печерський районний суд міста києва
Справа № 757/38454/23-к
пр. 1-кс-8280/24
27 травня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю особи, яка звернулась зі скаргою до суду - ОСОБА_3 , прокурора: ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві в режимі відеоконференції судове провадження за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань заяву (повідомлення) про кримінальне правопорушення від 24.07.2023,-
30.08.2023 до провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшла вказана скарга, у порядку ст. 303 КПК України, на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань заяву (повідомлення) про кримінальне правопорушення від 24.07.2023.
02.10.2023 в судовому засіданні ОСОБА_3 заявив відвід слідчому судді, оскільки суддя ОСОБА_1 відмовила в задоволенні клопотання про витребування заяви про кримінальне правопорушення з Офісу Генерального прокурора.
16.10.2023 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_5 у задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчому судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 від розгляду справи № 757/38454/23-к - відмовлено.
26.01.2024 в судовому засіданні ОСОБА_3 повторно заявив відвід слідчому судді, оскільки суддя ОСОБА_1 відмовила в задоволенні клопотання про витребування заяви про кримінальне правопорушення з Офісу Генерального прокурора.
16.10.2023 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6 в задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 про самовідвід від розгляду провадження № 757/38454/23-к за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за заявою про вчинення кримінального правопорушення - відмовлено.
18.04.2024 ухвалою слідчого судді в судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 про залучення безоплатного адвоката в рамках вказаної скарги - задоволено.
Забезпечено захист прав ОСОБА_3 , доручивши Регіональному центру з надання безоплатної вторинної допомоги у м. Києві призначити йому захисника з числа адвокатів центру для надання йому правової допомоги у розгляді кримінального провадження за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань заяву (повідомлення) про кримінальне правопорушення від 24.07.2023.
14.05.2024 на адресу суду надійшов лист Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правової допомоги, з якого вбачається, що Північним міжрегіональним центром з надання безоплатної правничої допомоги розглянуто ухвалу у справі № 757/38454/23-к від 13.05.2024 щодо залучення захисника ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань заяву (повідомлення) про кримінальне правопорушення від 24.07.2023 та в межах компетенції повідомляється наступне.
Стаття 59 Конституції України гарантує право кожного на професійну правничу допомогу.
У випадках передбачених законом, така допомога надається безоплатно.
Порядок реалізації державної гарантії на правничу допомогу визначений приписами Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» (далі - Закон), яка безпосередньо полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя. Перелік суб?єктів права на безоплатну вторинну правничу допомогу (далі - БВПД), яка включає в себе такі види правничих послуг: захист; здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру, визначено статтею 14 зазначеного Закону.
Призначення адвоката особам, у кримінальних провадженнях стосовно яких відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) залучається захисник для здійснення захисту за призначенням, або проведення окремої процесуальної дії, здійснюється на підставі отримання відповідного процесуального рішення слідчого, дізнавача, прокурора, слідчого судді чи суду.
Порядок залучення захисника для здійснення захисту за призначенням на підставі процесуального рішення органу досудового слідства чи суду визначено статтею 49 КПК України. Так, відповідно до частини першої цієї статті, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов?язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо:
1) відповідно до вимог статті 52 КПК України участь захисника с обов?язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника;
2) підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об?єктивних причин не може його залучити самостійно;
3) слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника, а підозрюваний, обвинувачений не залучив його.
Захисник може бути залучений слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом в інших випадках, передбачених законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги. У випадках, передбачених вказаною статтею, слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий суддя та суд постановляє ухвалу, якою доручає відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правничої допомоги, призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у зазначені у постанові (ухвалі) час і місце для участі у кримінальному провадженні.
3 вищезазначеного випливає, що в рамках статті 49 КПК України Північний МРЦ виконує постанову/ухвалу та залучає захисника для здійснення захисту за призначенням щодо осіб, які мають відповідний процесуальний статус, а саме підозрюваного чи обвинуваченого. Інших випадків залучення захисника за призначенням для особи без визначення відповідного процесуального статусу не передбачено КПК України.
Враховуючи зазначене вище, без отримання особою відповідного процесуального статусу (затриманого, підозрюваного, обвинуваченого) у кримінальному провадженні, залучення адвоката для представництва її інтересів (а не здійснення захисту) може відбуватися в порядку, визначеному статтею 18 Закону, тобто через безпосереднє звернення особи до бюро правничої допомоги за отриманням правничих послуг.
З матеріалів скарги вбачається, що 24.07.2023 ОСОБА_3 направив повідомленням про вчинення кримінального правопорушення до Офісу Генерального прокурора.
Оскільки заявник відомостей, що дані заяви (повідомлення) від 24.07.2023 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань не отримав, бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, щодо цього факту оскаржено до Печерського районного суду м. Києва.
Особа, яка звернулась зі скаргою до суду - ОСОБА_3 , в судовому засіданні в режимі відеоконцеренції відмовився надавати пояснення з приводу доводів викладених у скарзі.
