про відмову у задоволенні клопотання про продовження строків тримання під вартою
та обрання цілодобового домашнього арешту
31 травня 2024 рокуСправа № 495/7375/23
Номер провадження 1-кс/495/1211/2024
Слідчий суддя Білгород Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгороді-Дністровському клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 погодженого прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця села Адамівка, Білгород-Дністровського району, Одеської області, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,
28.05.2024 на розгляд слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшло клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчим зазначено, що завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , неможливо, оскільки у кримінальному провадженні необхідно виконати наступне:
- провести тимчасові доступи, в тому числі до документів що перебувають у володінні операторів телекомунікаційного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна», ПрАТ «Київстар», ТОВ «Лайфселл» та АТ «Державний ощадний банк України», ПАТ «МТБ БАНК»;
- провести огляд та аналіз інформації отриманої в ході тимчасового доступу у операторів мобільного зв'язку та їх співвідношення із даними щодо зняття готівки у банкоматах;
- отримати та долучити до кримінального провадження висновки експертів (судово-почеркознавчих, оціночно-будівельних, комп'ютерно-технічної та інших експертиз);
- встановити повний перелік осіб причетних до вчинення кримінальних правопорушень;
- допитати свідків, в тому числі діючих та звільнених співробітників КП «Курорт-Сервіс»;
- з урахуванням зібраних доказів та встановлених обставин вирішити питання щодо необхідності повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 в остаточній редакції та повторно допитати їх;
- зібрати матеріали, що характеризують підозрюваних;
виконати вимоги ст.ст. 290, 291 КПК України щодо надання доступу та ознайомлення підозрюваних з матеріалами кримінального провадження, складання обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування.
Відомості, які будуть отримані в результаті перелічених слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, мають значення доказів у кримінальному провадженні, оскільки підтвердять або спростують причетність підозрюваних та інших осіб до вчинення кримінальних правопорушень за обставинами кримінального провадження та інших кримінальних правопорушень, про підозру у вчиненні яких їм не повідомлялось.
До закінчення двох місячного строку досудового розслідування, виконати зазначений обсяг роботи неможливо з об'єктивних причин, враховуючи кількість інших слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення обставин, які підлягають доказуванню, спосіб здійснення своїх повноважень слідчим, прокурором та поведінку учасників кримінального провадження, час, який був об'єктивно необхідний для встановлення обставин, які необхідно перевірити.
З урахуванням викладених обставин, на цей час просить залишити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до підозрюваного ОСОБА_4 без змін та продовжити строк дії, строком на 60 діб.
З матеріалів клопотання, вбачається, що 25.04.2024, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, а саме в пособництві у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, вчиненому в умовах воєнного стану, у особливо великих розмірах; ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 191 КК України, а саме у пособництві у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, вчиненому в умовах воєнного стану; ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, а саме у складанні службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Ухвалою слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_9 , за клопотанням слідчого обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 03.06.2024 з визначенням застави у розмірі 5 000000 гривень з покладенням на підозрюваного обов'язків. Постановою Одеського апеляційного суду від 16.05.2024 ухвалу слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25.04.2024, скасовано. Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 змінено, із застави на запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 03.06.2024 із визначенням розміру застави у розмірі 430 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1302040 гривень.
Вина ОСОБА_4 , у скоєнні кримінальних правопорушень, повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами.
Таким чином, є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 , вчинив особливо тяжкий злочин та обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, за вчення яких, передбачене основне покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Відповідно до вимог ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризику, передбаченого у ст.177КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 , є ризик того, що він:
- переховуватись від органів досудового розслідування, суду, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні особливо тяжких злочинів в умовах воєнного стану, за який законом передбачено покарання від 7 до 12 років позбавлення волі, тому є підстави вважати, що підозрюваний, знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні злочину, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вдатися до спроб переховуватися від органу досудового розслідування.
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Адже, у кримінальному провадженні наявні речі і документація, щодо яких на теперішній час з об'єктивних обставин не вирішено питання щодо їх належного вилучення та накладення арешту, не встановлені всі обставини кримінального провадження.
- незаконно впливати на свідків, оскільки підозрюваному ОСОБА_4 відомі їх анкетні дані та місця проживання, вони перебувають під його керівництвом та ним були найняті на роботу, та яких на теперішній час допитано лише на стадії досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, однак, під впливом підозрюваного, внаслідок психологічного тиску шляхом погроз або вмовляння, можуть змінити показання, або ухилятись від з'явлення для давання показань.
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Так, на теперішній досудове розслідування не завершено, а тому, перебуваючи на свободі підозрюваний ОСОБА_4 матиме можливість ухилення від слідства з метою перешкоджання встановленню органом досудового розслідування всіх об'єктивних обставин кримінального правопорушення тощо.
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, так як підозрюваний ОСОБА_4 являється фізичною особою-підприємцем та являється інженером з технічного нагляду ФОП ОСОБА_4 .
