Житомирський апеляційний суд
Справа №292/149/24 Головуючий у 1-й інст. Лотуга В. Ф.
Номер провадження №33/4805/518/24
Категорія ст.130 ч.1 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.
05 червня 2024 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Червоноармійського районного суду Житомирської області від 13 лютого 2024 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
Постановою судді Червоноармійського районного суду Житомирської області від 13 лютого 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, 13 січня 2024 року о 00 год. 06 хв., на 191 км. а/д М-06 Київ-Чоп поблизу с.Новини Житомирського району Житомирської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Nissan Rouge, державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9 «а» ПДР. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку за допомогою приладу Drager Alcotest 6810 ARBL-0956, тест №4900, результат - 1,28 ‰.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови, однобічне та неповне з'ясування судом обставин справи. На його думку, працівниками поліції не задокументовано належними та допустимими доказами факту порушення ним Правил дорожнього руху, які б, відповідно до Закону України «Про національну поліцію», давали право здійснити законну зупинку його транспортного засобу. Тому, вважає, що транспортний засіб під його керуванням зупинений незаконно, що в подальшому призвело до незаконного складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та порушення його прав. Також, зазначив про відсутність в матеріалах справи сертифікату якості та свідоцтва про повірку робочого засобу і вимірювальної техніки на прилад «Drager Alcotest 6810» ARBL-0956, за допомогою якого проводився його огляд на стан сп'яніння, про не повідомлення його поліцейським про здійснення відеофіксації та не зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення назви, моделі та серійного номеру пристрою, який застосовувався для відеозйомки, номеру та серії диску. Вказав, що відповідні відеофайли не було підписано ЕЦП особи, яка здійснювала запис (відео) чи особи, яка робила їх копію, а тому вважає, що надані до суду поліцейськими відео є неналежними доказами порушення ним ПДР. Окрім того, послався на положення ч.3 ст.62 Конституції України та на практику ЄСПЛ.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП.
За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, або у закладах охорони здоров'я.
Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст.251 КУпАП.
Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за порушення ним п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, а зміст постанови відповідає вимогам статей 283, 284 КУпАП.
Як встановив суддя місцевого суду, наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серія ААД №424698 від 13.01.2024, відповідно до якого ОСОБА_1 13.01.2024 о 00 год. 06 хв., на 191 км. а/д М-06 Київ-Чоп поблизу с.Новини Житомирського району Житомирської області, керував транспортним засобом Nissan Rouge, державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9 а ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку за допомогою приладу Drager Alcotest 6810 ARBL-0956, тест №4900, результат - 1,28 ‰ (а.с.1); роздруківкою приладу Drager Alcotest 6810 з результатом - 1,28 ‰ (а.с.2); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до Пулинської ЦРЛ (а.с.3); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних приладів, згідно яких результат дослідження 1,28 ‰ (а.с.4); рапортом старшого лейтенанта поліції поліцейського взводу №1 роти №1 БУПП в Житомирській області ДПП Пилипчука М. (а.с.5); відеозаписом обставин події (а.с.6).
Протокол про адміністративне правопорушення, акт огляду та роздруківка з результатами тестування спеціальним засобом «Drager Alcotest 6810» підписані ОСОБА_1 без будь-яких зауважень.
Суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Доводи апеляційної скарги відносно того, що дії працівників поліції під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення були незаконними, спростовується наявним в матеріалах справи відеозаписом з нагрудної камери працівника патрульної поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 пройшов огляд з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, результат якого показав - 1,28 проміле алкоголю в крові, тобто, перевищення допустимої норми. З даним результатом ОСОБА_1 безумовно погодився. При цьому зупинка автомобіля, яким керував ОСОБА_1 , відповідала вимогам ст.35 Закону України «Про національну поліцію» і йому було роз'яснено причину зупинки. Незгода з діями працівників поліції стосовно зупинки автомобіля не звільняла ОСОБА_1 від обов'язку пройти огляд на стан сп'яніння відповідно до п.2.5 ПДР, оскільки у водія були виявлені ознаки сп'яніння.
Порушень вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015, та ст.266 КУпАП, які б могли бути підставою для визнання недійсним огляду на стан сп'яніння працівниками поліції не допущено.
Протокол про адміністративне правопорушення складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395.
Відповідно до ст.7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.
Наданий до матеріалів справи носій інформації (оптичний диск) є оригіналом електронного документу, який не потребує додаткового засвідчення електронним підписом. Також, підписання відеофайлів не передбачено Законом України "Про Національну поліцію" та ст.266 КУпАП, а тому суд дійшов правильного висновку про те, що наявний у справі диск з відеозаписом є належним та допустимим доказом, який відповідає вимогам ст.251 КУпАП.
Інші доводи апеляційної скарги були предметом дослідження в суді першої інстанції і не спростовують винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінуємого йому правопорушення за встановлених судом обставин. Таким доводам суд надав правильну та неупереджену оцінку, яка обґрунтовано викладена у мотивувальній частині судового рішення та не потребує додаткового правового аналізу.
При розгляді даної справи суддя місцевого суду правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Червоноармійського районного суду Житомирської області від 13 лютого 2024 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Галацевич