Справа № 671/982/24
06 червня 2024 року
1-кс/671/301/2024
06 червня 2024 року м. Волочиськ
Слідчий суддя Волочиського районного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Волочиської окружної прокуратури ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши в приміщенні Волочиського районного суду Хмельницької області клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Теофіпольського відділу Волочиської окружної прокуратури ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту у відношенні:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хмельницький Хмельницької області, українця, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей або осіб похилого віку немає, непрацюючого, проживаючого по АДРЕСА_1 та зареєстрованого по АДРЕСА_2 , раніше судимого,
До Волочиського районного суду Хмельницької області надійшло клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Теофіпольського відділу Волочиської окружної прокуратури ОСОБА_8 , про застосування відносно ОСОБА_5 , який підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.
В обґрунтування клопотання посилається на те, що ОСОБА_5 , 24.04.2024, відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-ХІІ від 25 березня 1992 року, будучи військовозобов'язаним, з метою постановки на військовий облік прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_3 та був направлений в КНП «Теофіпольська БПЛ», де пройшов військово-лікарську комісію, за результатами проходження якої та відповідно до картки обстеження та медичного огляду від 24.04.2024 визнаний придатним за станом здоров'я до військової служби, крім десантно-штурмових військ.
Встановивши, відсутність обставин, передбачених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», які надавали б ОСОБА_5 право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, працівником восьмого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 було вручено бойову повістку та роз'яснено її зміст, а саме необхідність прибуття 07 травня 2024 року о 08 год до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_3 , для подальшого відправлення до військової частини НОМЕР_1 для проходження військової служби, а також повідомлено про наслідки відмови бути призваним та проходити військову службу під час мобілізації, оголошеної Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» №69/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 7113 від 03 березня 2022 року.
У подальшому, після отримання вищевказаної повістки, ОСОБА_5 , діючи умисно, не бажаючи виконувати свій конституційний обов'язок, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою ухилення від проходження військової служби під час мобілізації, без поважних причин, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. ст. 1, 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-ХІІ від 25 березня 1992 року, ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-ХІІ від 21 жовтня 1993 року та Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» №69/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 7113 від 03 березня 2022 року, не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_3 о 08 год 07 травня 2024 року, тим самим ухилився від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.
30.05.2024 ОСОБА_5 в порядку ст. ст. 276-278 КПК України вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 366 КК України
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України підтверджується зібраними досудовим розслідуванням доказами, а саме: корінцем повістки від 24.04.2024, карткою обстеження та медичного огляду на придатність до військової служби, ОСОБА_5 , висновком лікаря невролога від 24.04.2024, актом №189 дослідження стану здоров'я ОСОБА_5 , довідкою військово-лікарської комісії, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 22.05.2024, інформацією від КНП «Теофіпольська БПЛ» від 24.05.2024, інформацією від КНП «Теофіпольський ЦПМСД» від 17.05.2024.
Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , є нетяжким злочином.
ОСОБА_5 не має постійного місця роботи, сім'ї та утриманців, за місцем проживання характеризується з посередньої сторони, що вказує на відсутність міцних соціальних зв'язків.
У зв'язку з цим, враховуючи тяжкість та суспільну небезпечність вчиненого злочину, вчинення кримінального правопорушення в період дії воєнного стану, відсутність міцних соціальних зв'язків, а також те, що ОСОБА_5 раніше притягувався до кримінальної відповідальності (вироком Теофіпольського районного суду від 22.03.2024 ОСОБА_5 притягнуто до кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 121 КК України до 5 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України), існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, що підозрюваний з метою ухилення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Також у зв'язку із тим, що ОСОБА_5 , будучи притягнутий до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення (злочину), а саме: вироком Теофіпольського районного суду від 22.03.2024 за ч. 1 ст. 121 КК України засуджений до позбавлення волі строком 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, вчинив новий злочин, з врахуванням його поведінки, існує ризик, що ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення ( п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, а саме особистої поруки та особистого зобов'язання не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігання ризикам у межах строку досудового розслідування, у зв'язку із можливістю переховування останнього від органів досудового розслідування і суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Особи, які б відповідали вимогам ст. 180 КПК України, досудовим розслідуванням не встановлені.
В судовому засіданні прокурор та старший слідчий підтримали клопотання.
Підозрюваний вважав можливим застосувати відносно нього запобіжний захід у виді домашнього арешту з можливістю тимчасово залишати житло для підробітку та забезпечення життєвих потреб та без носіння електронного засобу контролю. Додав, що дійсно вироком Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 22.03.2024 його засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки.
Захисник вважав клопотання необґрунтованим та просив застосувати запобіжний захід у виді особистого зобов'язання. Додав, що 05.06.2024 вирок Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 22.03.2024 відносно ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 121 КК України набрав законної сили.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, старшого слідчого, підозрюваного, захисника, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336КК України за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується наданими органом досудового розслідування доказамита визнається самим підозрюваним.
За змістом ст. ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно зі ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан його здоров'я; міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан;наявність судимостей; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так сторона обвинувачення вказує на існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, переховування від органів досудового розслідування та/або суду; вчинення інших кримінальних правопорушень.
Слідчий суддя погоджується з даними ризиками з огляду на те, що підозрюваний не працює, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків.
Під час іспитового строку підозрюваний на даний час обґрунтовано підозрюється у вчиненні даного кримінального правопорушення, за яке передбачена відповідальність у виді позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років. Таким чином, підозрюваному може загрожувати відбуття покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
За таких обставин наявний ризик переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду.
Враховуючи, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні даного кримінального правопорушення під час іспитового строку та через короткий проміжок часу після вироку Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 22.03.2024 за ч. 1 ст. 121 КК України наявний ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.
Таким чином, прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи вказані обставини слідчий суддя вважає, що такий запобіжний захід як домашній арешт забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов'язків під час досудового слідства та в суді.
Враховуючи, що підозрюваний проживає сам, з метою надання можливості забезпечувати собі мінімальні особисті життєво необхідні потреби, слідчий суддя вважає можливим визначити проміжок часу в який підозрюваному дозволено залишати житло.
Виходячи з викладеного, на підставі ст. ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст. ст. 131,132, 176-179, 181, 194-196 КПК України слідчий суддя
постановив:
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши покидати житло - АДРЕСА_1 з 16 год. по 09 год. наступного дня, зобов'язавши з'являтися за кожною вимогою до суду або слідчого у даному кримінальному провадженні.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі процесуальні обов'язки:
-не відлучатися за межі с. Шибена Теофіпольської ТГ Хмельницького району Хмельницької області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
Виконання ухвали доручити ВП № 2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області.
Ухвала підлягає негайному виконанню органом поліції.
Строк дії ухвали 26.07.2024 року.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду протягом 5 діб з дня її оголошення.
Повний текст виготовлено 06.06.2024.
Слідчий суддя