Справа № 2-988/11 Головуючий у 1 інстанції: Ванівський Ю.М.
Провадження № 22-ц/811/992/24 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.
про відмову у відкритті апеляційного провадження
09 травня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Ніткевича А.В.,
суддів: Бойко С.М., Копняк С.М.,
перевіривши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Левик Соломії Андріївни на рішення Франківського районного суду м. Львова від 08 лютого 2012 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
встановив:
У липні 2009 року позивач АКІБ «УкрСиббанк» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , Панцерно- ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором.
Заочним рішення Франківського районного суду м. Львова від 20 квітня 2010 року позов задоволено, стягнуто солідарно з відповідачів на користь АКІБ «УкрСиббанк» заборгованість в сумі 473037,54 грн., вирішено питання судових витрат.
27.09.2010 Панцерно- ОСОБА_3 подала заяву про перегляд заочного рішення Франківського районного суду м. Львова від 20 квітня 2010 року (а.с. 107).
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 04.11.2010 заяву задоволено, заочне рішення Франківського районного суду м. Львова від 20.04.2010 скасовано, справу призначено до розгляду в загальному порядку.
Оскаржуваним рішенням Франківського районного суду м. Львова від 08 лютого 2012 року позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» задоволено.
Стягнуто солідарно з Панцерно- ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь ПАТ „УкрСиббанк" борг за Кредитним договором № 11389761000 від 02.09.2008р., що в гривневому еквіваленті складає 200 835,37 (Двісті тисяч вісімсот тридцять п'ять ) грн. 37 коп., з яких: 24 520,45 (Двадцять чотири тисячі п'ятсот двадцять )дол. США 45 цнт., що згідно курсу НБУ становить - 194 986,62 (Сто дев'яносто чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят шість) грн. 62 коп., пеня та штрафні санкції - 5 848,75 (П'ять тисяч вісімсот сорок вісім) грн. 75 коп.; борг за Кредитним договором № 11176194000 від 26.06.2007р., що в гривневому еквіваленті складає 170 397,98 (Сто сімдесят тисяч триста дев'яносто сім) грн. 98 коп., з яких: 20 668,58 (Двадцять тисяч шістсот шістдесят вісім ) дол. США 58 цнт., що згідно курсу НБУ становить - 164 356,55 (Сто шістдесят чотири тисячі триста п'ятдесят шість ) грн. 55 коп., пеня та штрафні санкції - 6 041,43 (Шість тисяч сорок одна) грн. 43 коп.; борг за Кредитним договором № 11038953000 від 13.09.2006р., що в гривневому еквіваленті складає 158 606,26 (Сто п'ятдесят вісім тисяч шістсот шість) грн. 26 коп. з яких: 19 491,28 (Дев'ятнадцять тисяч чотириста дев'яносто один )дол. США 28 цнт., що згідно курсу НБУ становить - 154 994,66 (Сто п'ятдесят чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто чотири ) грн. 66 коп., пеня та штрафні санкції-3 611,60 (Три тисячі шістсот одинадцять) грн. 60 коп., а всього стягнуто солідарно 529 839 ( п'ятсот двадцять дев'ть тисяч вісімсот тридцять дев'ять)грн. 61(шістдесіт одну) коп.
Стягнуто солідарно з Панцерно- ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь АТ „УкрСиббанк" судові витрати в сумі 1820,00 (Одна тисяча вісімсот двадцять) грн. 00 коп., а саме: державне мито в розмірі 1700,00 грн. та послуги за інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 120,00 грн.
18.07.2013 ТзОВ «Кей-Колект» подало заяву про заміну сторони виконавчого провадження.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 05.08.2013 заяву задоволено.
Замінено сторону - стягувача - ПАТ «Укрсиббанк» на ТзОВ «Кей-Колект» у виконавчому провадженні, яке відкрито постановою Франківського ВДВС Львівського МУЮ в Львівській області від 18.03.2013р. по виконавчому листі №2/1326/898/2012 про стягнення на користь ПАТ «Укрсиббанк» з Панцерно- ОСОБА_3 коштів у розмірі 531 659,61 грн.
12.05.2017 ТзОВ «Кей-Колект» подало зяву про видачу виконавчого документу та поновлення строку пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 26.06.2017 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строків пред'явлення виконавчого документа до виконання - відмовлено.
Рішення Франківського районного суду м. Львова від 08 лютого 2012 року оскаржила представник Панцерно- ОСОБА_3 - адвокат Левик С.А., сформувавши апеляційну скаргу в системі "Електронний суд" 28.03.2024, просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки про оскаржуване рішення дізналася під час ознайомлення з матеріалами справи 28.02.2024.
Ухвалою судді Львівського апеляційного суду від 01.04.2024 витребувано з Франківського районного суду м. Львова цивільну справу №2-988/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
15.04.2024 цивільна справа № 2-988/11 надійшла на адресу апеляційного суду.
Зважаючи на те, що суддя-доповідач Ніткевич А.В. та суддя Копняк С.М. з 22.04.2024 по 03.05.2024, а суддя Бойко С.М. з 25.04.2024 по 08.05.2024 перебували у відпустці, питання відкриття апеляційного провадження вирішується після закінчення відпустки суддів.
Перевіривши матеріали цивільної справи, суд вважає, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити враховуючи таке.