Враховуючи вище викладене, приймаючи до уваги, що ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у скоєні тяжкого злочину, просить продовжити строк застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у витгляді тримання під вартою на 60 діб.
31.05.2024 на електронну адресу суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_10 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, через неможливість особисто прибути до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, у зв'язку з ускладненим рухом з м. Одеси до м. Білгород-Дністровський,
Через кілька годин від адвоката ОСОБА_10 надійшло клопотання про залишення попереднього клопотання без розгляду, оскільки під час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 буде забезпечений іншим адвокатом.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання слідчого, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, наголосивши на наявності усіх, перелічених слідчим ризиків.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого, застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, вказав, що він є інвалідом ІІІ групи та потребує лікування. Окім того, він визнає вину, бере участь в слідчих діях.
Захисник в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого та змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м'який, так як ризики, зазначені в клопотанні є перебільшеними, відсутні докази, що підозрюваний буде переховуватися від слідства, крім того згідно з протоколом допиту вбачається, що ОСОБА_4 під час допиту вину визнав, надав викривальні покази, активно сприяє розслідуванню, приймає участь у слідчих експериментах, з протоколу затримання від 25.04.2024 вбачається, що ОСОБА_4 самостійно прибув до Білгород-Дністровського РВП ГУП, що вказує на те, що мети переховуватися від слідства останнього не було. Крім того просив звернути увагу, на медичну документацію, згідно якої в період з 08.05.2018 по 16.05.2018 ОСОБА_4 знаходився на стаціонарному лікуванні з діагнозом фібризно-пластичний увеїт, гіперметропія слабкого ступеня, стан після травми, ускладнена катаракта, та довідки №314 згідно якої, дружина ОСОБА_11 з 2020 року перебуває на обліку з діагнозом гіпертонічна хвороба. Відтак просив змінити його підзахисному запобіжний захід на домашній арешт в нічний час доби, мотивуючи це необзідінстю ОСОБА_4 пройти лікування.
Вивчивши матеріли клопотання, заслухавши думку учасників процесу, слідчий суддя доходить таких висновків.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Розгляд такого клопотання слідчим суддею здійснюється згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Також, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 199 КПК України, слідчий суддя під час розгляду клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою крім обставин, зазначених у статті 194 КПК України, має з'ясувати чи наявні обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, та обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно зі ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Запобіжний західу вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: 1) до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цьогоКодексу, буде доведено, що підозрюваний,обвинувачений невиконав обов'язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що цепідтверджує; 2) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину; 3) до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину; 4)до ранішене судимоїособи,яка підозрюєтьсяабо обвинувачуєтьсяу вчиненнізлочину,за якийзаконом передбаченопокарання увиді позбавленняволі настрок понадп'ять років; 5)до ранішесудимої особи,яка підозрюєтьсяабо обвинувачуєтьсяу вчиненнізлочину,за якийзаконом передбаченопокарання увиді позбавленняволі настрок понадтри роки; 6) до особи, яку розшукують компетентні органи іноземної держави за кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким може бути вирішено питання про видачу особи (екстрадицію) такій державі для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, в порядку і на підставах, передбаченихрозділом ІХцього Кодексу або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно ізст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Крім того, слідчий суддя враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що наявність підстав для тримання під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, якщо цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Згідно правової позиції викладеної в рішенні ЄСПЛ «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
У рішенні у справі «Баришевський проти України», що було ухвалено 26.02.2015 р. Європейський суд констатував порушення п.3 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , оскільки національні судові органи, приймаючи рішення про продовження строку тримання заявника під вартою, обґрунтували таке рішення за допомогою шаблонних формулювань, не розглядаючи індивідуальне становище заявника.
Таким чином, обґрунтування доцільності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно відповідати ризикам та обставинам, що передбачені статтями 177 - 178 КПК, у їх зіставленні з конкретними фактами, встановленими учасниками судового провадження.
З матеріалів справи вбачається, що 25.04.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27 ст. 191 ч. 5, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 191 та ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.
Слідчий суддя констатує, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами. На даному етапі досудового розслідування зазначені докази є вагомими та достатніми для обґрунтування підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27 ст. 191 ч. 5, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 191 та ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України. Окрім того, сам ОСОБА_4 визнає вину у вчиненому, що підтверджується матеріалами справи.
У майбутньому такі обставини мають бути перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.
Щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України і на які вказує слідчий чи прокурор.
Вирішуючи питання наявності ризиків, які дають підстави слідчому судді прожовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя не вважає доведеним ризик, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування або суду.
З протоколу затримання особи від 25.04.2024, вбачається, що ОСОБА_4 самостійно прибув до слідчого відділу Білгород-Дністровського РВП ГУНП, що вказує на відсутність мети переховуватися від слідства.
