договором від 02.12.2019 року у розмірі 114290.86 грн. року, а також витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою суду від 04 вересня 2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі; справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 27.11.2023 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 21.02.2024 року витребувано у приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Буцикіної Л.О. копію спадкової справи після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
16.04.2024 року на адресу суду надійшов лист від приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Буцикіної Л.О., згідно якого остання повідомляє, що з 14.11.2022 року припинила нотаріальну діяльність по Запорізькому міському нотаріальному округу, свій архів передала до Державного нотаріального архіву м.Запоріжжя.
Ухвалою суду від 29.04.2024 року витребувано у Запорізького обласного державного нотаріального архіву належним чином завіреної копію спадкової справи №7/2021, заведену після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , передану на зберігання приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Буцикіною Л.О.
10.05.2024 року на адресу суду надійшла копія спадкової справи №7/2021, заведена 24.02.2021 року після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву, в якій позов підтримує повністю, просить справу розглянути в його відсутність та не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідачі в судове засідання повторно не з'явилися, повідомлялися судом про дату, час і місце судового розгляду справи в установленому законом порядку шляхом надсилання судових повісток на адресу відповідачів, причини неявки суду не повідомили, відзив на позов до суду не подали, із заявами про розгляд справи за їх відсутності до суду не зверталися.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, та належним чином повідомлена по час і місце розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення у справі «Пономарьов проти України»).
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідачів, які сповіщені про розгляд справи належним чином, від яких не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою представника позивача, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідачів.
За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів та ухвалює заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що позов про стягнення заборгованості за кредитом не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом
За змістом ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв”язку з чим підписав Заяву № б/н від 02.12.2019 року.
14.06.2018 року відбулась державна реєстрація та змінено повне та скорочене найменування Позивача з ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (скорочена назва - ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (скорочена назва - АТ КБ «ПРИВАТБАНК»), про що у додатках надаємо копії сторінок виписки та копії сторінок статуту АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Відповідно до виявленого бажання, позичальнику було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, яка додається до позову.
Для користування кредитним картковим рахунком позичальник отримав кредитну картку номер .
У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 200000 грн., що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.
Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п. 2.1.1.2.5 Договору, на підставі яких Позичальник при укладанні Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.
Власник картрахунку зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, який відповідно до п. 1.1.1.44 Договору - короткостроковий кредит, який надається Банком Клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на його Рахунку в розмірі ліміту кредитування.
Пунктом 1.1.5.1. Договору передбачена можливість зміни та доповнення Тарифів та інших невід'ємних частин Договору, про що Банк повідомляє Клієнтів щодо внесених змін шляхом використання будь-якого з наступних каналів: розміщення інформації на офіційному сайті Банку www.ргіvatbank.uа; розміщення інформації у відділеннях Банку; см повідомлення на фінансовий номер телефону Клієнта; повідомлення на електронну пошту Клієнта; інформування у Системі «Приват24» або «Приват24 для бізнесу»; ІVR-дзвінки; повідомлення через банкомати та термінали самообслуговування; месенджери (Теlegram, Viber та ін.), шляхом направлення листа поштою тощо;
У разі незгоди зі змінами «Умов та правил надання банківських послуг» або «Тарифів» клієнт має право надати Банку заяву про розірвання Договору виконавши умови п. 2.1.1.6.5 Договору.
АТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав Позичальнику можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Позичальник зобов'язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме згідно до п. 2.1.1.3.1. Договору погашення кредиту та процентів здійснюється наступними шляхами:
•договірним списанням - Клієнт доручає Банку здійснювати списання грошей з його рахунку, в тому числі за рахунок кредитного ліміту, в розмірі процентів, які підлягають сплаті за цим Договором, 1 числа календарного місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту, за умови наявності невикористаного кредитного ліміту та за відсутності прострочених зобов'язань Клієнта за цим Договором (здійснювати договірне списання);
•внесенням Клієнтом коштів у готівковій або безготівковій формі в розмірі Мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту.
Таким чином, у разі відсутності коштів на рахунках, Позичальник здійснює погашення кредиту та процентів внесенням грошів на кредитний рахунок у розмірі не менше мінімального обов'язковий платежу. Згідно до п. 2.1.1.3.2. Договору Мінімальний обов'язковий платіж - розмір боргових зобов'язань Позичальника, розрахованих в процентах від загальної заборгованості, які щомісяця повинен сплачувати Клієнт протягом строку кредиту.
П. 2.1.1.3.1 Договору в разі несплати Мінімального платежу до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, зобов'язання Клієнта вважаються простроченими.