Згідно із нормами процесуального закону, подання апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має відбуватись з дотриманням певних умов.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково (ст. 352 ЦПК України).
Строк апеляційного оскарження визначений ст. 354 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
В свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 358 ЦПК України, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо, апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та обов'язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
З матеріалів справи беззаперечно встановлено, що така перебувала на розгляді у суді з 2009 року, при цьому, відповідачка Панцерно- ОСОБА_3 , користуючись процесуальними правами, протягом усього часу приймала активну участь у розгляді такої.
Зокрема, після подання заяви про скасування заочного рішення, представник ОСОБА_4 знайомився із матеріалами справи, після скасування заочного рішення та призначення справи до розгляду в загальному порядку на 14 год 30 хв 10 грудня 2010 року, Панцерно- ОСОБА_3 особисто розписалася про те, що повідомлена про розгляд справи (а.с. 113, 119).
10.12.2010, 01.02.2011 відповідачка Панцерно- ОСОБА_3 просила про відкладення розгляду справи (а.с. 121, 124).
Згідно із розписки відповідачка ОСОБА_1 , повідомлена про розгляд справи на 10 год 00 хв 21 березня 2011 року (а.с. 158).
01.02.2011 відповідачка ОСОБА_1 отримала додаткові вимоги про збільшення позовних вимог, а 21.03.2011 просила суд долучити до матеріалів справи її звернення до ПАТ «УкрСиббанк» (а.с. 159, 161-164).
05.06.2011 відповідачка ОСОБА_1 особисто приймала участь у судовому засіданні, про яке була повідомлена рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 166-168).
Про наступне судове засідання відповідачка була повідомлена під розписку (а.с. 169).
14.06.2011 Панцерно- ОСОБА_3 подала заяву до суду про оголошення перерви, у зв'язку з поданням позову до ПАТ «УкрСиббанк» про розірвання договорів (а.с. 170-173).
13.09.2011 відповідачка Панцерно- ОСОБА_3 просила суд про зупинення провадження у справі (а.с. 205).
У подальшому, 25.10.2011, 02.12.2011, 25.01.2012 та 07.02.2012 відповідачка просила про відкладення розгляду справи з різних підстав (а.с. 209, 215, 219, 226).
Рішення Франківського районного суду м. Львова від 08 лютого 2012 року супровідним листом від 09.02.2012 напрвлено на адресу Панцерно- ОСОБА_3 .
Враховуючи наведене, у суду наявні беззаперечні докази того, що відповідачка Панцерно- ОСОБА_3 , знала та була належним чином повідомленою про розгляд даної справи на 08.02.2012, ухвалене судом рішення напрвлено на адресу відповідачки 09.02.2012, однак апеляційну скаргу подано лише у березні 2024 року, без наведення будь яких пояснень у контексті пропуску 12 років після ухвалення оскаржуваного рішення.
Наведені обставини справи дають підстави для беззаперечно висновку про те, що Панцерно- ОСОБА_3 була належним чином повідомлена про розгляд даної справи у суді першої інстанції, однак апеляційну скаргу подала після спливу дванадцяти років з дня ухвалення оскаржуваного судового рішення, жодних доказів, які могли б сприйматися, як поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження, апелянт не наводить.
Іншими словами, подана заява про ознайомлення з матеріалами справи у лютому 2024 року, не може спростувати наведені вище обставини.
Так, згідно з ЗУ «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом.
Для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Рішення Франківського районного суду м. Львова від 08 лютого 2012 року оприлюднено на сайті ЄДРСР 02.10.2015.
В свою чергу, аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду є порушенням законних права та інтересів сторін і суперечить принципу правової визначеності та праву на справедливий суд, що закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (пункт 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України», заява № 32053/13).
Право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.
Крім цього, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Цивільним процесуальним кодексом України певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Дотримання строків є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
Відповідного висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 16 березня 2021 року (справа № 626/2450/14-ц).
Водночас особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно строків подання, форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо доведення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, що є проявом добросовісного користування процесуальними правами.
Разом з цим, достовірно знаючи про провадження у даній справі, скаржник не вжила усіх необхідних заходів до отримання повного тексту оскаржуваного рішення та вчасного подання апеляційної скарги.
Вказана процесуальна поведінка не демонструє добросовісність використання своїх процесуальних прав скаржником і готовність брати участь у справі на всіх етапах її розглядута свідчить про подання апеляційної скарги з суттєвим пропуском строку, передбаченого статтею 354 ЦПК України.
Частиною 1 ст. 44 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі
Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією із засад (принципипів) цивільного судочинства (ст. 2 ЦПК України).
Враховуючи наведене та те, що відповідачка ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про розгляд даної справи у суді першої інстанції, однак апеляційну скаргу подала після спливу дванадцяти років з дня складення повного тексту судового рішення, доказів поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження не навела, як і обставин непереборної сили, у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 352, 358, 370 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Левик Соломії Андріївни на рішення Франківського районного суду м. Львова від 08 лютого 2012 року.
Копію ухвали, апеляційну скаргу з доданими до скарги матеріалами надіслати апелянту.
Цивільну справу за Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості повернути до Франківського районного суду м. Львова.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її постановлення.
Головуючий: А.В. Ніткевич
Судді: С.М. Бойко
С.М. Копняк