Слідчим суддею також, враховано доводи захисника про те, що ОСОБА_4 вину у вчиненному визнав, активно співпрацює зі слідством та сприяє розкриттю злочину, має проблеми зі здоров'ям, є інвалідом ІІІ групи, самозайнятий - є фізичною особою підприємцем, одружений, має постійне місце проживання, отже має міцні соціальні зв'язки. Інші вказані слідчим у клопотанні ризики у ході розгляду клопотання не спростовані.
Оцінюючи можливість застосування іншого більш мякого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, слідчий суддя зазначає таке.
Частиною 4 ст.194 КПК України передбачено, що вразі, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини 1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш мякий запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обовязки, передбачені частиною 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим та прокурором обґрунтування клопотання.
При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор довів обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини 1 ст. 194 КПК України, але не довів обставини, передбачені пунктом 3 частини 1 цієї статті, тому доцільно застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні.
На переконання слідчого судді, застосування щодо ОСОБА_4 більш мякого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваною покладених на нього процесуальних обов'язків та для запобігання реалізації ним встановлених ризиків. Ця позиція слідчого судді обґрунтовується сукупністю усіх без винятку обставин, наведених раніше у цій ухвалі, в тому числі поведінкою підозрюваного, яка стосується об'єктивних ознак складу злочину та відношенням до вчиненого.
Тому вирішуючи питання про відмову в задоволенні клопотання слідчого суд враховує вимоги п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно яких обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою, при цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а також загальну спрямованість реформи кримінального судочинства на гуманізацію та підвищення гарантій захисту прав особи, згідно з якими тримання особи під вартою має бути винятковим запобіжним заходом.
Отже, прокурором не доведено обставин, які б свідчили про можливість запобігти цим ризикам виключно шляхом застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку про можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою.
Запобіжний захід у виді домашнього арешту зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти існуючим ризикам. Обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту не порушує права та свободи підозрюваного, зважаючи на наявні ризики.
Відповідно до положень ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Вказані обставини свідчать про можливість запобігти існуючим ризикам у цьому кримінальному провадженні шляхом застосування до ОСОБА_4 необхідного і достатнього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його фактичного проживання, з покладанням на нього певних додаткових обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Щодо доводів сторони захисту, відповідно до яких вони зазначають, що підозрюваному слід обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, оскіль у випадку обрання цілодобового домашнього арешту останній не зможе відвідувати лікаря, то слідчий суддя їх відхиляє, зважаючи на таке. Відповідно до п.2 розділу ІІІ Інструкції про порядок виконання органами Національної поліції ухвал слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та про зміну раніше обраного запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, затвердженої наказом МВС України від 13.07.2016 № 654, поліцейський, якому доручено здійснювати безпосередній контроль за поведінкою обвинуваченого повідомляє обвинуваченого про необхідність інформування органу Національної поліції про наміри залишити житло в заборонений час, зокрема при отриманні виклику слідчого, прокурора, судового виклику; відлучення з дозволу слідчого, прокурора або суду; хворобу, виникнення стихійного лиха тощо. Разом з тим, зважаючи на те, що слідчим суддею констатовано наявність ризику впливу на свідків, режим ізоляції підозрюваного в межах житлового приміщення має бути цілодобовим, оскільки домашній арешт в нічний час доби не зможе запобігти цьому ризику.
Щодо клопотання адвоката ОСОБА_10 про залишення без розгляду його клопотанняпро проведення судового засідання в режимі відеоконференції .
Згідно із ч. 1 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, враховуючи той факт, що адвокат ОСОБА_10 стверджує, що у зв'язку з тим, що під час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 буде забезпечений іншим адвокатом відпала необхідність йому брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, слідчий суддя доходить висновку, що вказане клопотання необхідно залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 183, 193, 194, 196, 206, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,
Клопотання адвоката ОСОБА_10 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції залишити без розгляду.
У задоволенні клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 погодженого прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України - відмовити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, за місцем проживання підозрюваного за адресою: АДРЕСА_1 , строком до 30.07.2024 включно.
Покласти напідозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такі обов'язки:
п. 1 прибувати до слідчого, прокурора та суду по виклику за необхідністю;
п. 2 не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово без дозволу слідчого, прокурора або суду за винятком випадків необхідності проведення лікування та участі процесуальних діях;
п. 3 повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, контактних даних;
п. 4 утримуватися від спілкування зі свідками, а також будь-якими іншими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру у кримінальному провадженні від 12.06.2023 за № 42023162240000041 (крім своїх захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді, суду);
п. 5 здати на зберігання до СВ Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
п. 6 носити електронний засіб контролю.
Попередити підозрюваного ОСОБА_4 про наслідки ухилення від покладених на нього обов'язків, а саме у разі їх недотримання або порушення може бути обраний більш жорсткий запобіжний захід.
Звільнити ОСОБА_4 з-під варти у залі суду.
Ухвалу направити для виконання до СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №42023162240000041.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та підлягає до негайного виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її винесення.
Повний текст ухвали виготовлений 05.06.2024.
Слідчий суддя Ірина БРАТКІВ