Відповідно до п. 2.1.1.6.1. Договору сторони узгодили, що в разі затримання Клієнтом сплати частини кредиту та/або процентів, які підлягають сплаті в порядку, передбаченому п. 2.1.1.3.1. Договору, щонайменше на один календарний місяць, Банк має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, відсотки за фактичний строк його користування, в повному обсязі, виконати інші зобов'язання за Договором, в тому числі щодо сплати пені, в повному обсязі.
Згідно до п. 2.1.1.2.12. Сторони дійшли згоди, що в разі починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов'язань Клієнта з погашення кредиту, Клієнт зобов'язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 86,4% - для картки „Універсальна”; 84,0% - для картки „Універсальна голд”;
Згідно ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із статтею 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку станом на 27.11.2020 року заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором № б/н від 02.12.2019 року становить - 114290,86 грн., яка складається з наступного: 114290,86 грн. - заборгованість за тілом кредиту, т.ч.: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 114290.86 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0.00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625; 0,00 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн. - нараховано комісії.
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 28.11.2020 року Вознесенівським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис №1633, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідачі по справі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє від імені ОСОБА_3 , є спадкоємцями позичальника ОСОБА_4 .
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкоємцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу ( 6 місяців від дня відкриття спадщини), він не заявив про відмову від неї.
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.ст. 608, 1218, 1219 ЦК України у зв'язку зі смертю боржника припиняються лише ті зобов'язання, які нерозривно пов'язані з його особою і не можуть бути виконані іншою особою, у той час як у результаті спадкування до спадкоємця переходять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на час відкриття спадщини й не припинилися у наслідок його смерті.
За змістом зазначених норм, у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов'язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємців. Таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржників за зобов'язанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, що відповідає його частці у спадщині.
За змістом ч. 2 ст. 1282 ЦК України вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредиторами інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
Оскільки зі смертю позичальника зобов'язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред'явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України. Тобто, стаття 1281 ЦК України, яка визначає преклюзивні (присічні) строки пред'явлення таких вимог, застосовується і до кредитних зобов'язань.
Згідно з частиною першою статті 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.
Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги (частина друга статті 1281 ЦК України).
Сплив визначених статтею 1281 ЦК України строків пред'явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за основним і додатковим зобов'язаннями, а також припинення таких зобов'язань.
Відповідно до висновку Верховного Суду у постанові від 20.02.2019 року (справа № 755/7730/16-ц, провадження № 61-2935св18) при вирішенні даної категорії справ (правовідносини, що виникли між банком і боржником, який помер), суд повинен перш за все встановити чи пред'явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені ст. 1281 ЦК України.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року (справа № 522/407/15-ц) зазначає, що: «оскільки зі смертю боржника зобов'язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, то строки пред'явлення кредитором вимог до спадкоємців, а також порядок задоволення цим вимог регламентується статтями 1281 і 1282 ЦК України. Тобто, стаття 1281 ЦК України, яка визначає преклюзивні строки пред'явлення таких вимог, застосовується і до кредитних зобов'язань».
При цьому, згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року (справа № 522/407/15-ц) саме позивач повинен довести факт пред'явлення вимоги кредитодавцем до спадкоємця у межах строків, визначених ст. 1281 ЦК України.
Як вбачається з позовної заяви, позивач АТ КБ «ПриватБанк» просить стягнути з відповідачів заборгованість за договором від 02.12.2019 року, проте судом встановлено, що згідно матеріалів спадкової справи № 7/2021, заведеної після смерті ОСОБА_4 , претензія кредитора в порядку ст.1281 ЦК України пред'явлена АТ КБ «ПриватБанк» за договором від 27.02.2020 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 1281 ЦК України кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частиною другою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Виходячи з обставин справи та наданих позивачем доказів, суд вважає, що наявність правових підстав для стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором від 02.12.2019 року, укладеного між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 , позивач не довів, чим не виконав вимоги ст.ст.12, 81 ЦПК України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Отже, при розгляді справи встановлено, що позивач не довів факту пред'явлення вимоги кредитодавцем до спадкоємця у межах строків, визначених статтею 1281 ЦК України. Відтак, сплив визначених статтею 1281 ЦК України строків пред'явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за основним і додатковим зобов'язанням, а також припинення таких зобов'язань.
Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк у повному обсязі у зв'язку з необґрунтованістю.
На підставі ст. 141 ЦПК України суд не відшкодовує позивачу понесені ним судові витрати через те, що у задоволенні його позову було відмовлено у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 141, 263-265,280-282 ЦПК України, -
У задоволенні позову акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє від імені ОСОБА_3 про стягнення боргу кредитором спадкодавця - відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повний текст рішення складено 20 травня 2024 року.
Суддя А.В.Воробйов