03 червня 2024 рокуСправа №160/8004/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/8004/24 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83, код ЄДРПОУ: 20987385), відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ: 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
28 березня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 (далі - позивач) до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яка надійшла в підсистемі «Електронний Суд», в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеської області №046850010396 від 27.02.2024 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровський області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 05.04.1994 по 29.12.1999 згідно записів №13-14 трудової книжки НОМЕР_2 від 31.07.1981 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.02.2024 року про призначення пенсії за віком відповідно до вимог ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV, з урахуванням висновків суду в даній справі.
Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність рішення відповідача-1 про відмову в призначенні пенсії позивачу, оскільки протиправно не зараховано період трудової діяльності відповідно до трудової книжки через недоліки його оформлення.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/8004/24 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/8004/24. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
11 квітня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив, який надійшов від представника відповідача-1 в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач-1 проти позову заперечує в повному обсязі та зазначає, що спірний запис в трудовій книжці позивача зроблено з порушенням вимог до його здійснення.
29 квітня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив, який надійшов від представника відповідача-2 в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач-2 проти позову заперечує в повному обсязі з підстав, тотожних доводам відповідача-1. Разом з відзивом надано окремі матеріали пенсійної справи позивача.
Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
В трудовій книжці позивача від 31.07.1981 року НОМЕР_2 в наявності наступні записи:
13) 05.04.1994 року - прийнята на посаду товарознавця;
14) 29.12.1999 року - звільнена за власним бажанням згідно ст. 38 Кодексу законів про працю України.
В записі №14 в наявності наведення в першій цифрі року звільнення (з цифри 2 на цифру 1). Також проставлена печатка, якою засвідчено запис, містить згадку про УРСР.
19.02.2024 року позивач звернулась із заявою про призначення пенсії за віком до територіального органу Пенсійного фонду України.
Рішенням відповідача-1 від 27.02.2024 року №046850010396 позивачу відмовлено в призначенні пенсії, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу - 29 років. В обґрунтування рішення вказано, що вік заявника 61 років 7 місяців (при необхідних 60 роках), страховий стаж 28 років 11 місяців 15 дні (при необхідних 29 роках). До страхового стажу не зараховано період роботи з 05.04.1994 року по 29.12.1999 року згідно трудової книжки від 31.07.1981 року НОМЕР_2 , оскільки дата звільнення містить необумовлене виправлення, запис про звільнення засвідчений печаткою УРСР року згідно трудової книжки, оскільки дата наказу на прийняття містить виправлення, що не завірено належним чином.
Не погодившись з рішенням відповідача-1 про відмову у призначенні пенсії, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27.04.1993 року №301 (далі - Постанова №301) відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Відповідно до п. 1 Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок», затвердженої Наказом Міністерство праці України, Міністерство юстиції України, Міністерство соціального захисту населення України від 29.07.1993 №57 (далі - Інструкція №57) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Згідно п. 2.2. Інструкції №57 заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем "кваліфікований робітник", "молодший спеціаліст", "бакалавр", "спеціаліст" та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування.
До трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження.
Пунктом 2.11. Інструкції передбачено, що відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.
В свою чергу за п. 2.12. Інструкції після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
Відповідно до п. 2.13. Інструкції зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім'я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім'я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів.
Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім'я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.
Основним правовим питанням в цій справі є правові наслідки відсутності на першій сторінці трудової книжки позивача печатки підприємства. З цього приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до Постанови №301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для власника трудової книжки, а отже, й не може впливати на її особисті права
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 12.09.2022 року по справі №569/16691/16-а.
Однією з підстав для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Відповідачем не враховано, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 19.12.2019 року по справі №307/541/17.
Суд констатує формальний характер зауважень відповідача до запису трудової книжки позивача. Так, наведення у відповідному записі є явно незначним та не допускає жодної двозначності при тлумаченні змісту такого запису. Зокрема, рік 2999 не настав, а тому не може існувати розумного сумніву щодо року здійснення відповідного запису. Також в наявності і дата наказу про звільнення (1999 рік).
В цій справі позивач не є та не може бути відповідальною особою за формальні недоліки в оформленні її трудової книжки, допущені посадовою особою роботодавця при заведенні трудової книжки.
Отже, спірний період роботи позивача безпідставно не зараховано до її страхового стажу.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача-2 повторно розглянути заяву позивача суд зазначає, що цей орган не розглядав заяву первинно, а тому його не можливо зобов'язати розглянути таку заяву повторно. Відповідно, суд відмовляє у задоволенні цієї вимоги до відповідача-2, однак з метою ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати вчинити такі дії відповідача-1.
Щодо дискреційних повноважень відповідача-1 суд зазначає, що рішенням суду відповідача-1 зобов'язується лише повторно розглянути заяву позивача, в свою чергу відповідач-1 вже здійснив власну правову оцінку наявності підстав для зарахування до страхового стажу позивача спірного періоду, що визнана судом необґрунтованою, в зв'язку з чим у відповідача-1 не існує іншого правомірного варіанту поведінки, окрім як зарахування такого стажу, а тому втручання в дискреційні повноваження відсутнє.
За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат.
При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 968,96 грн, що підтверджується квитанцією від 28.03.2024 року. Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений судовий збір за подання позову підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 як суб'єкта владних повноважень, протиправність рішення якого встановлена в ході судового розгляду.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83, код ЄДРПОУ: 20987385), відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ: 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 27.02.2024 року №046850010396 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 05.04.1994 року по 29.12.1999 року, згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 від 31.07.1981 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 19.02.2024 року, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні, та прийняти рішення згідно з вимогами законодавства.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83, код ЄДРПОУ: 20987385) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 968,96 гривень (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко