Справа № 128/5224/23
Провадження № 22-ц/801/1154/2024
Категорія: 41
Головуючий у суді 1-ї інстанції Ганкіна І. А.
Доповідач:Оніщук В. В.
06 червня 2024 рокуСправа № 128/5224/23м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Оніщука В. В. (суддя-доповідач),
суддів: Медвецького С. К., Голоти Л. О.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Куйдана Олега Ігоровича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 18 березня 2024 року, ухвалене у складі судді Ганкіної І. А. у залі суду,
встановив:
Короткий зміст вимог
У грудні 2023 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22 січня 2022 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (https://creditkasa.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів та які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1030-3473.
Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» - зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Зазначений Кредитний договір, як вбачається із його змісту, разом із Правилами надання споживчих кредитів (надалі за текстом - «Правила») складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальник був попередньо ознайомлений; у відповідності до норм ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування» був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ "Про електронну комерцію". Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
На виконання зазначених вимог, позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор А129, для підписання Кредитного договору 1030-3473 від 22 січня 2022 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.
Відповідно до умов Кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту - 17 400,00 грн.; строк кредитування - 300 днів; заявлений строк* - 14 днів; знижена % ставка -2,00 % в день; стандартна % ставка - 3,00 % в день.
У порушення умов даного договору відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконала, у зв'язку з чим станом на 23 листопада 2023 року загальна сума заборгованості становить 124 236 грн, з яких 17 400 грн - заборгованість за кредитом, 106 836 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Посилаючись на викладене, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернувшись в суд із даним позовом, просило стягнути з ОСОБА_1 вказаний розмір заборгованості за кредитним договором та судові витрати зі сплати судового збору.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 18 березня 2024 року позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» загальну суму заборгованості за Кредитним договором №1030-3473 від 22 січня 2022 року в розмірі 124 236 грн, що складається з 17 400 гривень простроченої заборгованості за кредитом; 106 836 гривень простроченої заборгованості за нарахованими процентами, також стягнуто судовий збір у розмірі 2 147,20 грн.
Ухвалюючи таке рішення суд першої інстанції виходив із того, що як убачається з матеріалів справи, кредитор свої зобов'язання перед позичальником виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредитні кошти, однак позичальник взяті на себе за кредитним договором зобов'язання належним чином не виконала, що призвело до утворення заборгованості, яка підлягає стягненню.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись із таким рішенням, представник відповідачки подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Рух справи в суді апеляційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 18 квітня 2024 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Оніщук В. В., судді: Рибчинський В. П., Голота Л. О.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 19 квітня 2024 року справу витребувано із суду першої інстанції.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 23 квітня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі, надано строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 08 травня 2024 року суддю ОСОБА_2 замінено на суддю ОСОБА_3 .
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 09 травня 2024 року справу призначено до розгляду на 06 червня 2024 року в порядку письмового провадження.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції розглянув справу із порушенням вимог процесуального закону, не повідомивши ОСОБА_1 про розгляд справи належним чином, позбавивши її права на захист, що є обов'язковою підставою для скасування рішення суду.
Окрім того ОСОБА_1 кредит не оформлювала, кредитних коштів не отримувала, на підтвердження чого надала витяг з ЄРДР від 23 січня 2022 року, де зазначено, що 22 січня 2022 року до ВП №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області надійшла заява ОСОБА_1 , яка просить прийняти міри до невідомої особи, яка близько 12:00 години 22 січня 2022 року шахрайським шляхом, зловживаючи довірою, скориставшись номером заявниці, заволоділа кредитними коштами заявниці, чим завдала матеріальної шкоди.
Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу
Від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
22 січня 2022 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1030-3473 (а. с. 9-11), відповідно до умов якого відповідачка на умовах строковості, зворотності, платності для особистих потреб отримала у кредит 17 400 грн; нараховані проценти становлять 4 872 грн, останній календарний день першого базового періоду - 04 лютого 2022 року (п. 2.1, 2.4.1 Договору).
Кредит надається позичальнику шляхом зарахування грошової суми, вказаної у п. 2.1. цього Договору (п. 2.2 Договору).
Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно починаючи з першого дня видачі Кредиту та до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, в наступних розмірах:
Стандартна процентна ставка 3.00% (три цілих, нуль сотих відсотки(-ів) за кожен день користування Кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання права користування Кредитом за Зниженою та/або Пільговою ставкою).
Знижена процентна ставка 2.00% (дві цілих, нуль сотих відсотки(-ів)) (право користування Кредитом за вказаною процентною ставкою згідно умов, визначених п.п.3.4 - 3.9. цього Договору).
Пільгова процентна ставка 0,01% (нуль цілих, одна сота відсотка) (право користування Кредитом за вказаною процентною ставкою згідно умов, визначених п.п. 3.4. - 3.6. цього Договору) (п. 2.6 Договору).
Строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 300 календарних днів (до 18.11.2022) з моменту перерахування Кредиту Позичальнику (далі - Строк кредитування). Строк Договору є рівним Строку кредитування. В частині виконання зобов'язань Договір діє до повного та належного виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором (п. 2.8 Договору).
Позичальник зобов'язується повернути Кредитодавцю отриманий Кредит, проценти за користування Кредитом та нараховану Кредитодавцем неустойку (якщо така буде) не пізніше ніж в останній календарний день Строку кредитування, вказаного у п. 2.8 цього Договору шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок Кредитодавця у порядку, визначеному у Правилах відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), що затверджені Кредитодавцем та діють на дату цього Договору (далі - Правила) (п. 3.1 Договору).
Цей Договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови Договору та надання Кредиту. Укладаючи цей Договір, Позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на вебсайті Кредитодавця (https://creditkasa.com.ua), повністю розуміє всі їх умови, зобов'язується та погоджується неухильно дотримуватись Договору, а тому добровільно та свідомо укладає Договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним (п. 7.1 Договору).
Для перевірки відповідності Заявника умовам, які містяться у цих Правилах, та отримання Оферти (пропозиції) укласти Договір (взяти на себе права та обов'язки, передбачені Кредитним Договором та Правилами) Заявник заповнює Заявку на Сайті Кредитодавця, вказуючи всі дані, визначені в Заявці як обов'язкові. Заявник зобов'язаний вказати повні, точні та достовірні особисті дані, які відмічені у Заявці, що необхідні для прийняття Кредитодавцем рішення про можливість надання Кредиту (направлення Оферти). У разі використання електронної автентифікації Заявника за допомогою його даних в банку, де він обслуговується (BANKID), Заявник зобов'язаний перевірити актуальність, повноту та точність таких даних та несе відповідальність за їх дійсність/достовірність (п. 4.1 Правил).
Після отримання Заявником від Кредитодавця повідомлення про прийняте рішення щодо можливості надання Кредиту та відкриття відповідного рішення у Особистому Кабінеті, Заявник отримує гіперпосилання для ознайомлення з Офертою щодо укладання Договору. Оферта (проект Договору), що міститься за гіперпосиланням, є пропозицією у розумінні ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електрону комерцію» та, відповідно до ст.11 Закону України «Про електрону комерцію», включає умови, викладені у цих Правилах, які є невід'ємною частиною Договору, що пропонується до укладення Заявнику, в тому числі щодо процентів за користування Кредитом та строків сплати процентів Після отримання Заявником Оферти (безпосередньо до використання заявником електронного підпису) Заявнику надсилається Одноразовий ідентифікатор (п. 5.1 Правил).
Заявник надає Кредитодавцю відповідь про повне та безумовне прийняття Оферти (Акцепт) щодо укладення Договору в електронній формі (в рамках ІТС Кредитодавця) в Особистому Кабінеті Заявника/Позичальника, шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного шляхом використання Електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), який надсилається (відповідний ідентифікатор) Кредитодавцем в СМС-повідомленні або шляхом дзвінку на номер телефону, який вказаний Заявником/Позичальником в Заявці, що вважається підписанням Договору відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» (п. 5.2 Правил).
Після акцептування Позичальником Оферти, що (акцептування Позичальником Оферти) є укладенням Договору відповідно до ч.3 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію», відповідно до умов Договору (та включно цих Правил), Кредитодавець направляє Позичальнику підтвердження вчинення (укладення) Договору у формі електронного документа. Підтвердження направляється в Особистий кабінет Позичальника та/або на електронну адресу Позичальника, вказану ним у заявці. Підтвердження містить обов'язкові відомості відповідно до ч. 11 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» (у тій мірі наскільки це застосовано до надання грошових коштів в кредит) (п. 5.3 Правил).
За користування Кредитом Позичальнику нараховуються, а Позичальник повинен сплатити Кредитодавцю проценти у розмірі, який зазначено в Договорі про відкриття кредитної лінії. Обчислення строку користування Кредитом та нарахування процентів за Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування Кредитом відповідно до умов Договору. Таким чином, проценти за користування Кредитом щоденно нараховуються на неповернену суму Кредиту з першого дня перерахування суми Кредиту Позичальнику (перерахування грошових коштів на поточний (картковий) рахунок Позичальника) до дня (включно), коли Позичальник або повністю виконав зобов'язання за Договором або до закінчення Строку кредитування (в залежності, яка з цих подій настала першою) (п. 6.1 Правил).
У пункті 8 договору від 22 січня 2022 року зазначені паспортні дані ОСОБА_1 , поштова адреса, електронна адреса. Договір підписано електронним одноразовим ідентифікатором А129.
Так само 22 січня 2022 року ОСОБА_1 підписані Правила відкриття кредитної лінії (а. с. 12-17), паспорт споживчого кредиту (зворот а. с. 17-18).
