06 червня 2024 року м. Ужгород№ 260/5405/23
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Закарпатській області до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
29 червня 2023 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернулося з позовом Головне управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, буд. 52, код ЄДРПОУ ВП 44106694) до Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), яким просить суд: "1. Прийняти позовну заяву до провадження суду; 2. Розглянути справу без участі позивача; 3. Винести судове рішення, яким стягнути із фізичної особи ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , має реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , податковий борг у розмірі 971139,24 грн по платежу 18010700 "Земельний податок з фізичних осіб".".
03 липня 2023 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, якою розгляд справи постановлено провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та (або) викликом учасників справи.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі № 260/5222/23.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 травня 2024 року поновлено провадження у справі.
Зазначену ухвалу надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу зазначену у позовній заяві, яка відповідає інформації з Єдиного державного демографічного реєстру, що міститься в матеріалах справи.
У відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення, яке повернулося на адресу суду, відповідачем ухвалу про відкриття провадження було отримано 15 травня 2024 року (а.с. 67).
Крім того, ухвалу про поновлено провадження у справі було надіслано представнику відповідача з використанням системи ЄСІТС та доставлено в його електронний кабінет 15 травня 2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 66).
У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав. Також такий відзив відсутній і на час ухвалення рішення суду.
Відтак, судом вжито достатніх необхідних законодавчо встановлених заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження та про можливість подання відповідачем відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали суду. Разом з тим, відповідачем відзиву на позовну заяву чи клопотань до суду не подано.
Відповідно до статі 162 частини 6 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно із статтею 262 частиною 5 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Зважаючи на вимоги статті 162 частини 6 КАС України, суд вважає, що розгляд справи може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказує, що за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 971139,24 грн по платежу 18010700 "Земельний податок з фізичних осіб". Вказаний борг відповідачем не сплачений.
03 червня 2024 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду від представника відповідача надійшла заява про розстрочення виконання рішення. В даній заяві представник просить суд розстрочити ОСОБА_1 сплату податкового боргу зі сплати земельного податку з фізичних осіб в сумі 97109,27 грн строком на 60 місяців зі сплатою щомісячно заборгованості в сумі не менше 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн. щомісячно. Дана заява аргументована тим, що за умови розстрочення виконання такого рішення, відповідач зможе розподілити надмірний фінансовий тягар від погашення податкового боргу та забезпечити його своєчасне виконання.
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані сторонами докази, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до статті 36 Податкового Кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до статті 16 пункту 16.1 підпункту 16.1.4 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
З матеріалів даної справи вбачається, що Головне управління ДПС у Закарпатській області просить стягнути з Фізичної особи ОСОБА_1 суму податкового боргу по платежу "Земельний податок з фізичних осіб" у розмірі 971139,24 грн. Підставою для виникнення вищевказаного податкового збору слугували податкові повідомлення-рішення:
№ 1006821-2403-0701 від 01 червня 2021 року зі сплати земельного податку з фізичних осіб за податковий період 2021 року у розмірі 97 109,27 грн (а.с. 8);
№ 1006822-2403-0701 від 01 червня 2021 року зі сплати земельного податку з фізичних осіб за податковий період 2021 року у розмірі 89 354,06 грн (а.с. 8);
№ 1006823-2403-0701 від 01 червня 2021 року зі сплати земельного податку з фізичних осіб за податковий період 2021 року у розмірі 97 098,03 грн (а.с. 9);
№ 1006824-2403-0701 від 01 червня 2021 року зі сплати земельного податку з фізичних осіб за податковий період 2021 року у розмірі 89 364,28 грн (а.с. 9);
№ 27231-2403-0701 від 01 березня 2021 року зі сплати земельного податку з фізичних осіб за податковий період 2020 року у розмірі 45 044,24 грн (а.с. 11);
№ 27230-2403-0701 від 01 березня 2021 року зі сплати земельного податку з фізичних осіб за податковий період 2020 року у розмірі 48 953,71 грн (а.с. 11);
№ 27232-2403-0701 від 01 березня 2021 року зі сплати земельного податку з фізичних осіб за податковий період 2020 року у розмірі 48 948,05 грн (а.с. 12);
№ 27233-2403-0701 від 01 березня 2021 року зі сплати земельного податку з фізичних осіб за податковий період 2020 року у розмірі 45 049,39 грн (а.с. 12);
№ 1562319-2408-0701 від 21 вересня 2022 року зі сплати земельного податку з фізичних осіб за податковий період 2022 року у розмірі 106 807,83 грн (а.с. 14);
№ 1562320-2408-0701 від 21 вересня 2022 року зі сплати земельного податку з фізичних осіб за податковий період 2022 року у розмірі 106 820,20 грн (а.с. 14);
№ 1562321-2408-0701 від 21 вересня 2022 року зі сплати земельного податку з фізичних осіб за податковий період 2022 року у розмірі 98 289,47 грн (а.с. 15);
№ 1562322-2408-0701 від 21 вересня 2022 року зі сплати земельного податку з фізичних осіб за податковий період 2022 року у розмірі 98 300,71 грн (а.с. 15);
Вказані податкові повідомлення - рішення направлені на адресу Відповідача засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та вручено 06 липня 2021 року, 17 березня 2021 року та 18 листопада 2022 року (а.с.а.с. 10, 13, 16).
