14 травня 2024 рокуСправа №160/6548/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфанової О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України в якій позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції вислугу років за період служби в Державній кримінально-виконавчій службі України з 16 червня 2011 року по 28 лютого 2023 року;
зобов'язати Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції вислугу років за період служби в Державній кримінально-виконавчій службі України з 16 червня 2011 року по 28 лютого 2023 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що в період з 16 червня 2011 року по 28 лютого 2023 року проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України. Відповідач листом від 28.02.2024 відмовило у зарахуванні позивачу стажу служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби України до стажу служби в органах Національної поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, з тих підстав що нормами статті 78 Закону України "Про Національну поліцію" не передбачено зарахування такої служби до стажу служби в поліції.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначає, що в Законі України "Про Національну поліцію" відсутня норма, яка передбачає зарахування до стажу служби в поліції стаж служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що з 16 червня 2011 року по 28 лютого 2023 року позивач проходив на службі в Державній кримінально-виконавчій службі України на різних посадах. Вказане підтверджується записами в трудовій книжці та послужному списку.
28 березня 2023 року позивач прийнятий на службу до Національної поліції України за конкурсом на посаду оперуповноваженого 1-го відділу (боротьби з організованими групами та злочинними організаціями) управління стратегічних розслідувань у Запорізькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.
Вказане підтверджується наказом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України № 171 о/с від 27.03.2023.
Згідно наказу Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України № 184/к від 21.02.2023 вислуга років ОСОБА_1 на дату звільнення 28.02.2023 року в календарному обчисленні становить 11 (одинадцять) років 08 (вісім) місяців і 12 (дванадцять) днів, у пільговому обчисленні 15 (п'ятнадцять) років 07 (сім) місяць 06 (шість) днів.
04 березня 2024 року з листа № 3432-2024 Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 28.02.2024 року позивачу стало відомо, що ОСОБА_1 встановлено стаж служби в поліції, який надає право на встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткової відпустки, станом на 28.02.2024 року - 00 років 11 місяців 01 день, до якого не зараховано період служби в Державній кримінально-виконавчій службі України з 16.06.2011 року по 28.02.2023 рік.
Відповідно до положень статті 19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII) визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Відповідно до частин першої, другої статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Приписами статті 78 Закону № 580-VIII передбачено, що стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 78 Закону №580-VIII до стажу служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу.
Відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Кримінально-виконавчого кодексу України від 11 липня 2003 року №1129-IV до законодавчого врегулювання питань проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань та його соціального захисту на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи поширюються дія статей 22 і 23 Закону України «Про міліцію», а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ.
При цьому, частина п'ята статті 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" від 23 червня 2005 року №2713-IV передбачає, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
Системний аналіз вище наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що фактично законодавець поширив дію усіх норм, які врегульовують порядок і умови проходження служби працівниками органів внутрішніх справ, а в подальшому - поліцейськими, на працівників кримінально-виконавчої служби.
Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначені Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV.
Згідно з преамбулою зазначеного Статуту його дія поширюється на осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України та податкової міліції, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Крім того, частиною першою статті 6 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" закріплено, що Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.
Тобто, всі обов'язки, обмеження служби в органах внутрішніх справ та поліції, її специфічні умови, порядок та підстави дисциплінарної відповідальності визнані законодавцем є тотожними умовам проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань.
Таким чином, на позивача, як на працівника кримінально-виконавчої служби, під час проходження ними служби в період з 16 червня 2011 року по 28 лютого 2023 року розповсюджувалася дія нормативно-правових актів органів внутрішніх справ України, а в подальшому - поліції, в тому числі й дія статей 22, 23 Закону України "Про міліцію" та відповідні норми Закону України "Про Національну поліцію", Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114, Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України.
Врахувавши тотожність правового статусу служби в органах внутрішніх справ і служби в установі виконання покарань, суд дійшов висновку, що стаж служби позивача в Державній кримінально-виконавчій службі України підлягає зарахуванню до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.10.2022 №160/11127/20.
Проте, відповідач листом від 28.02.2024 фактично відмовило у зарахуванні позивачу періоду служби з 16 червня 2011 року по 28 лютого 2023 року в органах Державної кримінально-виконавчої служби України до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки.
Такі дії відповідача не відповідають критеріям правомірності, визначених в ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у зарахуванні позивачу періоду служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби України з 16 червня 2011 року по 28 лютого 2023 року до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, та зобов'язати відповідача зарахувати ОСОБА_1 період служби з 16 червня 2011 року по 28 лютого 2023 року в органах Державної кримінально-виконавчої служби України до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відтак, суд повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.139 КАС України стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. ст.243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву задовольнити.
Визнати протиправними дії Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 періоду служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби України з 16 червня 2011 року по 28 лютого 2023 року до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Зобов'язати Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України зарахувати ОСОБА_1 період служби з 16 червня 2011 року по 28 лютого 2023 року в органах Державної кримінально-виконавчої служби України до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Єфанова