Справа № 442/3331/24
Провадження №3/442/950/2024
Іменем України
03 червня 2024 року суддя Дрогобицького мiськрайонного суду Львiвської областi Медведик Л.О., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної вiдповiдальностi ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП,
в с т а н о в и в:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №798179 від 15.04.2024 року, ОСОБА_1 , 15.04.2024 року о 21 год 45 хв в с.Нагуєвичі Дрогобицького району, вул.Франка, керував автомобілем марки «Рено Мастер» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння повторно протягом року. Огляд на виявлення ознак алкогольного сп'яніння проводився за допомогою алкотестера Драгер 6820, який показав позитивний результат 1,54 %, чим порушив п.2.9а ПДР України, відповідальність за що передбачена ч.2 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 , який належним чином повідомлявся про розгляд справи поштовою кореспонденцією та шляхо оголошення на сайті Судової влади, в судове засідання не з'явився. Про причини неявки суд не повідомлено.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, та належним чином повідомлена по час і місце розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З огляду на те, що судом вживалися заходи щодо повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи, останній не цікавився провадженням у його справі, з метою недопустимості порушення строків розгляду справи суд приходить до переконання про можливість розгляду справи у його відсутності.
Таку поведінку суд змушений розглядати як умисну, зважаючи додатково й на той факт, що особа знає про складення щодо нього протоколу, відповідно розуміє, що такий розглядається судом.
Відтак, з урахуванням вимог ст.268 КУпАП, суд продовжив розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за наявними її матеріалами.
Відповідно до загальних положень ПДР ці правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 798179 від 15.04.2024 року, в якому останній вину свою у вчиненому визнав, роздруківко алкотестера з позитивним результатом, направленням на огляд водія з метою виявлення стану сп'яніння, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та відеодиском місця події, постановою судді Дрогобицького міськрайонного суду від 28.07.2023 року (справа №442/4859/23).
Вбачаю в діях ОСОБА_1 ознаки складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.
Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Отже, стягнення є засобом впливу на свідомість правопорушника і головна його мета виховання порушника, формування у нього законослухняної поведінки, у зв'язку із чим своєчасне застосування заходів стягнення за адміністративні правопорушення є засобом запобігання суспільно небезпечних діянь.
На виконання вимог ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, зокрема те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, яке відноситься до грубих порушень ПДР України як таке, що безпосередньо впливає на безпеку дорожнього руху та її учасників повторно протягом року; особу правопорушника, ступінь його вини.
Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь його вини, суд вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення в межах санкції ч 2 ст.130 КУпАП.
У відповідності до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір покладається на особу, на яку накладено стягнення.
Керуючись ч.2 ст.130, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами терміном на 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.
Постанова вступає в законну силу після закінчення строку на її оскарження та підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя __________ Медведик Л.О.