Статтею 269 ПКУ передбачено, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Відповідно до статті 287 пункту 287.5 ПК України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення- рішення.
Відповідно до статті 266 пункту 266.10.1 ПК України податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами протягом - 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Вищевказані податкові повідомлення-рішення відповідачем оскаржувались в судовому порядку.
Як вбачається із КП "Діловодство спеціалізованого суду" рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року, що ухвалене в адміністративній справі № 260/5222/23 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС України у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року у адміністративній справі № 260/374/23 рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року у справі № 260/5222/23 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.
Вказана постанова набрала законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Відповідно до статті 57 пункту 57.3 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до статті 56 пунктів 56.1, 56.2, 56.12, 56.15, 56.18 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Якщо відповідно до цього Кодексу контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу. Скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою. З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Таким чином, вищевказані податкові повідомлення-рішення є узгодженими.
Відповідно до статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.156 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Статтею 14 пунктом 14.1 підпунктом 14.1.175 ПК України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно статті 59 пункту 59.1 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.153 даного Кодексу податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Судом встановлено, що в розумінні статті 58 пункту 58.3 ПК України, позивачем з метою погашення податкового боргу відповідачу було виставлено податкову вимогу № 0031356-1302-0701 від 02 вересня 2021 року, яка була направлена на адресу Відповідача засобами поштового зв'язку та отримана відповідачем 09 вересня 2021 року (а.с. 17).
Відповідно до статті 58 пункту 58.3 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
При цьому, з часу виставлення податкової вимоги податковий борг не переривався. Заперечень щодо суми податкового боргу або доказів його сплати відповідачем суду не надано.
Податковий борг відповідача підтверджений матеріалами справи, зокрема обліковою (інтегрованою) карткою платника податків та розрахунком податкового боргу (а.с.а.с. 6, 18-22).
Згідно зі статтею 95 пунктом 95.2 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до статті 20 пункту 20.1 підпункту 20.1.19 ПК України, контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до статті 20 пункту 20.1 підпункту 20.1.34 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до статті 102 пункту 102.4 ПК України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Відповідно до статті 87 пункту 87.11 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Станом на час розгляду даної справи у суду відсутні докази сплати відповідачем податкового боргу.
За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними і допустимими доказами, відповідачем не спростовані (відзиву на позов відповідач суду не надав) та підлягають задоволенню повністю.
Щодо питання про розстрочення виконання рішення суду, слід зазначити таке.
Відповідно до статті 246 частини 6 КАС України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про порядок і строк виконання рішення; надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення.
У разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні (стаття 372 частина 1 КАС України).
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Положеннями статті 378 частини 4 КАС України визначено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
У постанові від 12 червня 2019 року у справі № 800/203/17, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що підставою для застосування правил статті 378 КАС України є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, а для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин. Отже, підставою для відстрочення виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Відтак, всі ці обставини мають бути доведеними та підтвердженими документально.
Суд враховує, що відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення застосовується з метою зменшення надмірного тягаря на боржника, якщо такий тягар може призвести до виникнення ситуації, за якої виконання судового рішення стане взагалі неможливим.
Представник відповідача подав до суду заяву про розстрочення виконання рішення, оскільки сума боргу є великою та такою, що не може бути погашена через важкий фінансовий стан та мінімальні доходи відповідача. Зокрема, відповідно до податкових декларацій платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за 2022 рік та за перший квартал 2024 рік, обсяг доходу за звітні періоди становлять відповідно 24000 грн та 0 грн (а.с.а.с. 72-75).
Суд вважає, що заявником доведено наявність обставин, що суттєво ускладнюють або унеможливлюють виконання судового рішення.
При цьому, суд враховує, що боржник не ухиляється та не уникає виконання судового рішення, а шукає способи погашення заборгованості, що в свою чергу є виявом добросовісності намірів заявника по виконанню зобов'язань щодо сплати боргу.
Відтак, наведені відповідачем обставини, які свідчать про його скрутне фінансове становище, об'єктивно впливають на можливість виконання судового рішення, істотно ускладнюють його виконання.
Згідно положень статті 378 частини 5 КАС України відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання представника позивача про розстрочення виконання цього рішення суду.
Керуючись статтями 242-246, 378 КАС України, суд, -
Позов Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, буд. 52, код ЄДРПОУ ВП 44106694) до Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути із Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) податковий борг у розмірі 971139,24 (дев'ятсот сімдесят одна тисяча сто тридцять дев'ять гривень, 24 копійок) грн.
Розстрочити Фізичній особі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) виконання рішення від 06 червня 2024 року, що ухвалене у справі № 260/5405/23 строком на дванадцять місяців зі сплатою суми податкового боргу рівними частинами (платежами), починаючи з першого числа місяця наступного після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяС.Є. Гаврилко