Прокурор - ОСОБА_4 в судовому засіданні щодо заявлених вимог заперечував, зазначивши, що до Офісу Генерального прокурора надійшла заява ОСОБА_3 від 24.07.2023 щодо можливого вчинення кримінальних правопорушень окремими суддями судів Львівської області та Верховного Суду, а також з інших питань.
Відповідно до вимог ст. 218 КПК України та п.п. 3.6, 3.7. указаної Інструкції, а також ураховуючи принцип територіальності, зазначена вище заява для розгляду 07.08.2023 скерована до Львівської обласної та Київської міської прокуратур, про що повідомлено автора заяви N? 31/5-64649ВИХ-23 (копія листа додається).
Таким чином, уповноваженими особами Офісу Генерального прокурора в розумінні вищевказаних вимог не вчинено бездіяльності або ж прийняття остаточного рішення, які б полягали у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 від 24.07.2023.
Відповідь, надана за результатами розгляду указаної заяви Офісом Генерального прокурора, не є самостійним предметом оскарження, оскільки не містить рішення по суті вимог заявника, прийнятого в порядку ст. 214 КПК України.
Дії Офісу Генерального прокурора щодо направлення вищевказаної заяви до Львівської обласної та Київської міської прокуратур відповідають вимогам чинного законодавства.
Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму ВСУ «Про незалежність судової влади» втручанням у діяльність судових органів слід розуміти вплив на суддю у будь-якій формі (прохання, вимога, вказівка, погроза, підкуп, насильство, критика судді в засобах масової інформації до вирішення справи у зв?язку з її розглядом тощо) з боку будь-якої особи з метою схилити його до вчинення чи не вчинення певних процесуальних дій або ухвалення первного судового рішення. При цьому не має значення, за допомогою яких засобів, на якій стадії процесу та в діяльність суду якої інстанції здійснюється втручання.
Незалежність і недоторканність суддів є невід?ємною ознакою правової держави та однією з фундаментальних засад демократичного суспільства. Як наголошується в Рекомендації № R (94) 12 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам щодо незалежності, ефективності та ролі суддів, незалежність судів є передумовою верховенства права та основоположною гарантією справедливого суду.
У зв?язку з цим, подання заяви ОСОБА_3 від 24.07.2023 щодо можливого вчинення кримінальних правопорушень окремими суддями судів Львівської області та Верховного Суду може свідчити про можливе втручання у діяльність таких судових органів.
Зважаючи на це, скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора щодо невнесення відомостей за заявою про вчинення кримінального правопорушення є безпідставною та не підлягає задоволенню.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Вивчивши скаргу, заслухавши пояснення особи, яка звернулась за скаргою, заперечення прокурора, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 214 КПК України бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і є предметом оскарження в порядку ст. 303 КПК України, полягає у невнесенні вказаними особами відповідних відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені ч. 5 ст. 214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.
Таким чином, виходячи зі змісту ст. 214 КПК України заява про кримінальне правопорушення повинна містити такі відомості.
При цьому, виходячи зі змісту ст. 214 КПК України, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наділені слідчий, дізнавач, прокурор.
Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 214 КПК України бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і є предметом оскарження в порядку ст. 303 КПК України, полягає у невнесенні вказаними особами відповідних відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені ч. 5 ст. 214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.
Таким чином, виходячи зі змісту ст. 214 КПК України заява про кримінальне правопорушення повинна містити такі відомості.
При цьому, виходячи зі змісту ст. 214 КПК України, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наділені слідчий, дізнавач, прокурор.
Крім того, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшов висновку в Узагальненні «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12.01.2017 за № 9-49/0/4-17 з приводу того, що КПК передбачає внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
Наказом Генерального прокурора України від 03.12.2012 № 125 затверджено Інструкцію «Про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах прокуратури України заяв, повідомлень про вчинені правопорушення».
Відповідно до п. 3.6 зазначеної інструкції, заяви, повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення, що віднесені до підслідності органів прокуратури та надійшли на розгляд прокуратур Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, спеціалізованих прокуратур на правах обласних, Генеральної прокуратури України, керівниками підрозділів апаратів направляються для організації досудового розслідування з дотриманням територіального принципу до прокуратури відповідного рівня.
Судовим розглядом встановлено, що вказана заява ОСОБА_3 відповідно до ст. 218 КПК України була скерована за належністю для організації розгляду в межах чинного законодавство до Львівської обласної та Київської міської прокуратури, про що також повідомлено автора звернення.
Таким чином, скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора щодо невнесення відомостей за його заявою про кримінальне правопорушення є безпідставною.
Дії уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора щодо направлення звернення до Львівської обласної та Київської міської прокуратури відповідають вимогам чинного законодавства.
Враховуючи вищевикладене, невнесення до ЄРДР відомостей про вчинення особою, вказаною у заяві про кримінальне правопорушення, відповідає вимогам діючого законодавства, а відтак, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення скарги.
Керуючись ст. ст.214, 303-309 КПК України, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань заяву (повідомлення) про кримінальне правопорушення від 24.07.2023 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1