Ухвала
Іменем України
04 червня 2024 року
м. Київ
справа № 757/44946/21
провадження № 61-3650ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 16 серпня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 лютого 2024 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дубаса Артура Михайловича, старшого державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Стужука Павла Петровича, заінтересована особа - ОСОБА_2 ,
У січня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою, в якій просила зобов'язати Оболонський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Оболонський РВДВС м. Києва ЦМУМЮ (м. Київ)) здійснити нарахування та перерахувати індексацію аліментів у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 стягувач - ОСОБА_1 , боржник - ОСОБА_2 , у ході виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 28 грудня 2018 року № 757/51223/18-ц, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітніх доньок, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 10 000,00 грн починаючи з 19 жовтня 2018 року і до досягнення дітьми повноліття; зобов'язати Оболонський РВДВС м. Києва ЦМУМЮ (м. Київ) запросити фахівця Департаменту рівня життя та моніторингу соціального розвитку Міністерства соціальної політики для надання роз'яснень щодо порядку розрахунку індексації аліментів, згідно чинного законодавства.
Свої вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, що розрахунок проведений Оболонським РВДВС м. Києва ЦМУМЮ (м. Київ) за період з жовтня 2019 року до квітня 2021 року здійснено з порушенням вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 в частині нарахування індексації аліментів, оскільки, на її думку, необхідно розраховувати проміжні коефіцієнти індексації, а саме необхідно множити коефіцієнти індексації, до тих пір поки їх добуток не перевищить 103 % (поріг індексації). Розрахунок коефіцієнтів індексації виконавчою службою проводиться один раз на рік, але наростаючим підсумком, починаючи з місяця в якому призначені аліменти. Метод наростаючого підсумку є порядком при якому здійснюється врахування у показниках звітного періоду показників попереднього. Якщо добуток проміжних коефіцієнтів індексації за відповідний місяць не перевищує 103 %, то застосовується коефіцієнт індексації попереднього місяця. Наростаючий підсумок не передбачає розрахунку окремо за кожний рік, відтак дії Оболонського РВДВС м. Києва ЦМУМЮ (м. Київ) суперечать законодавству України. Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила скаргу задовольнити.
Печерський районний суд м. Києва ухвалою від 16 серпня 2023 року в задоволенні скарги відмовив.
Київський апеляційний суд постановою від 01 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 16 серпня 2023 року - без змін.
12 березня 2024 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 16 серпня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 лютого 2024 року з пропуском строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Верховного Суду від 01 квітня 2024 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Печерського районного суду м. Києва від 16 серпня 2023 року та постанови Київського апеляційного суду від 01 лютого 2024 року. Касаційну скаргу залишено без руху та надано строк десять днів з дня вручення цієї ухвали, оскільки заявником в касаційній скарзі не зазначено інших учасників справи та їх місцезнаходження; не надано доказів надсилання копії касаційної скарги та копій доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 ЦПК України, і роз'яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду.
Ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2024 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення зазначених недоліків касаційної скарги десять днів з дня вручення цієї ухвали, і роз'яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду.
На виконання вимог вказаної ухвали до Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків, які заявником виконано.
В касаційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 16 серпня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 лютого 2024 року і ухвалити нове рішення, яким скаргу в частині вимог щодо нарахування та стягнення індексації аліментів з ОСОБА_2 . Оболонським РВДВС м. Києва в сумі 47 140,00 грн задовольнити.
Перевіривши доводи касаційної скарги, оскаржувані судові рішення, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі з огляду на таке.
За приписами частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судами встановлено, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 28 грудня 2018 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 10 000,00 грн, щомісяця, починаючи з 19 жовтня 2018 року до досягнення ними повноліття.
30 січня 2019 року та 26 лютого 2019 року ОСОБА_1 до Оболонського ВДВС у м. Києві було надано виконавчі листи, згідно з рішенням Печерського районного суду м. Києва від 28 грудня 2018 року.
31 січня 2019 року старшим державним виконавцем Оболонського РВДВС м. Києва Стужуком П. П. та 27 лютого 2019 року старшим державним виконавцем Оболонського РВДВС м. Києва Дубасом А. М. винесені постанови про відкриття виконавчих проваджень.
Починаючи з 28 вересня 2020 року, ОСОБА_1 подала шість заяв до Оболонського РВДВС м. Києва щодо проведення індексації аліментів з початку їх нарахування до закінчення їх стягнення, а саме - до досягнення дітьми повноліття та стягнення даної суми індексації з боржника ОСОБА_2 згідно зі статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження». До заяв були додані розрахунки суми індексації аліментів. Сума індексації аліментів склала 24 098,00 грн, сума компенсації за несвоєчасну сплату аліментів склала 4 169,72 грн.
09 червня 2021 року головним державним виконавцем Оболонського РВДВС м. Києва Дубасом А. М. був наданий розрахунок індексації аліментів. Сума індексації, згідно з даним розрахунком становить 869,48 грн. Фактичних перерахувань, як зазначає скаржниця, на її картковий рахунок не було здійснено.
У зв'язку з тим, що головний державний виконавець ОСОБА_5 звільнився з роботи 09 червня 2021 року, виконавче провадження передано старшому державному виконавцю Стужуку П. П. Проте, після відповідної заяви до державного виконавця Стужука П. П., ніяких дій стосовно нарахувань та перерахувань сум індексації аліментів не було здійснено.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Частиною першою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що індексація розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, проводиться, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, виконавцем у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Індексація розміру аліментів проводиться щороку, починаючи з другого року після визначення розміру аліментів. У разі самостійного надіслання стягувачем виконавчого документа безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю чи фізичній особі, зазначеним у частині першій статті 7 цього Закону, індексація розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, проводиться, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Згідно з частиною четвертою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті.
Ураховуючи наведене, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, встановивши, що індексація розміру аліментів, визначених у твердій грошовій сумі, проведена державним виконавцем відповідно вимог законодавства, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні скарги.
Висновки судів попередніх інстанцій відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судами застосовані правильно.
Наведені у скарзі доводи зводяться до незгоди заявника з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо встановлених обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами. В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.
Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З огляду на викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними, постановлені з додержанням норм права, підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 16 серпня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 лютого 2024 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дубаса Артура Михайловича, старшого державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Стужука Павла Петровича, заінтересована особа - ОСОБА_2 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді:А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
М. Ю. Тітов