06 червня 2024 року
м. Чернівці
справа № 725/440/24
провадження 822/472/24
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Кулянди М.І.,
суддів: Половінкіної Н.Ю., Одинака О.О.,
за участю секретаря Скулеби А.І.,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач ОСОБА_2 ,
апеляційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , на ухвалу Першотравневого районного суду м.Чернівці 18 березня 2024 року,
головуючий в суді першої інстанції суддя Скуляк І.А.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від 12 березня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі, в розмірі 3000 гривень, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18 січня 2024 року і до досягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття.
18 березня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Першотравневого районного суду м.Чернівці 18 березня 2024 року в задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивачкою не надано суду належних та допустимих доказів документального підтвердження витрат, а саме платіжного доручення про сплату коштів на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 гривень.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційний скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідача на її користь витрати на професійну правничу допомогу.
Узагальнені доводи осіб, які подали апеляційну скаргу
Апелянт посилається на те, що ухвала суду першої інстанції є незаконною, суд неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення через ненадання доказів їх фактичного понесення, оскільки у матеріалах справи наявний договір про надання правової допомоги та акт виконаних робіт, що є підставою для стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.
Мотивувальна частина
Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.
Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення наведеним нормам не відповідає.
Відмовляючи в ухваленні додаткового рішення суд першої інстанції дійшов помилкового висновків, що позивачкою та її представником не надано суду належних та допустимих доказів документального підтвердження витрат, а саме платіжного доручення про сплату коштів на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 гривень.
Такі висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ст. 133 ЦПК Україна, правнича допомога є складовою судових витрат.
Частинами 2-4 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Враховуючи положення п. 1 ч. 2 ст. 137, ч. 8 ст. 141 ЦПК України у разі підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, обґрунтованості їх вартості, витрати за такі послуги підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.
Аналогічні висновки були викладені в постановах Верховного Суду від 15 червня 2021 р. у справі № 159/5837/19, від 03 жовтня 2019 р. у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 р. у справі № 925/1137/19, від 02 грудня 2020 р. у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 р. у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 р. у справі № 753/1203/18.
Як вбачається з матеріалів справи, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , на підтвердження вимог про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, надала суду першої інстанції договір про надання правової (правничої) допомоги від 17 січня 2024 року, акт виконаних робіт (а.с.39,40). Відповідно до умов договору сторони визначили оплату послуг з представництва інтересів у суді першої інстанції протягом трьох місяців з моменту ухвалення рішення судом першої інстанції. Надання професійної правничої допомоги ОСОБА_1 адвокатом Максимчук А.В. підтверджується матеріалами справи.
Відтак, відмова суду першої інстанції у розподілі витрат на професійну правничу допомогу з підстав ненадання заявником доказів фактичної оплати послуг, є необґрунтованою.
Разом з тим, відповідно до положень ст. 374 ЦПК України, у апеляційного суду відсутні правові підстави для ухвалення додаткового рішення, за наслідками розгляду апеляційної скарги, на ухвалу про відмову в ухваленні додаткового рішення, оскільки ухвалення в справі додаткового рішення відноситься до компетенції суду, який ухвалив основне рішення.
Враховуючи викладене, ухвала Першотравневого районного суду м.Чернівці 18 березня 2024 року підлягає скасуванню з направленням справи за заявою ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За вказаних обставин, ухвала Першотравневого районного суду м.Чернівці 18 березня 2024 року підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 374, 379, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , задовольнити частково.
Ухвалу Першотравневого районного суду м.Чернівці 18 березня 2024 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Дата складання повного тексту постанови - 06 червня 2024 року.
Головуючий М.І. Кулянда
Судді: О.О. Одинак
Н.Ю. Половінкіна