Справа №753/5660/24 Головуючий в суді І інстанції Заруба П.І.
Провадження № 33/824/2828/2024 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С.
03 червня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі головуючого судді Мельника Я.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 30 квітня 2024 року у справі щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183-1 КУпАП,
Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 30 квітня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді 150 годин виконання суспільно корисних робіт, стягнуто з ньогов дохід держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривень.
Не погоджуючись із цією постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги вказує, що місцевий суд не врахував, що вказане правопорушення є триваючим, а факт наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, був виявлений 25 грудня 2023 року, а тому вважає, що наявні підстави для закриття адміністративної справи відносно нього на підставі ст. 38 КУпАП.
ОСОБА_1 , повідомлений належним чином про дату та час розгляду справи, в судове засідання не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подав.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з наступних підстав.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні даного правопорушення, суд першої інстанції виходив з доведеності його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
11 березня 2024 року головним державним виконавцем Дарницького ВДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ) Ушенко Юлією Петрівною було складено протокол про адміністративне правопорушення №71795237/14, при примусовому виконанні виконавчого листа №758/9242/2, яким встановлено, що боржник ОСОБА_1 не сплачує аліменти ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої згідно розрахунку за період з 06 липня 2021 року по 01 березня 2024 року в сумі 122 512, 50 грн. перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 1).
Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
З'ясовуючи ці обставини, необхідно виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якими доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Положеннями статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозиція ст.183-1 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за несплату аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім'ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
З об'єктивної сторони дане адміністративне правопорушення характеризується бездіяльністю, яка полягає у невиконанні особою свого обов'язку по сплаті аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім'ї. При цьому, для утворення складу правопорушення є обов'язковим настання суспільно шкідливих наслідків у виді виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Відповідно до положень ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з ч. 12 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі наявності в діях боржника ознак адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, державний виконавець складає протокол про адміністративне правопорушення та надсилає його для розгляду до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби.
Як вбачається з матеріалів справи, 12 травня 2023 року постановою головного державного виконавця Дарницького ВДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ) Ушенко Юлією Петрівною було відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі заробітку (платник аліментів), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 06 липня 2021 року до досягнення дитиною повноліття (а.с.48).
У письмових заявах ОСОБА_1 від 06 жовтня 2023 року та 26 січня 2024 року боржник зазначав, що з'являвся за викликами державного виконавця та зобов'язується з'являтися, про аліменти повідомлений, також повідомлений про відповідальність за несплату аліментів (а.с.17, 5).
Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментам ВП 71795237/14 від 11 березня 2024 року заборгованість по аліментам за період з 06 липня 2021 року по 01 березня 2024 року становить 122 512, 50 гривень (а.с.2).
Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної постанови у межах доводів і вимог апеляційної скарги, суд вважає, що висновок суду першої інстанції щодо визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, за наведених у постанові обставин, ґрунтується на належних і допустимих доказах, а саме: данихпротоколу про адміністративне правопорушення №71795237/14 від 11 березня 2024 року, складеного головним державним виконавцем Дарницького ВДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ) УшенкоЮ.П.; розрахунку заборгованості по аліментам ВП 71795237/14 від 11 березня 2024 року; постанови головного державного виконавця Дарницького ВДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ) УшенкоЮ.П. про відкриття виконавчого провадження від 12 травня 2023 року.
Доводи апеляційної скарги щодо того, що факт наявності заборгованості зі сплати аліментів був виявлений 25 грудня 2023 року, що є підставою для закриття адміністративної справи відносно нього, відхиляються судом, з огляду на таке.
Оскільки, матеріалами справи доведено, що в період з 06 липня 2021 року по 01 березня 2024 року ОСОБА_1 не сплатив 122 512, 50 гривень, що перевищує сукупний розмір відповідних платежів за шість місяців. Вказане правопорушення було виявлене в день складання протоколу, а саме 11 березня 2024 року, про що свідчить розрахунок заборгованості по аліментам ВП 71795237/14 від 11 березня 2024 року.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, яку поза розумним сумнівом доведено сукупністю наявних у матеріалах справи доказів.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Дарницького районного суду міста Києва від 30 квітня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя: Ярослав МЕЛЬНИК