Відповідно до листа ТОВ «ФК «Контрактовий дім» 22 січня 2022 року кредитні кошти у розмірі 17 400 грн від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему «Ізіпей» на виконання договору № 1030-3473 були перераховані на картку НОМЕР_1 (ID платежу 1053869148) (а. с. 20-23).
Аналогічні відомості містяться у довідці про перерахування суми кредиту ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (а. с. 25).
Згідно із довідкою про укладений договір № 1030-3473 від 22 сінчя 2022 року загальна заборгованість за договором становить 124 236 грн (а. с. 26-31).
Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 23 січня 2022 року ОСОБА_1 22 січня 2022 року до ВП №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області надійшла заява ОСОБА_1 , яка просить прийняти міри до невідомої особи, яка близько 12:00 години 22 січня 2022 року шахрайським шляхом, зловживаючи довірою, скориставшись номером заявниці, заволоділа кредитними коштами заявниці, чим завдала матеріальної шкоди (а. с. 65).
Позиція суду апеляційної інстанції
Справа розглядається в порядку частини першої статті 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, дійшов таких висновків.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
За змістом частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Указаним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає у повній мірі.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Положеннями ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. ч. 1, 5-7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно із ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно положень статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Такий висновок зроблений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року, справа № 342/180/17.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 6 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі: у паперовому вигляді; у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг»; шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; в порядку, передбаченому ЗУ «Про електронну комерцію». Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені ЗУ «Про електронну комерцію».
Згідно вимог ЗУ «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п.12 ч. 1 ст. 3 Закону).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 вказав, що важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Згідно зі ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».
Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
На підтвердження позовних вимог позивачем було надано підписаний ОСОБА_1 у електронному вигляді одноразовим цифровим ідентифікатором договір про відкриття кредитної лінії № 1030-3473 від 22 січня 2022 року, докази перерахування кредитних коштів на карткових рахунок, розрахунок заборгованості.
При укладенні договору ОСОБА_1 пройшла верифікацію за допомогою системи BankID, що прямо передбачено Правилами відкриття кредитної лінії (п. 4.1), а також відповідає нормам ч. 2 п. 31 додатку № 2 до Положення про здійснення установами фінансового моніторингу, затвердженого Постановою НБУ №107 від 28.07.2020 року.
Також на підтвердження позовних вимог ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надало лист ТОВ «ФК «Контрактовий дім» про перерахування кредитних коштів на картковий рахунок НОМЕР_1 .
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не укладала кредитний договір із посиланням на шахрайські дії третіх осіб, апеляційний суд відхиляє, оскільки сам факт звернення відповідачки до правоохоронних органів не свідчить про вчинення злочину. До того ж із дня звернення пройшло понад два роки, проте жодних відомостей про результати розслідування ОСОБА_1 суду не надала.
Водночас, апеляційний суд зауважує, що ОСОБА_1 жодними належними та допустимими доказами не довела, що рахунок № НОМЕР_1 їй не належить або ж кошти на таких рахунок не були зараховані.
Разом з тим, розмір заборгованості ОСОБА_1 не оспорює.
Щодо доводів про неналежне повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи судом першої інстанції колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Положеннями п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України визначено, що днем вручення судової повістки є, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У договорі про відкриття кредитної лінії зазначена адреса відповідачки АДРЕСА_1 .
27 грудня 2023 року судом першої інстанції здійснено запит до Відділу адресно-довідкової роботи УДМС України у Вінницькій області з метою надання інформації про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 (а. с. 39).
На а. с. 40 мітиться відповідь на запит, відповідно до якого ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .
07 лютого 2024 року суд першої інстанції надіслав на вказану адресу ухвалу про відкриття провадження у справі та призначення її розгляду у спрощеному позовному провадженні (а. с. 41,42).
Як видно із відмітки на поштовому конверті поштове відправлення №0300249383063 повернуто без вручення у зв'язку із відсутністю адресата (а. с. 43-44).
Відтак, з урахуванням ч. 8 ст. 128 ЦПК України ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про розгляд справи у суді першої інстанції, а тому доводи апеляційної скарги у цій частині є безпідставними.
Ураховуючи викладене, а також те, що кредитний договір містить усі істотні умови, у ньому зазначені паспортні дані відповідачки, належність банківського рахунку, на який були зараховані кредитні кошти, і дані обставини ОСОБА_1 не спростувала, апеляційний суд приходить до висновку, що місцевий суд прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «Укр Кредит Фінанс».
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення процесуального права або неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, понесені судові витрати зі сплати судового збору у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції слід залишити за ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів,
постановив:
Апеляційну скаргу адвоката Куйдана Олега Ігоровича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 18 березня 2024 року залишити без змін.
Судові витрати у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції залишити за ОСОБА_1 .
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених підпунктами а - г пункту 2 частини 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Головуючий В. В. Оніщук
Судді С. К. Медвецький
Л. О. Голота